Справа № 483/104/26
Провадження № 2/483/275/2026
Іменем України
04 травня 2026 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Шевиріної Т.Д.,
за участю секретаря - Шилінскас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»" (далі - ТОВ "ФК «Європейська агенція з повернення боргів»") звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою, предметом якої є: стягнення зі ОСОБА_1 23 830 грн 00 коп. в рахунок заборгованості за кредитним договором № 8788796 від 21 лютого 2025 року, що укладений з ТОВ «Авентус Україна».
В обґрунтування позову зазначив, між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено вищезазначений кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти із зобов'язанням повернути їх зі сплатою відсотків. Первісний кредитор відступив ТОВ "ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги за вказаним кредитним договором. Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого перед позивачем виникла вищезазначена заборгованість. Оскільки відповідач ухиляється від добровільного погашення боргу, позивач змушений звернутися до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій також зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 4).
Відповідач, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду заяв по суті справи не надав.
Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача, ухвалив розглядати справу в заочному порядку.
Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 21 лютого 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №8788796. Відповідно до умов Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 7 000 грн. Строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.
Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% в день.
Судом також встановлено, що між сторонами укладено додаткову угоду від 22 лютого 2025 року, за змістом якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 2 000 грн.
17 жовтня 2025 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на підставі договору №17102025 відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8788796 від 21 лютого 2025 року (а.с. 19-23).
З розрахунку заборгованості за договором №8788796 від 21 лютого 2025 року слідує, що станом на день укладення договору факторингу заборгованість ОСОБА_1 перед товариством становить 23 830 грн 00 коп., з яких: 9 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 10 330 грн 00 коп. - заборгованість по відсоткам, 4 500 грн - пеня (а.с. 38-42).
Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
За змістом ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо згідно з актом цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі та стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту та відсотками.
Вирішуючи вимогу про стягнення пені у розмірі 4 500 грн 00 коп., суд виходить з такого.
Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи те, що зазначена норма ЦК України є імперативною, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову в частині вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 500 грн 00 коп..
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 1).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2 159 грн 64 коп. - судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»" в рахунок заборгованості за кредитним договором №4346159 від 21 червня 2021 року, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», - 19 330 (дев'ятнадцять тисяч триста тридцять) грн 64 коп., з яких: 9 000 (дев'ять тисяч) грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 10 330 (десять тисяч триста тридцять) грн 00 коп. - заборгованість по відсоткам.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»" - 2 159 (дві тисячі сто п'ятдесят дев'ять) грн 64 коп. - в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення виготовлений 04 травня 2026 року
Головуюча: