Справа №496/8243/25
Провадження № 2/519/287/26
04.05.2026 м. Південне
Південний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Лемця С.П.,
за участі секретаря судового засідання Волкової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.03.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1528-5187.
На виконання зазначених вимог позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А6149, для підписання кредитного договору №1528-5187 від 20.03.2025, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 16100,00 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; знижена відсоткова ставка 0,90 % в день; стандартна відсоткова ставка 1,00 % в день.
Додатковою угодою від 15.05.2026 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало ОСОБА_1 додаткові грошові кошти в розмірі 1700 грн, строк кредитування продовжено на 56 днів.
Додатковою угодою від 29.05.2026 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало ОСОБА_1 додаткові грошові кошти в розмірі 2400 грн, строк кредитування продовжено на 14 днів.
Позивач (через партнера ТОВ «ФК Контрактовий дім» з яким укладено договір № 02/06/20 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК Контрактовий дім» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на підставі договору № 02/06/20 від 02.06.2020 на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
Станом на 21.10.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 42972,54 грн, а саме:
- заборгованість за кредитом - 14336,10 грн;
- заборгованість за нарахованими відсотками - 20586,44 грн;
- заборгованість за відсотками річних на підставі ст.625 ЦК України - 8050,00 грн.
Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 18.12.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадженням з повідомленням (викликом) сторін.
27.04.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно клопотання просить здійснити розгляд цивільної справи без участі представника позивача.
Належним чином повідомлена про час та дату судового засідання сторона відповідача до суду не з'явилася, із заявами та клопотаннями не зверталися.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що 20.03.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1528-5187 (а.с.63).
Для укладання цього Договору, у порядку встановленому Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті creditkasa.com.ua усіх граф відповідної форми.
Згідно умов укладеного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит (відкрити кредитну лінію), на наступних умовах: сума кредиту 12000,00 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; знижена відсоткова ставка 0,90 % в день; стандартна відсоткова ставка 1,00 % в день.
Додатковою угодою від 15.05.2026 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало ОСОБА_1 додаткові грошові кошти в розмірі 1700 грн, строк кредитування продовжено на 56 днів (а.с.119).
Додатковою угодою від 29.05.2026 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало ОСОБА_1 додаткові грошові кошти в розмірі 2400 грн, строк кредитування продовжено на 14 днів (а.с.130).
Позивач видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі довідкою «Укр Кредит Фінанс» (а.с.140), розрахунком заборгованості (а.с.142).
ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору. Станом на 21.10.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 42972,54 грн, а саме:
- заборгованість за кредитом - 14336,10 грн;
- заборгованість за нарахованими відсотками - 20586,44 грн;
- заборгованість за відсотками річних на підставі ст.625 ЦК України - 8050,00 грн (а.с.141).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
В силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника відсотки від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін відсотки виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір відсотків, тип відсоткової ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року в справі № 367/4970/13-ц, зроблено висновок, що «заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком, боржник та його представник не надали суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту в розмірі, визначеному кредитним договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов'язком боржника».
Суд критично оцінює доводи представника відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, зокрема, щодо відсутності належних доказів здійснення фінансової операції та перерахування коштів ОСОБА_1 , з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 1528-5187 від 20.03.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі, підписано електронним підписом відповідача, шляхом використання одноразового ідентифікатора (А6149), що відповідає наведеним вище вимогам закону, в результаті чого у сторін виникли права та обов'язки.
Без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між сторонами не був би укладений, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі № 127/33842/19.
Цей договір, серед іншого, містить інформацію про номер особистого електронного платіжного засобу: 426048хххххх0338.
Отже, за встановленими у справі обставинами 20.03.2025 у встановленому кредитним договором порядку, а також у відповідності до Закону "Про електронну комерцію" ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачка уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1528-5187, за умовами якої позивач надав, шляхом перерахування відповідачці грошових коштів на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення власних потреб.
Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 р. та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/772-рк від 29.04.2023 р.) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача (Відповідача) та довідкою ТОВ «Укр кредит фінанс» про перерахування суми кредиту №1528-5187 від 20.03.2025, чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
При цьому, згідно розрахунку заборгованості відповідач здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1528-5187 від 20.03.2025 на загальну суму 11632,48 грн.
Доказів на підтвердження того, що вказана картка не належить відповідачці або, що на неї не було зараховано 16100 грн на виконання договору про відкриття кредитної лінії, матеріали справи не містять.
Наведені вище обставини відповідачкою усупереч ст. 12, 81 ЦПК України не спростовані, що є його процесуальним обов'язком, у той час як докази, надані позивачем, слугують підтвердженням існування між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 кредитних правовідносин.
Враховуючи те, що підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 погодилася з умовами надання кредиту, однак, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору виникла заборгованість, яка нею не сплачена, вказана заборгованість підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, який відповідачем спростовано не було, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом.
Разом з цим, суд вважає частково обґрунтованими доводи представника відповідача щодо включення в договір зі споживачем умов, які є несправедливими, з огляду на наступне.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач, окрім основної суми заборгованості (тіла) кредиту, також просить стягнути з відповідачки прострочену заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 20586,44 грн та заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України у розмірі 8050 грн.
Суд вважає, що така процентна ставка явно не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності, які закріплені Законом України «Про захист прав споживачів».
Так, визначений ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у кредитному договорі розмір процентів (реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 6024,97 %) є непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника (споживача), відтак договір в цій частині є несправедливими і суперечить принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50 %) у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов'язань за цим договором.
Схожий висновок міститься у Постановах Одеського апеляційного суду по справах № 522/5290/25-Е від 14.01.2026, № 521/17354/24 від 22.07.2025, по справі № 521/14697/23 від 15.04.2025, по справі № 498/765/23 від 15.04.2025.
З огляду на приписи частини 4 статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац 3 підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, має наслідком дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг, тому підлягає зменшенню до розміру тіла кредиту.
Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 у спорі з цих же правовідносин. Касаційний суд виснував, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
З усього зазначеного слід зробити висновок, що кредитор передбачив такі положення в укладеному між сторонами договорі, які однозначно призвели до порушення прав споживача - відповідачки ОСОБА_1 і хоча, остання не заявила зустрічного позову про визнання таких положень договору недійсними, однак, суд вважає, що задоволення таких вимог призведе до отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором та порушення прав споживача.
Крім цього, положення кредитного договору повинні бути сформульовані таким чином, щоб вони були зрозумілі усім споживачам, оскільки, якщо такі положення будуть незрозумілі пересічним громадянам без відповідної юридичної чи економічної освіти, то такі положення будуть спрямовані на введення споживача в оману. Схожі висновки викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.08.2022 у справі №156/268/21.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21 касаційний суд виснував, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.
Враховуючи вищевикладене, з 20586,44 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами, стягненню підлягає лише 16100,00 грн, тобто 100% від тіла кредиту.
Щодо нарахованих позивачем процентів на підставі ст.625 ЦК України за період з 12.06.2025 по 10.07.2025, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з Указом Президента України з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває досі.
Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).
Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Позивачем до розрахунку заборгованості було включено заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України на суму 8050 грн, яка, в силу вказаного вище, підлягає списанню кредитодавцем.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 30436,10 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 14336,10 грн, та простроченої заборгованості за нарахованими процентами 16100,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були понесені судові витрати при зверненні до суду, що підтверджується платіжною інструкцією № 9071 від 03.12.2025 в розмірі 2422,40 грн.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 30436,10 грн та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1528-5187 від 20.03.2025 в розмірі 30436 (тридцять тисяч чотириста тридцять шість) грн 10 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс», код за ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133.
Відповідач ОСОБА_1 , РНКППО НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 04.05.2026.
Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ