Рішення від 04.05.2026 по справі 240/23604/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/23604/25

категорія 111031200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.08.2025 № 835345-2410-0625-UA 18040250000068141.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем протиправно нарахований земельний податок з фізичних осіб, оскільки ФОП ОСОБА_1 як платник єдиного податку третьої групи звільнена від нарахування, сплати та подання звітності з земельного податку за земельні ділянки, оскільки використовує земельну ділянку з кадастровим номером 1822510100:01:016:0412 у своїй господарській діяльності. Крім того, позивач частину земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0412, здає в оренду. Площа земельної ділянки, що перебуває в оренді становить 0,038431 га. (384,31 м2). За дану земельну ділянку, що перебуває в оренді позивач нарахував та задекларував земельний податок за 2025 рік. Решту частину земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0412 позивач використовує в господарській діяльності й тому, відповідно до пп. 4 п. 297.1 ПКУ земельний податок не нараховує та не декларує.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у відзиві просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що ОСОБА_1 , як власнику земельної ділянки загальною площею 0,33 га, кадастровий номер -1822510100:01:016:0412, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , пільга не передбачена, так як частина земельної ділянки та майно, розміщене на ній, здається платником в оренду (найм, позичку). Контролюючим органом на дану земельну ділянку було проведено нарахування земельного податку з фізичних осіб та сформовано податкове повідомлення - рішення від 06.08.2025 № 835345-2410-0625-UA18040250000068141 на суму 121853,86 грн за податковий період 2025 рік, яке направлено на податкову адресу платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Податковим повідомленням-рішенням від 06.08.2025 №835345-2410-0625 UA18040250000068141 (далі - ППР) відповідач визначив позивачу податкове зобов'язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2025 рік в розмірі 121 853,86 грн.

Позивач вважає, що дане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків, це - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У силу статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

За приписами підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками плати за землю є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно зі статтею 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктами оподаткування відповідно до статті 270 ПК України земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування платою за землю відповідно до статті 271 ПК України є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Спірним рішенням відповідач визначив позивачу податкове зобов'язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб за 2025 рік в розмірі 121 853,86 грн. (кадастровий номер 1822510100:01:016:0412)

Обґрунтовуючи протиправність такого рішення позивач зазначає, що частину земельної ділянки здає в оренду, за що нарахував та задекларував земельний податок за 2025 рік. Решту частину земельної ділянки позивач використовує в господарській діяльності й тому, відповідно до пп. 4 п. 297.1 ПКУ земельний податок не нараховує та не декларує.

Суд погоджується з такими доводами, з огляду на таке.

Відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення з аукціону від 30.05.2013 та Договору про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення з аукціону, що посвідчено нотаріусом Мошковською З.І. 30.05.2013р., реєстр 850, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 придбала у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,3308 га, що розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер 1822510100:01:016:0293.

Надалі, дана земельна ділянка за заявою ФОП ОСОБА_1 була поділена на дві земельні ділянки, а саме, на земельну ділянку, площею 0,0008 га, кадастровий номер 1822510100:01:016:0413 та на земельну ділянку площею 0,33 га кадастровий номер 1822510100:01:016:0412 . Вказані обставини підтверджуються копією листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 01.10.2025.

У 2021 році на замовлення ФОП ОСОБА_1 в межах вищевказаних земельних ділянок побудований об'єкт нерухомості, а саме, автомийка із кафетерієм та універсальним спортивним майданчиком, що підтверджується актом готовності об'єктів до експлуатації від 17.01.2021.

Відповідно до технічного паспорта на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами на земельних ділянках побудовані наступні об'єкти нерухомості: Автомийка з кафетерієм; КПП; Мийка самообслуговування; Навіс для пілетів.

Тобто, на земельній ділянці, площею 0,33 га. кадастровий номер - 1822510100:01:016:0412, ФОП ОСОБА_1 проводить господарську діяльність з технічного обслуговування автотранспортних засобів та послуги кафетерію.

Крім того, ФОП ОСОБА_2 є платником єдиного податку 3 групи, що підтверджується витягом №2635 від 27.08.2023 з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до пп. 4 п. 297.1 ПКУ, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Тобто, ФОП ОСОБА_1 як платник єдиного податку третьої групи звільнена від нарахування, сплати та подання звітності з земельного податку за земельні ділянки, оскільки використовує земельну ділянку з кадастровим номером 1822510100:01:016:0412 у своїй господарській діяльності.

Тому нарахована відповідачем податкове зобов'язання по сплаті земельного податку суперечить пп. 4 п. 297.1 ПКУ, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 1822510100:01:016:0412, використовується ФОП ОСОБА_1 у своїй господарській діяльності.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, частину будівлі, а саме, мийку самообслуговування відкритого типу - складової частини громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами "Автомийки із кафетерієм та універсальним спортивним майданчиком", що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1822510100:01:016:0412, ФОП ОСОБА_1 , відповідно до договору №15 оренди основних засобів від 01.01.2025 надала в оренду. Площа орендованої нерухомості складає 143,3 м2.

Оскільки, пп. 4 п. 297.1 ПКУ передбачене звільнення платнику єдиного податку від нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку окрім земельних ділянок переданих в оренду, то ФОП ОСОБА_1 нарахувала та задекларувала земельний податок, що підтверджується податковою декларацією ФОП ОСОБА_1 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2025 рік (реєстраційний №9005526163 від 21.01.2025).

Статтею 796 ЦК України визначено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

У пп. 5.2 п. 5. "Орендна плата та порядок розрахунків за Договором" Договору №15 оренди основних засобів від 01.01.2025 визначений розмір площі земельної ділянки, на якій розташована орендована мийка самообслуговування, а саме - 384,31 м2.

Відповідно п. 284.3 ПКУ, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

В даній податковій декларації ФОП ОСОБА_1 зазначила площу земельної ділянки під мийкою самообслуговування, що перебуває в оренді, та прибудинкової до неї території, в розмірі 0,038431 га. (384,31 м2) та нарахувала земельний податок за дану оренду в розмірі 14 190,84 грн.

Тобто, позивач частину земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0412, здає в оренду. Площа земельної ділянки, що перебуває в оренді становить 0,038431 га. (384,31 м2). За дану земельну ділянку, що перебуває в оренді позивач нарахував та задекларував земельний податок за 2025 рік. Решту частину земельної ділянки з кадастровим номером 1822510100:01:016:0412 позивач використовує в господарській діяльності. А відтак, відповідно до пп. 4 п. 297.1 ПКУ підстави для сплати земельного податку відсутні.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв поза межами повноважень та у не спосіб, що визначений законами України, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, суд дійшов , що позов слід задовольнити.

Беручи до уваги задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені нею судові витрати .

Керуючись статтями 242-246, 295 КАСУ,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781), про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 06.08.2025 № 835345-2410-0625-UA 18040250000068141.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос

04.05.26

Попередній документ
136207212
Наступний документ
136207214
Інформація про рішення:
№ рішення: 136207213
№ справи: 240/23604/25
Дата рішення: 04.05.2026
Дата публікації: 06.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.05.2026)
Дата надходження: 10.10.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КАПИНОС ОКСАНА ВАЛЕНТИНІВНА
відповідач (боржник):
Головне управління ДПС у Житомирській області
позивач (заявник):
Трохимчук Вікторія Георгіївна
представник позивача:
Руккас Дмитро Маркович