04 травня 2026 року Справа № 640/24758/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами»
до Державної аудиторської служби України,
третя особа: Корпорація «УКРТРАНСБУД»
про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
До суду звернулось Державне спеціалізоване підприємство "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" (далі - позивач, ДСП «ЦППРВ») з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач, Держаудитслужба), третя особа: Корпорація «УКРТРАНСБУД» (далі - третя особа), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Державної аудиторської служби України та скасувати у повному обсязі висновок про результати моніторингу закупівлі «ДСТУ Б Д. 1. 1-1:2013 роботи по об'єкту: «Перша черга комплексу виробництв із дезактивації, транспортування, переробки та захоронення радіоактивних відходів з територій, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (кодова назва «Вектор») - коригування» (в т.ч. коригування проектної документації, експертиза та завершальні будівельні роботи) [За кодом СРV за ДК 021:2015 - 45210000-2 (Будівництво будівель)]», ідентифікатор закупівлі UA-2020-08-06-008805-а, у повному обсязі.
Позиції сторін
Позивач за наслідками проведеної процедури закупівлі UA-2020-08-06-008805-а за кодом СРV за ДК 021:2015 - 45210000-2 з будівельних робіт, 31 серпня 2020 року розглянуто тендерні пропозиції учасників процедури закупівлі та визначено переможцем Корпорація «УКРТРАНСБУД», що розміщено на авторизованому майданчику повідомлення про намір укласти договір. 16 серпня 2020 укладено договір підряду на будівництво з Корпорація «УКРТРАНСБУД» №5/2020 на суму 15 769 258,75грн. та розміщено відповідну інформацію на авторизованому майданчику. Процедура закупівлі була завершена шляхом укладання відповідного договору з переможцем торгів і 17.09.2020 та 17 вересня 2020 року на авторизованому майданчику сформовано звіт про результати проведення процедури закупівлі.
07 вересня 2020 року Держаудитслужбою оприлюднено на авторизованому майданчику про початок моніторингу процедури закупівлі згідно наказу №252 від 07 вересня 2020 року. Моніторинг проведено в період з 08.09.2020 по 24.09.2020, номер моніторингу UA-М-2020-09-04-000042. 28 вересня 2020 року відповідачем оприлюднено висновок про результати моніторингу де зазначено про встановлене порушення в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій) та інші порушення щодо пунктів 8 та 9 частини 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі».
28 вересня 2020 року позивач оприлюднив на авторизованому майданчику рішення тендерного комітету з питань капітального будівництва (протокол № 99 від 30 вересня 2020 року) та заперечення до висновку про результати моніторингу.
Спірний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є необґрунтованим та таким, що прийнятий з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі".
Вказуючи на положення пунктів 3, 6 частини 1 статті 1, частин 1 статті 10 та ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі», частину 3, частину 6 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082, вказує, що ДСП «ЦППРВ» (замовник закупівлі) у своїй діяльності використовує функціонал авторизованого майданчику ДП «ПРОЗОРРО» https://www.dzo.com.ua «ДЕРЖЗАКУПІВЛІ ОНЛАЙН» і на момент оголошення процедури закупівлі та до теперішнього часу електронними полями функціоналу майданчику не передбачено заповнення таких полів, як мова та умови надання забезпечення тендерної пропозиції, як і на інших майданчиках, в електронній системі закупівель PROZORRO. В той же час, ця інформація зазначена в тендерній документації, а саме: частина 7 розділу 1 та частина 2 розділу ІІ тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету з питань капітального будівництва протоколом від 06.08.2020 № 53, та оприлюдненої 06.08.2020 на авторизованому майданчику ДП «ПРОЗОРРО» https://www.dzo.com.ua закупівля UA-2020-08-06-008805-а, разом з оголошенням про проведення відкритих торгів. Додає, що електронними полями при публікації оголошення з проведення конкурентних процедур закупівлі не передбачено поля як «мова» та «умови надання забезпечення тендерної пропозиції». У день оголошення процедури закупівлі секретарем тендерного комітету по телефону встановлено що спірні поля поки не передбачено, в електронній системі не відображається. Відтак, замовник не мав технічної можливості заповнити електронні поля на майданчиках електронної системи до технічного її вдосконалення.
Вказуючи на положення абз. 1 пункт 7 розділу ІІІ Інструкції з підготовки тендерної пропозиції передбачено подання інформації у довільній формі щодо незалучення субпідрядника або залучення їх в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. В той же час форма подання та обсяг наданої інформації тендерною документацією не встановлено. Зауважує, що договір підряду укладено із Корпорація «УКРТРАНСБУД» а не із ТОВ «Славутич». Корпорацією «УКРТРАНСБУД» у складі тендерної пропозиції зазначено та надано довідку від 20.08.2020 №911/08 про те, що учасник не планує залучати субпідрядні організації до виконання робіт в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, що відповідає вимогам тендерної документації. В якості інформації в довільній формі Корпорація «УКРТРАНСБУД» надано протокол намірів від 13.08.2020 з ТОВ «Славутич» про укладення договору підряду у разі визнання переможцем процедури закупівлі. Відповідно, Корпорація «УКРТРАНСБУД» проінформувала замовника про те, що планує залучати ТОВ «Славутич», що не порушує вимоги тендерної документації.
Зазначає, що Держаудитслужба за результатами проведеного моніторингу зобов'язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку шляхом розірвання договору з дотриманням положень ГК та ЦК України. Та враховуючи підстави розірвання такого договору від 16.09.2020 №5/2020, визначені розділом 21, умови договору підряду на будівництво не передбачають такої підстави для його розірвання як вимога органу державного фінансового контролю за результатами проведеного моніторингу, як і норми ГК та ЦК України не містять таких підстав. Замовник може розірвати договір в одностороннього порядку, без згоди підрядника, але в даному випадку замовник понесе значні фінансові втрати та не матиме результату на об'єкті будівництва.
Відповідач заперечив проти позову, зазначивши, що під час моніторингу процедури закупівлі було встановлено порушення вимог пунктів 8 та 9 частини 2 статті 21 та вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі".
Вказує, що законодавець встановив вимогу для замовника щодо обов'язкового зазначення в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначену інформацію, а тому, зважаючи на таке, вимоги пунктів 8 та 9 частини другої статті 21 Закону № 922 мають імперативний характер. Незабезпечення належного функціонування електронної системи закупівель не може спростовувати виявлені порушення.
Також, замовник установив чітку вимогу для кожного учасника торгів в частині потреби надання інформації про кожного суб'єкта господарювання якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг субпідрядника/співвиконавця. Така інформація має надаватися у вигляді довідки, яка має бути оформлена на фірмовому бланку учасника та містити підпис такого учасника. Однак, учасник торгів Корпорація «Укртрансбуд» у складі своєї тендерної пропозиції надала довідку від 20.08.2020 № 911/08, де зазначено, що останній не планує залучати Субпідрядні організації до виконання робіт в обсязі не менше 20% від вартості договору про закупівлю, водночас надав довідки, які оформлені на фірмовому бланку, від 20.08.2020 за № 912/08, № 913/08 та № 914/08, зі змісту яких випливає, що учасник торгів Корпорація «Укртрансбуд» планує залучати субпідрядні організації до виконання певних робіт та надано інформацію у табличні формі, як того вимагав замовник. Також надано протокол намірі від 13.08.2020 з ТОВ «Славутич» у разі визнання переможцем, відтак визначеної довідки за тендерною пропозицією учасником Корпорація «Укртрансбуд» до тендерної документації не надано, тендерна пропозиція такого учасника мала бути відхилена.
Відповідач вказує, що замовник не подав інформацію щодо неможливості виконання зобов'язання визначеного спірним висновком, заходи які необхідно вчинити, спосіб їх вчинення, що свідчить ро чіткість та визначеність висновку. Спосіб усунення порушень визначений як розірвання договору про закупівлю з Корпорація «Укртрансбуд» обгрунтований повноваженнями Держаудитслужби та окрім іншого правовими висновками Верховного Суду сформованими у постанові від 22.02.2024 у справі №160/18075/22.
Наполягає на правомірності висновку від 28.09.2020 №859.
Третя особа вважає протиправним висновок Держаудитслужби від 28.09.2020 №859, зазначає, що Корпорацією «Укртрансбуд» у складі своєї тендерної пропозиції у відповідності до вимог тендерної документації були надані відомості у довільній формі (протокол намірів від 13.08.2020 року) про залучення до виконання робіт субпідрядника в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Тому твердження відповідача про невідповідність пропозиції Корпорації «Укртрансбуд» тендерної документації необгрунтованими та вимогам безпідставними.
Також вважає, що замовником не було порушено вимог пунктів 8 та 9 частини 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», вся необхідна інформація була зазначена в тендерній документації, опублікована в ч. 7 розділом І та частини 2 розділу ІІІ тендерної документації та є доступною в електронній системі закупівель.
Зазначає, що у відповідності до норм діючого законодавства Держаудитслужба не уповноважена вимагати розірвання договору з переможцем торгів, у тому числі за результатами здійснення моніторингу публічної закупівлі.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/24758/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
03.11.2020 позивачем долучено докази до справи.
09.11.2020 третьою особою подано письмові пояснення із доказами.
11.11.2020 відповідачем подано відзив із доказами.
10.12.2020 подано пояснення на відзив третьої особи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.01.2021 відмовлено у клопотанні позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
07.11.2025 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 07.11.2025 справа розподілена судді Войтович І.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 адміністративну справу прийнято до провадження та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08 грудня 2025 року.
21.11.2025 відповідачем подано відзив з доказами.
08.12.2025 судове засідання знято з розгляду у зв'язку із несправністю системи ВКЗ.
Наступне судове засідання призначено на 13 січня 2026 року о 14:00 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
13.01.2026 судове засідання знято з розгляду у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді.
Наступне судове засідання призначено на 2 лютого 2026 року о 14:00 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
02.02.2026, за наслідками проведених підготовчих дій, за участю представників позивача Івженко С.С., Панчука М.Г., представника відповідача Аландаренко А.В., третьої особи Левошко Я.В., суд своєю ухвалою від 02 лютого 2026 року закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 11 березня 2026 року о 10:30 год.
11.03.2026, в судовому засіданні, за участі представників позивача Івженко С.С., Панчука М.Г., представника відповідача Коваленко Л.В., третьої особи Левошко Я.В. , за відсутності заперечень сторін, судом на місці ухвалено завершити розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі поданих до справи документів.
Встановлені судом обставини
06.08.2020 на авторизованому майданчику ДП «ПРОЗОРРО» https://www.dzo.com.uа «ДЕРЖЗАКУПІВЛІ.ОНЛАЙН» тендерним комітетом з питань капітального будівництва ДСП «ЦППРВ» розміщено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю «ДСТУ Б Д.1.1-12013 роботи по об'єкту: «Перша черга комплексу виробництв із дезактивації, транспортування, переробки та захоронення радіоактивних відходів з територій, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (кодова назва «Вектор») -коригування» (в т.ч. коригування проєктної документації, експертиза та завершальні будівельні роботи) [За кодом СР за ДК 021:2015 45210000-2 (Будівництво будівель)]», очікуваною вартістю 16947 168,00 грн., ідентифікатор закупівлі UA-2020-08-06-008805-a.
31.08.2020 тендерним комітетом з питань капітального будівництва ДСП «ЦППРВ» (протокол від 31.08.2020 № 71) розглянуто тендерні пропозиції учасників процедури закупівлі і визначено переможцем Корпорацію «УКРТРАНСБУД», після чого замовником на авторизованому майданчику розміщено повідомлення про намір укласти договір.
16.09.2020 між ДСП «ЦППРВ» та Корпорацією «УКРТРАНСБУД» укладено договір підряду на будівництво № 5/2020 на закупівлю: «ДСТУ Б Д. 1. 1-1:2013 роботи по об'єкту: «Перша черга комплексу виробництв із дезактивації, транспортування, переробки та захоронення радіоактивних відходів з територій, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (кодова назва «Вектор») коригування» (в т.ч. коригування проєктної документації, експертиза та завершальні будівельні роботи) [(За кодом СР за ДК 021:2015-45210000-2 (Будівництво будівель)]» на загальну суму 15 769 258,75 грн. та розмішено відповідну інформацію на авторизованому майданчику.
Процедура проведення закупівлі завершена шляхом укладання договору з переможцем торгів та 17.09.2020 на авторизованому майданчику сформовано звіт про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-08-06-008805-a.
07.09.2020 на авторизованому майданчику оприлюднене рішення Держаудитслужби про початок моніторингу процедури закупівлі UA-2020-08-06-008805-а, відповідно до наказу від 07.09.2020 № 252.
Моніторинг проведено в період з 08.09.2020 по 24.09.2020, номер моніторингу UA-M-2020-09-04-000042.
28.09.2020 Держаудитслужбою на авторизованому майданчику оприлюднений висновок про результати моніторингу де зазначено, що за результатами проведеного моніторингу виявлено наступні порушення:
1. Встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій) (абзац другий пункту 2 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі").
2. Встановлено інші порушення законодавства у сфері закупівель (За результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів установлено порушення вимог пунктів 8 та 9 частини 2 статті 21 Закону України «Про закупівлю»).
У висновку Держаудитслужба зобов'язує ДСП «ЦППРВ» здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
28.09.2020 ДСП «ЦППРВ» на авторизованому майданчику оприлюднено рішення тендерного комітету з питань капітального будівництва (протокол від 30.09.2020 № 99) та аргументовані заперечення до висновку про результати моніторингу закупівлі.
Позивач не погоджуючись із діями та складеним висновком відповідача звернувся до суду із даним позовом.
Застосовані судом норми права та висновки суду
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зокрема, в силу частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 КАС України).
За частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.
Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Частиною першою статті 2 Закону №2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 7 Положення № 43 передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Отже, Держаудитслужба безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі".
За змістом статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ (далі - Закон №922-VІІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ передбачено, що моніторинг процедури закупівлі аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону № 922-VIII рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.
Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
У відповідності до вимог частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (частина четверта статті 8 Закону № 922-VIII).
Частиною п'ятою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Так, згідно з частинами шостою восьмою статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
За приписами частини десятої статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 року за № 958/35241, затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - Порядок № 552 в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин).
Згідно пунктів 3, 5 розділу І Порядку №552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
Таким чином, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.
З метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов'язального характеру, яка є обов'язковою для виконання.
Відтак, висновок про результати моніторингу закупівлі у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України є індивідуальним актом та породжує права і обов'язки для позивача.
Щодо встановлених порушень суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет, а електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.
Статтею 21 Закону № 922-VIII передбачено оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів з інформацією, в тому числі, щодо мови (мов), якою (якими) повинні готуватись тендерні пропозиції та щодо розміру, виду та умов надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Згідно частини першої статті 10 Закону № 922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю - оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю.
Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 № 610/34893 (далі - Порядок №1082), визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель», яким затверджувалась форма оголошення про проведення відкритих торгів.
В пункту третьому Порядку № 1082, зазначено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/ Постачальником /органом оскарження/ органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника /органу оскарження/ органів державного фінансового контролю.
Оприлюднення інформації на веб-порталі здійснюється електронною системою закупівель автоматично.
За пунктом 6 Порядку №1082 у разі технічного збою під час унесення та/або заповнення інформації через автоматизоване робоче місце, що призводить до того, що інформація не розміщується або не оприлюднюється на веб-порталі чи в електронній системі закупівель, замовник/ЦЗО/учасник/постачальник отримує технічну підтримку на авторизованому електронному майданчику, на якому здійснюється внесення та заповнення інформації документів, а орган оскарження та органи державного фінансового контролю - від адміністратора.
У разі потреби замовник/ЦЗО/учасник/постачальник / орган оскарження / органи державного фінансового контролю здійснюють свої дії повторно відповідно до вимог та в межах строків, установлених Законом.
У разі якщо замовник не має змоги розмістити інформацію через авторизований електронний майданчик, який відключений від електронної системи закупівель, він повинен розмістити необхідну інформацію через інший авторизований електронний майданчик, а в разі відсутності такої можливості - через веб-портал.
Суд враховує, що представником тендерного комітету з питань капітального будівництва ДСП «ЦППРВ» Халімон А.В. у день оголошення процедури закупівлі від служби технічної підтримки авторизованого майданчику ДП «ПРОЗОРРО» https://www.dzo.com.ua «ДЕРЖЗАКУПІВЛІ.ОНЛАЙН» було отримано по телефону відповідь, що таких полів, як «мова» та «умови надання забезпечення тендерної пропозиції» поки не передбачено, у зв'язку з чим зазначена інформація в оголошенні, сформованому електронною системою закупівель автоматично не відображається.
Підлягає врахуванню те, що інформація щодо «мови» зазначена зокрема в тендерній документації, частина 7 розділу І та інша інформація в частині 2 розділу III тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету з питань капітального будівництва - протоколом від 06.08.2020 №53, та оприлюдненої 06.08.2020 на авторизованому майданчику ДП «ПРОЗОРРО» https://www.dzo.com.ua закупівля UA-2020-08-06-008805-a, разом з оголошенням про проведення відкритих торгів.
Щодо встановленого, відповідачем не враховано аргументовані заперечення позивача.
Суд вказує, що адміністратор електронної системи закупівель - юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу, перекладанння відповідальності за неповний функціонал майданчика на замовника є безпідставним в силу наявних обставин та фактів які підлягали врахуванню суб'єктом моніторингу процедури закупівлі.
В наступному, слід зазначити, що згідно з вимогами абзацу 1 пункту 7 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації учасник у складі тендерної пропозиції надає інформацію про повне найменування та місцезнаходження щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, або інформацію у довільній формі щодо незалучення такого (таких) субпідрядника/співвиконавця (або так само залучення їх в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від вартості договору про закупівлю).
Форма подання та обсяг наданої інформації тендерною документацією не встановлено.
Як встановлено, Корпорацією «Укртрансбуд» у складі тендерної пропозиції зазначено та надано довідку від 20.08.2020 № 911/08 про те, що учасник не планує залучати субпідрядні організації до виконання робіт в обсязі не менше ніж 20% від вартості договору про закупівлю, що відповідає вимогам тендерної документації.
В якості «інформації в довільній формі ... залучення субпідрядників в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від вартості договору про закупівлю» учасником Корпорація «Укртрансбуд» надано протокол наміру від 13.08.2020 з ТОВ «Славутич» про укладання договору підряду, у разі визнання Корпорації «Укртрансбуд» переможцем процедури закупівлі.
Відповідно вбачається, що замовника поінформовано, що Корпорація «Укртрансбуд» планує залучати ТОВ «Славутич» в якості субпідрядника в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, що відповідає вимогам тендерної документації. Вказаний учасник не порушив вимог тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету з питань капітального будівництва - протоколом від 06.08.2020 № 53, та оприлюдненої 06.08.2020 на авторизованому майданчику ДП «ПРОЗОРРО» https://www.dzo.com.ua закупівля UA-2020-08-06-008805-a.
Інші довідки, які оформлені на фірмовому бланку, від 20.08.2020 за № 912/08, № 913/08 та № 914/08, згідно яких учасник торгів Корпорація «Укртрансбуд» планує залучати субпідрядні організації до виконання певних робіт та надано інформацію у табличні формі, як того вимагав замовник, не заперечується сторонами, та подання таких довідок не суперечить поданій довідці від 20.08.2020 № 911/08 за спірною інформацією, враховуючи виконання Корпорацією «Укртрансбуд» вимог до тендерної документації.
Відповідно, суд вказує на не підтвердження порушень зафіксованих моніторингом закупівлі вимог пунктів 8 та 9 частини 2 статті 21 Закону України «Про закупівлю» та як наслідок наявності виключних підстав для замовника визначені абзацом другим пункту 2 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо відхилення тендерної пропозиції учасника Корпорацією «Укртрансбуд».
Також, як встановлено судом, з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю з дотриманням положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також протягом п'яти робочих днів оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що підтверджують вжиття цих заходів.
Частиною першою статті 41 Закону № 922-VIII встановлено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі вчиняються правочини між юридичними особами.
Частиною першою статті 179 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (частина перша статті 188 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Отже договір, укладений між юридичними особами, може бути розірваний лише за згодою сторін або у судовому порядку, але для цього необхідна наявність визначених законом підстав для його розірвання.
За змістом статті 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі:
1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;
2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;
3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;
4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Судом не встановлено підстав, передбачених статтею 43 Закону № 922-VIII, за якими договір про закупівлю є нікчемним.
Матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведення спірної процедури закупівлі між позивачем як замовник та переможцем аукціону Корпорація «Укртрансбуд» як учасником 16.09.2020 укладено договір підряду № 5/2020 на загальну суму 15 769 258,75 грн.
Відповідно до загальнодоступної інформації в системі Прозорро щодо процедури закупівлі UA-2020-08-06-008805-a, [(За кодом СР за ДК 021:2015-45210000-2 (Будівництво будівель)]» завершення виконання умов договору підряду, відповідно до додаткових угод, зокрема від 26.12.2025 №9 та Календарного плану виконання робіт Додаток 3, термін дії договору до 31 грудня 2026 року, строки виконання робіт можуть уточнюватись Сторонами в період дії Договору, завершення робіт визначено до 15 грудня 2026 року.
У позивача, з часу укладання договору з Корпорація «Укртрансбуд» зауважень щодо якості та виконання останньою умов договору не виникало та таких не заявлено.
Суд звертає увагу, що недоліки виявлені моніторингом процедури закупівлі не можуть бути підставою для застосування наслідків у вигляді припинення зобов'язань за укладеним договором з переможцем закупівлі, оскільки не містять ознак суттєвого порушення та не є незначущими.
Також, суд не погоджується із позицією відповідача щодо визначення в оскаржуваному висновку такого способу усунення виявлених порушень як вжиття заходів щодо припинення зобов'язань за договором.
Відповідач, виявивши та встановивши певні недоліки тендерної документації, визначаючи способи їх усунення повинен дотримуватись вимог законодавства щодо засад здійснення державного фінансового контролю в Україні та принципу пропорційності.
Так, відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Згідно підпунктом 3 пункту 3 Положення № 43 основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
Втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим в разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).
Слід зазначити, що ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовими актами безпосередньо не встановлено обов'язку органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.
Проводячи моніторинг процедури закупівлі та формуючи оскаржуваний висновок відповідач мав дотримуватись балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямований моніторинг процедури закупівлі та прийнятий за його результатами висновок.
Однак, на переконання суду такого балансу дотримано не було.
Суд вважає, що в спірній процедурі проведення закупівлі було досягнуто важливу мету - економічне та раціональне використання бюджетних коштів.
Водночас зобов'язуючи в межах законодавства вжити заходи щодо розірвання договору із переможцем процедури закупівлі, відповідачем не враховано, що здійснення державного фінансового контролю, спрямоване на оцінку ефективного, результативного використання та збереження фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, а не виявлення незначних дефектів тендерної документації.
У висновку про результати моніторингу закупівлі відсутнє жодне посилання на неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується та є неспівмірним із вимогою відповідача про розірвання укладеного договору за результатами проведеної процедури закупівлі.
Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 19.09.2023 по справі № 120/10418/22, у постанові від 24.10.2023 по справі № 120/9433/22 та у постанові від 16.07.2024 по справі № 120/18504/23.
Суд також враховує, що встановлене у ході судового розгляду порушення жодним чином не вплинуло на результати закупівлі та не призвело до несприятливих наслідків, що можна кваліфікувати як порушення фінансової дисципліни у використанні коштів Державного бюджету.
За встановлених у цій справі обставин суд вважає, що оскаржуваний висновок не відповідає принципу пропорційності, оскільки вимога усунути порушення шляхом припинення зобов'язань за договором, укладеним з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, призведе до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів.
Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом припинення зобов'язань, призведе до порушення майнових прав та інтересів переможця та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.07.2023 по справі № 420/16485/22.
Зобов'язання вжити заходів для усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосування відповідних наслідків недійсності / нікчемності договору, може призвести до нового можливого порушення законодавства.
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року в справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі №160/6502/19, від 26 листопада 2020 року в справі № 160/11367/19.
Також, Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 420/5590/19, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2987/20, від 26 січня 2023 року у справі № 400/3947/2023 та від 30 листопада 2021 року у справі № 160/8403/19 вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що спірний висновок №859 від 28.09.2020 прийнято з порушенням критеріїв, встановлених у частині другій статті 2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню.
Вимоги позивача про визнання протиправними дій Держаудитслужби поглинаються визнанням судом протиправним та скасування висновку №859 від 28.09.2020.
Щодо застосованих відповідачем правових висновків Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі №160/18075/22 суд вказує на безпідставності їх правозастосування в силу обставин у справі, висновку моніторингу закупівлі та не пропорційності застосованого заходу щодо позивача спірним висновком.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Решта доводів сторін не впливають на висновки суду.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України та задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241 - 246, 250, 262, 295 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України №859 від 28.09.2020 про результати моніторингу закупівлі «ДСТУ Б Д. 1. 1-1:2013 роботи по об'єкту: «Перша черга комплексу виробництв із дезактивації, транспортування, переробки та захоронення радіоактивних відходів з територій, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (кодова назва «Вектор») - коригування» (в т.ч. коригування проектної документації, експертиза та завершальні будівельні роботи) [За кодом СРV за ДК 021:2015 - 45210000-2 (Будівництво будівель)]», ідентифікатор закупівлі UA-2020-08-06-008805-а.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ 4016856) на користь Державне спеціалізоване підприємство «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (код ЄДРПОУ 37197102) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.