04 травня 2026 року Справа №160/11233/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.04.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 02.07.2025 №В-529/6/1201-25/1201.4.3/8065-25 у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням ним 14-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням ним 14-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.161 КАС України.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому ч. 7 ст. 161 КАС України передбачено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Водночас, в порушення ч. 7 ст. 161 КАС України до позовної заяви додано копії листів Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 04.03.2026, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (відділ №17 у місті Самар), зроблені у нечитабельному вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом та встановлення реквізитів (дати, номеру).
Таким чином, фактично позивачем в порушення ч. 7 ст. 161 КАС України не додано до позовної заяви копії оскаржуваних рішень відповідача - листів Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 04.03.2026, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (відділ №17 у місті Самар).
Будь-яких обставин, які б унеможливлювали самостійне надавання позивачем копій вищевказаних оскаржуваних відмов у читабельному вигляді, а також заходи, які позивач вживав для отримання цих доказів самостійно, та (або) причини неможливості самостійного отримання таких доказів, позивачем наведено не було.
При цьому КАС України не визначає обов'язку суду самостійно збирати докази в обґрунтування та/або підтвердження обґрунтування обставин викладених позивачем на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відтак, позивачеві слід надати засвідчені належним чином копії листів Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 04.03.2026, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (відділ №17 у місті Самар) у читабельному вигляді для суду та відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Великою Палатою Верховного Суду в справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року в справі № 640/7310/19.
Так, в прохальній частині позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 просить суд визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області у видачі ОСОБА_2 у зв'язку із досягненням ним 14-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, викладену в листі №В-529/6/1201-25/1201.4.3/8065-25 від 02.07.2025, при цьому додає до позовної заяви лист Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 04.03.2026, що в свою чергу свідчить про неконретизованість заявлених позовних вимог.
За наведених обставин, позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, в якій уточнити зміст позовних вимог шляхом зазначення реквізитів (дати, номеру) оскаржуваного рішення, з яким фактично не погоджується позивач, а також її копію відповідно до кількості учасників справи, позаяк частиною 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
За приписами ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- засвідчені належним чином копії листів Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 04.03.2026, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (відділ №17 у місті Самар) у читабельному вигляді для суду та відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;
- уточнену позовну заяву, в якій уточнити зміст позовних вимог шляхом зазначення реквізитів (дати, номеру) оскаржуваного рішення, з яким фактично не погоджується позивач, а також її копію відповідно до кількості учасників справи, позаяк частиною 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Турова