Справа № 675/1878/23
Провадження № 2/675/26/2026
"28" квітня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Король К. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
14 листопада 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, мотивуючи це тим, що 08 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» (далі - ТОВ «ІНФІНАНС») та відповідачкою був укладений Договір позики № 0683583339 шляхом підписання Акцепту оферти від 08 лютого 2021 року на укладання договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту 0683583339 від 08 лютого 2021 року та отримання кредиту згідно Заявки-анкети та надано згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора в якості аналога власноручного підпису позичальника, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит в сумі 5500,00 грн на умовах строковості, повернення позики в кінці строку позики та сплати нарахованих за користування позикою відсотків. ТОВ «ІНФІНАНС» свої зобов'язання за договором позики виконало, надавши відповідачці обумовлену суму кредиту, тоді як відповідачка ОСОБА_1 свої обов'язки перед ТОВ «ІНФІНАНС» не виконала, суму позики та нараховані відсотки за користування кредитом не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 75413,75 грн, яка складається з: 5500,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 69913,75 грн - суми заборгованості за відсотками.
22 червня 2022 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу № 22/06-22, згідно умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0683583339 від 08 лютого 2021 року.
Згідно витягу з Реєстру боржників № 22/06-22 від 22 червня 2022 року відповідно до договору факторингу № 22/06-22 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0683583339 від 08 лютого 2021 року у сумі 75413,75 грн, яка складається з: 5500,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 69913,75 грн - суми заборгованості за відсотками.
18 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» (далі - ТОВ «ГОУФІНГОУ») та відповідачкою був укладений кредитний договір № 3121921580/379917, підписаний електронним підписом позичальниці, відтвореним шляхом використання позичальницею одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит в сумі 3000,00 грн на умовах строковості, повернення позики в кінці строку позики та сплати нарахованих за користування позикою відсотків. ТОВ «ГОУФІНГОУ» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачці обумовлену суму кредиту, тоді як відповідачка ОСОБА_1 свої обов'язки перед ТОВ «ГОУФІНГОУ» не виконала, суму кредиту та нараховані відсотки за користування кредитом не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 12150,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 9150,00 грн - суми заборгованості за відсотками.
08 грудня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу № 08122021, згідно умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3121921580/379917 від 18 лютого 2021 року.
Згідно витягу з Реєстру боржників № 08122021 від 08 грудня 2021 року відповідно до договору факторингу № 08122021 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3121921580/379917 від 18 лютого 2021 року у сумі 12150,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 9150,00 грн - суми заборгованості за відсотками.
15 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТНА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» (далі - ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА») та відповідачкою був укладений кредитний договір № 3121921580/634257, підписаний електронним підписом позичальниці, відтвореним шляхом використання позичальницею одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит в сумі 3000,00 грн на умовах строковості, повернення позики в кінці строку позики та сплати нарахованих за користування позикою відсотків. ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачці обумовлену суму кредиту, тоді як відповідачка ОСОБА_1 свої обов'язки перед ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» не виконала, суму кредиту та нараховані відсотки за користування кредитом не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 12150,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 9150,00 грн - суми заборгованості за відсотками.
09 грудня 2021 року між ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу № 09122021, згідно умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3121921580/634257 від 15 лютого 2021 року.
Згідно витягу з Реєстру боржників № 09122021 від 09 грудня 2021 року відповідно до договору факторингу № 09122021 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3121921580/634257 від 15 лютого 2021 року у сумі 12150,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 9150,00 грн - суми заборгованості за відсотками.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитними договорами на загальну суму 99713,75 грн. ТОВ ФК «ЄАПБ» просить стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи без участі представника позивача, просив позов задовольнити у повному обсязі, зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання за повторним викликом не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник відповідачки адвокат Цокало Т. М. у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду відзив на позовну заяву, яка була прийнята судом, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідачки та її представника
Відповідно до змісту ч. 7 ст. 128, п. п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з відповіді старости Михнівського старостинського округу Шепетівського району Хмельницької області № 125/10.6-09 від 21 листопада 2023 року, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване в АДРЕСА_1 .
Судові повістки направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідачки.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частина 1 статті 638 ЦК України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст. 517 ЦК України визначено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Таким чином, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Як встановлено судом, 08 лютого 2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачкою був укладений Договір позики № 0683583339, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит в сумі 5500,00 грн строком на 30 днів на умовах повернення позики в кінці строку позики та сплати нарахованих за користування позикою відсотків, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією пропозиції укласти договір та акцепту оферти на укладення договору.
Як в пропозиції укласти Договір, так і в Акцепті оферти зазначена загальна вартість кредиту у грошовому вираженні за умови неналежного виконання умов договору - 5775 грн; та міститься посилання на те, що всі інші умови викладені в Правилах, з якими відповідачка ознайомилась до укладання Договору, та які є невід'ємною частиною Договору (Оферти та Акцепту Оферти).
При цьому суд звертає увагу, що зміст вказаних Правил ні в пропозиції укласти Договір, ні в Акцепті оферти не наведені, суду зміст вказаних Правил також наданий не був.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ті Правила, на які посилається і використовує позивач, розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи Акцепт оферти, а також те, що Правила на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови щодо нарахування та сплати процентів за користування кредитними коштами.
Крім того, сама по собі роздруківка із сайту кредитора належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (кредитора), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що зазначено у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
ОСОБА_1 та її представник адвокат Цокало Т. М. подали відзив на позовну заяву, в якому вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, вимоги позову відносно договору № 0683583339 від 08 лютого 2021 року визнали частково, визнали заборгованість по сумі 5500,00 грн (тіло кредиту), щодо нарахованих позивачем процентів у розмірі 69913,75 грн позовні вимоги не визнали повністю, вважають, що правомірною буде сума 275,00 грн.
Судом встановлено, що ТОВ «ІНФІНАНС» свої зобов'язання за Договором позики виконало, надавши відповідачці обумовлену суму кредиту, тоді як відповідачка ОСОБА_1 свої обов'язки перед ТОВ «ІНФІНАНС» не виконала, суму позики та нараховані відсотки за користування кредитом не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість.
Що стосується заборгованості, суд приходить до висновку, що, зважаючи на умови договору, з урахуванням визначення загальної вартості кредиту у грошовому вираженні за умови неналежного виконання умов договору, сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ІНФІНАНС» становить 5775 грн.
22 червня 2022 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу № 22/06-22, згідно умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 0683583339 від 08 лютого 2021 року. Згідно витягу з Реєстру боржників від 22 червня 2022 року відповідно до договору факторингу № 22/06-22 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0683583339 від 08 лютого 2021 року у сумі 75413,75 грн, яка складається з: 5500,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 69913,75 грн - суми заборгованості за відсотками.
18 лютого 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та відповідачкою був укладений Договір про надання фінансового кредиту № 3121921580/379917, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит в сумі 3000,00 грн строком на 15 днів на умовах повернення позики в кінці строку позики та сплати нарахованих за користування позикою відсотків, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту, додатку № 1 до договору про надання фінансового кредиту, паспорту кредиту.
02 березня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 2 про продовження строку дії договору № 3121921580/379917 до 03 квітня 2021 року, встановлена сума кредиту 3000 грн та сума відсотків 2250 грн, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями заявки на продовження строку дії договору та додаткової угоди № 2.
ТОВ «ГОУФІНГОУ» свої зобов'язання за Договором позики виконало, надавши відповідачці обумовлену суму кредиту, тоді як відповідачка ОСОБА_1 свої обов'язки перед ТОВ «ГОУФІНГОУ» не виконала, суму позики та нараховані відсотки за користування кредитом не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість в 12150,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 9150,00 грн - суми заборгованості за відсотками, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією розрахунку заборгованості.
Суд приймає до уваги умови договору № 3121921580/379917, зокрема, п. 2.3, згідно якого обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом; при цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно; нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Відповідно умов, викладених у п. 4.3 договору № 3121921580/379917, у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2 цього договору та/або в додатку (ах)до цього договору, проценти, передбачені в п. 1.3 цього договору, продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору.
ОСОБА_1 та її представник адвокат Цокало Т. М. подали відзив на позовну заяву, в якому вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, вимоги позову відносно договору № 3121921580/379917 від 18 лютого 2021 року визнали частково, визнали заборгованість по тілу кредиту в сумі 3000 грн та заборгованість по відсотках у сумі 2250 грн, визначених в додатковій угоді № 2.
Що стосується заборгованості, суд приймає до уваги саме умови договору, який підписали сторони, та вважає, що заборгованість за договором № 3121921580/379917 перед ТОВ «ГОУФІНГОУ» складається з заборгованості по основній сумі боргу 3000 грн та відсоткам за 90 днів від дня укладення договору, тобто з 18 лютого 2021 року по 18 травня 2021 року в сумі 5775 грн, а всього на суму 8775 грн.
08 грудня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу № 08122021, згідно умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 3121921580/379917 від 18 лютого 2021 року. Згідно витягу з Реєстру боржників від 08 грудня 2021 року відповідно до договору факторингу № 08122021 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3121921580/379917 від 18 лютого 2021 року у сумі 12150,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 9150,00 грн - суми заборгованості за відсотками.
15 лютого 2021 року між ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та відповідачкою був укладений Договір про надання фінансового кредиту № 3121921580/634257, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит в сумі 3000,00 грн строком на 15 днів на умовах повернення позики в кінці строку позики та сплати нарахованих за користування позикою відсотків, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту, додатку № 1 до договору про надання фінансового кредиту, паспорту кредиту.
ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» свої зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту виконало, надавши відповідачці обумовлену суму кредиту, тоді як відповідачка ОСОБА_1 свої обов'язки перед ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» не виконала, суму позики та нараховані відсотки за користування кредитом не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість в 12150,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 9150,00 грн - суми заборгованості за відсотками, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією розрахунку заборгованості.
Суд приймає до уваги умови договору про надання фінансового кредиту № 3121921580/634257, зокрема, п. 2.3, згідно якого обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом; при цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно; нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Відповідно умов, викладених у п. 4.3 договору про надання фінансового кредиту № 3121921580/634257, у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2 цього договору та/або в додатку (ах)до цього договору, проценти, передбачені в п. 1.3 цього договору, продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору.
ОСОБА_1 та її представник адвокат Цокало Т. М. подали відзив на позовну заяву, в якому вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, вимоги позову відносно договору про надання фінансового кредиту № 3121921580/634257 від 15 лютого 2021 року визнали частково, визнали заборгованість по тілу кредиту в сумі 3000 грн та заборгованість по відсотках у сумі 1125 грн.
Що стосується заборгованості, суд приймає до уваги саме умови договору, який підписали сторони, та вважає, що заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 3121921580/634257 перед ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» складається з заборгованості по основній сумі боргу 3000 грн та відсоткам за 90 днів від дня укладення договору, тобто з 15 лютого 2021 року по 15 травня 2021 року в сумі 5775 грн, а всього на суму 8775 грн.
09 грудня 2021 року між ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу № 09122021, згідно умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 3121921580/634257 від 15 лютого 2021 року. Згідно витягу з Реєстру боржників від 09 грудня 2021 року відповідно до договору факторингу № 09122021 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3121921580/634257 від 15 лютого 2021 року у сумі 12150,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 9150,00 грн - суми заборгованості за відсотками.
Як вбачається із наявних по справі доказів, ОСОБА_1 не здійснила погашення кредитної заборгованості як на користь ТОВ «ІНФІНАНС», ТОВ «ГОУФІНГОУ», ТОВ «КУ «ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА», так і на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Виходячи з наведеного, суд вважає, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитними договорами на загальну суму 23325 грн.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачки.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 99713,75 грн і задоволено на суму 23325,00 грн, тобто на 23,39% (23325,00х100: 99713,75). Таким чином, з ОСОБА_1 на корить ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід стягнути 627,79 грн. (2684,00х23,39%) судового збору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
У позовній заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначило про наявність витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду за їх місцем перебування, забезпечення доказів, в розмірі 1342 грн, однак жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних витрат суду не надало.
За таких обставин відсутні підстав для стягнення з відповідачки витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду за їх місцем перебування, забезпечення доказів.
ОСОБА_1 та її представник адвокат Цокало Т. М. подали відзив на позовну заяву, в якому просили стягнути з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 понесені витратина правову допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підтвердження наявності та суми витрат на правничу допомогу суду надані копії договору про надання правової допомоги № 818 від 15 грудня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Цокало Т. М., за умовами адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору на умовах, визначених даним договором; квитанції № 818 від 13 січня 2024 року про оплату послуг адвоката в сумі 10000 грн, детального опису робіт (наданих послуг) від 14 січня 2024 року, Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги № 1 від 14 січня 2024 року.
ТОВ «ФК «ЄАПБ» у наданій суду відповіді на відзив проти задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу фактично заперечували через недоведеність та неспівмірність витрат.
Разом з тим, суд вважає доведеними понесені відповідачкою витрати на правову допомогу в сумі 7500 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 5745,75 грн (7500х76,61% (100%- 23,39%)).
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 207, 525, 526, 530, 549, 625, 628, 638, 629, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місце знаходження - 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місце знаходження - 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість в сумі 23325, 00 грн: за Договором позики № 0683583339 від 08 лютого 2021 року в розмірі 5775, 00 грн; за Договором про надання фінансового кредиту № 3121921580/379917 від 18 лютого 2021 року в розмірі 8775,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 5775,00 грн - суми заборгованості за відсотками; за Договором про надання фінансового кредиту № 3121921580/634257 від 15 лютого 2021 року в розмірі 8775,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 5775,00 грн - суми заборгованості за відсотками; судові витрати у розмірі 627 (шістсот двадцять сім) грн 79 коп.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 5745 грн 75 коп понесених витрат на правову допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. С. Янішевська