(додаткова)
04 травня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/35904/25
Провадження № 22-з/820/52/26
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.,
розглянув в порядку ч 3 ст 270 ЦПК України заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з заявою, суд
У грудні 2025 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість у розмірі 967,50 грн, яка складається з 767,96 грн за житлово-комунальні послуги, інфляційні витрати у розмірі 154,91 грн, 3% річних у розмірі 44,63 грн та судові витрати у розмірі 7 968,96 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2026 року в позові відмовлено.
ФОП ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 01 квітня 2026 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2026 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 767,96 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги, 154,91 грн інфляційних витрат та 44,63 грн 3% річних, а всього 967,50 грн, крім того 2422,40 грн сплаченого судового збору в суді першої та апеляційної інстанцій.
06 квітня 2026 року ФОП ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції посилаючись на те, що він поніс ці витрати у зв'язку з переглядом рішення суду, а тому їх слід покласти на відповідача.
Розглянувши подану заяву, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, суд має право ухвалити додаткове рішення або постановити ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення (частина 5 статті 270 ЦПК України).
Судом встановлено, що на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 14/02 від 14 липня 2025 року, укладеного між Адвокатським бюро «Юлії Біжко» (далі - Адвокатське бюро) і ФОП ОСОБА_1 (замовник), Адвокатське бюро надавало позивачу професійну правничу допомогу у формі захисту прав та інтересів замовника щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, право вимоги якої набуто замовником у порядку реалізації майна банкрута - Будинкоуправління № 2 (пункт 2.1).
За умовами цього договору (пункти 8.1, 8.2, 8.4) за надані послуги замовник зобов'язується сплачувати Адвокатському бюро гонорар (винагороду). Сума гонорару (винагороди) за послуги, що надаються Адвокатським бюро, та порядок проведення розрахунків між сторонами визначається додатком № 2 до договору. Факт надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття наданих послуг, який підписується сторонами та є разом з наданим Адвокатським бюро розрахунком - підставою для перерахування суми гонорару (винагороди).
Відповідно до Додатку № 2 до договору про надання професійної правничої допомоги № 14/02 від 14 липня 2025 року сторони погодили, що: професійна правнича допомога за договором буде надаватися адвокатом Біжко Ю.О. із розрахунку вартості однієї години роботи адвоката - 2 000 грн.
За актом приймання-передачі документів № 114/01 від 14 липня 2025 року Адвокатське бюро передало ФОП ОСОБА_1 апеляційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2026 року у справі № 686/35904/25.
Із акта здачі-прийняття наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14 липня 2025 року, складеного Адвокатським бюро та ФОП ОСОБА_1 06 квітня 2026 року, Адвокатське бюро надало, а замовник прийняв юридичні послуги у виді аналізу наданих документів і складання апеляційної скарги тривалістю 2 години вартістю 4 000 грн.
При цьому апеляційна скарга та заява про ухвалення додаткового рішення, ФОП ОСОБА_1 до апеляційного суду підписані та подані його представником ОСОБА_3., який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 30.07.2025 року.
Відповідно до довіреності від 30.07.2025 року Адвокатське бюро «Юлії Біжко» уповноважило ОСОБА_3 підписувати та подавати від свого імені до суду яка підготовлені адвоката бюро на виконання умов договору про надання професійної правничої допомоги № 14/02 від 14.07.2025 року.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Із положень статті 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За змістом статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
В силу пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу адвоката, розмір яких є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.
Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року (справа № 922/1964/21) зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний правовий висновок міститься і у постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду та підтверджений в ухвалі Верховного Суду у справа № 372/6826/24 від 25 березня 2026 року.
Зібрані докази достовірно вказують на те, що ФОП ОСОБА_1 має понести витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у зв'язку з переглядом рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2026 року в розмірі 4 000 грн.
Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.
Відповідачка ОСОБА_2 не заявляла про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Проаналізувавши опис наданих позивачу послуг з професійної правничої допомоги, а також подані документи, колегія суддів вважає, що заявлена для відшкодування сума понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не відповідає критерію розумності та є не співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
З урахуванням практики ЄСПЛ при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи складність справи, ціну позову, значення справи для сторін, об'єм виконаної адвокатом роботи, наведені вище норми права, а також обґрунтованість витрат з урахуванням критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, заявлений ФОП ОСОБА_1 до відшкодування розмір витрат на професійну правничу правову допомогу в апеляційному суді не є співмірним із обсягом отриманих відповідачем юридичних послуг і тривалістю їх надання адвокатом.
Так, апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 базується на раніше поданим нею позові, а тому складання апеляційної скарги не потребувало значної кількості часу.
З огляду на зазначене вище, враховуючи фактичний обсяг наданих ФОП ОСОБА_1 юридичних послуг, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), розмір задоволених позовних вимог, складність даної справи, значення її для позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 800 грн.
Керуючись статтями 137, 141, 270, 368, 381, 382, 384, 389, 391 ЦПК України,
ухвалив:
Заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 800 грн витрат на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук Л.М. Грох