Справа № 521/6343/26
Номер провадження:1-кс/521/1923/26
28 квітня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» ОСОБА_3 , про знищення або конфіскацію у дохід держави цінних речей, вилучених у засудженого ОСОБА_4 , 1986 року народження, -
До Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшло клопотання начальника Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» ОСОБА_3 щодо вирішення питання про конфіскацію в дохід держави або знищення заборонених предметів у порядку ч. 7 ст. 102 КВК України.
Зі змісту клопотання вбачається, що 21.03.2026 року о 15 годині 40 хвилин, молодшим інспектором ВНіБ «Одеська виправна колонія (№14)» старшим сержантом внутрішньої служби ОСОБА_5 було проведено обхід промислової зони, а саме цех готової продукції «СГП». В результаті обходу, на робочому місці засудженого ОСОБА_6 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung», сірого кольору, ІМЕІ: встановити не вдалося.
Згідно ч. 7 ст. 102 КВК України та пункту 4 додатку 3 розділу 2 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань №2823/5 від 28.08.2018 року, мобільний телефон є предметом яким засудженим забороняється користуватися та зберігати при собі.
В засудженого ОСОБА_7 було відібрано письмове пояснення, в якому ОСОБА_8 повідомив, що вказаний телефон належить засудженому ОСОБА_4 , який також працює в «СГП».
В ході проведеної бесіди виховного та профілактичного характеру із засудженим ОСОБА_4 останній підтвердив факт належності йому мобільного телефону «Samsung», сірого кольору, та надав письмове пояснення по даному факту вилучення.
В ході проведеного розслідування було встановлено, що 20.03.2026 року приблизно о 12 годині 40 хвилин, під час зйому засуджених з промислової зони на обід, а саме «СГП», засуджений ОСОБА_4 побачив як з боку вулиці Краснова на дільницю «СГП» впав невідомий пакунок перемотаний клейкою стрічкою, який засуджений ОСОБА_4 забрав собі, так як поруч із засуджених більше нікого не було. Хто кидав та кому засудженому не відомо. Розгорнувши пакунок засуджений ОСОБА_4 виявив в ньому мобільний телефон марки «Samsung». Після чого заборонений предмет залишив собі для особистого користування, так як раніше мав на мету придбати собі в користування телефон. По факту вилучення телефону на робочому місці ОСОБА_7 , ОСОБА_4 пояснив наступне, що на момент користування телефоном він не мав надійної хованки у зв?язку з тим, що працює на відкритій місцевості, тому і вирішив сховати в найближчому робочому місці засуджених які працюють в «СПП» з метою уникнення вилучення телефону.
Прокурор та представник установи виконання покарань, будучи належним чином повідомлені про дату та час розгляду клопотання, до суду не з'явились, будь-яких клопотань не надали.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно до Додатку 3 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства Юстиції України від 28.08.2018 №2823/5 до Переліку предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено віднесено радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скретч-картки поповнення рахунку мобільного зв'язку, пейджери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади.
Пунктом 3 Глави XXV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань передбачений порядок вилучення предметів, виробів, речей та продуктів харчування, придбаних незаконним шляхом, а також заборонених для зберігання і використання засудженими, згідно із яким рішення про конфіскацію грошей, цінностей, предметів, речей, речовин і виробів або про передання їх на зберігання до звільнення засудженого приймає слідчий суддя за клопотанням адміністрації установи виконання покарань.
Згідно ч. 7 ст. 102 КВК України, перелік і кількість предметів і речей, які засуджені можуть мати при собі, визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України. Зберігання засудженими при собі речей, а також предметів, які заборонено використовувати в колоніях, не допускається. Виявлені у засуджених речі та предмети, які заборонено використовувати в колоніях, вилучаються, про що посадовою особою колонії складається протокол. За клопотанням установи виконання покарання слідчий суддя розглядає питання про конфіскацію таких речей та предметів або про передачу їх на зберігання до звільнення засудженого відповідно до положень розділу VIII КПК України.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що слідчий суддя може вирішити лише питання щодо конфіскації, або передачі на зберігання до звільнення засудженого заборонених для використовування в колоніях речей та предметів, а не про їх знищення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання начальника Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» підлягає частковому задоволенню, а вилучене майно необхідно конфіскувати в дохід держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 102 КВК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання начальника Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» ОСОБА_3 , про знищення або конфіскацію у дохід держави цінних речей, вилучених у засудженого ОСОБА_4 , - задовольнити частково.
Вилучений у засудженого ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Samsung», сірого кольору, ІМЕІ: встановити не вдалося, - конфіскувати у дохід держави.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9