04 травня 2026 року Справа №160/32554/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2024, яке набрало законної сили 30.05.2024, позовну заяву ОСОБА_1 до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Зобов'язано Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 19.12.2020 відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці за період з 01.03.2018 по 19.12.2020 відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Визнано протиправними дії Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатний осіб, встановленого законом на 01.01.2020.
Зобов'язано Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.12.2020 (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачені індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 та грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по день фактичного розрахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення. Апеляційну скаргу позивача задоволено. Рішення суду від 27.02.2024 в частині незадоволених позовних вимог - скасовано та в цій частині заявлених позовних вимог прийнято нову постанову.
Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці у розмірі 4463,15 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 19.12.2020 у сумі 145 556,27 грн., відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків і зборів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
В іншій частині рішення суду від 27.02.2024 залишено без змін.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11.09.2024 від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено.
Встановлено судовий контроль у справі за позовом ОСОБА_1 до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Зобов'язано Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка надати до суду протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання судового рішення від 27.02.2024 у справі №160/32554/23.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 прийнято звіт Військового інституту Київського Національного університету імені Т.Шевченка про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі №160/32554/23.
Ухвала суду від 09.07.2025 позивачем не оскаржувалась.
Від позивача 10.04.2026 вдруге надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій заявник просить:
-постановити ухвалу якою встановити судовий контроль, відносно Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (код ЄДРПОУ 22994521), за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року та Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі у справі №160/32554/23.
В обгрунтування заяви зазначено, що заявник не погоджується із сумами коштів, які відповідачем виплачено позивачу на виконання рішення суду справі №160/32554/23.
Від відповідача до суду надійшли заперечення на заяву про встановлення судового контролю, в яких відповідач вказує, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/32554/23 військовим інститутом виконано в повному обсязі, а підстави для встановлення судового контролю відсутні. Також зазначає, що суд не може під час розгляду заяви про встановлення судового контролю розглядати справу по суті і приймати рішення стосовно спору по якому вже є судове рішення, а ОСОБА_1 в своїй заяві посилається на порядок здійснення розрахунків грошового забезпечення і вказує на те як треба його нараховувати. З цього приводу Верховний Суд висловив свою позицію, що «суд не вирішує спору повторно». (ухвала Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №855/111/20). На думку Військового інституту це суперечить процесуальній природі інституту судового контролю в адміністративному процесі, адже його метою є дієвий механізм для виконання рішення суду, а не можливість вносити зміни до рішення суду після його ухвалення, до того ж і після перегляду судового рішення в апеляційному порядку. На підставі викладених доводів, відповідач просить відмовити у встановленні судового контролю.
Розглянувши дану заяву, суд зазначає наступне.
Так, під час затвердження звіту відповідача, в ухвалі суду від 09.07.2025, судом встановлено, що на виконання рішення та постанови суду відповідачем вчинено наступні дії:
-військовим інститутом було здійснено нарахування індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, що підтверджується Розрахунком суми коштів, необхідних для виконання рішення суду, в частині що стосується нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 на суму 11 522,11 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №1399 від 08.08.2024, яку додано до звіту.
-військовим інститутом здійснено нарахування ОСОБА_1 індексації-різниці у розмірі 4463,15 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 19.12.2020 у сумі 145 556,27 грн. відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою КМУ №1078 від 17.07.2003, з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що підтверджується Розрахунком індексації - різниці грошового забезпечення, що підтверджується платіжною інструкцією №1399 від 08.08.2024.
-військовим інститутом перераховано ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.12.2020 (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум, що підтверджується Перерахунком грошового забезпечення ОСОБА_1 на суму 764,12 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1399 від 08.08.2024.
-військовим інститутом нараховано та виплачено ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачені індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 та грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по день фактичного розрахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», що підтверджується Розрахунком компенсації втрати частини доходу на суму 22 927,04 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №399 від 08.08.2024 та №299 від 12.03.2025.
Виконання рішення суду від 27.02.2024 та постанови суду від 30.05.2024 підтверджується копіями платіжних документів, а саме:
-розрахункова відомість № 201 на виплату Індексації грошового забезпечення за рішенням суду по № 160/32554/23 від 27.02.2024 за серпень 2024 рік у сумі 168 595 грн.
-розрахункова відомість № 65 на виплату індексації грошового забезпечення за рішенням суду по № 160/32554/23 від 27.02.2024 за березень 2025 рік у сумі 17 728,30 грн.
-платіжна інструкція № 1399 від 08.08.2024 про виплату індексації грошового забезпечення за рішенням суду по справі № 160/32554/23 у сумі 163 041,25 грн.
-платіжна інструкція № 299 від 12.03.2025 про виплату індексації грошового забезпечення за рішенням суду по справі № 160/32554/23 у сумі 17 728,30 грн.
Проте, звертаючись вдруге із заявою про встановлення судового контролю, позивач не погоджується із сумами, які йому виплачено на виконання судових рішень у справі №160/32554/23, наводячи у заяві власні розрахунки виплат, які на його думку, мали бути йому виплачені.
Позивач вважає, що його незгода із проведеними відповідачем розрахунками, є підставою для встановлення судового контролю вдруге.
Проте, суд з такими твердженнями позивача не погоджується, з огляду на наступне.
Так, статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. ч.2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Вирішуючи питання щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням судових рішень у справі №160/32554/23, суд зазначає, що предметом розгляду у даній справі було встановлення права позивача на отримання індексації грошового забезпечення, грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатний осіб та компенсації втрати частини доходу.
Заявник, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, фактично не погоджується із виплатами, які проведено відповідачем на виконання рішення суду у даній справі.
Таким чином, оскільки питання щодо визначення розміру виплачених позивачу сум, на які посилається позивач у своїй заяві і які, на його думку, визначені відповідачем невірно, не досліджувалося судом під час ухвалення рішення за наслідками розгляду даної справи, то такі обставини не можуть досліджуватися судом при розгляді заяви, поданої в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, з наданням їх правової оцінки.
Враховуючи викладене та те, що відповідачем на виконання рішення у даній справі було здійснено розрахунок та виплату спірних виплат, то рішення суду у даній справі фактично виконано.
Разом з тим, позивач не погоджується із обставинами щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, у зв'язку із чим суд вважає, що вирішення питань вказаних у заяві про встановлення контролю фактично є новим спором між позивачем та суб'єктом владних повноважень, який не вирішувався судом при ухваленні рішення та можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом постановляння ухвали в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зауважує, що у розумінні приписів ст.382 КАС України процесуальним законом передбачена можливість суду в порядку здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.
Натомість, такий процесуальний механізм судового контролю застосовується судом на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, оскільки дефініція статті 382 КАС України передбачає право суду на його застосування, а не обов'язок.
Необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб'єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав.
Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі №806/2594/16.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що обставини та докази, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання відповідачем рішення суду у даній адміністративній справі у встановленому законом порядку відсутні, а тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду немає.
Відтак, у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/32554/23 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/32554/23 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська