01 травня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/559/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Новик Т.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню
у справі № 927/559/25
за позовом: Київського міського центру зайнятості, код ЄДРПОУ 03491091, вул. Жилянська, буд. 47-Б, м. Київ, 01033
до відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 161252,00 грн,
за участю представників сторін:
від заявника (боржника): не з'явився;
від позивача (стягувача): не з'явився
До Господарського суду Чернігівської області 23.12.2025 надійшла заява ОСОБА_1 про визнання наказів, виданих 17.12.2025 Господарським судом Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., про примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості 3028,00 грн судового збору, та про примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості 161252,00 коштів мікрогранту, із зазначенням реквізитів спеціального рахунку в АТ «Ощадбанк» такими, що не підлягають виконанню.
Відповідно до розпорядження керівника апарату № 02-01/88/25 від 23.12.2025 призначено повторний автоматичний розподіл заяви по визнання судових наказів такими, що не підлягають виконанню у справі № 927/559/25 на підставі п. 11 рішення зборів суддів Господарського суду Чернігівської області від 03.09.2020 та тимчасовою непрацездатністю судді Шморгуна В.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву ОСОБА_1 передано на розгляд судді Кузьменко Т.О.
Протягом розгляду заяви ОСОБА_1 прізвище судді Господарського суду Чернігівської області Кузьменко Т.О. змінено на прізвище « ОСОБА_2 ».
Ухвалою суду від 25.12.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню до розгляду. Зупинено розгляд заяви до повернення матеріалів справи № 927/559/25 до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 27.04.2026 провадження у справі по розгляду заяви поновлено, судове засідання призначено на 01.05.2026.
Ухвала суду від 27.04.2026 доставлена до Електронних кабінетів заявниці та позивача (стягувача) 27.04.2026 о 17:08, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
В розумінні ст. 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви в суді.
26.12.2025 Київським міським центром зайнятості подані заперечення на заяву про визнання судових наказів такими, що не підлягають виконанню, відповідно до яких останній просить відмовити у задоволенні заяви, оскільки судові накази видані законно.
Крім того, Київський міський центр зайнятості повідомив суд, що станом на 25.12.2025 заборгованість за рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 ОСОБА_1 не сплачена.
Заперечення прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
29.12.2025 ОСОБА_1 подана заява про доповнення до заперечень на видачу судових наказів.
Суд долучив заяву до матеріалів справи.
Нормами ст. 328 ГПК України передбачено, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши матеріали заяви, суд встановив таке.
У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебувала справа № 927/559/25 за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 161252,00 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 у справі №927/559/25 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на спеціальний рахунок, відкритий для операцій надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (Акціонерне товариство “ОЩАДБАНК»: IBAN НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 00032129), кошти мікрогранту у розмірі 161 252,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 у справі №927/559/25 залишено без змін.
17.12.2025 на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2025 судом видано відповідні накази.
23.12.2025 ОСОБА_1 подана заява про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.
В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що накази Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2025 у справі № 927/559/25:
- видані помилково, з порушенням резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025;
- ухвалені без належного розгляду заперечення боржника та без урахування поданої заяви про роз'яснення постанови;
- ґрунтуються на судовому рішенні, яке потребує роз'яснення з ключових питань;
- містять істотні дефекти у змісті та реквізитах стягнення, що робить їх непридатними для належного і законного виконання.
У матеріалах справи № 927/559/25 наявна постанова від 03.03.2026 головного виконавця Бахмацького відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ковалевської Аліни Олександрівни про закінчення виконавчого провадження ВП №80108030 про примусове виконання наказу № 927/559/25 від 17.12.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості 3028 грн витрат зі сплати судового збору у зв'язку зі сплатою суми 3028,00 грн у повному обсязі.
З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися вимоги заявниці, проаналізувавши матеріали заяви, суд не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Статтею 241 ГПК України встановлено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Накази суду викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На наказ суду, викладений в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії) (ч.1, 2 ст. 327 ГПК України).
Частиною 3 статті 327 ГПК України передбачено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Відповідно до пункту 4 статті 327 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про вебадресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.
Пунктом 17.15 розділу Х ГПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд видає виконавчі документи в паперовій формі.
Згідно з пунктом 19.1 розділу Х ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюються в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Законом України «Про виконавче провадження», зокрема статтею 4, встановлені вимоги до виконавчого документа.
Так, у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші відомості (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, реквізити електронних гаманців боржника, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Конституційний Суд України в пункті 2.3 рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 зазначив, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (частина перша статті 116 Кодексу). Системний аналіз статей 84, 116, 117, 119, 120 Кодексу дає можливість дійти висновку, що наказ відтворює резолютивну частину прийнятого господарським судом рішення і залишається незмінним до повного виконання чи втрати ним юридичної сили у випадках, встановлених Кодексом.
З наказів Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2025 про стягнення 161252,00 грн убачається, що: 1) накази видані на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025; містять 2) резолютивну частину рішення від 07.08.2025 (п. 2 резолютивної частини рішення); 3) дату набрання рішенням законної сили; 4) строк пред'явлення до виконання, а також 5) відомості, які ідентифікують стягувача та боржника.
Разом з тим, суд зазначає, що у постанові Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 встановлено, що позивач уповноважений на звернення з позовом про стягнення коштів на спеціальний рахунок, відкритий для операцій надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (Акціонерне товариство «ОЩАДБАНК»: IBAN UA683004650000029093142000001, ЄДРПОУ 00032129).
З наказу Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2025 про стягнення судового збору убачається, що наказ виданий на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025; містить резолютивну частину рішення від 07.08.2025 (п.3 резолютивної частини рішення); вказана дата набрання рішенням законної сили; містить строк пред'явлення до виконання.
Суд зауважує, що зміст наказів повністю відтворює резолютивну частину прийнятого господарським судом рішення у справі.
Отже, накази Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2025, видані судом у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України та положень Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи заявниці Солодько Ю.В. про те, що накази видані з порушенням резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 суд відхиляє, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням:
а) висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги;
б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення;
в) розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції;
г) строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.
Зазначення у постанові Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 про повернення матеріалів справи № 927/559/25 до Господарського суду м. Києва не є обов'язковим реквізитом резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції та не змінює резолютивну частину рішення Господарського суду Чернігівської області у справі від 07.11.2025, на виконання якого видано накази.
Крім того, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 виправлено описку, допущену в п. 4 резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі №927/559/25, вказавши правильно: « 4. Матеріали справи №927/559/25 повернути до Господарського суду Чернігівської області».
Посилання ОСОБА_1 на те, що накази видані без урахування заперечення боржника та без урахування заяви про роз'яснення постанови та рішення суд не приймає, оскільки за чинним процесуальним законодавством видача наказів на рішення суду, яке набрало законної сили, не залежить від наявності заперечень або заяв про роз'яснення судових рішень.
Крім того, відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.
Докази звернення до Господарського суду Чернігівської області із заявою про роз'яснення рішення, на виконання якого видано накази у справі № 927/559/25, у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до частин першої та другої статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню; суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
В постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц викладена правова позиція, відповідно до якої підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання.
Отже сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Наведеного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі №824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.
В постанові від 12.10.2018 у справі №910/9026/13 Верховний Суд зазначив, що в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків. Такий перегляд судового рішення по суті можливий лише в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, а не в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (п. 6.15). В свою чергу, саме результати такого перегляду в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами з прийняттям відповідного судового рішення можуть стати підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню заявниця послалась, що накази Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2025 у справі № 927/559/25 видані помилково, з порушенням резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025; ухвалені без належного розгляду заперечення боржника та без урахування поданої заяви про роз'яснення постанови; ґрунтуються на судовому рішенні, яке потребує роз'яснення з ключових питань; містять істотні дефекти у змісті та реквізитах стягнення, що робить їх непридатними для належного і законного виконання.
Проте під час розгляду заяви наведені доводи відхилені судом як безпідставні, враховуючи, що зводяться по суті до перегляду, зокрема, висновку, викладеного у рішенні Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі № 927/559/25.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 цього Кодексу).
Як вбачається з матеріалів справи, докази на підтвердження добровільного виконання обов'язку боржником не надано, у зв'язку з чим матеріально-правові підстави для не виконання наказу відсутні.
Також, в цьому випадку не можна вважати помилковою видачу наказів на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі № 927/559/25, яке не набрало законної сили.
Отже, зважаючи, що накази Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2025 у даній справі видані з дотриманням приписів процесуального законодавства, доказів добровільного виконання наказу заявником надані не були, та на дату подання заяви відсутні обставини, які б з урахуванням вище наведеного слугували підставою для визнання їх такими, що не підлягають виконанню, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання судових наказів такими, що не підлягають виконанню, належить відмовити.
Керуючись статтями 234, 235, 255, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання судових наказів такими, що не підлягають виконанню, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 04.05.2026
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.О. Новик