27.04.2026 Справа №607/9101/26 Провадження №1-кс/607/3127/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026211040000197 від 30.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
24.04.2026 прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12026211040000197 від 30.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про накладення арешту на речі, які були вилучені під час проведення обшуку транспортного засобу марки «Chevrolet» моделі «Tahoe», 2017 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 (з іменним номером «14 МАЯК») за адресою: вул. Євгена Коновальця, буд. 115, у м. Івано-Франківськ, було виявлено та вилучено: аркуші з?єднані клейкою стрічкою зверху на яких міститься емблема «Money 24/7» з адресою у нижньому лівому куті «Тернопіль, вул. Бродівська, 2-А, з моб. тел. НОМЕР_2 » та з емблемами футбольних клубів, а саме: «Динамо», «ФК Кривбас», «Маяк», а також пластикова картка оператора «Vodafone» з мобільним номером НОМЕР_2 , який дописаний маркером, які поміщено в сейф упакування №WAR0116608, яке герметично упаковане, на якому наявні підписи: слідчого, понятих, а також наявний роз?яснювальний надпис щодо його вмісту. Вилучений транспортний засіб марки «Chevrolet» моделі «Tahoe», 2017 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 (з іменним номером «14 МАЯК»), який було опечатано та поміщено на штраф майданчик в Івано-Франківську обл., м. Калуш, вул. Глібова, 5, на період для проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що 29.01.2026 до Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ( НОМЕР_4 ) про те, що 07.01.2026 близько 14:30 год. невідома особа шляхов обману, під приводом допомоги переказу коштів за кордон, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 10400 доларів США, чим спричинила останній матеріальну шкоду на суму близько 442624 грн.
За даним фактом 30.01.2026 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026211040000197 за кримінально правовою кваліфікацією вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
21.04.2026 в ході проведення обшуку транспортного засобу марки «Chevrolet» моделі «Tahoe», 2017 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 (з іменним номером «14 МАЯК») за адресою: вул. Євгена Коновальця, буд. 115, у м. Івано-Франківськ, було виявлено та вилучено: аркуші з?єднані клейкою стрічкою зверху на яких міститься емблема «Money 24/7» з адресою у нижньому лівому куті «Тернопіль, вул. Бродівська, 2-А, з моб. тел. НОМЕР_2 » та з емблемами футбольних клубів, а саме: «Динамо», «ФК Кривбас», «Маяк», а також пластикова картка оператора «Vodafone» з мобільним номером НОМЕР_2 , який дописаний маркером, які поміщено в сейф упакування №WAR0116608, яке герметично упаковане, на якому наявні підписи: слідчого, понятих, а також наявний роз?яснювальний надпис щодо його вмісту.
Вилучений транспортний засіб марки «Chevrolet» моделі «Tahoe», 2017 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_5 (з іменним номером «14 МАЯК»), який було опечатано та поміщено на штраф майданчик в Івано-Франківську обл., м. Калуш, вул. Глібова, 5.
За постановою слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУ НІІ в Тернопільській області ОСОБА_6 визнано речовим доказом, а тому відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, прокурор звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт вищевказаного майна з метою, збереження речових доказів у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026211040000197 від 30 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
Прокурор ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, у якій просила розгляд клопотання проводити без її участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просить задоволити.
Власник майна ОСОБА_8 та його представник - адвокат ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилися, однак представник подав заяву, у якій просив розгляд клопотання проводити без їхньої участі, проти задоволення клопотання заперечує, з мотивів викладених у письмових запереченнях. В обґрунтування поданих заперечень зазначив, що враховуючи наведену хронологію процесуальних рішень слідує, що 21.04.2026 13:08 год завершено обшук авто, тож керуючись ч. 5 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна прокурор повинен був звернутися не пізніше 48 годин, тобто до 13:08 год 23.04.2026 року, однак звернувся 24.04.2026 року. Таким чином, клопотання не підлягає задоволенню, оскільки прокурором порушені процесуальні строки звернення до суду з даним клопотанням, а тому майно має бути негайно повернуто власнику. Крім того, зі змісту клопотання вбачається, що на даний час будь-якій особі повідомлення про підозру не пред?явлено та ОСОБА_8 перебуває в статусі власника майна і його не допитували у якості свідка. Клопотання прокурора обґрунтоване тим, що постановою слідчої вилучено майно визнано речовим доказом, а тому є підстави у збереженні речових доказів. Разом з тим, саме по собі винесення слідчим постанови про визнання речовим доказом не є достатньою підставою для накладення арешту, оскільки є формальною, бо не зазначено що саме у вилученому автомобілі і чистих аркушів є якась інформація, що стосується обставин кримінального провадження. Також вказав, що аналізуючи зміст клопотання, незрозуміло яка саме існує реальна загроза відчуження вилучених речей: чистих аркушів з?єднані клейкою стрічкою зверху на яких міститься емблеми футбольних клуюів; пластикової картки оператора «Vodafone» (без сім-картки) і чи можливо ці речі взагалі відчужити. В частині автомобіля - то згідно свідоцтва про реєстрацію т.з. НОМЕР_6 даний автомобіль належить ОСОБА_8 майже 3 роки з 12.06.2024 року по теперішній час. Отже, автомобіль придбаний до порушення кримінального провадження (30.01.2026) і до подій заволодіння грошовими коштами потерпілої (09.01.2026), за фактом якого здійснюється досудове розслідування. Посилання прокурора на наявність підстав для арешту авто як такого, що відповідає критеріям ст. 98 КПК України, є необґрунтованими і безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що вилучене майно набуте кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а також містить на собі будь-які сліди злочину, які можуть використані в подальшому як доказ. В свою чергу, не надано жодного доказу, що цей автомобіль дійсно буде відчужено третім особам; що власник майна намагався його продати або уклав попередній договір купівлі-продажу; виставив його на продаж за допомогою торгівельних площадок, таких як ОЛХ, Avtoria, тощо.
Прокурором також не зазначено, яким чином вилучене майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що підлягають встановленню в провадженні. Отже, не доведено підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених пунктами 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України, як і існування обставин, які б давали підстави стверджувати, що вилучений автомобіль містить інформацію, що має значення для даного кримінального провадження, а відтак і не доведено, що вилучений транспортний засіб відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Крім того, згідно з протоколом обшуку від 21.04.2026 під час вилучення транспортного засобу слідча не опечатала його в присутності власника майна і свідків, та такі дії можливо виконала лише після доставлення його з м. Івано-Франківська (місце проведення слідчої дії) до м. Калуш (штраф-майданчик), про що зазначено на 3 аркуші протоколу. Таким чином, якщо автомобіль не опечатано та в незрозумілий спосіб поміщений на штраф-майданчик, то згідно ст. 87 КПК України (недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав) протокол обшуку та вилучені речі є недопустимим доказом у справі. Окрім того, прокурором в клопотанні навіть не обґрунтовувалась така підстава як арешт, з метою застосування спеціальної конфіскації за ч. 1 ст. 96-1 КК України і доказів цього надано не було. Таким чином, клопотання прокурора не містить даних, що автомобіль може бути підданий спеціальній конфіскації, чи звернутий у рахунок відшкодування заподіяних збитків у разі пред?явлення цивільного позову.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження №12026211040000197 від 30.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
22.06.2026 постановою слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУ НІІ в Тернопільській області ОСОБА_6 визнано речові докази: аркуші з?єднані клейкою стрічкою зверху на яких міститься емблема «Money 24/7» з адресою у нижньому лівому куті «Тернопіль, вул. Бродівська, 2-А, з моб. тел. НОМЕР_2 » та з емблемами футбольних клубів, а саме: «Динамо», «ФК Кривбас», «Маяк», а також пластикова картка оператора «Vodafone» з мобільним номером НОМЕР_2 , який дописаний маркером, які поміщено в сейф упакування №WAR0116608, яке герметично упаковане, на якому наявні підписи: слідчого, понятих, а також наявний роз?яснювальний надпис щодо його вмісту., а також транспортний засіб марки «Chevrolet» моделі «Tahoe», 2017 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 (з іменним номером «14 МАЯК»), який опечатано та поміщено на штраф майданчик в Івано-Франківську обл., м. Калуш, вул. Глібова, 5, на період для проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій.
Як вбачається з клопотання про накладення арешту, прокурор посилається на те, що вказане у клопотанні майно, має доказове значення у кримінальному провадженні, має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому з метою збереження речових доказів, які необхідні для проведення усіх необхідних експертиз, інших слідчих дій, для дослідження усіх обставин справи виникла необхідність у його арешті. На думку прокурора, незастосування арешту майна шляхом заборони відчужування, розпорядження та користування може призвести до приховування, пошкодження, зникнення даного майна або знищення слідової інформації на ньому.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно з ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Перша та найголовніша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання з боку органу влади у мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого абзацу надає право позбавляти власності лише «на умовах, передбачених законом», при цьому у другому абзаці визнається право держав здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" пункт 58).
Однак зазначених вимог закону прокурор, яка подала клопотання про арешт майна, не дотрималася.
Так, посилаючись у клопотанні, що аркуші з?єднані клейкою стрічкою зверху на яких міститься емблема «Money 24/7» з адресою у нижньому лівому куті «Тернопіль, вул. Бродівська, 2-А, з моб. тел. НОМЕР_2 » та з емблемами футбольних клубів, а саме: «Динамо», «ФК Кривбас», «Маяк», пластикова картка оператора «Vodafone» з мобільним номером НОМЕР_2 , який дописаний маркером, а також транспортний засіб марки «Chevrolet» моделі «Tahoe», 2017 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 (з іменним номером «14 МАЯК»), є речовими доказами та наявні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України для їх арешту, прокурор повинний був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку, ретельно перевірити, чи зібрані органами досудового розслідування вагомі докази дають право на втручання у право ОСОБА_8 мирно володіти майном, з метою забезпечення кримінального провадження, в даному випадку накладення арешту на майно.
Водночас клопотання прокурора в контексті мотивування необхідності накладення арешту на майно є безпідставним та за своїм змістом містить лише формальне посилання на норми закону без підтвердження необхідними доказами та документами.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При оцінці доводів клопотання та прийнятті судового рішення, слідчий суддя враховує, що на належних ОСОБА_8 аркушах з?єднаних клейкою стрічкою зверху на яких міститься емблема «Money 24/7» з адресою у нижньому лівому куті «Тернопіль, вул. Бродівська, 2-А, з моб. тел. НОМЕР_2 » та з емблемами футбольних клубів, а саме: «Динамо», «ФК Кривбас», «Маяк», пластикової картки оператора «Vodafone» з мобільним номером НОМЕР_2 , який дописаний маркером, а також транспортному засобі марки «Chevrolet» моделі «Tahoe», відсутні будь-які сліди від кримінального правопорушення, яке пов'язане з шахрайством, вчиненим у великих розмірах, про необхідність збереження яких вказує прокурор у клопотанні, у зв'язку з чим доводи клопотання про необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна для запобігання його зникнення, втрати або пошкодження, або настанні інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також те, що таке майно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК України критеріям, слідчий суддя відхиляє як такі, що спростовуються матеріалами судового провадження.
Доводи прокурора про відповідність аркушів, пластикової картки оператора, транспортного засобу критеріям передбаченим ст. 98 КПК України з тих підстав, що постановою від 22.04.2026 такі визнані речовими доказами, не є безумовною підставою для накладення арешту на майно, оскільки при накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, при цьому висновки слідчого судді не залежать лише від наявності чи відсутності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.
Мета викладена у клопотанні прокурора, а саме накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів не підтверджуються та не співвідноситься з матеріалами справи, на час розгляду клопотання прокурора відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.
На думку слідчого судді, клопотання прокурора щодо накладення арешту на майно подане без належного об'єктивного з'ясування всіх обставин кримінального провадження, оскільки органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що аркуші з?єднані клейкою стрічкою зверху на яких міститься емблема «Money 24/7» з адресою у нижньому лівому куті «Тернопіль, вул. Бродівська, 2-А, з моб. тел. НОМЕР_2 » та з емблемами футбольних клубів, пластикова картка оператора «Vodafone» з мобільним номером НОМЕР_2 , транспортний засіб марки «Chevrolet» моделі «Tahoe», має важливе доказове значення для кримінального провадження, а саме був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, хоча в клопотанні прокурор вказує на необхідність накласти арешт на майно, як на речовий доказ у кримінальному провадженні, але при цьому не приводить жодного належного доказу на підтвердження вказаного і мети накладення арешту на майно. Всупереч вимогам кримінального процесуального закону, прокурором в клопотанні не доведено існування правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України.
Разом з тим, при прийнятті рішення слідчий суддя враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, і те, що стороною обвинувачення жодних клопотань щодо приєднання відповідних доказів під час розгляду не заявлялось, а прокурором лише подано заяву про розгляд поданого клопотання без її участі та формально зазначено про підтримання поданого клопотання в повному обсязі.
За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування - ініціаторів клопотань та прокурора.
Суд звертає увагу, що у поданих матеріалах прокурором не долучено ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку у транспортному засобі марки «Chevrolet» моделі «Tahoe» та протоколу обшуку, проведеного у вказаному транспортному засобі ОСОБА_8 , натомість наявний лише протокол обшуку у квартирі ОСОБА_8 від 21.04.2026, що свідчить про відсутність належного процесуального підтвердження підстави для проведення відповідної слідчої (розшукової) дії у транспортному засобі, а відтак виключає можливість визнання отриманих у її результаті відомостей допустимими доказами та їх урахування при вирішенні питання про необхідність накладення арешту на майно.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.) встановлено, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на сукупність наданих доказів, долучених до матеріалів клопотання, а також те, що з їх змісту неможливо достеменно встановити обставини, які б свідчили про належність тимчасово вилучених речей до розслідуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні прокурор не довів необхідності у накладенні арешту на вищевказані речі, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання, а тимчасово вилучене майно підлягає поверненню його власнику.
Враховуючи вищевикладене, клопотання прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 98, 167, 170, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026211040000197 від 30.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.
Тимчасово вилучене майно, а саме: аркуші з?єднані клейкою стрічкою зверху на яких міститься емблема «Money 24/7» з адресою у нижньому лівому куті «Тернопіль, вул. Бродівська, 2-А, з моб. тел. НОМЕР_2 » та з емблемами футбольних клубів, а саме: «Динамо», «ФК Кривбас», «Маяк», а також пластикова картка оператора «Vodafone» з мобільним номером НОМЕР_2 , який дописаний маркером, які поміщено в сейф упакування №WAR0116608, яке герметично упаковане, на якому наявні підписи: слідчого, понятих, а також наявний роз?яснювальний надпис щодо його вмісту, а також транспортний засіб марки «Chevrolet» моделі «Tahoe», 2017 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 (з іменним номером «14 МАЯК»), який опечатано та поміщено на штраф майданчик в Івано-Франківську обл., м. Калуш, вул. Глібова, 5, на період для проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій - повернути його власнику ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1