Справа № 593/442/26
Провадження № 3/593/187/2026
"15" квітня 2026 р. СУДДЯ Бережанського районного суду Тернопільської області Крамар В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Біще Бережанського району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 , одруженої, має на утриманні одну неповнолітню дитину, освіта вища, працюючої вчителькою Біщівської гімназії, до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП протягом року не притягувалася, -
за ст. 184 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
06 березня 2026 року близько 19 год. 50 хв. по вул. Шевченка, 35, с. Біще гр. ОСОБА_1 , не належно виконувала передбачені законом батьківські обов'язки, щодо виховання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого 06.03.26 р. о 19 год. 50 хв. по вул. Тернопільській м. Бережани її неповнолітній син керував мотоциклом із непрацюючим габаритним ліхтарем та без посвідченням відповідної категорії, оскільки є особою яка не досягла віку з якого дозволено керувати транспортним засобом.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , пояснила, що дозволила синові покататися на мотоциклі, просить її суворо не карати.
Відповідно до ч.1 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Окрім фактичного визнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, вина останньої у вчиненні правопорушення підтверджується: письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до яких останній визнає, що допустив порушення правил дорожнього руху.
Зважаючи на те, що неповнолітній ОСОБА_2 , не маючи права керування транспортними засобами, 06.03.26 р. о 19 год. 50 хв. по вул. Тернопільській м. Бережани, з дозволу ОСОБА_1 , керував мотоциклом, - ОСОБА_1 не було виконано обов'язок, передбачений ч.1 ст. 150 СК України, таким чином остання ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя своєї неповнолітньої дитини, а тому в її діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Враховуючи обставини правопорушення, особу порушниці, а саме: те, що ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП протягом року не притягувалася, вчинення правопорушення в умовах воєнного стану, - приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.
Керуючись ст. ст. 401, 283, 284 КУпАП, -
визнати винною гр. ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят гривень нуль копійок) в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход спеціального фонду Державного бюджету України 665,60 (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок) грн. судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу, що становить 1700,00 грн.;
витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: