04 травня 2026 року № 320/55654/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною і скасувати довідку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.10.2025 №2025-1030-1601-4283-3, якою на підставі статті 16-Б графи II розкладу хвороб, графи 9, 10 ТДВ, ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_11, ВНН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони;
- визнати протиправним і скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 про мобілізацію ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 до Збройних Сил України - з дня його прийняття;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов?язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги мотивовані протиправністю довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.10.2025 №2025-1030-1601-4283-3, якою позивача, всупереч вимогам чинного законодавства, визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_11, ВНН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони. Пояснено, що ОСОБА_1 з 2017 року перебуває на обліку у лікаря-психіатра і періодично проходить лікування у спеціалізованих закладах з надання психіатричної допомоги та має встановлений клінічний діагноз: "Шизоафективний розлад, депресивний тип, деприсивно-параноїдальний синдром. F25.1". Разом із тим, звернуто увагу на наявність попередньої довідки від 30.10.2024, виданої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою позивача, за висновком лікаря-психіатра визнано непридатним з виключенням з військового обліку. З наведених підстав, позивач переконаний, що відповідач неправомірно не зняв ОСОБА_1 з військового обліку та видав нову оскаржувану довідку.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 та 04.03.2026 задоволено клопотання відповідача та продовжено строк на подачу відзиву до 11.03.2026 та 19.03.2026 відповідно.
До суду, 19.03.2026 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про їх необґрунтованість. Вказано, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки протоколом №2025-1030-1606-4283-3 військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 від 30.10.2025, визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_11, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони. Зауважено, що відповідач не має правових підстав виключити позивача з військового обліку та вносити відомості про це до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, з огляду на видання ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки від 30.10.2025 №2025-1030-1601-4283-3.
У своїй відповіді на відзив позивач спростовував доводи відповідача, наголосив, що повторне направлення позивача на ВЛК та прийняття нової довідки без скасування попередньої, а також ігнорування факту виключення ОСОБА_1 з військового обліку є протиправними діями, які вчинені без законних підстав.
Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, згідно змісту якого стверджено, що для скасування чинної постанови ВЛК позивачу належить звернутись з відповідною заявою та оскаржити її до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря-психіатра і періодично проходить лікування у спеціалізованих закладах у вузькопрофільних лікарів.
02.06.2015, згідно тимчасового посвідчення військовозобов?язаного від 12.09.2019 №TП/B, ОСОБА_1 комісією при Солом?янському РВК м.Києва визнано непридатним до військової служби у мирний час, обмежено здатним у воєнний час.
Судом встановлено, що Головою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 17.10.2024 ОСОБА_1 направлено на стаціонарне обстеження з метою підтвердження діагнозу до КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги», а також на консультацію до лікаря-психіатра ІНФОРМАЦІЯ_9 .
За результатами обстеження, згідно висновку лікаря-психіатра ІНФОРМАЦІЯ_8 та попередньої довідки від 30.10.2024, військовозобов?язаного ОСОБА_1 на підставі статті 16-А графи ІІ розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
У подальшому, довідкою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.10.2025, на підставі статті 16-Б графи ІІ розкладу хвороб, графи 9, 10 ТДВ, ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_11, ВННЗ, начальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.
Вважаючи постанову військово-лікарської комісії, яка оформлена довідкою від 30.10.2025 №2025-1030-1601-4283-3 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби передбачені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Частиною 2 статті 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Згідно із положеннями підпункту 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10 розділу І Положення № 402).
Відповідно до п.п. 2.8.1, 2.8.2, 2.8.3 п. 2.8 розділу І Положення № 402, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11 створюється при районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_11.
Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ІНФОРМАЦІЯ_11 Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.
Роз'яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов'язковими для виконання ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11.
ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11 має право приймати постанови відповідно до цього Положення.
ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11 Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_11, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.
У порядку контролю на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11 Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ІНФОРМАЦІЯ_11 медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК (п.п. 2.8.5 п. 2.8 розділу І Положення № 402).
За змістом п.п. 3.3 глави 3 розділу ІІ Положення №402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров'я.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_11 подаються за підпорядкованістю.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_11 Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Відповідно до п.п. 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402, у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
З аналізу наведених вище норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, а також осіб, раніше визнаних непридатними до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, крім інших, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11.
Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку. В той же час, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК. Водночас ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Оскарженню у судовому порядку підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний суд у постанові від 26.02.2025 у справі №240/13173/22.
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що військово-лікарською комісією відповідача здійснено медичний огляд позивача, за результатами якого прийнято постанову у формі довідки від 30.10.2025 №2025-1030-1601-4283-3 про придатність позивача до військової служби.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зі скаргою на протиправність дій/бездіяльності членів військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 при проведенні медичного огляду, а також скаргою на постанову, оформлену довідкою військово-лікарської комісії 30.10.2025 №2025-1030-1601-4283-3 ані до ВЛК регіону, ані до ЦВЛК, з проханням провести повторний медичний огляд із дотриманням вимог Положення №402, не звертався. Тобто позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою визначення придатності його до військової служби.
Доказів протилежного позивач (представник позивача) суду не надано.
Беручи до уваги те, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402, при проведенні медичного огляду особи належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, суд дійшов висновку про недотримання позивачем вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Також, суд зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача, врахування тих чи інших медичних документів при формуванні висновку та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Відповідна позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.
Беручи до уваги вищесформований судом висновок, інші заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не підлягають задоволенню як такі, що є похідними.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованимии та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.