04 травня 2026 року справа №320/11971/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "АЛТ Україна ЛТД" до Київської митниці про зобов'язання вчинити певні дії,
ТОВ «АЛТ Україна ЛТД» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд:
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці (03142, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8а, код за СДРПОУ 43997555) N? 7.8-2/15/13/17476 від 15.11.2022 року щодо відмови у задоволенні заяви ТОВ "АЛТ Україна ЛТД" від 02.11.2022 року про внесення змін до митної декларації N? UA 100360/2022/707511 від 28.10.2022 року.
Зобов?язати Київську митницю (03142, м. Київ, бульвар Гавела Валава, 8а, код за ЄДРПОУ 43997555) внести зміни до митної декларації N? UA 100360/2022/707511 від 28.10.2022 року в графу 47 (028 та 029) та В (028 та 029).
Зобов?язати Київську митницю (03142, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8а, код за ЄДРНОУ 43997555) підготувати висновок про повернення належних сум коштів товариству з обмеженою відповідальністю "АЛТ Україна ЛТД" у розмірі 76 416 (сімдесят шість тисяч чотириста шістнадцять) гривень 29 копійок з відповідного бюджету та надати його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду даної адміністративної справи визначено суддю Шевченко А.В.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд у порядку письмового провадження.
З огляду перебування у декретній відпустці судді Шевченко А.В., проведено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого головуючим суддею визначено суддю Марича Є.В.
Ухвалою суду справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати її розгляд у спрощеному провадженні без призначення судового засідання.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки доводи позивача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛТ Україна ЛТД» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 10.11.2008 року за N? 10701020000035098. Основним напрямом господарської діяльності товариства є забезпечення лабораторій та установ системи охорони здоров?я сучасними лабораторними технологіями, а тому воно здійснюе переважно оптову торгівлю фармацевтичними товарами, медичним обладнанням та хімічними продуктами (45.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами, тощо).
Між Позивачем та Компанією МСН Europe GmbH (Німеччина) укладений контракт №MCHALT01062022 від 01.06.2022 року. За яким Компанія МСН Europe GmbH (Німеччина) зобов?язувалась продати, а Позивач придбати та оплатити хімічну продукцію та лабораторне обладнання, визначене в інвойсах. Згідно інвойса від 20.10.2022 року N? 2022/3110 в рамках вищеназваного контракту відбулась поставка медичного виробу для скринінгу новонароджених на фенілкетонурію: набір реагентів для аналізу амінокислот і ацилкарнітині в крові методом тандемної масс-спектрометрії (PX-МС/MC). модифікація 55000/55000 Amino Acids+Acylcarnitenes from drieded blood Reagent Kit for LC-MS/MS/960/-2.
Митною декларацією № UA 100360/2022/707511 від 28.10.2022 року ТОВ «АЛТ Україна» задекларувало медичний виріб для скринінгу новонароджених на фенілкетонурію: набір реагентів для аналізу амінокислот і ацилкарнітині в крові методом тандемної масс-спектрометрії (PX-МС/МС) модифікація 55000/55000 Amino Acids+ Acylcarnitenes from drieded blood Reagent Kit for LC-MS/MS/960/-2.
Вже після проведення митного оформлення товару за декларацією № UA 100360/2022/707511 від 28.10.2022 року Позивач виявив надмірне нарахування податку на додану вартість. Як було з?ясовано. в ог результаті постійних відключень електричної енергії в м. Києві відбувся збій у програмі і в митиу декларацію N? UA 100360/2022/707511 була внесена ставка податку на додану вартість 20 % замість 7%. Тобто, у графі «Нарахування платежів» замість зазначеного « 028 587817,6 грн 20% 117563,52 01 980» повинно було бути зазначено « 029 587817,6 грн 7% 4147,23 01 980», а в графі «В» замість « 028 01 117563,52 грн 0036257647» мало бути зазначено « 029 01 41147,23 грн 0036257647».
Тобто, при оформленні митної декларації № UA 100360/2022/707511 ТОВ «АЛТ Україна ЛТД» помилково надміру сплатило 76 416 (сімдесят шість тисяч чотириста шістнадцять) гривень 29 копійок податку на додану вартість.
Тому на підставі ст.ст. 269, 301 МК України Позивач звернувся до Відповідача 02.11.2022 року із заявою про надання дозволу на внесення змін до митної декларації UA 100360/2022/707511 від 28.10.2022р. В якій Позивач просив внести у вищевказану декларацію наступні зміни:
- замість даних, що зазначені в митній декларації (товар № 1, графа 47) - "028 587817,6 грн 20% 117563,52 01 980", правильно зазначити "029 587817,6 грн 7% 41147,23 01 980";
- замість даних, що зазначені в митній декларації (товар № 1, графа В) - "028 01 117563,52 грн 0036257647", правильно зазначити "029 01 41147,23 грн 0036257647".
Відповідач листом від 15.11.2022 року N? 7.8-2/15/13/17476 відмовив у поверненні сум митних платежів з Державного бюджету України посилаючись на відсутність підстав для внесення змін до митної деклараці N? UA 100360/2022/707511.
Позивач додатково обґрунтувавши підстави повернення надміру сплаченого ПДВ у розмірі 76 416 (сімдесят шість тисяч чотириста шістнадцять) гривень 29 копійок у грудні 2022 року повторно звернулось з заявою про внесення змін до N? UA 100360/2022/707511 та надання висновку про повернення належних сум. Проте листом від 29.03.2023 року N? 7.8-2/15/13/5716 Відповідач повторно відмовив у задоволенні заяви Позивача посилаючись на відсутність підстав для внесення змін до митної декларації N? UA 100360/2022/707511. Хоча подані разом із митною декларацією N? UA 100360/2022/707511 Позивач додатково обгрунтувавши підстави повернення надміру сплаченого податку на додану документи свідчать про наявність підстав застосування підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, яким встановлено ставку податку на додану вартість в розмірі 7 % від бази оподаткування по операціях, серед іншого, з ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджуєт документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію застосування в Україні.
Із доданих до вказаної декларації документів вбачається, що медичний виріб для скринінгу новонароджених на фенілкетонурію модифікація 55000, 55000/F відповідає вимогам Технічного регламенту шодо медичних виробів для діагностики in vitro затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року N? 754. Про що свідчить проведене оцінювання відповідності (сертифікат оціновання відповідності UA.TR.001.015142-17 від 01.12.2017 року ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») та нанесене маркування у відповідності до вимог вищевказаного Технічного регламенту. Для підтвердження цього Позивачем було додано до митної декларації фотографії медичного обладнання (графа 44, 9000).
А тому на підставі п. 193.1. ст. 193 ПКУ для ввезення на митну територію України такого медичного обладнання, встановлено ставку податку на додану вартість в розмірі 7% від бази оподаткування. Оскільки медичний виріб для скринінгу новонароджених на фенілкетонурію; набір реагентів для аналізу амінокислот і ацилкарнітині в крові методом тандемної масс-спектрометрії (PX-МС/МС), модифікація 55000/S5000 Amin Acids+Acylcarnitenes from drieded blood Reagent Kit for LC-MS/MS/960/-2 підпадав під дію підпункту "в пункту 193.1 статті 193 ПКУ та його ввезення на митну територію України підлягає оподаткуванню за ставкою 7% від бази оподаткування.
Тобто, при оформленні митної декларації N? UA 100360/2022/707511 ТОВ «АЛТ Україна ЛТД» помилково надміру сплатило 76 416 (сімдесят шість тисяч чотириста шістнадцять ) гривень 29 копійок податку на додану вартість. Станом на дату неодноразового звернення Позивача із заявами про внесення змін до митної декларації N? UA 100360/2022/707511 у останнього податковий борг був відсутній, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 26.12.2022 року № 1608 (докази додані до позовної заяви).
Отже, позивач стверджує, що у зв?язку із помилковим нарахуванням надмірної суми ПДВ при формленні товару за митної декларацією UA 100360/2022/707511 ТОВ «АЛТ Україна ЛТД» помилково надміру сплатило 76 416,29 грн ПДВ, а тому відмова відповідача у внесенні змін до вищевказаної декларації та падання висновку про повернення належних сум коштів товариству с необґрунтованою, незаконною та порушує права позивача.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1ст. 4 Митного кодексу України).
Відповідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 1, 2, 3ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.
Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.
Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Згідно із п. 1 ч. 4ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 6статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до абз. 2 та 3 пп. «в» п. 193,1 ст. 193 Податкового кодексу України, ставка ПДВ у розмірі 7% встановлена по операціях, зокрема, з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні; постачання на митній території в Україні та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та /або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
З аналізу викладеного вбачається, що операції з постачання на митній території України та /або ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та виробів медичного призначення підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7% відповідно до пп. «в» п. 193,1 ст. 193 ПК України, за умови, що такі:
лікарські засоби:
- дозволені для виробництва і застосування в Україні;
- внесені до Державного реєстру лікарських засобів;
медичні вироби:
-дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію i застосування в Україні;
-внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність
При цьому, у разі, якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів /медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, передбачених абз. 2 та 3 пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПК такі операції оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.
Судом встановлено, що позивач ввіз на митну територію України в митному режимі імпорту товари медичного призначення за митною декларацією № UA 100360/2022/707511 від 28.10.2022р. ТОВ «АЛТ Україна», а саме медичний виріб для скринінгу новонароджених на фенілкетонурію: набір реагентів для аналізу амінокислот і ацилкарнітині в крові методом тандемної масс-спектрометрії (PX-МС/МС) модифікація 55000/55000 Amino Acids+ Acylcarnitenes from drieded blood Reagent Kit for LC-MS/MS/960/-2.
Так, із доданих до вказаної декларації документів вбачається, що медичний виріб для скринінгу новонароджених на фенілкетонурію модифікація 55000, 55000/F відповідає вимогам Технічного регламенту шодо медичних виробів для діагностики in vitro затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 року N? 754. Про що свідчить проведене оцінювання відповідності (сертифікат оціновання відповідності UA.TR.001.015142-17 від 01.12.2017 року ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») та нанесене маркування у відповідності до вимог вищевказаного Технічного регламенту. Для підтвердження цього позивачем було додано до митної декларації фотографії медичного обладнання (графа 44, 9000).
Таким чином у декларанта були всі підстави на застосування ставки податку на додану вартість по цих товарах на рівні 7 відсотків.
В той же час в митній декларації ставка податку по цих товарах відобразилася на рівні 20 відсотків, з приводу чого суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 257, 260 та 269 Митного кодексу України та підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195, пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. N 450 затверджено Положення про митні декларації (далі Положення).
Пунктом 37 цього Положення встановлено, що після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом:
- подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом;
- заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.
Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.
Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:
необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу;
необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов'язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету;
необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;
необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.
Тобто, аркуш коригування заповнюється та оформлюється, зокрема, при необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу.
Порядок оформлення аркуша коригування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 №1145 (далі - Порядок №1145). Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що Аркуш коригування складається у випадках, визначених пунктом 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за митною декларацією, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі. Пунктом 12 визначено порядок заповнення аркуша коригування у випадку доплати або повернення митних платежів та штрафних санкцій.
За приписами пункту 34 Положення про митні декларації, не дозволяється: внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа; внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів; внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати; внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено); внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання; внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним Кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації.
Судом встановлено, що листом від 15.11.2022 № 7.8-4/15/13/17476 Київська митниця Держмитслужби відмовила у внесенні змін до митної декларації № UA 100360/2022/707511 від 28.10.2022р., пославшись на те, що позивач володів всіма необхідними відомостями для декларування та самостійно забезпечив їх внесення, а подані документи не обґрунтовують необхідності змін (абз. третій п. 34 Постанови КМУ № 450 від 21.05.2012).
Після повторного звернення 26.12.2022, митниця у відповіді від 29.03.2023 підтвердила свою попередню позицію про відсутність підстав для внесення змін.
Суд вважає за необхідне зазначити, що до моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу у їх внесенні з тих підстав, що це стосується перерахунку митних платежів є протиправною. Вирішення питання перерахунку митних платежів є наслідком наявності або відсутності підстав для внесення таких змін. Відтак, при отриманні звернення декларанта або уповноваженої ним особи про внесення змін до митної декларації, митний орган може відмовити у внесені таких змін лише у разі відсутності законних підстав для їх внесення. Приписи пункту 37 Положення 450 не суперечать нормам статті 269 МК України, а визначають лише порядок внесення таких змін, в тому числі у разі необхідності повернення декларанту митних платежів.
За таких обставини, враховуючи, що декларант згідно з положеннями Податкового кодексу України має право на застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків, митний орган не мав підстав для відмови у внесенні відповідних змін до митної декларації, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішень Київської митниці Держмитслужби про відмову позивачу у внесенні змін до митної декларації, оформлених листами від 15.11.2022р. № 7.8-2/15/13/17476, від 29.03.2023 № 7.8-2/15/13/5716, та відповідно, зобов'язання відповідача внести зміни до митної декларації позивача.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення належних сум коштів позивачу.
Згідно з ч. 1-3 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуваннями реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім поверненні надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річною оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Відповідно до пунктів 43.4-43.5 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 1 Розділу III Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (далі - Порядок № 643) повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу України здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку № 643 у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплата) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов'язання (податкового борту) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.
До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених Митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
Згідно з п. 5 Порядку № 643 підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ цього Порядку, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.
Згідно з п. 8 розділу III Порядку № 643 у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмову, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.
Алгоритм дій митного органу після отримання заяви платника податків визначено у пунктах 4-8 розділу III зазначеного Порядку повернення авансових платежів і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.
Після реєстрації в митному органі така заява платника податку передається на опрацювання до відповідного підрозділу митного, органу, який перевіряє факт перерахування платником податків суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).
Виключний перелік підстав для відмови митного органу у наданні, такого висновку передбачений пунктом 11 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів. Такими підставами є: невиконання вимог пунктів 1-3 розділу ІІІ цього Порядку; надання недостовірних даних; наявність податкового боргу.
Отже, сукупний аналіз вищенаведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів та подання платником податків відповідної заяви у довільній формі щодо такого повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів.
Також, необхідною обставиною для повернення платникам податків надмірно сплачених сум митних платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.
При цьому, наявними у справі письмовими доказами, на думку суду, підтверджено наявність обставин та підстав, з якими вищенаведені законодавчі приписи пов'язують обов'язок повернення надмірно сплачених сум митних платежів.
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 5368,00 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Київської митниці.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТ Україна ЛТД» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. П. Болбочана, 4-А; код ЄДРПОУ 36257647) до Київської митниці (місцезнаходження: 03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, 8А; код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці (місцезнаходження: 03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, 8А; код ЄДРПОУ 43997555), оформлені листами від 15.11.2022р. № 7.8-2/15/13/17476, від 29.03.2023р. № 7.8-2/15/13/5716, про відмову у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТ Україна ЛТД" (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. П. Болбочана, 4-А; код ЄДРПОУ 36257647) від 02.11.2022р. № 788 (зареєстровано 02.11.2022р. за вх. № 31214/13), від 03.03.2023р. б/н (зареєстровано 07.03.2023р. за вх. № 7765/13) про внесення змін до митної декларації № UA 100360/2022/707511 від 28.10.2022р. та повернення сум митних платежів.
3. Зобов'язати Київську митницю (місцезнаходження: 03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, 8А; код ЄДРПОУ 43997555) внести зміни до митної декларації № UA 100360/2022/707511 від 28.10.2022р. в графу 47 (028 та 029) та В (028 та 029).
4. Зобов'язати Київську митницю (місцезнаходження: 03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, 8А; код ЄДРПОУ 43997555) підготувати висновок про повернення належних сум коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛТ Україна ЛТД" (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. П. Болбочана, 4-А; код ЄДРПОУ 36257647) у розмірі 76 416 (сімдесят шість тисяч чотириста шістнадцять) гривень 29 копійок з відповідного бюджету та надати його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТ Україна ЛТД» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. П. Болбочана, 4-А; код ЄДРПОУ 36257647) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 5 368,00 грн (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (місцезнаходження: 03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, 8А; код ЄДРПОУ 43997555).
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.