Ухвала від 04.05.2026 по справі 120/6084/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

04 травня 2026 р. Справа № 120/6084/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України, Головного управління ПФУ у Вінницькій області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України, Головного управління ПФУ у Вінницькій області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені статтею 160 КАС України.

1. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, з поміж іншого, в обов'язковому порядку зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, у позовній заяві зазначено відповідачами Пенсійний Фонд України та Головне управління ПФУ у Вінницькій області.

Стосовно відповідача 1, позивач не зазначив жодних реквізитів передбачених ст. 160 КАС України.

Щодо відповідача 2 позивач не вказав: повного найменування (для юридичних осіб), ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Таким чином в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно зазначити повні дані щодо обох відповідачів.

2. Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.

Як слідує з прохальної частини позовної заяви позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову ГУ ПФУ у Вінницькій області;

- зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області, керуючись п. "ж" ст. 1 із знач. 2, ч. 3 ст. 17, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" 1992 року №2262-ХІІ, зарахувати стаж роботи до вислуги років на посаді державного службовця - спеціаліста 1 категорії групи у справах ГІРФО Чечельницького РВ УМВС України у Вінницькій області період роботи з 04.06.2007 по 16.08.2012.

- зобов'язати ГУ ПФУ з урахуванням зарахованих у вислугу років, відповідно до ст. 63 даного закону провести перерахунок раніше призначеної пенсії.

Однак наведене формулювання не конкретизоване, позаяк позивач не вказує дату (дата - це запис, що містить число, місяць і рік, а іноді день тижня, номер тижня в році або систему літочислення) з якої просить здійснити перерахунок.

Разом з тим, вимога про "зобов'язання ГУ ПФУ з урахуванням зарахованих у вислугу років, відповідно до ст. 63 даного закону провести перерахунок раніше призначеної пенсії", також є неконкретизованою, оскільки в ній не вказано повного найменування відповідача, який суд, в разі задоволення позовних вимог, має зобов'язати вчинити певні дії.

При цьому, позивач не зазначає жодних вимог до Пенсійний Фонд України, хоча останній визначений відповідачем в реквізитах позовної заяви.

Окрім того, у випадку подання адміністративного позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо кожного з відповідачів. Така необхідність, зокрема, обумовлена тим, що спосіб захисту права, свободи чи інтересу має формулюватися позивачем максимально чітко та зрозуміло, а вимоги зобов'язального характеру повинні бути пред'явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відтак, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

3. Разом із тим, у відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов'язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У даному ж випадку, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що 17.03.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою.

Втім, в порушення положень ч. 4 ст. 161, ч. 2 ст. 79 КАС України позивач не надав належних доказів, на підтвердження вказаних обставин, зокрема, заяви від 17.03.2026 з доданими до неї матеріалів.

Суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 87 цього Кодексу.

Таким чином в порядку усунення цього недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчену копію заяви від 17.03.2026.

Зазначені вище недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі.

За змістом частини першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, про які зазначено в цій ухвалі.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного Фонду України, Головного управління ПФУ у Вінницькій області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10 - денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна

Попередній документ
136206287
Наступний документ
136206289
Інформація про рішення:
№ рішення: 136206288
№ справи: 120/6084/26
Дата рішення: 04.05.2026
Дата публікації: 06.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (28.04.2026)
Дата надходження: 28.04.2026
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії