Красилівський районний суд Хмельницької області
вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000
Справа № 677/1720/25
01.05.2026м.Красилів
Слідчий суддя Красилівского районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_7 подане в межах кримінального провадження №42025242210000029 від 12.09.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький, Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ТОВ «Оцінка ЮА», депутатом не являється, раніше не судимий,
29.04.2026 слідчий звернувся з погодженим прокурором Хмельницької окружної прокуратури клопотанням, в якому просить:
1.Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.
2.Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, та суду за першою вимогою,
-утримуватись від спілкування з іншими учасниками кримінального провадження,
- з 23:00 год. по 06:00 год. не залишати місце свого постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора та суду.
Клопотання мотивоване, зокрема, тим, що начальник служби у справах дітей Красилівської міської ради ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , начальник управління соціального захисту населення Красилівської міської ради ОСОБА_11 , керівник ТОВ «Оцінка ЮА» ОСОБА_4 , нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_12 та заступник Красилівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ОСОБА_13 , у невстановленій органом досудового розслідування точні дату та час, але не пізніше червня 2025 року, кожен, у певний час та на певному етапі виконуючи свою функцію, переслідуючи корисливий мотив особистого незаконного збагачення за рахунок заволодіння бюджетними коштами, об'єднали зусилля задля можливості вчинення злочину.
За невстановлених досудовим розслідування обставин, але не пізніше травня 2025 року, між ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами, які виділялися на придбання житла для дитячого будинку сімейного типу, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
У ході пошуку будинку, ОСОБА_8 , у травні 2025 року (точний час та дату досудовим розслідування не встановлено), дізнавшись, що у власності її знайомого ОСОБА_9 та його брата ОСОБА_10 наявний житловий будинок, який вони готові продати, повідомила ОСОБА_9 про суму бюджетних коштів, а саме про понад 6 млн гривень, які мають виділятися на реалізацію публічного інвестиційного проєкту із забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
У подальшому, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше червня 2025 року, враховуючи наявність у власності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 будинку, який розташований по АДРЕСА_2 , з 1992 по 2005 роки побудови, ринкова вартість якого є значно меншою від суми виділених коштів, між ними, ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами, які виділялися на придбання житла для дитячого будинку сімейного типу, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом його купівлі-продажу за завищеною вартістю.
ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , розуміючи неможливість самостійної реалізації зазначеного умислу без об'єднання спільних зусиль, залучення та сприяння інших осіб, у невстановлений час, день та місці, але не пізніше червня 2025 року, діючи з корисливих мотивів та метою незаконного збагачення за рахунок бюджетних коштів, розробили злочинний план, який передбачав підготовку, створення відповідних умов для досягнення його мети, а саме: виготовлення оцінки нерухомого майна із штучним завищенням його вартості, укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, залучили до його реалізації нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_12 та суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 , яким задля досягнення для всіх єдиних та неподільних наслідків довели свій злочинний план щодо заволодіння бюджетними коштами, зокрема шляхом придбання Красилівською міською радою будинку по АДРЕСА_2 , у співвласників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , на що останні погодилися.
При цьому, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , розуміючи реальну можливість завершення злочину виключно за умови вчинення певних послідовних дій кожним із співучасників та їх залежність один від одного у досягненні спільної мети, кожен виконуючи відведені їм ролі, діючи з метою незаконного збагачення за рахунок бюджетних коштів, вже у червні 2025 року, знаючи їх точну суму, а також те, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 , за своїм технічним станом не відповідає ринковій вартості, за яку він має бути придбаний, задля закінчення злочину та надання майбутньому правочинну законності, завчасно почали вживати заходів для незаконного завищення вартості будинку та штучного наближення її до точного розміру, виділених на його придбання, бюджетних коштів.
У свою чергу ОСОБА_12 , виконуючи роль пособника у вчиненні злочину, в силу своєї професійної діяльності будучи раніше знайомою із керівником ТОВ «Оцінка ЮА» ОСОБА_4 , з метою усунення перешкод у вчиненні злочину, не пізніше 26.06.2025 надала останньому завдання виготовити звіт про оцінку майна, а саме житлового будинку садибного типу загальною площею 281,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та двох земельних ділянок площею 0,0600 га та площею 0,051 га, та вказала, що загальна сума у звіті про оцінку майна має становити 6 224 072 гривень, яка відповідає сумі виділеної субвенції.
На виконання вказаних вимог ОСОБА_4 , виконуючи роль пособника у вчиненні кримінального правопорушення, будучи обізнаним у сфері оцінки майна, та володіючи широким колом знайомих у даній сфері по території України, шляхом залучення інших суб'єктів оціночної діяльності, а саме ФОП ОСОБА_14 , ТОВ «ІНФО-ЦЕНТР КОНСАЛТ», які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_4 та інших співучасників злочину, здійснив виготовлення звітів з експертних грошових оцінок житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_2 та двох земельних ділянок площею 0,0600 га, кадастровий номер 6822710100:02:001:0309, та площею 0,051 га, кадастровий номер 6822710100:02:001:1179, згідно яких, станом на 26.06.2025 ринкова вартість житлового будинку садибного типу становила 2 800 103 гривень, а земельних ділянок 3 427 908 гривень, що у загальному становить 6 228 011 гривень, які, у подальшому, передав для використання іншим співучасникам злочину.
Надалі ОСОБА_12 , використовуючи підготовлені та надані ОСОБА_4 документи, виконуючи свою роль пособника у вчиненні злочину, не пізніше 01.07.2025 підготувала проєкт договору купівлі-продажу житлового будинку садибного типу загальною площею 281,1 кв.м, що розташований по АДРЕСА_2 та двох земельних ділянок площею 0,0600 га, кадастровий номер 6822710100:02:001:0309 та площею 0,051 га, кадастровий номер 6822710100:02:001:1179 за ціною 6 224 072 гривень, з урахуванням того, що згідно висновку про вартість майна, виконаного ТОВ «ІНФО-ЦЕНТР КОНСАЛТ» та рецензованого суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_14 , станом на 26.06.2025 ринкова вартість житлового будинку садибного типу становила 2 800 103 гривень, а земельних ділянок 3 427 908 гривень, який направила ОСОБА_13 для узгодження наступних дій.
У подальшому, з метою надання правочину законності, враховуючи істотне завищення у звіті про оцінку майна вартості земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 6822710100:02:001:0309, яка становила 3 133 710 грн, що могло викликати підозру у членів комісії, які не були обізнані у злочинному умислі, направленому на заволодіння бюджетними коштами, ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою із іншими учасниками злочину, 26.07.2025 надала вказівку суб'єкту оціночної діяльності ОСОБА_4 переробити вказані оцінки, не змінюючи при цьому загальної вартості об'єктів оцінки, що відповідало сумі виділеної субвенції.
Після чого керівник ТОВ «Оцінка ЮА» ОСОБА_4 , виконуючи свою роль пособника у вчиненні злочину, свідомо не надаючи будь-яких реальних вихідних даних щодо технічного стану будинку, його фотографій, інших документів та відомостей, які безумовно впливають на визначення вартості об'єкту нерухомого майна, який мав придбаватись за бюджетні кошти, через посередника ОСОБА_15 , який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_4 та інших співучасників, замовив звіт про оцінку зазначеного будинку у оцінювача ОСОБА_16 , який також не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_4 та інших співучасників злочину.
Згодом, 27.07.2025, ОСОБА_15 надіслав ОСОБА_4 вже перероблені та скореговані в інтересах учасників злочину звіти з експертних грошових оцінок житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_2 та двох земельних ділянок площею 0,0600 га, кадастровий номер 6822710100:02:001:0309 та площею 0,051 га, кадастровий номер 6822710100:02:001:1179, згідно яких станом на 28.07.2025 ринкова вартість житлового будинку садибного типу вже становила 5 598 061 гривень, а земельних ділянок 629 912 гривень, що у загальному становить 6 227 973 гривень, які ОСОБА_4 у подальшому передав для використання іншим співучасникам злочину.
За наслідками укладення та підписання 01.08.2025 договору №1644 купівлі-продажу, управлінням соціального захисту населення Красилівської міської ради Хмельницької області на підставі платіжних документів чотирма транзакціями 7 та 8 серпня 2025 року ОСОБА_10 та ОСОБА_9 перераховано кошти на загальну суму 6 224 072 гривень, з яких незаконно перераховано 2 649 945 гривень, які останніми впродовж серпня 2025 року були обготівковано та згодом привласнено суб'єктами даного злочину, якими вони розпорядилися на власний розсуд, чим заподіяно збитків державному бюджету в особливо великих розмірах
Таким чином, у клопотанні підсумовується, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування:
1.Звітом про оцінку майна земельної ділянки, загальною площею 0,051 га (кадастровий номер 6822710100:02:001:1179);
2. Звітом про оцінку майна земельної ділянки, загальною площею 0,051 га (кадастровий номер 6822710100:02:001:0309);
3. Висновком експерта від 29.10.2025 №СЕ-19/123-25/14329-ОБ за результатами оціночно-будівельної експертизи в якому зазначено що вартість будинку становить становить станом на 01.08.2025 року 2 948 116 грн.
4.Допитом ОСОБА_4 від 14.02.2026, у якому він вказує та повідомляє про обставини виготовлення даного звіту.
4.Телефонними розмовами з підозрюваними ОСОБА_11 та ОСОБА_13 .
5.Отриманням вказівок від нотаріуса ОСОБА_12 26.06.2025 та подальшої роботи як посередника у виготовленні підробленого звіту про оцінку майна.
6.Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 14.01.2026 у якому вона вказує що ОСОБА_4 являвся замовником рецензії до даного звіту.
7.Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 09.02.2026 у якому він вказує що ОСОБА_4 замовив у нього звіт про оцінку майна та зазначив суму яка має бути вказана у ньому.
8.Протоколом обшуку та протоколами оглядів вилученого майна, у яких виялено переписку між ОСОБА_4 , та нотаріусом ОСОБА_12 із конкретно зазначеними вказівками яка сума має бути зазначена у звіті.
9.Протоколом допиту оцінювача ОСОБА_17 , який повідомив що у червні 2025 року його знайомий ОСОБА_15 надіслав вихідні дані для підготовки звіту про оцінку майна, з урахуванням яких він і виготовив такий звіт і надіслав для ОСОБА_15 месенджером. При цьому, відмітив, що у своєму звіті він зробив застереження, що останній не повинен використовуватися для правочиннів з використанням бюджетних коштів.
10.Повідомленням про підозру ОСОБА_4 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України;
11.Іншими зібраними матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
28.04.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191КК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме:
-в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливу міру і строк покарання за скоєне, матиме реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, шляхом умовлянь, чиненням тиску на них або будь - яким іншим шляхом, задля зміни їх показань про обставини провадження, оскільки усіх цих осіб ще не допитано під час досудового розслідування, в тому числі можливе подальше їх допитування у ході судового розгляду провадження по суті обвинувачення, адже суд досліджує докази безпосередньо;
-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, оскільки всі докази, у тому числі речові, ще не встановленні (відшукані) і не дослідженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-не зважаючи на те, що підозрюваний раніше не судимий, однак він підозрюється у вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому наявні підстави рахувати, що він продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали подане клопотання.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили відмовити у застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту, вказали на недоведеність ризиків. Водночас, вказали на позитивну характеристику особи підозрюваного, який не переховується, надав покази та сприяв слідству.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя звертає увагу на таке.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні у співучасті тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Повідомлена підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.
Не вирішуючи питання про доведеність вини особи на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише із фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про високу ймовірність причетності ОСОБА_4 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
З наданих матеріалів слідує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні у співучасті особливо тяжкого злочину.
Разом з тим, вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки стороною обвинувачення не наведено обставин, які б дали суду беззаперечні підстави вважати, що ОСОБА_4 має намір ухилятися від слідства, суду, а лише тяжкість можливого покарання при можливому визнанні підозрюваного винним, не може свідчити про існування вказаного ризику відповідно до вимог закону.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці імовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини, є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
У справі «Мамедова проти Росії» №7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Ризики перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та вчинення іншого кримінального правопорушення, також не знайшли свого підтвердження, оскільки нічим не обґрунтовані.
Підозрюваний раніше не судимий, на розгляд клопотання з'явився самостійно, жодних дій, направлених на переховування від органів досудового розслідування чи перешкоджання кримінальному провадженню, не вчиняв, а відтак, приходжу до висновку, що такий ризик є недоведеним.
Разом з тим, вважаю доведеним існування ризику впливу на інших осіб (свідків), яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
При цьому слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримують шляхом слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засідання (ч. 1,2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст.95 КПК України).
З огляду на важливість показань свідків для встановлення істини по справі, слідчий суддя погоджується із тим, що існують достатні підстави вважати, що існує ризик незаконного впливу на свідків.
За таких обставин приходжу до висновку про наявність визначеного ст. 177 КПК України ризику незаконного впливу на свідків. Крім того, досудове розслідування ще триває.
При цьому слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та роботи; одружений (дружина є особою з інвалідністю) та є батьком малолітньої дитини.
Однак такі обставини, які встановлені в ході судового розгляду, не є такими, які б давали можливість відмовити у застосуванні запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.177, 178, 181, 194 КПК України, -
клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період з 23:00 год. до 06:00 год. наступного дня (окрім випадків необхідності прослідувати до місця укриття під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» або необхідності перебування у медичному закладі) без дозволу слідчого, прокурора або суду з покладенням зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою на визначений час;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими учасниками у кримінальному провадженні щодо обставин вказаного кримінального провадження;
Ухвала діє до 29.06.2026 включно.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 04.05.2026 о 13 год. 05 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1