01.05.2026 Справа №607/4121/26 Провадження №2/607/3560/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача на користь Товариства заборгованість за Кредитним договором «Преміум 360» №3276000953-034790 від 31.07.2024 у розмірі 29394,31 гривень.
Позов мотивовано тим, що 31.07.2024 сторони уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії «Преміум 360» №3276000953-034790, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн; строк кредитування 360 днів.
Відповідач умови договору позики не виконав, грошові кошти в строк не повернув, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 29394,31 грн, яка складається з: 7945.87 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16448.44 грн - борг відсотків за кредитом; 5000,00 грн - борг пені.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує та проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив суду про причини своєї неявки, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Правом на подання відзиву відповідач не скористався та не подав заяву про розгляд справи без його участі, тому суд постановив проводити заочний розгляд справи.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс» та ОСОБА_1 31.07.2024 в електронній формі уклали договір про відкриття кредитної лінії «Преміум 360» №3276000953-034790.
Відповідно до умов договору відповідач отримав у кредит грошові кошти у сумі 10000 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника НОМЕР_1 , зі строком повернення до 25.07.2025 включно (п.2.1.п.2.2. Договору).
Згідно п 2.3 Строк Позики(строк кредитування) за цим Договором складає 360 календарних днів та складається з пільгового періоду кредитування з 31.07.2024 по 29.08.2024, та поточного періоду кредитування з 30.08.2024 по 25.07.2025.
Позичальник підписав договір за допомогою одноразового ідентифікатора dvAQ4h.
Відповідно до графіку платежів, який є Додатком до Договору позики Преміум 360 №3276000953-034790 від 31 липня 2024, цим Графіком платежів встановлюється обчислення загальної вартості позики та реальної річної відсоткової ставки за Договором №3276000953-034790 від 31 липня 2024, кількість, розмір та періодичність внесення Позичальником платежів з повернення Позики та сплати процентів за користування коштами, а також визначається загальна вартість Позики для Позичальника та реальна річна процентна ставка за договором про споживчий кредит для споживача.
Згідно платіжного доручення від "31" липня 2024 року №14508 ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» перерахувало ОСОБА_1 9900 гривень надання позики згідно договору кредитування №3276000953-034790 від 31.07.2024.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором «Преміум 360» №3276000953-034790 від 31.07.2024, утворилась прострочена заборгованість у розмірі 29394,31 грн, яка складається з: 7945.87 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16448.44 грн - борг відсотків за кредитом; 5000,00 грн - борг пені.
Розглянувши справу, суд доходить такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТЕХНОФІНАНС» і ОСОБА_1 31.07.2024 уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії «Преміум 360» №3276000953-034790.
Факт перерахунку коштів підтверджується платіжним дорученням.
Суд зазначає, що в період дії воєнного стану, в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не може нараховуватися та підлягають списанню суми передбачені статтею 625 цього Кодексу, а також неустойка (штраф, пеня) за таке кредитного зобов'язання.
Покликання позивача на Закон України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким були внесені зміни до ЗУ "Про споживче кредитування", зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень суд відхиляє, оскільки відповідні зміни у пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо всіх кредитних договорів, в тому числі і споживчих, не вносилися та є чинними.
Тому, не підлягає до задоволення вимога про стягнення пеня у розмірі 5000 гривень.
Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов'язання.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).
Відповідачем не було подано до суду жодних розрахунків, які б спростовували визначений розмір заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7945,87 гривень, за процентами - 16448,44 гривень, разом - 24394,31 гривень, тому, вказана сума підлягає стягненню із відповідача.
Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати на суму 2662,40 грн зі сплати судового збору та 5000 гривень витрат на правову допомогу, які підтверджуються актом приймання-передачі наданих послуг від 23.02.2026, касовим ордером та договором про надання правової допомоги, разом - 7662,40 грн.
Зважаючи на те, що позов задоволено частково на суму 24394,31 гривень з 29394,31 гривень, що становить 82,99 %, на підставі частини першої 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 6359,02 (82,99 % від 7662,40) грн судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265,280-283, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Технофінанс» 24394 гривень 31 копійка заборгованості за кредитним договором «Преміум 360» №3276000953-034790 від 31.07.2024 та 6359 гривень 02 копійки судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідачу направити копію заочного рішення суду, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення суду або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги заочного рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, відповідачем може бути оскаржене заочне рішення суду в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, відповідачем з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, іншими учасниками справи з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину заочного рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного заочного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Технофінанс», ел. пошта fc.technofinance@gmail.com, тел. 380800301301, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Глобинська, будинок 2, офіс 207/2, ЄДРПОУ 43868852.
Відповідач: ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головуючий суддя В. М. Позняк