про залишення позовної заяви без руху
29 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/15744/26
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та щодо невиплати компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому середній заробіток за 184 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 09.05.2023 року по 08.11.2023 року включно, обчислений шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати розрахунку при звільненні;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення 91754,99 грн. за весь час затримки виплати - за період з 01.06.2022 року по день фактичної виплати 20.03.2026 року.
Згідно з частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи подано позов у строк, установлений законом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам вказаної статті, оскільки позов поданий не у строки, встановлені КАС України.
Так, відповідно до положень ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч. 2 ст. 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, є тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, установлений ч.2 ст. 233 КЗпП України.
Як зазначено в позові, спірний період затримки повного розрахунку Відповідачем при звільненні Позивача мав місце за період з 09.05.2023 року по 08.11.2023 року, а з позовною заявою Позивач до суду звернувся лише 22.04.2026 року, тобто з порушенням вказаного тримісячного строку.
Згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду Позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки Позивач звернувся до суду з даним позовом лише 22.04.2026 року, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції суду, суд дійшов висновку, що Позивач звернувся до суду з пропуском тримісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у частині вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Водночас Позивачем до позовної заяви не додано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також не наведено обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя М.Ф. Нагірняк