01 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1117/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення перерахунку призначеної пенсії відповідно до пункту “а» частини першої статті 13 Закону України Закону України від 20 січня 2006 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) з урахуванням вислуги років, що становить 25 років; зобов'язання провести перерахунок пенсії з 50 на 65 процентів грошового забезпечення з урахуванням вислуги років, що становить 25 років, відповідно до пункту “а» частини першої статті 13 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням пункту “а» частини першої статті 12 цього Закону.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 31 січня 2007 року по 04 листопада 2020 року проходив службу в Державній установі “Ковельська виховна колонія» Міністерства юстиції України. На час звільнення зі служби його вислуга з урахуванням пільгової становить 25 років 7 місяців 24 дні. За результатами вирішення у судовому порядку спору рішенням суду від 16 серпня 2022 року у справі №140/4238/22 ГУ ПФУ у Волинській області зобов'язано призначити позивачу пенсію за вислугу років на підставі пункту “а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ з 13 жовтня 2021 року із врахуванням цієї вислуги.
Як стверджує позивач, 11 вересня 2025 року він звернувся із заявою про перерахунок пенсії, яка має обчислюватися у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (за вислугу 20 років) та додатково 3 проценти за кожний рік вислугу понад 20 років, однак відповідач перерахунок пенсії безпідставно не провів.
З метою захисту порушеного права на належний розмір пенсійного забезпечення позивач просив задовольнити позов.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.22-25). В обґрунтування цієї позиції вказав, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до пункту “а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ з 13 жовтня 2021 року (на виконання рішення суду у справі №140/4238/22). За поданими позивачем документами було встановлено, що відповідно до наказу від 21 жовтня 2020 року №75/ОС-20 вислуга років ОСОБА_1 в календарному обчисленні становить 21 рік 23 дні. Позивачу пенсію призначено з розрахунку 50 процентів відповідного грошового забезпечення. Представник позивача 08 липня 2025 року звернулася щодо проведення перерахунку пенсії позивача згідно з пунктом “а» частини першої статті 13 Закону №2262-ХІІ - з урахуванням вислуги 25 років. Заявнику повідомлено про відсутність підстав для перерахунку (перегляду) розміру пенсії позивача, яку призначено виходячи з календарної вислуги років, а не в пільговому обчисленні. Відповідач вважає, що оскільки вислуга років не досягає 25 років, то ним правомірно прийнято рішення про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
Не є спірною та обставина, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за вислугу років, яка йому призначена відповідно до пункту “а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ з 13 жовтня 2021 року на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року у справі №140/4238/22, яке набрало законної сили 16 вересня 2022 року.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Указаним рішенням суду у спорі між ОСОБА_1 та ГУ ПФУ у Волинській області установлено, що 04 листопада 2020 року відповідно до наказу начальника Державної установи “Ковельська виховна колонія» від 21 жовтня 2020 року №75/ос-20 позивач був звільнений з військової служби у запас відповідно до пункту 4 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», у зв'язку зі скороченням штатів; вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 21 рік 23 дні, у пільговому обчисленні - 25 років 7 місяців 24 дні.
З протоколу від 13 жовтня 2021 року з пенсійної справи №0306009676-Державний департамент з питань виконання покарань видно, що пенсія призначена та виплачується позивачу у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (а.с.13).
Листом від 14 липня 2025 року №0300-0202-8/45389 (а.с.36) на звернення представника позивача - адвоката Петрук Ю.Ю. про перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог пункту “а» частини першої статті 13 Закону №2262-ХІІ з урахуванням вислуги, що становить 25 років (а.с.34), ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що відповідно до пункту “а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати призначається якщо вислуга становить на день звільнення 25 календарних років і більше. Оскільки пенсія за вислугу років призначена ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №140/4238/22 при вислузі в календарному обчисленні 21 рік, то основний розмір пенсії обчислено з розрахунку 50 процентів відповідного грошового забезпечення; для врахування тривалості служби у пільговому обчисленні до календарної вислуги чинним законодавством не передбачено та відповідно для перевизначення відсоткового відношення від грошового забезпечення, немає підстав (а.с.35).
Спір у цій справі виник щодо правильності визначення ГУ ПФУ у Волинській області процентного розміру пенсії позивача.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Нормативно-правовим актом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України, є Закон №2262-ХІІ.
Статтею 1 указаного Закону установлено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Як передбачено пунктом “а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б»-“д», “ж » статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до пункту “а» частини першої статті 13 Закон №2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів (частина друга статті 13 Закон №2262-ХІІ).
З аналізу наведених положень слідує, що від вислуги років не тільки залежить право на пенсію на умовах Закону №2262-ХІІ, а й розмір пенсії за вислугу років - збільшується на 3 проценти грошового забезпечення за кожен рік вислуги після 20 років.
Механізм обчислення вислуги років відповідно до Закону №2262-ХІІ встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова №393).
Вислуга років ОСОБА_1 є визначеною - на день звільнення становить у календарному обчисленні 21 рік 23 дні, у пільговому обчисленні - 25 років 7 місяців 24 дні.
Право позивача на пенсію за вислугу років на підставі пункту “а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ підтверджено у судовому порядку та судове рішення (справа №140/4238/22) набрало законної сили, тобто його висновки є остаточними, а саме рішення є обов'язковим до виконання.
З огляду на загальну вислугу - 25 років пенсія позивачу відповідно до приписів пункту “а» частини першої статті 13 Закону №2262-ХІІ має становити: 50 процентів - за 20 років вислуги та ще по три проценти за кожний рік служби (тобто всього 65 процентів грошового забезпечення).
При цьому аргументи відповідача у листі від 14 липня 2025 року №0300-0202-8/45389 (а.с.36) по суті зводяться до незгоди із судовим рішенням у справі №140/4238/22, яким відповідача зобов'язано призначити пенсію з урахуванням також вислуги у пільговому обчисленні.
Суд зауважує, що після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 16 лютого 2022 року №119 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» (набрала чинності 19 лютого 2022 року) змінилося правове регулювання щодо розмежування календарної та пільгової вислуги років, порядку їх обчислення та застосування при призначенні пенсії за вислугу років. З 19 лютого 2022 року з урахуванням цих змін до Постанови №393 для призначення пенсії за нормами Закону №2262-ХІІ необхідною умовою є наявність саме календарної вислуги років; вислуга років в пільговому обчисленні підлягає врахуванню при визначенні розміру пенсії.
Однак відповідач, не дотримуючись пункту “а» частини першої статті 13 Закону №2262-ХІІ, пенсію позивачу протиправно призначив у розмірі 50 процентів грошового забезпечення, замість належних 65 процентів, що призвело до порушення права останнього на належний розмір пенсії.
Одночасно суд враховує, що на час призначення пенсії позивач мав право на її виплату у розмірі 65 процентів відповідного грошового забезпечення (не йде мова про додатково здобуту вислугу після призначення пенсії). Виходячи з принципу “належного урядування», державні органи загалом, і органи Пенсійного фонду, зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді невиплати всієї суми недоотриманої пенсії, призначеної у неправильному розмірі. З огляду на те, що порушення права позивача на належний розмір пенсії є триваючим та позивач недоотримує пенсію у належному розмірі з часу призначення пенсії з вини органу Пенсійного фонду (протиправність дій відповідача установлена й у судовому рішенні у справі №140/4238/22), а на звернення про перерахунок пенсії відповідач свою помилку не виправив, то у цьому разі позов належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні призначеної пенсії з урахуванням вислуги років, що становить 25 років, - у розмірі 65 процентів грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 13 жовтня 2021 року (з дня призначення пенсії) перерахунок та виплату пенсії в розмірі 65 процентів грошового забезпечення (з урахуванням проведених виплат).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 28 січня 2026 року №9450-7661-0869-6587, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.4, 18).
Поряд з тим частиною третьою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позов було подано в електронній формі, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 1064,96 грн. Решта суми може бути повернута за окремим клопотанням в порядку статті 7 Закону №3674-VI.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні призначеної пенсії з урахуванням вислуги років, що становить 25 років, - у розмірі 65 процентів грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 13 жовтня 2021 року перерахунок та виплату пенсії в розмірі 65 процентів грошового забезпечення (з урахуванням проведених виплат).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири грн 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк