30 квітня 2026 року м. Київ справа №640/20876/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, у якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просить:
визнати протиправною бездіяльність Національного центру управління та випробувань космічних засобів щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану;
визнати протиправною бездіяльність Національного центру управління та випробувань космічних засобів щодо невидання наказу про виплату додаткової винагороди позивачу у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 24.02.2022 по 01.08.2023;
зобов'язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів видати наказ про виплату додаткової винагороди позивачу у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 24.02.2022 по 01.08.2023, у тому числі:
за період з 25.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 у розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
за період з 01.04.2022 по 07.04.2022 у розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
за період з 08.04.2022 по 18.07.2022, тобто за 4 місяці - в розмірі 30 000 грн. щомісячно;
за період з 19.07.2022 по 01.08.2023, тобто за 12 місяців - в розмірі до 30 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць;
зобов'язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів провести нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 24.02.2022 по 01.08.2023, у тому числі:
за період з 25.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 у розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
за період з 01.04.2022 по 07.04.2022 у розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
за період з 08.04.2022 по 18.07.2022, тобто за 4 місяці - в розмірі 30 000 грн. щомісячно;
за період з 19.07.2022 по 01.08.2023, тобто за 12 місяців - в розмірі до 30 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
Національним центром управління та випробувань космічних засобів до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом, укладеним з Міністерством оборони України.
Наказом Міністра оборони України №457 від 28.07.2018 позивач відряджений до Державного космічного агентства України.
Наказом голови Державного космічного агентства України №9-07-В-оф від 23.09.2022 ОСОБА_1 призначений на посаду інженера групи ОЗЗГМ центру застосування засобів спеціального контролю ГЦСК Національного центру управління та випробувань космічних засобів.
У своєму позові позивач стверджує, що на дату звернення до суду додаткова винагорода відповідно до Постанови № 168 не нараховувалась та не виплачувалась.
Позивач вважає, що він має право на нарахування та виплату грошової допомоги відповідно до Постанови № 168, відповідач в свою чергу вважає, що такі виплати не передбачені вказаною постановою, до неї відповідні зміни ще не внесені та такі виплати не закладені в кошторис Національного центру управління та випробувань космічних засобів.
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до абз. 1 ст. 1-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011), законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій» виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.
Відповідно до абз. 1 п. 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до абз. 4 п. 1 Постанови №168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 2-1 Постанови №168 керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень.
Відповідно до п. 5 Постанови №168 вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.
У подальшому до п. 1 вказаної постанови № 168 вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №217, від 22.03.2022 № 350, від 01.04.2022 № 400, при цьому вказані зміни застосовувались з 24.02.2022, а розмір додаткової винагороди залишався незмінним 30 000 гривень щомісячно та 100 000 гривень особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до Постанови № 217 від 07.03.2022 внесено зміни до п. 1 Постанови № 168, виключивши в абзаці першому слова (крім військовослужбовців строкової служби).
Згідно з п. 2 Постанови № 217 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Постановою № 350 внесено зміни до п. 1 Постанови № 168, доповнивши абзац перший після слів та поліцейським словами, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках програми є Підтримка.
Згідно з п. 2 Постанови № 350 вона набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Постановою № 400 внесено зміни до п. 1 Постанови № 168, доповнивши абзацами такого змісту: відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Відповідно до Постанови № 754 внесено зміни до п. 1 Постанови № 168, в абзаці першому слова які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми є Підтримка замінено словами які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); після слова щомісячно доповнено словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).
Постанова № 754 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.
У відповідності до Постанови № 793 від 07.07.2022 внесені наступні зміни до п. 1 Постанови № 168, в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць. Згідно з п. 2 Постанови № 793 від 07.07.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
У відповідності до Постанови № 1146 внесені зміни до п. 1 Постанови № 168, в абзаці першому: слова , а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць) виключити; доповнити абзац реченням такого змісту: Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах..
Постанова № 1146 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.09.2022.
Відповідно до п. 1 Постанови № 168 (у відповідній чинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно із п. 2-1 Постанови №168 (у відповідній чинній редакції) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
На переконання позивача, оскільки він перебуває на військовій службі в Збройних Силах України і був відряджений до Державного космічного агентства України із залишенням на військовій службі, то останнім повинна здійснюватися виплата додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168.
Однак, такі твердження позивача суд визнає безпідставними і необґрунтованими зважаючи на те, що Постанова № 168 передбачає виплату щомісячної додаткової винагороди за певних обставин. Перш за все, Постановою № 168 визначено чіткий перелік осіб, яким може бути виплачена щомісячна додаткова винагорода і цей перелік не передбачає її виплату військовослужбовцям, які перебувають на службі в Державному космічному агентстві. Тобто, дія Постанови № 168 на працівників Державного космічного агентства не розповсюджується.
Суд також зазначає, що Указом Президента України «Про Національний центр управління та випробувань космічних засобів» від 12.08.1996 № 698/96, утворено Національний центр управління та випробувань космічних засобів (п.1); Національним космічним агентством України, на підставі останнього, затверджено Положення про Національний центр управління та випробувань космічних засобів (п. 6).
Відповідно наказу Державного космічного агентства України (далі ДКА) від 27.10.2016 № 197 Про затвердження Положень про установи, затверджено Положення про Національний центр управління та випробувань космічних засобів, згідно п. 1.1. якого, НЦУВКЗ є бюджетною науково-випробувальною, науково-дослідною установою, яка входить до сфери управління ДКА; згідно п. 7.5. якого, умови і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців визначаються чинним законодавством, яке регулює умови і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, відряджених до державних органів, установ та організацій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій» (далі - Постанова № 104) встановлено, що виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.
За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
При цьому, грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.
Отже, враховуючи положення Постанови № 104, виплата щомісячної додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168 не розповсюджується на військовослужбовців відрядженим до державних органів.
Відтак, на час розгляду справи у відповідача відсутні підстави для нарахування та виплати щомісячної додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168.
Також, суд зазначає, що виплата додаткової винагороди за Постановою № 168 відбувається за наявності відповідних винесених наказів командирів, де відбувають службу військовослужбовці та які уповноваженні на прийняття таких наказів.
Таких наказів матеріали справи не містять, як і відсутні докази обов'язку Національного центру управління та випробувань космічних засобів щодо здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди згідно Постанови № 168.
Крім того згідно з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 29.08.2024 у зразковій справі № 640/13029/22 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Державного космічного агентства України, Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості з виплати додаткової винагороди, оскільки визначена пунктом 1 первинної редакції Постанови № 168 додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців (п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ), тоді як абзацом 2 п. 1 Постанови № 104 чітко визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, то Велика Палата Верховного Суду вважає, що положення Постанови № 168 не поширюють свою дію на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.08.2024 у зразковій справі №640/13029/22 дійшла висновку, що оскільки за встановленими у справі обставинами позивач є військовослужбовцем ЗСУ, який відряджений до ДКА (НЦУВКЗ) із залишенням на військовій службі та проходить військову службу безпосередньо в НЦУВКЗ, а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення Постанови № 104.
Таким чином, позивачу виплачуються тільки оклади за військовими званнями і надбавку за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, а інші складові грошового забезпечення - як для відповідних працівників НЦУВКЗ.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до НЦУВКЗ, здійснюється за рахунок коштів цієї установи, і оскільки додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн та 100000,00 грн є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, виплата якої для працівників цієї установи не передбачено, то й відсутні правові підстави для її виплати позивачу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За таких обставин суд за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.