04 травня 2026 року м. Київ №320/17208/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа: ТОВ "РЕД БУД" про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Департамент поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з позовом до Північного офісу Держаудитслужби, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 12.12.2023 №UA-2023-10-06-012432-а.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що висновок відповідача ґрунтується на неправильному застосуванні положень пункту 43 та пункту 44 Особливостей №1178, оскільки відповідач помилково дійшов висновку про обов'язок замовника відхилити тендерну пропозицію учасника ТОВ «РЕД БУД». На думку позивача, відсутність у складі тендерної пропозиції паспортів на модульні споруди не є безумовною підставою для відхилення пропозиції, оскільки така невідповідність могла бути усунута учасником у порядку, передбаченому пунктом 43 Особливостей №1178. Позивач вказує, що ним було дотримано вимог законодавства, оскільки після виявлення невідповідностей замовник розмістив повідомлення про їх усунення, а учасник у встановлений строк завантажив відповідні документи, чим підтвердив відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем порушено строки проведення моніторингу, оскільки висновок складено поза межами 15 робочих днів, визначених статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», що саме по собі є підставою для визнання такого висновку протиправним. Також позивач наголошує, що зобов'язання, визначене у висновку, а саме припинення зобов'язань за договором із застосуванням наслідків недійсності/нікчемності, є таким, що суперечить законодавству, оскільки підстави нікчемності договору є вичерпними та у даному випадку відсутні. Окремо позивач акцентує, що виконання такого висновку призведе до негативних наслідків для обороноздатності держави, оскільки предмет закупівлі використовується для забезпечення діяльності підрозділу в умовах воєнного стану.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач не скористався правом подачі відзиву на позовну заяву.
Третя особа не скористалася правом подачі письмових пояснень щодо предмету спору.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
06.10.2023 Департаментом поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада НПУ "ІНФОРМАЦІЯ_1"» оголошено процедуру відкритих торгів з особливостями UA-2023-10-06-012432-а щодо закупівлі модульних споруд спеціального призначення очікуваною вартістю 50 000 000 грн.
Того ж дня затверджено тендерну документацію, яка, зокрема, у Додатку 2 передбачала обов'язок учасників надати документи, що підтверджують технічні характеристики товару, включаючи сканкопії паспортів на модульні споруди.
13.10.2023 учасник ТОВ «РЕД БУД» подав тендерну пропозицію вартістю 49 900 000 грн. Інших пропозицій подано не було.
У складі пропозиції учасник надав документ «Тактико-технічні вимоги», який містив опис характеристик товару, однак не надав паспорти на модульні споруди.
Під час розгляду пропозиції замовник встановив зазначену невідповідність та 17.10.2023, керуючись пунктом 43 Особливостей №1178, розмістив повідомлення про необхідність її усунення.
18.10.2023 учасник завантажив до електронної системи закупівель файл «Паспорти.pdf», яким надав необхідні документи.
Того ж дня учасника визнано переможцем, а 07.11.2023 між сторонами укладено договір №555/23.
17.11.2023 Північним офісом Держаудитслужби розпочато моніторинг закупівлі, який завершено 08.12.2023.
За результатами моніторингу 12.12.2023 складено висновок, яким встановлено порушення: абзацу 2 пункту 43 Особливостей №1178 (неправомірне застосування механізму усунення невідповідностей); підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178 (не відхилення пропозиції).
При цьому у висновку зазначено, що інші порушення, зокрема щодо договору, не встановлені.
Водночас відповідач зобов'язав позивача припинити зобов'язання за договором із застосуванням наслідків недійсності/нікчемності.
Судом також встановлено, що договір фактично виконаний 11.12.2023, а предмет закупівлі використовується позивачем у діяльності, пов'язаній із забезпеченням обороноздатності держави.
Не погоджуючись із таким висновком, позивач звернувся до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі».
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі по тексту - Особливості).
Згідно з п. 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Замовник в тендерній документації обов'язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 44 цих Особливостей.
У тендерній документації відомості, наведені у 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.
У тендерній документації зазначаються: один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.
Для об'єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників об'єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 47 цих особливостей. Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком станом на дату розкриття тендерних пропозицій.
Відповідно до п. 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).
Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Згідно з абз. 2 пп. 2 п. 44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
Відповідно до п. 42 Особливостей, замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що у разі зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.
Щодо порушення вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12,10,2022 №1178 (далі - Особливості № 1178) під час розгляду Замовником тендерної пропозиції ТОВ «РЕД БУД» , суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що за результатами аналізу інформації, розміщеної на вебпорталі Уповноваженого органу в інформаційно-телекомунікаційній системі публічних закупівель Prozorro, відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій на участь у процедурі закупівлі подано пропозицію одного учасника - ТОВ «РЕД БУД» з ціною 49 900 000,00 грн з ПДВ.
Як зазначено у висновку відповідача, під час проведення моніторингу встановлено невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «РЕД БУД» умовам тендерної документації.
Зокрема, відповідно до пункту 7 Додатку 2 тендерної документації учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерної пропозиції документи, що підтверджують відповідність їх пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником, а саме - сканкопії паспортів на комплекси модульних споруд (керівництво з експлуатації та використання) із зазначенням модифікації для підтвердження відповідності товару вимогам замовника.
Водночас, як встановлено відповідачем та підтверджується матеріалами справи, у складі тендерної пропозиції ТОВ «РЕД БУД» на виконання зазначеної вимоги паспорти на комплекси модульних споруд відсутні.
Відповідно до абзацу другого пункту 43 Особливостей №1178, у разі якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника встановлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані у складі тендерної пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, замовник зобов'язаний розмістити повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Разом з тим, зазначеною нормою прямо визначено, що під невідповідністю розуміється, зокрема, відсутність інформації та/або документів, подання яких передбачено тендерною документацією, крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, а також крім відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі.
Таким чином, у разі відсутності документів, що підтверджують технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, замовник позбавлений права застосовувати механізм усунення невідповідностей, передбачений пунктом 43 Особливостей №1178.
За наведених обставин відповідач дійшов висновку, що замовник безпідставно скористався механізмом усунення невідповідностей та надав можливість учаснику усунути відсутність документів, які підтверджують технічні характеристики предмета закупівлі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо така пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі, встановленим тендерною документацією.
Водночас, як зазначено у висновку відповідача, замовником не було відхилено тендерну пропозицію ТОВ «РЕД БУД», незважаючи на її невідповідність вимогам тендерної документації, а навпаки - укладено договір про закупівлю на суму 49 900 000,00 грн.
У зв'язку з цим відповідач дійшов висновку, що замовником порушено вимоги підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178.
Однак, суд звертає увагу на те, що відповідно до змісту тендерної документації, зокрема пункту 7 Додатку 2, учасник зобов'язаний надати сканкопії паспортів на комплекси модульних споруд (керівництво з експлуатації та використання) із зазначенням модифікації для підтвердження відповідності товару вимогам замовника.
Водночас, системний аналіз положень Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей №1178 дає підстави для розмежування: технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та документів, які підтверджують такі характеристики.
Технічні та якісні характеристики предмета закупівлі - це сукупність властивостей, параметрів, показників товару (розміри, матеріали, функціональні характеристики, технічні показники тощо), які визначають сам предмет закупівлі.
Натомість паспорти, інструкції, сертифікати та інші документи не є характеристиками товару як такими, а лише формою документального підтвердження відповідності товару встановленим вимогам.
Судом встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ «РЕД БУД» було надано документ «Тактико-технічні вимоги», який містив опис усіх технічних та якісних характеристик запропонованого товару, що відповідають вимогам тендерної документації.
Таким чином, інформація про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі була надана учасником у повному обсязі.
Відсутність же на момент подання пропозиції паспортів на комплекси модульних споруд свідчить не про відсутність технічних характеристик як таких, а про ненадання документів, які їх підтверджують.
З огляду на положення абзацу другого пункту 43 Особливостей №1178, відсутність документів, подання яких передбачено тендерною документацією, може розглядатися як невідповідність, що підлягає усуненню, за умови що її виправлення не призводить до зміни предмета закупівлі.
У даному випадку подання учасником паспортів після отримання повідомлення про усунення невідповідностей не змінило предмет закупівлі, не змінило технічні характеристики товару, а тільки підтвердило вже надану інформацію.
Отже, такі документи не є самостійними технічними чи якісними характеристиками предмета закупівлі, а є допоміжними доказами їх підтвердження.
За таких обставин суд доходить висновку, що відсутність паспортів на момент подання тендерної пропозиції не може розцінюватися як відсутність інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, а відтак могла бути усунута у порядку, передбаченому пунктом 43 Особливостей №1178.
Таким чином, встановлені невідповідності мали усувний характер та не свідчили про відсутність у пропозиції технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.
За таких обставин у замовника були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178.
Отже, висновок відповідача про порушення замовником вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178 є необґрунтованим та таким, що не підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що виявлені невідповідності мали усувний характер та підпадали під дію механізму, передбаченого пунктом 43 Особливостей №1178.
Таким чином, замовник правомірно скористався правом на розміщення повідомлення про усунення невідповідностей, а отже відсутні підстави вважати, що ним порушено вимоги абзацу другого пункту 43 Особливостей №1178.
Отже, висновок відповідача у цій частині є необґрунтованим та не підтверджується матеріалами справи.
Надаючи оцінку обраному відповідачем способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, суд зазначає наступне.
У констатуючій частині оскаржуваного висновку відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договорами, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.
Однак відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 30.11.2021 у справі №160/8403/19, від 05.03.2020 в справі №640/467/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 в справі №160/6502/19, від 12.08.2020 у справі №160/11304/19, від 21.01.2021 у справі №400/4458/19, від 21.10.2021 у справі №640/17797/20, від 30.11.2021 у справі №420/5590/19, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював аналогічну правову позицію.
Слід зазначити, що визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору» відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 Цивільного кодексу України передбачено більше десяти способів припинення зобов'язання, серед яких, і припинення зобов'язання виконанням.
Крім того, у статті 204 Цивільного кодексу України регламентовано принцип презумпції правомірності правочину, за змістом якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до презумпції правомірності правочину укладений позивачем правочин з контрагентом є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
Стаття 43 Закону №922-VIII врегульовує випадки, за яких договір про закупівлю вважається нікчемним, зокрема: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону; 5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
Водночас оскаржуваний висновок не містить покликань на порушення, які у розумінні статті 43 Закону №922-VIII можуть свідчити про нікчемність укладеного договору.
Ураховуючи те, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.07.2023 у справі №420/16485/22.
Зважаючи на викладене, оскаржуваний висновок не відповідає принципу пропорційності, оскільки вимога усунути порушення шляхом припинення зобов'язань за договором, укладеним з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, призведе до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів.
Усунення виявленого під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом припинення зобов'язань, призведе до порушення майнових прав та інтересів переможця торгів та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а та від 27.07.2023 у справі №420/16485/22.
Ураховуючи вищезазначене у сукупності, висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2023-10-06-012432-а від 12.12.2023 є протиправним і підлягає скасуванню.
Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією.
Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 2 684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідач.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Північого офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 12.12.2023 №UA-2023-10-06-012432-а.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північого офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, буд.18, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 40479560) на користь Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.