04 травня 2026 року № 640/6060/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 у справі №640/6060/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ід. код 42098368) щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 06.10.2021 №22/6-6006, починаючи з 01.12.2019.
Зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ід. код 42098368) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 06.10.2021 №22/6-6006, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням проведених виплат.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 у справі №640/6060/22 набрало законної сили 13.01.2023.
У подальшому, від сторони позивача надійшла заява у порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій заявник просить змінити спосіб виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 у справі №640/6060/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на користь позивача виплату по пенсійній заборгованості у сумі 161116,23 грн.
Заява позивача обґрунтована тим, що назване рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у частині виплати належних позивачу сум не виконується більше, ніж два місяці з дня набрання ним законної сили.
Повісткою-повідомленням судом на 29.01.2026 викликано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві та ОСОБА_1 і його представника для участі у судовому засіданні для розгляду заяву про зміну способу і порядку виконання рішення.
У судове засідання, призначене на 29.01.2026, сторони не прибули, у зв'язку із чим протокольною ухвалою суду вирішено розгляд заяви здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення, суд дійшов наступного висновку.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесені зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, за змістом частин першої-третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024 року) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили. Законодавцем прямо визначено, що зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Як убачається з матеріалів справи, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 19.11.2025 №2600-0202-8/201676, адресованого позивачеві, повідомлено, що доплата до буде здійснена у межах відповідного фінансового ресурсу, визначеного у бюджеті на відповідний рік. Згідно з випискою боргу відповідача, на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати , яка складає 162116,26 грн.
Тобто, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2022 у справі №640/6060/22 у частині виплати позивачу нарахованої суми пенсії у розмірі 162116,26 грн, є невиконаним.
При цьому, нова редакції частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає зміну способу виконання, з урахуванням дотримання декількох вимог: 1) рішення суду стосується обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг; 2) рішення суду не виконується більше двох місяців з моменту набрання законної сили; 3) спосіб виконання замінюються на стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат; 4) з урахуванням вимог частин другої, третьої статті 378 Кодексу необхідна заява сторони у справі.
Водночас, відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною третьою статті 33 цього Закону за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
За правилами статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У постанові Верховного Суду від 14.08.2024 у справі № 200/2961/21-а зазначено, що, у разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення необхідно звернути увагу на те, що: 1) із відповідною заявою варто звертатися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції; 2) із такою заявою можуть звернутися стягувач чи виконавець (у випадках, встановлених законом); 3) для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим; 4) на виконання вимог процесуального законодавства потрібно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаних обставин як підстави для задоволення судом відповідної заяви.
З наведеного правового регулювання вбачається, що процесуальним правом подання заяви про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення наділені стягувач та виконавець.
Відповідно до частин першої - другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно із частиною другою статті 129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист.
За нормами частини першої статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист у цій справі не видавався, відомостей про виконавче провадження позивачем не повідомлено.
Зважаючи на те, що встановлення чи зміна способу або порядку виконання рішення суду підлягає вирішенню судом за заявою стягувача чи виконавця, заява позивача щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду у цій справі задоволенню не підлягає, оскільки заявник не набув статусу стягувача.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що останній не позбавлений права на повторне звернення із заявою у порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, після отримання виконавчого листа на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2022 у справі №640/6060/22.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовити.
Копію ухвали (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.