Рішення від 04.05.2026 по справі 200/1287/26

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року Справа№200/1287/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині врахування страхового стажу набутого до 01.01.2004 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 11.09.2025;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 17.03.1990 по 11.07.1992, з 20.10.1998 по 24.09.1999, із врахуванням періодів трудової діяльності згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 20.08.1984 та перерахувати ОСОБА_1 пенсію в частині врахування страхового стажу набутого до 01.01.2004 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 11.09.2025;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, починаючи з 11.09.2025 для забезпечення індексації пенсії;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести починаючи з 11.09.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримуєте пенсію за віком з 2022 року, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням даних про стаж та заробіток. Згідно до матеріалів пенсійної справи вбачається, що було застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2019 - 2021 роки - 10846,37 грн. Позивач через свого представника звернулася до Відповідача із заявою щодо проведення індексацію пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії (за 2019-2021) на коефіцієнти збільшення 1,197, на коефіцієнт 1,0796 та на коефіцієнт 1,115, однак, Відповідач листом від 12.01.2026 року повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Крім того, відповідно до листа Відповідача від 22.11.2025 №0500-0202-8/128955 при призначенні Позивачу пенсії за віком до стажу згідно поданих документів не було зараховано наступні періоди трудової діяльності, з урахуванням наступних причин: знаходження по контракту в закордонному відрядженні в Алжирі з 17.03.1990 по 11.07.1992 згідно з довідкою Всесоюзного виробничого госпрозрахункового об'єднання з будівництва та монтажу технологічного обладнання енергетичних об'єктів за кордоном «Заграненергостроймонтаж» (м. москва) від 04.08.1992 №22ц0-20/11. У наданій довідці відсутня підстава ї видачі, найменування підприємства, на яке було відрядження. Відсутня довідка про нарахування заробітної плати, найменування валюти. У трудовій книжці НОМЕР_2 від 20.08.1984 запис про роботу та відрядження відсутній; знаходження по контракту в закордонному відрядженні в Ірані з 13.08.1998 по 24.09.1999 на ТЕС «Исфаганенерго» згідно з довідкою ВО «Технопромекспорт» (м. москва) від 24.09.1999 №5304-09/ФГП. У довідці відсутні відомості про нарахування заробітної плати, найменування валюти, дані про сплату страхових внесків. Позивач вважає вказані дії Відповідача незаконними та необґрунтованими, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку, внаслідок чого ним подається цей позов до суду.

Ухвалою суду від 02.03.2026 року позовну заяву було залишено без руху.

На виконання ухвали суду від 02.03.2026 року представником позивача було надано квитанцію № 7605-7828-2469-9225 від 09.03.2026 року про сплату судового збору у розмірі 2129,92 грн.

Ухвалою суду від 16 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду одноособово суддею в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (дислокація - м. Курахове) та з 16.03.2022 отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058). Позивачу призначено пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три попередні роки 2019-2021 - 10846,37 грн. У 2019 році індексація здійснювалась шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 (3764,40) на коефіцієнт 1,17, тобто 3764,40 х 1,17 = 4404,35. Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (з 01.05.2020 було збільшено на 1,11, тобто 4404,35 х 1,11 = 4888,83, з 01.03.2021 було збільшено на 1,11, тобто 4888,83 х 1,11 = 5426,60, з 01.03.2022 було збільшено на 1,14, тобто 5426,60 х 1,14 = 6186,32, з 01.03.2023 було збільшено на 1,197, тобто 6186,32 х 1,197 = 7405,03, з 01.03.2024 було збільшено на 1,0796, тобто 7405,03 х 1,0796 = 7994,47, з 01.03.2025 було збільшено на 1,115, тобто 7994,47 х 1,115 = 8913,83). Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» № 236 від 25 лютого 2026 з 01.03.2026 проведено перерахунок “Індексація заробітку» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на коефіцієнт - 1,061 (для пенсій призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався у 2022 році). Таким чином показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні з 01.03.2026 становить 12037,37 грн (11345,30 х 1,061).

Вважає, що перерахунок пенсії позивачу Головним управлінням зроблено відповідно до вимог чинного законодавства, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до Постанови № 637 від 12.08.1993 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно пункту 3 вищезазначеної Постанови за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Згідно з пунктом 22 Постанови № 637 стаж роботи громадян України за її межами підтверджується документами, легалізованими відповідно до законодавства (крім роботи на території колишнього СРСР і держав, з якими колишнім СРСР було укладено угоди про соціальне забезпечення, до укладення відповідних двосторонніх угод). Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 в м. Москва (далі - Угода), що була чинна на дату звернення заявниці із заявою про призначення пенсії, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років громадянам держав - учасників Угоди зараховується стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності даною Угодою. Правила про умови праці радянських працівників за кордоном затверджені постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 25.12.1974 № 365. Обчислення страхового стажу, набутого особою за кордоном, здійснюється відповідно до норм міжнародного договору про пенсійне (соціальне) забезпечення між Україною та країною, в якій особа набула відповідний страховий стаж. Угоди між Україною і Алжирською Народною Демократичною Республікою та між Україною і Ісламською Республікою Іран про співробітництво в галузі пенсійного (соціального) забезпечення не укладено. За результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що до страхового стажу не враховано періоди:

- знаходження по контракту в закордонному відрядженні в Алжирі з 17.03.1990 по 11.07.1992 згідно з довідкою Всесоюзного виробничого госпрозрахункового об'єднання з будівництва та монтажу технологічного обладнання енергетичних об'єктів за кордоном «Заграненергостроймонтаж» (м. Москва) від 04.08.1992 № 22цо-20/11. У наданій довідці відсутня підстава її видачі, найменування підприємства, на яке було відрядження. Відсутня довідка про нарахування заробітної плати, найменування валюти. У трудовій книжці НОМЕР_3 від 20.08.1984 запис про роботу та відрядження відсутній;

- знаходження по контракту в закордонному відрядженні в Ірані з 13.08.1998 по 24.09.1999 на ТЕС «Исфаганенерго» згідно з довідкою ВО «Технопромекспорт» (м. Москва) від 24.09.1999 № 5304-09/ФГП. У довідці відсутні відомості про нарахування заробітної плати, найменування валюти, дані про сплату страхових внесків. Для зарахування зазначених періодів до страхового стажу відсутні законні підстави. Стаж ОСОБА_1 становить 40 років 2 місяці 5 днів. Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено відповідно до вимог чинного законодавства. Додатково повідомляємо, що ОСОБА_1 за перерахунком пенсії не зверталась. Спірних правовідносин між ОСОБА_1 та відповідачем не має.

Відповідачем було надано доповнення до відзиву в яких зокрема зазначено, що відповідно до матеріалів справи, Позивачка 31.01.2022 засобами електронного зв'язку Веб-портал звернулась до уповноваженого органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961, заява Позивача була відпрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_4 .

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 16.03.2022 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.

Згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_3 Позивач в спірний період працювала:

18.09.1987 року прийнято в хімічний цех апаратником хімводоочищення на Курахівську ГЕРС;

07.03.1990 року звільнено у зв'язку з відрядженням в розпорядження «Зарубіженергобуд» (наказ №26/п від 07.03.90);

01.09.1992 року прийнято в хімічний цех лаборантом хімічного аналізу IV групи кваліфікації по контракту на на Курахівську ГЕРС;

з 13.08.1998 року по 24.09.1999 року працювала начальником зміни хімцеха гендирекції «Ісфаганенерго» в Ірані за контрактом ВО «Технопромекспорт» №5304192300 від 04.11.89р. (Довідка №5304-09/ФГП).

Згідно довідки від 04.08.1992 року № 22цо-20/11 Виданої всесоюзним госпродрозрахунковим об'єднанням з будівництва та монтажу технологічного обладнання енергетичних об'єктів за кордоном «Заграненергостроймонтаж» Позивач дійсно знаходився в закордонному відрядженні в Алжирі з 17.03.1990 року по 11.07.1992 року та працював на посаді лаборанта за контрактом № 12100.

Згідно довідки ВО «Технопромекспорт» (м. Москва) від 24.09.1999 № 5304-09/ФГП, Позивач в період з 13 серпня 1998 року (наказ № 438-к від 11.08.98) по 24 вересня 1999 року (наказ №554-к від 24.09.99) знаходився у службовому відрядженні в якості керівника зміни хімцеха гендирекції «Ісфаганенерго» в Ірані по контракту ВО «Технопромекспорт» №5304192300 від 04.11.89. Справку видано для внесення запису в трудову книжку.

Листом від 22.11.2025 року № 0500-0202-8/128955 Відповідачем на адвокатський запит було повідомлено, що ОСОБА_1 на підставі заяви від 31.01.2022 № 414 про призначення пенсії за віком Головними управліннями Пенсійного фонду України в Донецькій та Черкаській областях за принципом екстериторіальності відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.03.2021 № 339/35961, призначено пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058) з 16.03.2022.

Правила про умови праці радянських працівників за кордоном затверджені постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 25.12.1974 № 365. Обчислення страхового стажу, набутого особою за кордоном, здійснюється відповідно до норм міжнародного договору про пенсійне (соціальне) забезпечення між Україною та країною, в якій особа набула відповідний страховий стаж. Угоди між Україною і Алжирською Народною Демократичною Республікою та між Україною і Ісламською Республікою Іран про співробітництво в галузі пенсійного (соціального) забезпечення не укладено.

За результатом розгляду матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 та документів, долучених до заяви № 414 від 31.01.2022 на призначення пенсії за віком, до страхового стажу не враховано періоди:

знаходження по контракту в закордонному відрядженні в Алжирі з 17.03.1990 по 11.07.1992 згідно з довідкою Всесоюзного виробничого госпрозрахункового об'єднання з будівництва та монтажу технологічного обладнання енергетичних об'єктів за кордоном «Заграненергостроймонтаж» (м. москва) від 04.08.1992 № 22цо-20/11. У наданій довідці відсутня підстава її видачі, найменування підприємства, на яке було відрядження. Відсутня довідка про нарахування заробітної плати, найменування валюти. У трудовій книжці НОМЕР_2 від 20.08.1984 запис про роботу та відрядження відсутній;

знаходження по контракту в закордонному відрядженні в Ірані з 13.08.1998 по 24.09.1999 на ТЕС «Исфаганенерго» згідно з довідкою ВО «Технопромекспорт» (м. москва) від 24.09.1999 № 5304-09/ФГП. У довідці відсутні відомості про нарахування заробітної плати, найменування валюти, дані про сплату страхових внесків. Для зарахування зазначених періодів до страхового стажу відсутні законні підстави.

Розмір пенсії ОСОБА_1 становить: з 16.03.2022 - 11618,04 грн; з 01.03.2023 - 11718, 04 грн; з 01.03.2024 - 11818,04 грн; з 01.04.2024 - 12670,30 грн; з 01.06.2024 - 12713,02 грн; з 01.03.2025 -13277,76 грн.

Згідно наданого розрахунку стажу форми РС-Право періоди роботи з 17.03.1990 по 11.07.1992, з 13.08.1998 по 24.09.1999 не зараховано до страхового стажу Позивача.

Листом від 12.01.2026 року № 0500-0202-8/3557, Відповідачем на адвокатський запит було повідомлено, що з 16.03.2022 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №105 8-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Відповідно до даних електронної пенсійної справи страховий стаж враховано по 31.12.2021, що складає 37 років 11 місяців 05 днів. Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу складає 0. 37917. Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії складає 27783.19 грн (10846.37 грн - показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески в цілому по Україні за 2019-2021 роки х 2.56152 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період з 01.07.2000 по 31.12.2021 за даними персоніфікованого обліку).

Так, у 2023 році показник середньої заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії становить 7405.03 грн, у 2024 році становить 7994.47 грн (7405.03 грн х 1.0796) - показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески в цілому по Україні за 2014-2016 роки з урахуванням індексації), що менше показника середньої заробітної плати, який застосований при розрахунку пенсії ОСОБА_1 ( 10846.37 грн). ОСОБА_1 , як особі, пенсія якої не підлягала індексації, було встановлено щомісячні доплати у розмірі 100,00 грн. з 01.03.2023, які переглядаються при подальших перерахунках. Копія розрахунку пенсії з 01.03.2023 додається. Згідно з Постановою 185 ОСОБА_1 було встановлено щомісячну доплату до пенсії з 01.03.2024 у розмірі 100,00 грн, яка переглядається при подальших перерахунках. Копія розрахунку пенсії з 01.03.2024 додається.

З 01.04.2024 року по пенсійній справі ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії по стажу та заробітку, відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058. Після перерахунку страховий стаж враховано по 31.03.2024 та складає 40 років 02 місяці 05 днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,046 показника середньої заробітної плати у галузях економіки за 2019- 2021 роки - 29330,89 грн (10846.37 х 1.046) х 2.58529 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати)

Розмір пенсії з 01.03.2025:

розмір пенсії за віком (ст.27)(29330.89 х 0.40167) - 11781,34 грн.;

доплата за понаднормативний стаж (10 років) - 236,10 грн.;

надбавка на індексації 01.03.2023 - 100,00 грн;

надбавка на індексації 01.03.2024 - 100,00 грн;

підвищення жінкам 9% ОРП - 1060,32 грн;

розмір пенсії з надбавками - 13277,76 грн.

Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії та розрахунку заробітку для обчислення, з 01.03.2023 року позивачу здійснено перерахунок пенсії. Вид перерахунку: Індексація заробітку. (масовий). Розмір пенсії за віком (ст.27) (27783.19 * 0.37917): 10534.55. Доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 7 років): 135.38. Загальний розмір пенсії: 10669.93. Надбавка 100 грн на індексації 01.03.2023: 100.00. Місяць підвищення розміру пенсії: 01.03.2023. Розмір пенсії з надбавками: 11718.04. При розрахунку заробітку для обчислення розміру пенсії було взято середній заробіток за 3 попередні роки (2019-2021 роки): 10846.37. Середньомісячний заробіток для обчислення: 27783.19000.

Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії та розрахунку заробітку для обчислення, з 01.03.2024 року позивачу здійснено перерахунок пенсії. Вид перерахунку: Індексація заробітку. (масовий). Розмір пенсії за віком (ст.27) (27783.19 * 0.37917): 10534.55. Доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 7 років): 135.38. Загальний розмір пенсії: 10669.93. Надбавка 100 грн на індексації 01.03.2023: 100.00. Надбавка 100 грн на індексації 01.03.2024: 100.00. Підвищення жінкам 9% ОРП: 948.11. Місяць підвищення розміру пенсії: 01.03.2024 Розмір пенсії з надбавками: 11818.04. При розрахунку заробітку для обчислення розміру пенсії було взято середній заробіток за 3 попередні роки (2019-2021 роки): 10846.37. Середньомісячний заробіток для обчислення: 27783.19000.

Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії та розрахунку заробітку для обчислення, з 01.03.2025 року позивачу здійснено перерахунок пенсії. Вид перерахунку: Індивідуально (масовий). Індексація заробітку. Розмір пенсії за віком (ст.27) (29330.89 * 0.40167): 11781.34. Доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 10 років): 236.10. Загальний розмір пенсії: 12017.44. Надбавка 100 грн на індексації 01.03.2023: 100.00. Надбавка 100 грн на індексації 01.03.2024: 100.00. Підвищення жінкам 9% ОРП: 1060.32. Місяць підвищення розміру пенсії: 01.03.2025. Розмір пенсії з надбавками: 13277.76. При розрахунку заробітку для обчислення розміру пенсії було взято середній заробіток за 3 попередні роки (2019-2021 роки): 10846.37. Коефіцієнт збільшення показника середньої ЗП: 1.046. Збільшений на коефіцієнт показник ЗП: 11345.30. Середньомісячний заробіток для обчислення: 29330.89000.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 4 Закону № 1058 страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Відповідно до п. 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно абз. 1 п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Питання, пов'язані з умовами праці радянських працівників за кордоном, врегульовано «Правилами про умови праці радянських працівників за кордоном», затвердженими постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 25.12.1974 року № 365 (далі Постанова № 365).

Відповідно до п. 2, 3 розділу І, п. 48-50 розділу II, п. 52, 53 розділу III Постанови № 365, на радянських працівників установ СРСР за кордоном поширюється дія законодавства Союзу РСР та союзних республік з особливостями встановленими цими Правилами.

Радянські громадяни, направлені з СРСР та прийняті на місцях з числа членів сімей цих громадян на штатні посади для роботи в установах СРСР за кордоном, вважаються працівниками цих міністерств (відомств), які здійснюють регулюючу або оперативну діяльність по відношенню до відповідних установ СРСР за кордоном.

Посадові призначення та переміщення спеціалістів (в тому числі прийнятих на місця з числа членів сім'ї сімей радянських працівників за кордоном) оформлюються у СРСР наказом по міністерству (відомству), яке направляє спеціалістів, а за кордоном наказом по апарату радника з економічних питань ( а в країнах, в яких відсутній радник з економічних питань, наказом по Посольству СРСР).

Працівникам, спрямованим до установ СРСР за кордоном, а також членам їхніх сімей, прийнятим на місці на штатні посади, час роботи в цих установах зараховується до їх безперервного трудовий стаж при призначенні допомоги з державного соціального страхування за умови надходження на роботу з повернення до СРСР протягом двох місяців, не рахуючи часу проїзду до місця постійного проживання та перебування у відпустці, використаного під час роботи за кордоном.

Час перебування за кордоном непрацюючих в установах СРСР за кордоном членів сімей зазначених працівників не перериває їх трудового стажу, якщо перерва між днем повернення до СРСР та днем надходження на роботу не перевищив двох місяців, не рахуючи часу проїзду до місця постійного проживання.

Час роботи в установах СРСР за кордоном не перериває стажу, що дає право на отримання винагороди за вислугу років або надбавок за стаж роботи за фахом, якщо працівник до направлення за кордон обіймав посаду або виконував роботу, дає право на отримання винагороди або надбавок та надійшов на роботу, де за чинними положеннями виплачуються зазначені винагороду або надбавки, протягом двох місяців після повернення до СРСР (крім часу проїзду до місця проживання та перебування у відпустці, не використаної за час роботи за кордоном). У такому ж порядку зберігається цей стаж та членам сімей, які перебували за кордоном разом із працівником.

Зазначений порядок застосовується також під час обчислення безперервного трудового стажу, що враховується при визначенні розміру винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємства, якщо працівники та члени їхніх сімей після повернення до СРСР надійшли на роботу на підприємство, в якому вони працювали до направлення за кордон.

У стаж роботи зі спеціальності (педагогічний, медичний та ін.) включається час роботи в установах СРСР за кордоном з даної спеціальності.

У трудові книжки фахівців, які направляються на роботу за кордон, підприємства (установи, організації) роблять запис про відрядження їх у розпорядження міністерств (відомств) для використання на роботі за кордоном

Трудові книжки фахівців зберігаються на підприємствах, установи, організації, де вони працювали до виїзду за кордон.

Записи у трудові книжки фахівців виробляються за закінчення їх роботи за кордоном підприємствами (установами, організаціями), в яких вони працювали до виїзду за кордон, на підставі довідок міністерств та відомств. У довідках зазначається час роботи за кордоном та посада, а також підстави їх видачі (номери та дати відповідних наказів).

Суд вказує, згідно записів у трудової книжці, 07.03.1990 року Позивача було звільнено у зв'язку з відрядженням в розпорядження «Зарубіженергобуд».

Відповідно до довідки від 04.08.1992 року № 22цо-20/11 Виданої всесоюзним госпродрозрахунковим об'єднанням з будівництва та монтажу технологічного обладнання енергетичних об'єктів за кордоном «Заграненергостроймонтаж» Позивач дійсно знаходився в закордонному відрядженні в Алжирі з 17.03.1990 року по 11.07.1992 року та працював на посаді лаборанта за контрактом № 12100. Позивачу було надано чергову відпустку 84 робочих дні, яку оплачено ВО «Заграненергостроймонтаж». Відпустку рахувати з 15.07.1992 року. У довідці є посилання на Правила про умови праці радянських працівників за кордоном, затверджених постановою Держкомпраці від 31 жовтня 1959 року № 858.

У вказаній довідці зазначено час роботи за кордоном - з 17.03.1990 року по 11.07.1992 року, посада - лаборант, на якій Позивач працював на підставі контракту № 12100.

Тобто у вказаній довідці наявна інформація яка передбачена Постановою № 365.

Так дійсно інформацію зазначену у вказаній довідці не було внесено до трудової книжки Позивача, проте вказані недоліки жодним чином не спростовують тієї інформації, що Позивач у спірний період зазначений у довідці від 04.08.1992 року № 22цо-20/11 здійснював трудову діяльність.

Суд не приймає тверджень Відповідача проте, що у довідці від 04.08.1992 року № 22цо-20/11 відсутня підстава її видачі, найменування підприємства, на яке було відрядження. Відсутня довідка про нарахування заробітної плати, найменування валюти. Оскільки Постановою № 365 не визначено таким умов.

Також суд зазначає, що в даному випадку не підлягає застосуванню Порядок № 637, оскільки на період роботи Позивача та дату видачі довідки № 22цо-20/11 (04.08.1992 року) вказаний Порядок ще не було прийнято (дата прийняття 12.08.1993 року).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення, неналежний порядок ведення та заповнення будь-якої документації з вини підприємства. Існуючий недолік не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист, що також відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 та від 06.03.2018, 29.03.2019, у справі № справа № 548/2056/16-а, у справі № 754/14898/15-а.

Дослідивши матеріали справи, обставини спірних правовідносин, доводи сторін, надавши оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що інформація у довідці від 04.08.1992 року № 22цо-20/11, якою посвідчено стаж роботи Позивача з 17.03.1990 року по 11.07.1992 року не містить недоліків, через які неможливо встановити факт його належності позивачу та його роботи на відповідних посадах, у відповідних підприємствах, в зазначений період часу.

Отже, доводи Відповідача, що виявлені ним недоліки у довідці від 04.08.1992 року № 22цо-20/11, які на його думку є підставою для неврахування зазначеного періоду роботи з 17.03.1990 року по 11.07.1992 року до страхового стажу Позивача, суд відхиляє як безпідставні.

Щодо не врахування до страхового стажу періодів роботи позивачки з 20.10.1998 року по 24.09.1999 року, суд зазначає наступне.

Згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_3 Позивач з 13.08.1998 року по 24.09.1999 року працювала начальником зміни хімцеха гендирекції «Ісфаганенерго» в Ірані за контрактом ВО «Технопромекспорт» №5304192300 від 04.11.89р. (Довідка №5304-09/ФГП).

Також факт роботи Позивача в спірний період підтверджується довідкою ВО «Технопромекспорт» (м. Москва) від 24.09.1999 № 5304-09/ФГП, відповідно до якої, Позивач в період з 13 серпня 1998 року (наказ № 438-к від 11.08.98) по 24 вересня 1999 року (наказ №554-к від 24.09.99) знаходився у службовому відрядженні в якості керівника зміни хімцеха гендирекції «Ісфаганенерго» в Ірані по контракту ВО «Технопромекспорт» №5304192300 від 04.11.89. Справку видано для внесення запису в трудову книжку.

Як на підставу для відмови у зарахуванні вказаного періоду роботи до страхового стажу Позивача, Відповідач зазначає, що у довідці відсутні відомості про нарахування заробітної плати, найменування валюти, дані про сплату страхових внесків. Для зарахування зазначених періодів до страхового стажу відсутні законні підстави.

Як вже було зазначено судом вище, згідно ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд наголошує, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.

Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Суд вважає за необхідне зазначити, що записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року №58.

Трудова книжка позивача щодо спірних періодів його роботи містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірні періоди позивач виконував роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, занятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд зазначає, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 275/615/17 (К/9901/768/17).

Суд зазначає, законодавством визначено, що тільки у випадку відсутності необхідних записів в трудовій книжці, заявнику необхідно вчиняти дії щодо додаткового підтвердження пільгового стажу.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірних періодів роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому, зазначені відповідачем недоліки, не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні вказаних періодів роботи позивача.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження К/9901/2310/18) в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

В даному випадку позивач не може нести відповідальність та бути позбавлений соціального захисту у вигляді права на призначення пенсії з вини роботодавця позивача.

Враховуючи зазначене, періоди роботи з 17.03.1990 року по 11.07.1992 року, з 20.10.1998 року по 24.09.1999 року підлягають зарахуванню до страхового стажу Позивача.

Щодо позовних вимог в частині здійснення перерахунку пенсії починаючи з 11.09.2025 року із врахуванням періодів трудової діяльності згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 20.08.1984, суд зазначає.

Оскільки фактичне зарахування Відповідачем спірних періодів роботи ще не проведено, то у спірних відносинах не настала обставина, з якою законодавець пов'язує виникнення у відповідача обов'язку здійснити перерахунок пенсії з урахування вказаних періодів. Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо виплати компенсації втрати частини пенсії є передчасними.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині проведення перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, починаючи з 11.09.2025 для забезпечення індексації пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

У зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" № 2040-ІХ, яким частину п'яту статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" було викладено в новій редакції.

Так, частиною п'ятою статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Преамбулою указаного Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20 лютого 2019 року видав постанову № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 124).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%

К=----------------------------+ 1%,

100%

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Згідно із пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24.02.2023 прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

Пунктом 6 Постанови № 168 установлено з 1 березня 2023 р. до пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за зверненнями, що надійшли до 31.12.2022 включно, які не підвищуються з 01.03.2023 згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі Постанова № 185) установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 185 установлено, що з 1 березня 2024 р. до пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за зверненнями, що надійшли до 31.12.2023 включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 р. згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

25.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (надалі - постанова №209), відповідно до пункту 1 якої установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

У підпункті 6 пункту 2 постанови №209 установлено, що з 1 березня 2025 р. з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575;

Перерахунок пенсій відповідно до цього підпункту проводиться із збереженням щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) і підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525), в межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час подальших перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16 лютого 2022 року № 118, "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24 лютого 2023 року № 168, "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 23 лютого 2024 року № 185, постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Відповідно до статті 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розміру внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Таким чином, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду України, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституції України чи закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію якості закону.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2021 - 2025 роках згідно з Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема,

у 2021 році - 1,11 згідно з постановою №127;

у 2022 році - 1,14 згідно з постановою №118;

у 2023 році - 1,197 згідно із постановою №168;

у 2024 році - 1,0796 згідно з постановою №185;

у 2025 році - 1,115 згідно з постановою №209.

Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

Враховуючи зазначене, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Таким чином, індексація пенсій у 2020-2024 роках повинна проводитись відповідно до постанови №251, постанови №127, постанови №118, постанови №168, постанови №185 Порядку №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно.

Зазначений висновок узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №200/422/24, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, від 20.02.2025 у справі №460/2711/24.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115 (пункт 1 постанови).

Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням позовних вимог та зазначених вище висновків Верховного Суду, суд констатує, що відповідач здійснюючи в 2023-2025 роках перерахунок пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, без застосування коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи зазначені вище висновки Верховного Суду, слід дійти висновку, що здійснюючи перерахунок пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та встановивши позивачеві відповідну щомісячну доплату до пенсії замість застосування коефіцієнта збільшення у відповідному розмірі до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, пенсійний орган діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки, в розмірі 10846,37 гривень.

З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 17.03.1990 по 11.07.1992, з 20.10.1998 по 24.09.1999 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 17.03.1990 по 11.07.1992, з 20.10.1998 по 24.09.1999, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 11.09.2025;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку пенсії Позивачу шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року призначення пенсії за віком 2019-2021 в розмірі 10846,37 грн., на коефіцієнт збільшення цього показника, що враховується для обчислення пенсії: з 01.03.2023 на 1,197; з 01.03.2024 на 1,0796 та з 01.03.2025 на 1,115 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 11.09.2025 року перерахунок пенсії Позивачу у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії Позивачу за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Бездіяльність відповідача не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність своєї бездіяльності, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають частковому задоволення позову у спосіб визначений судом.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У свою чергу ч.8 ст.139 КАС України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно квитанції № 7605-7828-2469-9225 від 09.03.2026 року позивачем сплачено судовий збір у сумі 2129,92 грн.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2129,92 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 17.03.1990 по 11.07.1992, з 20.10.1998 по 24.09.1999.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) зарахувати до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 17.03.1990 по 11.07.1992, з 20.10.1998 по 24.09.1999, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 11.09.2025.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року призначення пенсії за віком 2019-2021 в розмірі 10846,37 грн., на коефіцієнт збільшення цього показника, що враховується для обчислення пенсії: з 01.03.2023 на 1,197; з 01.03.2024 на 1,0796 та з 01.03.2025 на 1,115.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) провести з 11.09.2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії Позивачу за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2129,92 грн.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 04 травня 2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров

Попередній документ

136207084

Наступний документ

136207086

Інформація про рішення:

№ рішення:	136207085
№ справи:	200/1287/26
Дата рішення:	04.05.2026
Дата публікації:	06.05.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (04.05.2026)
Дата надходження:	23.02.2026
Предмет позову:	про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ХРИСТОФОРОВ А Б

відповідач (боржник):

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

позивач (заявник):

Сажко Ольга Григорівна

представник позивача:

Воронкова Олена Ігорівна