Справа № 608/1102/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/133/26 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія -
01 травня 2026 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю - секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі в режимі відеоконференцзв'язку, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026211110000085 від 03 лютого 2026 року, за апеляційною скаргою прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2026 року ,
Цією ухвалою частково задоволено клопотання Слідчий СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області майор поліції ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Теміртау Казахстан, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не військовозобов'язаного, не одруженого, не працюючого, не судимого,
та застосовано щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та заборонено підозрюваному ОСОБА_7 , цілодобово залишати житло, в якому він постійно проживає по АДРЕСА_1 , крім випадків проведення слідчих дій з його участю за вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановлено строк дії ухвали до 17 год 00 хв 13 червня 2026 року.
Як слідує з матеріалів провадження, слідчим відділенням Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України, дані про які внесено в ЄРДР 03.02.2026 за №12026211110000085.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.02.2026 близько 14 год. 00 хв., у ОСОБА_7 у групі із ОСОБА_10 виник злочинний умисел, спрямований на безоплатне надання приміщення своїм знайомим, для незаконного вживання ними наркотичного засобу - «Канабіс».
Для реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_7 у групі із ОСОБА_10 використовував житлове приміщення квартири, в якій проживає, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить його батьку ОСОБА_11 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, 03.02.2026 о 14 год. 00 хв., ОСОБА_7 в групі з ОСОБА_10 , перебуваючи у вищевказаному житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, безоплатно надав вказане приміщення своєму знайомому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою вживання наркотичних засобів, який вжив наркотичний засіб «Канабіс», шляхом куріння за допомогою саморобних пристроїв, виготовлених із пластмасових пляшок.
Окрім цього встановлено, що згідно ч. 1, ч. 3 ст.7, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.
Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, та прекурсорів, включених до таблиці IV Переліку, здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності.
Ліцензуванню підлягають такі види діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: культивування рослин, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до вищевказаного переліку.
Статтею 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» визначено, що зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у спеціально обладнаних приміщеннях здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на цей вид діяльності. Зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.
Згідно статей 6, 10, 11 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин (за винятком психотропних речовин, включених до списку N2 таблиці III Переліку) і прекурсорів, включених до списку N1 таблиці IV Переліку, здійснюється підприємствами державної та комунальної форми власності за наявності у них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачено цим Законом.
Діяльність, пов'язана з використанням наркотичних засобів і психотропних речовин, допускається лише з метою застосування у медичній практиці або для науково-дослідної роботи чи в навчальних цілях та інших цілях, передбачених цим Законом. Правила виробництва, виготовлення, зберігання, ввезення та вивезення наркотичних засобів і психотропних речовин, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до списку № 1 таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, канабіс відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.
Разом із тим, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 , маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу канабіс, з корисливих мотивів, без відповідного на те дозволу, незаконно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України, та про відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, у невстановлений досудовим розслідуванням час та в невстановленої досудовим розслідуванням особи незаконно придбав, з метою збуту, речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - «Канабіс», масою в перерахунку на суху речовину 1,1365 грама, тим самим почав її зберігати з метою збуту.
Після цього, ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_10 , з метою збуту, незаконно зберігав у невстановленому місці наркотичний засіб, обіг якого обмежений - «Канабіс», масою в перерахунку на суху речовину 1,1365 грама до 04.03.2026, а саме до моменту її збуту.
Надалі, ОСОБА_7 в групі з ОСОБА_10 , реалізуючи свій злочинний намір, 04.03.2026 близько 12 год. 29 хв., діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи відповідного дозволу (ліцензії) на придбання, зберігання та збут наркотичного засобу, обіг якого обмежений - «Канабіс», перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , незаконно, за кошти у сумі 200 грн. збув (розповсюдив) ОСОБА_13 (анкетні дані змінено), речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - «Канабіс», масою в перерахунку на суху речовину 1,1365 грама, яка відповідно до списку №1 таблиці ІI «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.
Окрім цього встановлено, що 04.03.2026 близько 12 год. 29 хв. у ОСОБА_7 у групі із ОСОБА_10 виник злочинний умисел, спрямований на безоплатне надання приміщення своїм знайомим, для незаконного вживання ними наркотичного засобу - «Канабісу».
Для реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_7 у групі із ОСОБА_10 використовував житлове приміщення квартири, в якій проживає, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить його батьку ОСОБА_11 ..
Реалізовуючи свій злочинний умисел, в період часу з 12 год. 29 хв. 04.03.2026 р. по 12 год. 35 хв. 04.03.2026 р. ОСОБА_7 у групі із ОСОБА_10 , перебуваючи у вищевказаному житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, безоплатно надав вказане приміщення своєму знайомому ОСОБА_13 (анкетні дані змінено), з метою вживання наркотичних засобів, який вжив наркотичний засіб - «Канабіс», шляхом куріння за допомогою саморобних пристроїв, виготовлених із пластмасових пляшок.
Крім того, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_10 , маючи прямий умисел на повторне незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу канабіс, з корисливих мотивів, без відповідного на те дозволу, незаконно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України, та про відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, у невстановлений досудовим розслідуванням час та в невстановленої досудовим розслідуванням особи незаконно придбав з метою збуту речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - «Канабіс», масою в перерахунку на суху речовину 1,6602 грама, тим самим почав її зберігати з метою збуту.
Після цього, ОСОБА_7 , діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_10 , з метою повторного збуту, незаконно зберігав у невстановленому місці наркотичний засіб, обіг якого обмежений - «Канабіс», масою в перерахунку на суху речовину 1,6602 грама до 17.03.2026, а саме до моменту її збуту.
Надалі, ОСОБА_7 в групі з ОСОБА_10 , реалізуючи свій злочинний намір, 17.03.2026 домовився з ОСОБА_13 (анкетні дані змінено) про збут останньому наркотичного засобу. На виконання вказаної усної домовленості, ОСОБА_10 , за вказівкою ОСОБА_7 , діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи відповідного дозволу (ліцензії) на придбання, зберігання та збут наркотичного засобу, обіг якого обмежений - «Канабіс», перебуваючи 17.03.2026 біля 16 год. 32 хв. в місті Чортків по вул. Грушевського, біля будинку № 48 Тернопільської області, незаконно, за кошти у сумі 500 грн. повторно збула (розповсюдила) ОСОБА_13 (анкетні дані змінено), речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - «Канабіс», масою в перерахунку на суху речовину 1,6602 грама, яка відповідно до списку №1 таблиці ІI «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.
Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб та за ч. 2 ст. 317 КК України - наданні приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, вчинене групою осіб.
15.04.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307, ч.2 ст.317 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор вважає, що вказана ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки при розгляді клопотання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею допущено порушення вимог кримінального процесуального законодавства і висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує, що суд належним чином не врахував наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Прокурор стверджує, що слідчим суддею належним чином не враховано той факт, що ОСОБА_7 може переховуватись від органу досудового розслідування, так як усвідомлюючи міру покарання за вчинені ним кримінальних правопорушень, зокрема, позбавлення волі до восьми років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. На підтвердження цього ризику є те, що в підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки в суспільстві, на утриманні неповнолітніх, малолітніх осіб та/або осіб похилого віку, сім'ї не має.
Вказує, що існує ризик незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні.
Зокрема звертає увагу суду, що підозрювана ОСОБА_10 є співжителькою ОСОБА_7 тому перебуваючи на волі він буде здійснювати тиск на підозрювану ОСОБА_10 .
Також вважає, що у даній справі існує ризик впливу на свідків позаяк кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, жоден із свідків у кримінальному провадженні безпосередньо судом не допитувалися.
Прокурор вказує на існування ризику передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, який підтверджується тим, що підозрюваний проживає у квартирі в якій було вчинено кримінальне правопорушення і доступ до місця вчинення злочину є необмеженим, а тому перебуваючи на місці вчинення злочину, він може вчинити дії стосовно знищення, приховування чи спотворення речей, які мають значення для досудового розслідування.
Зазначає, що на даний час ОСОБА_7 повідомлено про підозру в скоєнні тяжких злочинів, зокрема задокументовано два факти незаконного збуту наркотичних засобів, два факти надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин, а тому підозрюваний може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
На переконання апелянта, слідчий суддя не взяв до уваги наведені в клопотанні слідчого обставини та безпідставно прийшов до висновку що стороною обвинувачення не обґрунтовано неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою.
Крім того, ОСОБА_7 не являється військовозобов'язаним та не підлягає призову під час мобілізації, а тому він може вільно пересувати по території України, та розуміючи відповідальність за вчинені злочини матиме реальну можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
У даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, щоб ОСОБА_7 перебував під вартою, оскільки за відносно невеликий проміжок часу останній 4 рази вчинив злочини у сфері обігу наркотичних засобів спільно із своєю співмешканкою.
Прокурор вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вище вказаним ризикам.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2026 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_6 та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і, навівши аналогічні викладеним у ній мотиви, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, оскільки вважають рішення слідчого судді місцевого суду законним та обґрунтованим; дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.176, ч.1 ст.183 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя, дійшов правильного висновку про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень та у наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Зокрема, матеріалами кримінального провадження підтверджується, що підозрюваний ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного в даному кримінальному провадженні.
Поряд з цим, слідчим суддею обґрунтовано відхилено доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків передбачених п.1 п.2 п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; ризику знищення, переховування або спотворення будь-яких із речей чи документів; ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що зазначені вище ризики не знаходять свого підтвердження, оскільки ОСОБА_7 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, є несудимим, а в матеріалах справи відсутні обставини, які б свідчили про намір підозрюваного переховуватися від слідства чи знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи. Такі припущення не ґрунтуються на конкретних діях або намірах підозрюваного.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що в матеріалах клопотання відсутні достатні докази того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні та встановлених у судовому засіданні і ця обставина, передбачена п.3 ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором не доведена.
В такому випадку, суд, відповідно до вимог ч.2 ст.194 КПК України, зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Водночас, відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, що має місце в даному випадку, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Колегія суддів також враховує, що зважаючи на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Манчіні проти Італії», де зазначено, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст.5 §1(с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, можна зробити висновок, що цілодобовий домашній арешт цілком може забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків.
Також колегія суддів враховує, що на даній стадії досудового розслідування, з часу обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, випадків порушення ним застосованих до нього процесуальних обов'язків ухвалою слідчого судді, стороною обвинувачення не встановлено.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконання, що слідчий суддя, розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 правильно, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог ст.177 КПК України, обставин, передбачених ст.178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст.196 КПК України ухвалив рішення про обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2026 року відносно ОСОБА_7 є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування, про що ставить питання прокурор, не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2026 р. відносно ОСОБА_7 - без змін
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді