04 травня 2026 року Київ №320/17722/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення від 22.08.2024 № 2/3/1/10236, № 2/3/1/10237, № 2/3/1/10238, № 2/3/1/10239 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обмеження максимальним розміром, виходячи з 50% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуваннями раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення від 22.08.2024 № 2/3/1/10236, № 2/3/1/10237, № 2/3/1/10238, № 2/3/1/10239, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обмеження максимальним розміром, виходячи з 50% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуваннями раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Позивач стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання рішення суду, підготовлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які надіслані позивачу. Ці довідки також ІНФОРМАЦІЯ_1 надсилалась відповідачу. Разом із тим, відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі вказаних довідок, посилаючись на відсутність правових підстав для такого перерахунку.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 18.04.2025 позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду від 11.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі № 320/48913/23, складено довідки від 22.08.2024 № 2/3/1/10236, від 22.08.2024 № 2/3/1/10237, від 22.08.2024 № 2/3/1/10238, від 22.08.2024 № 2/3/1/10239 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, для перерахунку пенсії.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 на підставі названих довідок.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 10.03.2025 № 6202-6109/М-02/8-2600/25 відмовило позивачу у здійсненні такого перерахунку з посиланням на відсутність правових підстав, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про здійснення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі зазначених довідок, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент їх виникнення, суд виходив із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За положеннями частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
За нормами частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
За положеннями частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Аналогічний висновок міститься у Постанові Верховного Суду від 12.11.2019 р. у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України Постановою «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» від 13.02.2008 р. №45 затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 (Постанова №103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними п.п. 1, 2 Постанови №103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Постановою Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року залишено без змін.
Таким чином, зміни внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема відповідач та уповноважений на видачу довідок орган, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Суд зазначає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють пенсійний орган.
Аналогічний правовий висновок міститься у Постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Отже, з набранням чинності Постановою №704, якою змінено (збільшено) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача з 01.01.2018 виникли підстави для перерахунку пенсії.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
На момент набрання чинності Постанови №704 (01.03.2018) пункт 4 цього нормативно-правового акта було викладено в редакції пункту 6 Постанови №103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому суд звертає увагу на те, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Водночас постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103. У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.
Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 Постанови №103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
З огляду на викладене, зокрема з 29.01.2020 виникли підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки зі складовими розрахованими відповідно до пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Уповноважений орган відмовив позивачу у видачі довідки з урахуванням пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, тому позивач звернувся за захистом до суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі № 320/48913/23 зобов'язано уповноважений орган виготовити довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.
На виконання рішення суду уповноважений орган виготовив та направив до пенсійного органу відповідні довідки.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ у таких спорах перерахунок пенсії підлягає здійсненню з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Із урахуванням того, що довідки видані станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 пенсія позивача підлягає перерахунку з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023.
За таких обставин, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Таким чином, суд констатує необхідність визнання протиправними дій відповідача у цій частині вимог.
Щодо позовної вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає таке.
У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
За нормами частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Із урахуванням тієї обставини, що дії (рішення) відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко регламентований законодавчо, у цьому випадку задоволення позову шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, виходячи з 50% відповідних сум грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не заперечується в листі від 10.03.2025 № 6202-6109/М-02/8-2600/25, що розмір пенсії позивача розраховано та виплачується виходячи з 50% відповідних сум грошового забезпечення (без обмеження розміру пенсії максимальним розміром).
У той же час, відповідачем не приймалось рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Отже, підлягають задоволенню позовні вимоги шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.08.2024 № 2/3/1/10236 з 01.02.2020, від 22.08.2024 № 2/3/1/10237 з 01.02.2021, від 22.08.2024 № 2/3/1/10238 з 01.02.2022 та від 22.08.2024 № 2/3/1/10239 з 01.02.2023, з урахуванням виплачених сум пенсії.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4118,08 грн, тож із урахуванням часини задоволених позовних вимог, зазначена сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.08.2024 №2/3/1/10236, від 22.08.2024 №2/3/1/10237, від 22.08.2024 №2/3/1/10238, від 22.08.2024 №2/3/1/10239 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.08.2024 №2/3/1/10236 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, починаючи з 01.02.2020, з урахуванням проведених раніше виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.08.2024 №2/3/1/10237 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, починаючи з 01.02.2021, з урахуванням проведених раніше виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.08.2024 №2/3/1/10238 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, починаючи з 01.02.2022, з урахуванням проведених раніше виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.08.2024 №2/3/1/10239 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, починаючи з 01.02.2023, з урахуванням проведених раніше виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 4118,08 грн (чотири тисячі сто вісімнадцять гривень 08 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548; місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.