Справа № 463/1479/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1107/25 Доповідач: ОСОБА_2
27 квітня 2026 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 62023140120000362 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 на вирок Личаківського районного суду м.Львова від 06.10.2025 стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алушта, Автономна Республіка Крим, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, 2 ст. 111 КК України,
за участю:
прокурора офісу Генеральної прокуратури - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
встановила:
Захисник подав апеляційну скаргу на вирок Личаківського районного суду м.Львова від 06.10.2025, яким ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, та призначено йому покарання у виді 14 років та 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та призначено йому покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання ОСОБА_7 у вигляді позбавлення волі строком на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Строк відбуття покарання обвинуваченого рахується з часу приведення вироку до виконання, затримання засудженого та взяття його під варту.
Даний вирок оскаржив захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 , який просить вирок суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Апелянт вважає, що покарання у виді позбавлення волі строком 15 років з конфіскацією усього майна, є занадто суворим, а вирок суду незаконним оскільки не відповідає фактичним обставинам справи та особі засудженого, ухвалений з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону.
Зазначає, що під час розгляду даного кримінального провадження, судом грубо порушенні вимоги ч.3 ст. 31 КПК України, так як санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає також покарання у виді довічного позбавлення волі, тому кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо цієї категорії злочинів здійснюється колегіально у складі трьох суддів. Проте, розгляд цього кримінального провадження здійснювався суддею одноособово, в зв'язку із чим грубо порушені вимоги вказаної норми процесуального закону.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що в процесі судового розгляду даного кримінального провадження фактично не встановлені мотиви, якими керувався обвинувачений, щодоокупації Криму російськими військами коли він працював там в системі органів прокуратури України. Після цієї окупації залишився в Криму і перейшов на службу в правоохоронні органи, незаконно створені окупаційною адміністрацією рф на тимчасово окупованій території України.
Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 наприкінці березня 2014 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на тимчасово окупованій РФ території міста Сімферополя АР Крим, діючи умисно, добровільно вступив у злочинну змову з представниками окупаційної адміністрації РФ (точні анкетні дані вказаних осіб під час досудового розслідування не встановлено), сформованої на тимчасово окупованій РФ території АР Крим, та надав добровільну згоду на проведення підривної діяльності проти України шляхом збирання, аналізу та передачі інформації, яка представляє інтерес для РФ, що може зашкодити суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, шляхом вчинення іншої підривної діяльності проти України, а також надав добровільну згоду на перехід на бік ворога в період збройного конфлікту шляхом зайняття посади прокурора в незаконно створеному окупаційною адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території України правоохоронному органі.
Так, у квітні 2014 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи на тимчасово окупованій РФ території міста Сімферополя АР Крим, за невстановлених обставин, будучи відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», працівником правоохоронного органу України - прокурором відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Автономної Республіки Крим, достовірно знаючи про збройну агресію (збройний конфлікт) РФ проти України, діючи умисно, з метою вчинення дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, а також з метою переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, добровільно вступив у злочинну змову з представниками окупаційної адміністрації РФ (точні анкетні дані вказаних осіб під час досудового розслідування не встановлено) та зайняв посаду прокурора у так званій «Прокуратурі м. Сімферополя» (мовою оригіналу - «Прокуратура г. Симферополя»), створеній окупаційною адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території України у порядку, не передбаченому чинним законодавством України.
Здійснивши, таким чином, перехід на бік ворога в період збройного конфлікту та надавши представникам іноземної держави - РФ та її представникам в окупаційній адміністрації РФ допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_7 став працювати на посаді прокурора так званої «Прокуратури м. Сімферополя» (мовою оригіналу - «Прокуратура г. Симферополя»), що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вул. Севастопольська, 11, та виконувати покладені на нього службові обов'язки прокурора вказаної прокуратури, сприяючи становленню та зміцненню окупаційної влади РФ та недопущення контролю України над цією територією.
У подальшому, у 2018 році, більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_7 , перебуваючи на тимчасово окупованій РФ території АР Крим, діючи умисно, в період збройного конфлікту, з метою вчинення дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, добровільно вступив у злочинну змову з представниками окупаційної адміністрації РФ (точні анкетні дані вказаних осіб під час досудового розслідування не встановлено) та зайняв посаду заступника прокурора м. Феодосія (мовою оригіналу - «Прокуратура г. Феодосия»), створеної окупаційною адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території АР Крим у порядку, не передбаченому чинним законодавством України.
Перебуваючи на посаді заступника прокурора так званої «Прокуратури
м. Феодосія» (мовою оригіналу - «Прокуратура г. Феодосия»), діючи умисно, в період збройного конфлікту, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, ОСОБА_7 став надавати представникам окупаційної адміністрації РФ допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, збираючи та передаючи представникам окупаційної адміністрації РФ (точні анкетні дані вказаних осіб під час досудового розслідування не встановлено) інформацію про важливі події та правопорушення, що відбуваються на тимчасово окупованій території міста Феодосія АР Крим, у тому числі для недопущення встановлення загального ефективного контролю України на цій території, а також забезпечуючи функціонування незаконно утворених судових органів, створених окупаційною адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території України у порядку, не передбаченому чинним законодавством України, шляхом прийняття участі в розгляді справ у судових засіданнях, забезпечуючи та допомагаючи тим самим окупаційним адміністраціям РФ та підконтрольним РФ самопроголошеним органам, в тому числі правоохоронним, в управлінні тимчасово окупованою територією міста Феодосія АР Крим та узурпації виконання ними владних повноважень на вказаній території України.
Вказаними умисними діями ОСОБА_7 забезпечив становлення та зміцнення окупаційної влади РФ шляхом безпосередньої участі в утворенні та діяльності незаконних правоохоронних органів, які є частиною окупаційної адміністрації РФ, на тимчасово окупованій території України, виконання функцій представника окупаційної адміністрації РФ з метою недопущення контролю української влади на території АР Крим, надавши тим самим допомогу РФ в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, перейшовши на бік ворога в період збройного конфлікту.
При цьому, громадянин України ОСОБА_7 , перебуваючи у квітні 2014 року на тимчасово окупованій РФ території міста Сімферополя АР Крим, достовірно знаючи про збройну агресію (збройний конфлікт) РФ проти України, діючи умисно, з метою вчинення дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, та переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, добровільно вступив у злочинну змову з представниками окупаційної адміністрації РФ, сформованої на тимчасово окупованій РФ території АР Крим, та перейшов на бік ворога у період збройного конфлікту, зайнявши посаду прокурора у так званій «Прокуратурі м. Сімферополя» (мовою оригіналу - «Прокуратура г. Симферополя»), створеній окупаційною адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території України у порядку, не передбаченому чинним законодавством України, та виконувати покладені на нього службові обов'язки прокурора вказаної прокуратури, сприяючи становленню та зміцненню окупаційної влади РФ та недопущення контролю України над цією територією.
У подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність, громадянин України ОСОБА_7 , перебуваючи у 2018 році на тимчасово окупованій РФ території АР Крим, достовірно знаючи про збройну агресію РФ проти України, діючи умисно, в період збройного конфлікту, з метою вчинення дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, добровільно вступив у злочинну змову з представниками окупаційної адміністрації РФ, сформованої на тимчасово окупованій РФ території АР Крим, та зайняв у так званій «Прокуратурі м. Феодосія» (мовою оригіналу - «Прокуратура г. Феодосия») посаду заступника прокурора м. Феодосія, створеній окупаційною адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території АР Крим у порядку, не передбаченому чинним законодавством України, де забезпечував діяльність незаконно створених на тимчасово окупованій території правоохоронних органів з метою недопущення її деокупації, повернення вищевказаної тимчасово окупованої РФ території під юрисдикцію України та відновлення конституційного ладу України на цій території, надаючи тим самим допомогу РФ в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України.
Наказом Генерального прокурора України від 01.12.2014 № 13дк за порушення «Присяги працівника прокуратури» ОСОБА_7 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Автономної Республіки Крим з позбавленням класного чину «юрист 1 класу», присвоєного наказом Генерального прокурора України від 19.12.2012 № 1955к.
Натомість, будучи громадянином України, перейшовши у 2014 році на бік ворога в період збройного конфлікту, ОСОБА_7 , продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи на тимчасово окупованій РФ території АР Крим, діючи умисно, з метою вчинення дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, добровільно вступив у злочинну змову з представниками окупаційної адміністрації РФ та зайняв у 2022 році, більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена, посаду заступника прокурора м. Керч (мовою оригіналу - «Прокуратура г. Керч»), створеній окупаційною адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території України у порядку, не передбаченому чинним законодавством України.
Водночас, президент РФ, а також інші невстановлені досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч нормам міжнародного гуманітарного права та вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил РФ на територію України.
Так, на виконання вищевказаного наказу 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил РФ, а також інші збройні формування РФ, шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Чернігівській областях та здійснили збройний напад на громадян, на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено, востаннє 06.11.2023.
Так, на часткову зміну ст.1 Указу Президента України від 24.02.2022
№ 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, Указом від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX, Указом від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, Указом від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-IX, та Указом від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-IX), Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3429-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб, тобто до 14.02.2024.
Згідно з вимогами ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Достовірно знаючи про введений воєнний стан, громадянин України ОСОБА_7 , в період після 24.02.2022, більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена, і до теперішнього часу, перебуваючи на посаді заступника прокурора так званої «Прокуратури м. Керч» (мовою оригіналу - «Прокуратура г. Керч»), створеній окупаційною адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території України у порядку, не передбаченому чинним законодавством України, діючи умисно, в умовах воєнного стану, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, став надавати представникам окупаційної адміністрації РФ допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, збираючи та передаючи представникам окупаційної адміністрації РФ (точні анкетні дані вказаних осіб під час досудового розслідування не встановлено) інформацію про важливі події та правопорушення, що відбуваються на тимчасово окупованій території міста Керч АР Крим, у тому числі для недопущення встановлення загального ефективного контролю України на цій території, а також забезпечувати функціонування незаконно утворених судових органів, створених окупаційною адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території України у порядку, не передбаченому чинним законодавством України, шляхом прийняття участі в розгляді справ у судових засіданнях, забезпечувати та допомагати тим самим окупаційним адміністраціям РФ та підконтрольним РФ самопроголошеним органам, в тому числі правоохоронним, в управлінні тимчасово окупованою територією міста Керч АР Крим та узурпації виконання ними владних повноважень на вказаній території України.
Крім того, ОСОБА_7 в період після 24.02.2022, більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена, і до теперішнього часу, перебуваючи на посаді заступника прокурора так званої «Прокуратури м.Керч» (мовою оригіналу - «Прокуратура г. Керч»), діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, надаючи представникам окупаційної адміністрації РФ допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, діючи в умовах воєнного стану, координує діяльність незаконно створених на тимчасово окупованій території міста Керч АР Крим правоохоронних органів з метою недопущення її деокупації, повернення вищевказаної тимчасово окупованої РФ території під юрисдикцію України та відновлення конституційного ладу України на цій території, надаючи тим самим допомогу РФ в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України.
Вказаними умисними діями ОСОБА_7 в умовах воєнного стану забезпечив становлення та зміцнення окупаційної влади РФ шляхом безпосередньої участі в утворенні та діяльності незаконних правоохоронних органів, які є частиною окупаційної адміністрації РФ, на тимчасово окупованій території України, виконання функцій представника окупаційної адміністрації РФ з метою недопущення контролю української влади на території АР Крим, надавши тим самим допомогу РФ в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, тобто вчинив державну зраду.
Таким чином ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч. 1, 2 ст. 111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а також державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинена в умовах воєнного стану.
Оскільки обвинувачений проживає на окупованій території України в АР Крим, то ОСОБА_7 судом апеляційної інстанції було належним чином повідомлено про розгляд справи шляхом скерування інформації про виклик обвинуваченого у судове засідання апеляційного суду через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме опублікуванням судової повістки в газеті «Урядовий кур'єр», а також висвітленням повідомлення на сайті Львівського апеляційного суду.
Однак обвинувачений ОСОБА_7 в судове засідання апеляційного суду не з'явився та не був доставлений, відповідно апеляційних розгляд у даному кримінальному провадженні проводиться за відсутності обвинуваченого.
При цьому, з метою дотримання прав та законних інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , та на виконання вимог ч.3 ст.323 КПК України, дане кримінальне провадження здійснюється за обов'язкової участі захисника - адвоката ОСОБА_6 , який подав, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 апеляційну скаргу на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 06.10.2025.
Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_6 який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, міркування прокурора офісу Генеральної прокуратури ОСОБА_8 , який частково підтримав апеляційні вимоги захисника в часті щодо розгляду справи колегіальний складом суду, вивчивши матеріали кримінального провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положення ст. 2 КПК визначає завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Судом першої інстанції було здійснено судове засідання стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 , в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження,за відсутності обвинуваченого в залі суду.
Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження до суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Апеляційні вимоги захисника про те, що вирок ухвалений з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, оскільки в підготовчому судовому засіданні не було роз'яснено право на колегіальний розгляд, знайшло підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 у суді першої інстанції розглядалося у порядку, передбаченому главою 24-1 «Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень» КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, може проводитися за відсутності обвинуваченого (in absentia), зокрема, якщо особа переховується від слідства і суду на тимчасово окупованій території або в державі, визнаній агресором, з метою ухилення від відповідальності, і/або оголошена в міжнародний розшук.
Відповідно до ч.1 ст. 111 КК України державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до ч. 2 ст. 111 КК України ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану, - караються позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
На переконання колегії суддів розгляд кримінального провадження за статтями Кримінального кодексу України, якими передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічне позбавлення волі необхідно здійснювати не одноособово, а в складі колегії суддів.
Таким чином, встановлене порушення, яке було допущено судом першої інстанції, з урахуванням положень ст. ст. 2, 7, 9, 409, 412, 415 КПК України, апеляційний суд визнає істотними та такими, що тягне за собою скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, в числі іншого, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Як передбачено ч.1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Свідченням справедливого судочинства, на думку Європейського суду, є дотримання національними судами вимоги щодо вмотивованості судових рішень. Ця вимога стосується рівною мірою усіх видів українського судочинства, в тому числі і кримінального процесу.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи зазначене вище, приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає до задоволення, відповідно оскаржуваний вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стаді підготовчого судового засідання, під час якого необхідно перевірити обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України 2012 року; у разі відповідності обвинувального акту КПК України призначити судовий розгляд під час якого повно та всебічно розглянути кримінальне провадження з врахуванням доводів зазначених в апеляційній скарзі та доказів наявних в матеріалах справи і у разі визнання ОСОБА_7 винним, обґрунтувати призначене покарання, тобто постановити законне та мотивоване рішення по справі, що відповідає положенням ст.370 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419, 424 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.
Вирок Личаківського районного суду м.Львова від від 06.10.2025 яким ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 111 КК України - скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: