Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
24 квітня 2026 року Справа №200/458/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправними дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, які полягають у відмові від своєчасного виконання рішення суду від 11.07.2023 у справі № 200/340/23 шляхом застосування черговості та посилання на відсутність бюджетного фінансування;
стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на користь Позивача моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2023 у справі № 200/340/23, яке набрало законної сили, зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради нарахувати та виплатити Позивачу недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік.
Відповідач визнав обов'язок за судовим рішенням та розпорядженням від 11.12.2023 року визначив суму до виплати у розмірі 8179 грн.
Разом з тим, у письмовому відзиві у справі № 200/340/23 відповідач повідомив, що виплата коштів позивачу не здійснюється, оскільки він включений до так званої «черги виконання судових рішень», а фактична виплата можлива лише після надходження бюджетного фінансування.
Таким чином, за доводами позивача, відповідач поставив виконання судового рішення у залежність від фінансування та внутрішніх процедур, що призвело до його тривалого невиконання.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправними дії, стягнення моральної шкоди та відкрито провадження у справі № 200/458/26.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач не відмовляється від виконання рішення суду у справі № 200/340/23 та здійснює всі залежні від нього дії для реального виконання.
Посилався, що відповідачем з метою виконання рішення суду у справі № 200/340/23 надсилалася листи до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації для сприяння збільшення фінансування.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд дійшов таких висновків.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2023 року у справі № 200/340/23, зокрема, зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік в розмірі, передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплачених коштів за цей період.
Рішення набрало законної сили 11.12.2023 року.
Відповідно до розпорядження відповідача від 11.12.2023 року розмір недоплаченої разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі 8179 грн, але не виплачено.
За інформацією, наданою відповідачем, позивач знаходиться під 195 номером у списку № 1 черговості виконання рішень суду станом на 01.02.2026 року.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Приписи частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлюють, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом статті 381-2 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Комплексний аналіз вказаних норм дає суду підстави для висновку, що приписами ст.ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, а підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили, при цьому для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Отже, у випадку невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених КАС України.
Невиконання судового рішення або його неналежне виконання не можуть бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15 та постановах Верховного суду у справі № 440/1810/19 від 21 грудня 2020 року, у справі №355/1648/15-а від 17.04.2019, у справі №815/2252/16, у справі №815/2252/16) від 12.05.2020, у справі №170/167/17 від 16.12.2021.
Об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.03.2023 у справі № 440/2582/20 дійшла висновку, що одним із правових засобів забезпечення безумовного дотримання принципу res judicata, зокрема, здійснення визначеного статтею 129-1 Конституції України контрольного повноваження суду щодо виконання судового рішення, є визнання права особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, «подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду» (частина перша статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Це суб'єктивне право особи, на чию користь прийнято судове рішення у справі, розгляд якої завершений, зобов'язати відповідача виконати таке рішення (якщо воно, на думку заявника, не виконане або неналежно виконане добровільно) у повному обсязі та усунути допущені (на думку заявника) при виконанні цього рішення нові порушення прав, захищених (поновлених) судовим рішенням, яке підлягає виконанню.
У постанові від 26 липня 2023 року (справа № 640/17504/19) Верховний Суд дійшов висновку, що такий порядок оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п'ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання. Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд зауважує, що фактичною підставою для звернення до суду із цими позовними вимогами стала незгода позивача із невиплатою нарахованої разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2023 року у справі № 200/340/23.
Отже, відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору, оскільки має місце спір щодо виконання судового рішення у іншій справі.
Наявність спеціальних норм Кодексу адміністративного судочинства України, направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість подання нового позову.
Таким чином, наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Щодо вимоги про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на користь Позивача моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, враховуючи, що вимога позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 20 000 гривень нерозривно пов'язана з немайновою вимогою про визнання протиправними дій (а по факту бездіяльності щодо невиконання рішення суду у іншій справі) вона не підлягає подальшому окремому розгляду.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір (фактично щодо невиконання рішення суду у іншій справі) виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у іншому провадженні, проте, на стадії виконання таких судових рішень.
Відповідно до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд,
Закрити провадження у справі 200/458/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправними дії, стягнення моральної шкоди.
Ухвала складена 24 квітня 2026 року у порядку письмового провадження, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч