(про відмову у відстроченні чи розстроченні виконання рішення суду,
зміні чи встановленні способу і порядку виконання судового рішення)
04 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/13064/20
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення подану в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду прийнятим у даній справі задоволено позовні вимоги.
Ухвалою суду від 22.12.2023 замінено вибувшого відповідача Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на його правонаступника - Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області.
13.03.2026 до суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду прийнятого у даній справі. Виконання просить здійснити не через органи виконавчої служби, а через Державне казначейство України.
Боржник не скористався своїм процесуальним правом на подання до суду відзиву на позов надійшли заперечення на подану заяву.
Розгляд заяви судом відкладався у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності судді О.Єфіменко у період з 16.03.2026 по 25.03.2026, 06.04.2026 по 12.04.2026, 27.04.2026 по 03.05.2026.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи та питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд вважає за можливе розгляд заяви здійснити у порядку письмового провадження та вказує на таке.
Положенням ч.1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч.ч.2-3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Положеннями абз. 1 ч. 1 ст.378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч.3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У той час, з 19.12.2024 положення ч.3 ст. 378 КАС України на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: "Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.".
Така норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом № 4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
Прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію ст. 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.
Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22.
З огляду на викладене, суд вважає, що застосування процесуального механізму, передбаченого абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання боржника вчинити дії на стягнення нарахованої суми є дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.
Тобто, змінити спосіб виконання судового рішення із зобов'язання боржника вчинити дії на стягнення, можливо лише у разі нарахування відповідної суми суб'єктом владних повноважень.
У той час, стягувачем до поданої заяви не долучено доказу нарахування щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на виконання рішення суду ухваленого у даній справі, що у свою чергу позбавляє суд можливості задовольнити подану заяву.
Враховуючи викладене та досліджені матеріали справи підстави для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 243, 248, 378 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.21 в адміністративній справі № 240/13064/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Єфіменко