29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
(про забезпечення позову)
м. Хмельницький
"04" травня 2026 р. Справа № 924/359/26
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Сірій Д.І., розглянувши матеріали заяви ТОВ "ДЛС ПАРТС" про забезпечення позову (вх.№05-08/1479/26 від 01.05.2026) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛС ПАРТС" с. Крюківщина Бучанського району Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" с. Ганнопіль Шепетівського району Хмельницької області
про стягнення 1134515,95грн основного боргу, 44988,59грн пені, 56725,80грн штрафу, 17861,44грн 12% річних
03.04.2026 на адресу Господарського суду Хмельницької області через службу діловодства надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛС ПАРТС" с. Крюківщина Бучанського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" с. Ганнопіль Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 1134515,95грн основного боргу, 44988,59грн пені, 56725,80грн штрафу, 17861,44грн 12% річних.
В обгрунтування позовних вимог зазначає про неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу товарів (послуг) №363/23 від 04.04.2023 щодо своєчасної оплати наданих послуг з ремонту, внаслідок чого, у відповідача існує заборгованість перед позивачем у сумі 1134515,95грн. Крім цього, у зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих йому послуг, позивачем заявлено до стягнення 44988,59грн пені та 56725,80грн штрафу, нарахованих відповідно до п. 4.3 Договору, а також 17861,44грн 12% річних, нарахованих відповідно до п. 5.4 Договору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2026 позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 08.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/359/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11:00год. 04.05.2026.
01.05.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛС ПАРТС" надійшла заява про забезпечення позову (вх.№05-08/1479/26), згідно з якою останній просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на всіх відкритих та/або таких, які будуть відкриті у майбутньому, рахунках у банківських та інших фінансових установах, у межах суми позовних вимог 1254091,78грн. У разі недостатності грошових коштів на рахунках відповідача накласти арешт на інше рухоме та/або нерухоме майно відповідача в межах суми позовних вимог.
В обгрунтування поданої заяви зазначає про те, що позовні вимоги у даній справі, на думку заявника є обґрунтованими та підтверджуються належними і допустимими доказами, зокрема: підписаним сторонами договором купівлі-продажу товарів (послуг) №363/23 від 04.04.2023; підписаними сторонами первинними бухгалтерськими документами (рахунками, видатковими накладними, актами); актом звіряння взаєморозрахунків; гарантійним листом відповідача №1401-1 від 14.01.2026, в якому відповідач визнав наявність заборгованості та зобов'язався погасити її до 31.01.2026; претензією позивача, отриманою відповідачем 14.03.2026; іншими документами, які додані до матеріалів справи. Зауважує, що незважаючи на визнання боргу та взяті на себе гарантійні та договірні зобов'язання, відповідач у добровільному порядку заборгованість не погасив, відповіді на претензію не надав, заходів для врегулювання спору не вжив. Крім того, відповідач не скористався наданим судом правом подати відзив на позовну заяву та не надав будь-яких заперечень щодо заявлених вимог, що свідчить про відсутність наміру належним чином виконувати свої процесуальні та договірні обов'язки. На даний час існує реальна та обґрунтована ймовірність, що майно відповідача може бути відчужене, приховане або витрачене, внаслідок чого виконання судового рішення стане неможливим або суттєво ускладниться, оскільки відповідач уже досить тривалий час ухиляється від виконання свого грошового зобов'язання перед позивачем, незважаючи на письмове визнання боргу, договірне зобов'язання та інші обставини та факти, що наявні в матеріали справи та були подані разом з позовною заявою позивача; сума заборгованості є значною; господарська діяльність відповідача пов'язана з обігом значних матеріальних активів та коштів, які можуть бути виведені або відчужені на користь третіх осіб; відповідач не надав жодних заперечень щодо суми боргу, що свідчить про ухилення від виконання та потенційну можливість виведення активів та про реальний ризик неможливості виконання майбутнього рішення суду; невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відсутності у відповідача достатніх активів на момент виконання судового рішення.
У своїй заяві, заявник звертає увагу суду на те, що оскільки відповідач веде активну господарську діяльність, пов'язану з обігом значних грошових коштів, арешт коштів є найбільш ефективним і швидким заходом, який безпосередньо перешкоджає виведенню коштів з оборотних активів. Цей захід, на думку заявника, є співмірним з сумою позову та не зупиняє повністю діяльність відповідача.
До заяви про забезпечення позову заявником долучено, окрім іншого, акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2026 по 10.03.2026; гарантійний лист від 14.01.2026; договір купівлі-продажу товарів (послуг) від 04.04.2023; інформаційну довідку стосовно ТОВ "СП "Дніпро" від 01.05.2026.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.05.2026 заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
04.05.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛС ПАРТС" надійшла заява (вх.№05-22/3697/26), в якій позивач уточнює подану заяву про забезпечення позову від 01.05.2026 та просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на всіх рахунках у банківських та інших фінансових установах, у тому числі на рахунках, які можуть бути відкриті після постановлення ухвали суду в межах суми позовних вимог 1254091,78грн.
При розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛС ПАРТС" с. Крюківщина Бучанського району Київської області про забезпечення позову (з урахування заяви про уточнення) суд враховує наступне.
За приписами ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст.11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ст.13) кожен, чиї права та свободи визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.
Конституційний Суд України у рішенні від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 вказав, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17, постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.08.2019 у справі №910/16586/18).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (іншим особам) здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 914/649/20, від 16.05.2023 у справі № 910/2281/22).
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.08.2019 у справі №922/599/19).
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому, законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності (постанови Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22).
Як зазначає заявник, саме такий захід забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на всіх відкритих та/або таких, що будуть відкриті у майбутньому, рахунках у банківських та інших фінансових установах, у межах суми позовних вимог 1254091,78грн, у даному випадку буде найбільш повно забезпечувати охорону інтересів позивача та є цілком виправданим обмеженням майнових прав відповідача.
Суд враховує, що предметом позову у даній справі є майнова вимога про стягнення з відповідача 1134515,95грн основного боргу, 44988,59грн пені, 56725,80грн штрафу, 17861,44грн 12% річних через неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу товарів (послуг) №363/23 від 04.04.2023 щодо своєчасної оплати наданих послуг з ремонту.
Заявник обґрунтовує подану до суду заяву про забезпечення позову тим, що грошові кошти, належні ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" на момент подання позову, враховуючи недобросовісну поведінку товариства та значний розмір суми позову, можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛС ПАРТС". Наведене, на думку заявника, свідчить про існування обґрунтованої ймовірності можливого утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у справі №924/359/26.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 виснувала, що при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Суд звертає увагу, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 28.08.2019 у справі №910/4491/19.
Крім того, Верховний Суд в постановах від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та від 08.07.2024 у справі №916/143/24 дійшов висновку, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Суд враховує, що існує спір щодо необхідності сплати відповідачем 1254091,78грн позивачу, а викладена заявником сукупність обставин дозволяє зробити висновок про доведеність обставин, які є достатніми та необхідними для стверджувального висновку щодо наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову.
Враховуючи правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 09.04.2024 у справі №917/1610/23, від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та від 08.07.2024 у справі №916/143/24, суд дійшов висновку, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на всіх відкритих та/або таких, що будуть відкриті у майбутньому, рахунках у банківських та інших фінансових установах, у межах суми позовних вимог 1254091,78грн, є адекватним, розумним, та співмірним із заявленою позовною вимогою та пов'язаним з нею заходом забезпечення позову, адже попередить можливе порушення прав позивача щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду (у разі задоволення позовних вимог).
З огляду на наведене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛС ПАРТС" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" у межах суми позову 1254091,78грн підлягає задоволенню.
Суд враховує, що у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Відповідно до ч.6 ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.144 ГПК України).
Згідно із п.5 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначається, зокрема, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.
З огляду на вищенаведене, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності його вимог щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
При цьому, суд зазначає, що накладення арешту на грошові кошти в межах суми 1254091,78грн не суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими вимогами.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛС ПАРТС" про забезпечення позову (вх.№05-08/1479/26 від 01.05.2026) (з урахуванням заяви про уточнення від 04.05.2026) шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (30030, с. Ганнопіль, вул. Миру, будинок 41А, Шепетівського району, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 30929334), що знаходяться на всіх рахунках у банківських та інших фінансових установах, у тому числі на рахунках, які можуть бути відкриті після постановлення ухвали суду в межах суми позовних вимог 1254091,78грн.
3. За даною ухвалою:
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЛС ПАРТС" (08136, с. Крюківщина, вул. Жулянська, будинок 1Д, приміщення 331, Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ 43902552).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (30030, с. Ганнопіль, вул. Миру, будинок 41А, Шепетівського району, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 30929334).
Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвала набирає законної сили 04.05.2026 та дійсна для пред'явлення до виконання по 04.05.2029.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 4 примірники:
1-до справи (в паперовому екз.),
2-3-позивачу (до електронного кабінету, реком. з повід. про вруч. 08136, с. Крюківщина, вул. Жулянська, будинок 1Д, приміщення 331, Бучанського району Київської області),
4-відповідачу (до електронного кабінету).