Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 травня 2026 року Справа №200/1478/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про виконання рішення в адміністративній справі № 200/1478/23 за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1) Державної судової адміністрації України (адреса 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5 ЄДРПОУ 26255795), 2) Служби судової охорони (адреса 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5 ЄДРПОУ 42902258), 3) Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса Ф., 45, код ЄДРПОУ 43532003) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1) Державної судової адміністрації України (адреса 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5 ЄДРПОУ 26255795), 2) Служби судової охорони (адреса 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5 ЄДРПОУ 42902258), 3) Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса Ф., 45, код ЄДРПОУ 43532003) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, задоволений частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області (адреса: 84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Енгельса Ф., 43; код ЄДРПОУ 43532003), щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30 000 гривень за період проходження служби з 24.02.2022 по 20.01.2023.
Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Донецькій області (адреса: 84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Енгельса Ф., 43; код ЄДРПОУ 43532003) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30 000 гривень на місяць за період проходження служби з 24.02.2022 по 20.01.2023.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року у справі № 200/1478/23 набрало законної сили 14 грудня 2023 року. 2 лютого 2024 року Донецьким окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист.
Ухвалою від 10 грудня 2025 року суд прийняв звіт Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року в адміністративній справі № 200/1478/23 за позовом ОСОБА_1 .
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026 скасована ухвала суду першої інстанції від 10 грудня 2025 року та зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року в адміністративній справі № 200/1478/23 у місячний строк з дня набрання цією постановою законної сили.
27 квітня 2026 року Донецький окружний адміністративний суд отримав звіт від відповідача відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026. 30 квітня 2026 року від позивача надійшли заперечення.
Розглянувши звіт відповідача суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Нормами частини третьої статті 14 КАС України передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 382-3, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Таким чином, головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
У поданому суду звіті відповідач зазначає, що Територіальним управлінням Служби судової охорони у Донецькій області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року у справі № 200/1478/23 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026 року здійснено розрахунок потреби в коштах для виплати позивачу додаткової винагороди, а також неодноразово направлялися запити до центрального органу управління Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України щодо виділення відповідних бюджетних асигнувань, однак додаткові кошти на виконання рішення суду виділені не були.
Наведене свідчить про відсутність у Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області необхідних бюджетних асигнувань для виплати позивачу нарахованої додаткової винагороди на виконання зазначеного судового рішення, водночас матеріали справи містять докази вжиття відповідачем заходів, спрямованих на його виконання (звернення до розпорядників бюджетних коштів вищого рівня, ведення листування щодо збільшення фінансування), які, на думку суду, можуть бути визнані достатніми для звільнення керівника відповідного суб'єкта владних повноважень від накладення штрафу за невиконання рішення суду.
Суд наголошує, що рішення суду є невиконаним у повному обсязі. Отже, за наслідками розгляду поданого відповідачем звіту та доданих до нього матеріалів, зважаючи на обов'язковість виконання судового рішення, суд дійшов висновку щодо відмови у його прийнятті.
Частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частина 4 статті 382-3 КАС України).
Вирішуючи питання щодо застосування заходів процесуального примусу, суд зазначає таке.
Згідно зі статтями 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Отже, з наведеного вбачається, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026 року у справі 200/1478/23 відповідачем-3 здійснено розрахунок додаткової винагороди, однак у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань не виконано в частині її виплати.
Як вбачається зі звіту, суб'єкт владних повноважень вчинив певні залежні від нього дії для виконання судового рішення, проте таке рішення не виконано у повному обсязі.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи суд дійшов висновку про відсутність у цьому випадку таких підстав.
Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Таким чином, аналізуючи причинно-наслідковий зв'язок невиконання в повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях відповідача та відповідно робить висновок про недоцільність застосування до нього штрафних санкцій.
Враховуючи те, що рішення суду у повному обсязі не виконано, суд вважає за необхідне встановити новий строк для надання звіту про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 382 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у прийнятті звіту Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про виконання судового рішення по справі № 200/1478/23.
2. Звільнити керівника Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області від сплати штрафу.
3. Встановити новий строк відповідачу для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року в адміністративній справі 200/1478/23.
4. Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Донецькій області надати у строк до 7 липня 2026 року подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року в адміністративній справі 200/1478/23 за позовом ОСОБА_1 .
5. Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Донецькій області надати суду разом зі звітом:
- довідку про розмір нарахованих ОСОБА_1 коштів на виконання рішення в адміністративній справі № 200/1478/23, які підлягають виплаті позивачу;
- всі розрахунки потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки», до яких включена потреба у коштах на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/1478/23 за позовом ОСОБА_1 ;
- інформацію про затверджені на 2026 рік бюджетні асигнування за КПКВ 0501150;
- письмові пояснення про можливість часткового виконання рішення та причини невикористання бюджетних призначень за КПКВ 0501150 у сумі 241943 грн для виконання рішення у справі № 200/1478/23.
6. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
7. Повний текст ухвали складений та підписаний 4 травня 2026 року.
Суддя С.В. Смагар