м. Вінниця
04 травня 2026 р. Справа № 120/9224/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в адміністративній справі № 120/9224/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/9224/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 09.02.2026 адміністративний позов задоволено.
03.04.2026 Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
24.04.2026 представницею відповідача подано до суду заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Така заява обґрунтована тим, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. 03.04.2026 судом видано виконавчий лист.
Водночас, на переконання представниці відповідача, виконавчий лист №120/9224/25 від 03.04.2026 слід визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки виданий на виконання судового рішення, яке не набрало законної сили.
Ухвалою від 27.04.2026 заяву представниці відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.05.2026.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 3 статті 194 та частини 3 статті 374 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду поданої відповідачем заяви в порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо поданої заяви, суд виходив із наступного.
Частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Так, рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили, до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Таким законом є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, а частиною третьою цієї ж статті передбачено, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно з частиною першою статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина 2 статті 374 КАС України).
Отже, наведені вище положення передбачають можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявні обставини, які виключають можливість його примусового виконання.
При цьому відповідно до правової позиції, викладеної у поставі Верховного Суду від 15 листопада 2020 року у справі № 752/2391/17, наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Так, суд установив, що після видачі 03.04.2026 виконавчого листа з'ясувалось, що, в зв'язку з допущеною в рішенні від 09.02.2026 технічною помилкою в реквізитах відповідача, яка була усунута згідно ухвали суду від 16.03.2026, відповідачем рішення суду отримано 16.03.2026, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.
Тобто, станом на 03.04.2026 (дата видачі виконавчого листа) в дійсності рішення суду першої інстанції від 09.02.2026 не набрало законної сили позаяк не сплив місячний строк, відлік якого розпочався з дати отримання відповідачем відповідного рішення (отримано 16.03.2026), а, отже, і виконавчий лист в цьому випадку не міг бути виданий.
Відтак суд вважає, що виконавчий лист № 120/9224/25 від 03.04.2026 був виданий помилково.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки виконавчий лист № 120/9224/25 від 03.04.2026 видано помилково, тобто на підставі рішення, яке на той час не набрало законної сили, тому наявні підстави для визнання цього виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Отже, заяву представниці Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, слід задовольнити.
Керуючись статтями 248, 256, 374 КАС України,
Заяву представниці відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати виконавчий лист № 120/9224/25, що виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 03.04.2026, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна