Дата документу 01.05.2026 Справа № 336/93/23
Єдиний унікальний № 336/93/23 Головуючий у 1-й інстанції: Звєздова Н.С.
Провадження № 22-з/807/40/26 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
01 травня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Трофимової Д.А.
суддів: Гончар М.С.,
Онищенка Е.А.
розглянувши заяви ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Неткала Олександра Олександровича, про ухвалення додаткового рішення у справі з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільної часткової власності,
У грудні 2022 року ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільної часткової власності, який в подальшому був уточнений, просили суд:
1) здійснити поділ між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з варіантом № 3 висновку судового експерта Бойка Миколи Володимировича за № 2-22/д від 18.07.2022р. таким чином:
1.1) виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в натурі у спільну сумісну власність в житловому будинку АДРЕСА_1 : кімнату 1-4 (літера А) площею 16,80 кв.м., кімнату 1-5 (літера А) площею 9,90 кв.м., кухню 2-3 (літера а2) площею 13,30 кв.м., коридор 1-1 (літера а1) площею 4,70 кв.м., санвузол 1-2 (літера а1) площею 2,10 кв.м., кухню 1-3 (літера а1) площею 10,40 кв.м;
1.2) виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в натурі у спільну сумісну власність господарські будівлі і споруди за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1) ганок до літери а1; 2) вбиральню (літера Г); 3) гараж (літера Е); 4) оглядову яму до літери Е; 5) вольєр (літера О); 6) навіс (літера Р); 7) душ (літера С); 8) погріб (літера пг1); 9) замощення (літера II); 10) колодязь водомірний (літера №4); 11) паркан (літера №10); 12) паркан (літера №11); 13) ворота (літера №12); 14) паркан (літера №15);
1.3) виділити ОСОБА_1 в натурі у власність в житловому будинку АДРЕСА_1 : коридор 2-4 (літера А) площею 4,40 кв.м., кімнату 2-5 (літера А) площею 13,00 кв.м., кімнату 2-6 (літера А) площею 7,40 кв.м., коридор 2-1 (літера а2) площею 4,20 кв.м., ванну 2-2 (літера а2) площею 3,10 кв.м;
1.4) виділити ОСОБА_1 в натурі у власність господарські будівлі і споруди за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1) ганок до літери а2; 2) козирьок до літери а2; 3) вбиральню (літера Д); 4) сарай (літера Ж); 5) сарай (літера 3); 6) навіс (літера И); 7) навіс (літера К); 8) навіс (літера Л); 9) душ (літера М); 10) навіс (літера Н); 11) погріб (літера пг); 12) замощення (літера І); 13) водопровід (літера №5); 14) паркан (літера №13); 15) паркан (літера №14); 16) хвіртка (літера №16); 17) паркан (літера №17); 18) яма зливна (літера №18).
2) припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
3) сягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 компенсацію за відступ від ідеальної частки співвласника при поділі майна в натурі в розмірі 62 024,50 грн.
4) встановити для ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 порядок користування земельною ділянкою площею 0,1028 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з варіантом № 3 висновку судового експерта Бойка Миколи Володимировича за № 2-22/д від 18.07.2022р. таким чином:
Виділити в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0771 га (771,0 кв.м.), лінія розмежування якої проходить:
- з точки 3, що знаходиться на передній межі ділянки на відстані 1,10 м від лівого переднього кута ділянки (точка 1) прямо по лівому створу житлового будинку, літ. А на відстань 6,88 м до точки 4, що знаходиться на початку лінії поділу житлового будинку, літ. А;
- з точки 4 перпендикулярно вправо по лінії поділу житлового будинку літ. А через точки 5,6 до точки 7;
- з точки 7 вліво по правому створу прибудови, літ а2 на 2,05 м до точки 8;
- з точки 8 вліво по задньому створу прибудови, літ. а2 на відстань 1,25 м до точки 9;
- з точки 9 перпендикулярно вправо на відстань 9,10 м через точки 15,10 до точки 11;
- з точки 11 перпендикулярно вліво на відстань 6,84 м до точки 12;
- з точки 12 перпендикулярно вправо по лінії паралельній лівій межі на відстань 19,13 м до точки 13;
- з точки 13 перпендикулярно вліво на відстань 4,31 м до точки 14, що знаходиться на лівій межі ділянки;
- з точки 14 вправо по лівій, задній, правій, передній межах через точки 18,19,20,21 до вихідної точки 3.
Виділити в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0257 та (257,0 кв.м.), лінія розмежування якої проходить:
- з точки 3, що знаходиться на передній межі ділянки на відстані 1,10 м від лівого переднього кута ділянки (точка 1) прямо по лівому створу житлового будинку, літ. А на відстань 6,88 м до точки 4, що знаходиться на початку лінії поділу житлового будинку, літ. А;
- з точки 4 перпендикулярно вправо по лінії поділу житлового будинку літ. А через точки 5,6 до точки 7;
- з точки 7 вліво по правому створу прибудови, літ а2 на 2,05 м до точки 8;
- з точки 8 вліво по задньому створу прибудови, літ. а2 на відстань 1,25 м до точки 9;
- з точки 9 перпендикулярно вправо на відстань 9,10 м через точки 15,10 до точки 11;
- з точки 11 перпендикулярно вліво на відстань 6,84 м до точки 12;
- з точки 12 перпендикулярно вправо по лінії паралельній лівій межі на відстань 19,13 м до точки 13;
- з точки 13 перпендикулярно вліво на відстань 4,31 м до точки 14, що знаходиться на лівій межі ділянки;
- з точки 14 вліво по лівій, передній межах через точки 2,1 до вихідної точки 3.
5) встановити для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійний безоплатний сервітут згідно з варіантом № 3 порядку користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 , висновку судового експерта Бойка Миколи Володимировича за № 2-22/д від 18.07.2022р. з правом проходу та перебування на земельній ділянці площею 8,0 кв.м., обмеженій на схемі точками 1,2,4,3,1, що виділена в користування ОСОБА_1 , для обслуговування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належної їм частини будинку за вказаною адресою.?
6) стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2025 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільної часткової власності задоволено.
Здійснено поділ між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з Варіантом № 3 висновку судового експерта Бойка Миколи Володимировича за № 2-22/д від 18.07.2022р. таким чином:
виділено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в натурі у спільну сумісну власність в житловому будинку АДРЕСА_1 : кімнату 1-4 (літера А) площею 16,80 кв.м., кімнату 1-5 (літера А) площею 9,90 кв.м., кухню 2-3 (літера а2) площею 13,30 кв.м., коридор 1-1 (літера а1) площею 4,70 кв.м., санвузол 1-2 (літера а1) площею 2,10 кв.м., кухню 1-3 (літера а1) площею 10,40 кв.м.
виділено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в натурі у спільну сумісну власність господарські будівлі і споруди за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1) ґанок до літери а1; 2) вбиральню (літера Г); 3) гараж (літера Е); 4) оглядову яму до літери Е; 5) вольєр (літера О); 6) навіс (літера Р); 7) душ (літера С); 8) погріб (літера пг1); 9) замощення (літера ІІ); 10) колодязь водомірний (літера №4); 11) паркан (літера №10); 12) паркан (літера №11); 13) ворота (літера №12); 14) паркан (літера №15);
виділено ОСОБА_1 в натурі у власність в житловому будинку АДРЕСА_1 : коридор 2-4 (літера А) площею 4,40 кв.м., кімнату 2-5 (літера А) площею 13,00 кв.м., кімнату 2-6 (літера А) площею 7,40 кв.м., коридор 2-1 (літера а2) площею 4,20 кв.м., ванну 2-2 (літера а2) площею 3,10 кв.м.;
виділено ОСОБА_1 в натурі у власність господарські будівлі і споруди за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1) ґанок до літери а2; 2) козирьок до літери а2; 3) вбиральню (літера Д); 4) сарай (літера Ж); 5) сарай (літера З); 6) навіс (літера И); 7) навіс (літера К); 8) навіс (літера Л); 9) душ (літера М); 10) навіс (літера Н); 11) погріб (літера пг); 12) замощення (літера І); 13) водопровід (літера №5); 14) паркан (літера №13); 15) паркан (літера №14); 16) хвіртка (літера №16); 17) паркан (літера №17); 18) яма зливна (літера №18).
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 компенсацію за відступ від ідеальної частки співвласника при поділі майна в натурі в розмірі 62 024 грн 50 коп.
Встановлено для ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 порядок користування земельною ділянкою площею 0,1028 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з Варіантом № 3 висновку судового експерта Бойка Миколи Володимировича за № 2-22/д від 18.07.2022р. таким чином:
виділено в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0771 га (771,0 кв.м.), лінія розмежування якої проходить:
- з точки 3, що знаходиться на передній межі ділянки на відстані 1,10 м від лівого переднього кута ділянки (точка 1) прямо по лівому створу житлового будинку, літ. А на відстань 6,88 м до точки 4, що знаходиться на початку лінії поділу житлового будинку, літ. А;
- з точки 4 перпендикулярно вправо по лінії поділу житлового будинку літ. А через точки 5,6 до точки 7;
- з точки 7 вліво по правому створу прибудови, літ а2 на 2,05 м до точки 8;
- з точки 8 вліво по задньому створу прибудови, літ. а2 на відстань 1,25 м до точки 9;
- з точки 9 перпендикулярно вправо на відстань 9,10 м через точки 15,10 до точки 11;
- з точки 11 перпендикулярно вліво на відстань 6,84 м до точки 12;
- з точки 12 перпендикулярно вправо по лінії паралельній лівій межі на відстань 19,13 м до точки 13;
- з точки 13 перпендикулярно вліво на відстань 4,31 м до точки 14, що знаходиться на лівій межі ділянки;
- з точки 14 вправо по лівій, задній, правій, передній межах через точки 18,19,20,21 до вихідної точки 3.
Виділено в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0257 га (257,0 кв.м.), лінія розмежування якої проходить:
- з точки 3, що знаходиться на передній межі ділянки на відстані 1,10 м від лівого переднього кута ділянки (точка 1) прямо по лівому створу житлового будинку, літ. А на відстань 6,88 м до точки 4, що знаходиться на початку лінії поділу житлового будинку, літ. А;
- з точки 4 перпендикулярно вправо по лінії поділу житлового будинку літ. А через точки 5,6 до точки 7;
- з точки 7 вліво по правому створу прибудови, літ а2 на 2,05 м до точки 8;
- з точки 8 вліво по задньому створу прибудови, літ. а2 на відстань 1,25 м до точки 9;
- з точки 9 перпендикулярно вправо на відстань 9,10 м через точки 15,10 до точки 11;
- з точки 11 перпендикулярно вліво на відстань 6,84 м до точки 12;
- з точки 12 перпендикулярно вправо по лінії паралельній лівій межі на відстань 19,13 м до точки 13;
- з точки 13 перпендикулярно вліво на відстань 4,31 м до точки 14, що знаходиться на лівій межі ділянки;
- з точки 14 вліво по лівій, передній межах через точки 2,1 до вихідної точки 3.
Встановлено для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійний безоплатний сервітут згідно з Варіантом № 3 порядку користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 , висновку судового експерта Бойка Миколи Володимировича за № 2-22/д від 18.07.2022р. з правом проходу та перебування на земельній ділянці площею 8,0 кв.м., обмеженій на схемі точками 1,2,4,3,1, що виділена в користування ОСОБА_1 , для обслуговування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належної їм частини будинку за вказаною адресою.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в сумі 7 595,56 грн. та витрати, пов'язані із залученням експерта, в сумі 17 000 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 04 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2025 року у цій справі скасовано та ухвалено постанову наступного змісту.
У задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільної часткової власності відмовлено.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Неткала О.О. надійшли заяви про ухвалення додаткового рішення по зазначеній справі, просить: стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 6 500 грн. з кожного; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору по 5 700 грн. з кожного.
Заяви мотивовані тим, що в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн., а також ОСОБА_1 сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 11 400 грн.
Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Аворник Л.В. сформувала в системі «Електронний суд» заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі.
Вказує, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2025 відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвоката; ОСОБА_1 та її представник до закінчення судових дебатів заяв про надання доказів понесених судових витрат не робили.
Крім того, в своїй заяві адвокат Неткал О.О. просить стягнути з позивачів на користь відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн.
На підтвердження витрат, понесених ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката, Неткал О.О. надав суду акт приймання-передачі виконаних робіт від 04.03.2026. Згідно з цим актом робота з підготовки апеляційної скарги оцінена у 8000 грн. (кількість годин - 6 годин 30 хв). Зауважує, що ця справа перебувала в провадженні суду першої інстанції з 2023 року. Зміст апеляційної скарги ОСОБА_1 повністю дублює промову її представника в суді першої інстанції - адвоката Мироненка О.П. в судових дебатах 17.10.2025, текст якої долучено до матеріалів справи. Таким чином, твердження про час, витрачений адвокатом Неткалом О.О. на підготовку апеляційної скарги, спростовується матеріалами справи. Також в акті приймання-передачі виконаних робіт від 04.03.2026 вказано, що адвокат Неткал О.О. 21.01.2026 брав участь в судовому засіданні апеляційного суду протягом 1 години 30 хв, вартість наданої послуги - 2500 грн, 04.03.2026 - протягом 1 години 30 хв, вартість наданої послуги - 2500 грн. При цьому, згідно з протоколами судових засідань судове засідання 21.01.2026 тривало 26 хвилин, 04.03.2026 - 10 хвилин, що не відповідає часу, зазначеному в акті приймання-передачі. За таких обставин сума витрат на правничу допомогу адвоката, про відшкодування якої просить представник ОСОБА_1, вочевидь є завищеною та не відповідає ані складності справи та виконаним адвокатом роботам, ані обсягу наданих адвокатом послуг, ані часу, витраченому адвокатом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи заяв представникаОСОБА_1 - адвоката Неткала О.О. про ухвалення додаткового рішення, оцінивши доводи заперечень представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Аворник Л.В. щодо ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Аналогічне роз'яснення міститься й в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" №14 від 18 грудня 2009 року, згідно з яким додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК України, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішували вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
З урахуванням наведеного вище, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Верховний Суд у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17 (провадження № 61-11991св20) та від 26 січня 2022 року у справі № 127/1415/20 (провадження № 61-878св21) дійшов висновків, що: «втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України».
Згідно з вимогами статей 137, 141 ЦПК України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції надано ордер на надання правничої допомоги Серія АР № 1298720 від 25.02.2026; копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001814 від 27.09.2018 року; Договору про надання правової допомоги № 06/25 від 06.11.2025 року; Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги № 06/25 від 06.11.2025 року, яка датована 07.11.2025; Акту приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт) до договору про надання правової допомоги № 06/25 від 06.11.2025 року в розрізі додаткової угоди № 1 від 07.11.2025р., що датований 04.03.2026 року; рахунок-фактура № СФ - 25юр. від 04.03.2026 року, згідно якого вартість послуги правової допомоги складає 13 000 грн.; квитанції № 04/26 від 04.03.2026 року за юридичні послуги, відповідно до якої гонорар становить 13 000 грн.
Так, 06.11.2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Неткал О.О. було укладено договір про надання правової допомоги № 06/25.
Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги № 06/25 від 06.11.2025 року, яка датована 07.11.2025, за участь в кожному судовому засіданні клієнт сплачує на користь адвоката гонорар у розмірі 2 500 грн. незалежно від тривалості такого засідання.
Відповідно до пункту 5 вказаної Додаткової угоди № 1, сторони погодили, що враховуючи складність справи, необхідність вивчення великої кількості первинних документів, винятковим значенням справи для клієнта, впливом вирішення справи на репутацію клієнта, а також враховуючи ринкову вартість годин роботи адвоката, гонорар (вартість ) години роботи адвоката становить 1 500 грн., за кожну годину витраченого часу.
Підписаний сторонами акт приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт) до договору про надання правничої допомоги № 06/25 від 06.11.2025 року в розрізі додаткової угоди № 1 від 07.11.2025р., що датований 04.03.2026 року, підтверджує надання Клієнту професійної правової допомоги адвокатом Неткал О.О.
Згідно вказаного акту адвокатом було надано клієнту наступні послуги, загальною вартістю 13 000,00 грн., а саме:
- 13.11.2025 року по 16.11.2025 року - послуги професійної правничої допомоги, а саме: підготовка апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2025 року у справі № 336/93/23; кількість витрачених годин - 6 год. 30 хв., вартість- 8 000 грн.
- 21.01.2026 року - участь представника ОСОБА_1 (адвоката Неткал О.О.) у судовому засіданні апеляційної інстанції по розгляду апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2025 року у справі № 336/93/23; кількість витрачених годин - 1 год. 30 хв.; вартість - 2 500 грн.
- 04.03.2026 року - участь представника ОСОБА_1 (адвоката Неткал О.О.) у судовому засіданні апеляційної інстанції по розгляду апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2025 року у справі № 336/93/23; кількість витрачених годин - 1 год. 30 хв.; вартість - 2 500 грн.
Враховуючи надані представником ОСОБА_1 - адвокатом Неткал О.О. докази та ухвалене судом апеляційної інстанції 04.03.2026 року судове рішення, колегія суддів погоджується, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції.
Як зазначалося вище, при визначенні суми відшкодування суд має керуватися такими критеріями: дійсність витрат, необхідність витрат, розумність розміру витрат, співмірність витрат.
За частинами другою - п'ятою статті 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується ухваленням постанови. У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу.
Таким чином, розглядом справи по суті у суді першої інстанції є вирішення спору шляхом ухвалення судового рішення. Апеляційне та касаційне провадження відповідно до глав 1, 2 розділу V ЦПК України є одним із етапів перегляду судового рішення у разі незгоди з ним однією із сторін (сторонами).
При цьому подання стороною апеляційної (касаційної) скарги та відкриття апеляційного (касаційного) провадження у справі потребує відповідної підготовки інших учасників справи: вивчення апеляційної (касаційної) скарги, її мотивів і доводів, за необхідності - підготовка відзиву на скаргу, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи тощо.
Як у суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах справи учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено положеннями статті 59 Конституції України.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання ОСОБА_1 послуг адвоката в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, витрати на правову допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи.
Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ціною позову та значенням справи для сторони, а також з урахуванням поданого представником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокатом Аворник Л.В. заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та його доводів щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Неткал О.О. про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в загальній сумі 10 000,00 грн., тобто по 5 000 грн. з кожного. У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити. Розмір понесених витрат на таку суму відповідає принципу співмірності із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт.
Стосовно заперечень представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Аворник Л.В., що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2025 року відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, колегія суддів зазначає, що за приписами ч. 2 ст. 134 ЦПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Отже, неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат не є безумовною підставою для відмови стороні у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на сплату судового збору, судова колегія враховує наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В матеріалах справи міститься квитанція до платіжної інструкція на переказ готівки № 2.401029945.1 від 14.11.2025 року про сплату судового збору у розмірі 11 400 грн. за подання апеляційної скарги за позовом ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2025 року (т. 3, а.с. 223).
Отже, зазначені заявником витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги підтверджені відповідною квитанцією до платіжної інструкція на переказ готівки та згідно положень ст. 141 ЦПК підлягають стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Таким чином, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у загальному розмірі 11 393,34 грн, але в рівних частинах з кожного, тобто по 5 696,67 грн (11 393,34 грн/2), пов'язані з розглядом апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільної часткової власності.
Стосовно решти суми сплачен ого судового збору за подання апеляційної скарги, то скаржник відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про судовий збір» має право звернутися з відповідним клопотанням про її повернення.
Керуючись ст.ст. 133, 141, 270, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяви ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Неткала Олександра Олександровича, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити в цій справі додаткову постанову.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі по 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі по 5 696 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн 67 коп. з кожного.
У задоволенні іншої частини заяв відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна додаткова постанова складена 01 травня 2026 року.
Головуючий Д.А. Трофимова
Судді: М.С. Гончар
Е.А. Онищенко