вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"04" травня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/311/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І, розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікатний смак"
до відповідача Фермерського господарства "Щедрі лани"
про стягнення заборгованості у розмірі 128 333,33 грн
Секретар судового засідання Агаєва Н.Б.
Представники сторін у судове засідання не з'явились.
Суть спору.
До Господарського суду Рівненської області 18.03.2026 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікатний смак" до відповідача Фермерського господарства "Щедрі лани" про стягнення заборгованості у розмірі 128333,33 грн.
Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов'язку щодо реєстрації податкової накладної, внаслідок чого позивач позбавлений права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
Відповідач відзиву на позов не надав, вимог не заперечив.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 23.03.2026 (з урахуванням ухвали від 24.03.2026) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 16.04.2026.
Ухвалою суду від 16.04.2026 розгляд справи відкладено на 04.05.2026.
27.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника.
Представники сторін у судове засідання 04.05.2026 не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин, враховуючи, що неявка учасників не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов до наступних висновків.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елікатний смак" (надалі - покупець/позивач) та Фермерським господарством "Щедрі Лани" (надалі - постачальник/відповідач) укладено договір поставки № 10 від 01.11.2024 (надалі - договір).
В порядку та на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити капусту головчасту (надалі - товар), асортимент, кількість, умови поставки і ціна якого вказується в специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору на підставі заявок покупця (п. 1.1. договору).
Умови та терміни поставки товару згоджуються сторонами і вказуються в специфікаціях на поставку окремих партій товару (п. 2.1 договору).
Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару та підписання сторонами видаткових накладних (п. 2.6. договору).
Орієнтовна загальна ціна договору складає 350000,00 грн (п. 3.1 договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2024 включно, але в будь - якому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 9.1.договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.
На виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 350000,00 грн, у тому числі ПДВ 58333,33 грн, що підтверджується видатковою накладною № 10 від 05.11.2024 та товаро - транспортною накладною № 10 від 05.11.2024.
Позивачем оплачено поставлений товар на загальну суму 350000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 606 від 05.11.2024 на суму 150000,00 грн, № 647 від 06.11.2024 на суму 100000,00 грн, № 664 від 08.11.2024 на суму 100000,00 грн.
Відповідно до вимог Податкового кодексу України відповідач, як платник ПДВ, був зобов'язаний скласти та зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як стверджує позивач, відповідачем було складено податкову накладну № 34 від 05.11.2024, однак її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено (заблоковано) контролюючим органом.
Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду відповідачем не зареєстрована податкова накладна у Єдиному реєстрі податкових накладних за видатковою накладною накладною № 10 від 05.11.2024, ПДВ за якою становить 58333,33 грн, що позбавило його можливості сформувати податковий кредит з ПДВ.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію вих. № 177 від 11.09.2025, яка залишилась без відповіді та задоволення.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит і до понесення збитків у розмірі 58333,33 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.
Крім того, позивач просить стягнути штраф у розмірі 20% вартості сплаченого товару, що складає 70000,00 грн.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України є порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю (п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого), у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/ розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз. 19 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем товарів/послуг. Тому з огляду на положення ст. 201 Податкового кодексу України, саме на постачальника (продавця) за договором покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.
Пунктом 4.1.4 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний надати покупцеві податкові накладні та/або за необхідністю розрахунки коригування до них, належним чином складені в електронній формі і зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, визначеного п. 201.1. Податкового кодексу України. Електронний підпис в податкових накладних повинення співпадати з ПІБ особи, в вказаної в якості підписанта податкової накладної.
Таким чином, зважаючи на вимоги ПК України та фактичні строки поставки товару і оплати його вартості покупцем, на постачальника покладений обов'язок скласти податкову накладну на суму вартості поставленого товару за видатковою накладною № 10 від 05.11.2024 на суму 350000,00 грн (ПДВ - 58333,33 грн).
05.12.2024 постачальник сформував податкову накладну № 34 на суму 350000,00 грн (ПДВ - 58333,33 грн) та направив її на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних.
Відповідно до відомостей, зазначених в квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 05.11.2024 (подано на реєстрацію 05.11.2024 в ЄРПН за № 9368753356): "Документ доставлено до ДПС України Документ збережено. Реєстрація зупинена" та зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 05.112024 № 34 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 0704 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).
Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Варто зазначити, що Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрація яких зупинена, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (п.6 Порядку № 520).
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, на день подачі даної позовної заяви податкова накладна відповідача на загальну суму 350000,00 грн (ПДВ - 58333,33 грн) не зареєстрована у встановленому законодавством порядку та пропущені строки реєстрації податкової накладної, що свідчить про допущені порушення відповідачем Податкового кодексу України.
Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач мав законне очікування про виконання відповідачем обов'язку щодо реєстрації податкової накладної, реєстрація якої надавала позивачу право на отримання податкового кредиту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 925/17/18.
При цьому, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 14.07.2023 у справі № 927/593/22 зазначено, що наявність вини відповідача щодо нереєстрації в ЄРПН податкових накладних презюмується та не підлягає доведенню позивачем (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21).
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначено, що ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Під час розгляду даної справи судом також враховано постанову Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 910/155/23, у якій зроблено висновок, що відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання, є протиправною поведінкою іншого контрагента.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18)
У свою чергу, доведення відсутності вини у заподіянні збитків позивачу покладається на відповідача (п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 918/219/17).
Так, Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 справа № 916/334/22 зазначив, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
У спірних правовідносинах протиправною поведінкою відповідача є не здійснення реєстрації податкової накладної у строки, визначені законодавством, при цьому шкідливим для позивача результатом протиправної поведінки відповідача є втрата позивачем права на податковий кредит на суму ПДВ у розмірі - 58333,33 грн по не зареєстрованій податковій накладній та втрата права на зменшення зобов'язання з ПДВ на цю ж суму.
Враховуючи вищенаведене, у даному випадку має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача і, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Реєстрація податкової накладної є обов'язком відповідача, який ним не виконано.
У зв'язку із тим, що відповідач встановленого Податковим кодексом обов'язку щодо реєстрації податкової накладної в межах визначеного законодавством строку для включення до податкового кредиту не виконав, позивач не може скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на загальну суму 58333,33 грн, що свідчить про факт втрати права позивачем на нарахування податкового кредиту і це право не може бути відновлено.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки позивачем доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно - наслідковий зв'язок між діями та понесеними позивачем збитками у розмірі 58333,33 грн.
Щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 70000,00 грн.
Пунктом 6.8. договору встановлено, що у разі відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені законодавством терміни або заповнення податкової накладної з порушенням ст. 201 Податкового кодексу України, постачальник оплачує штраф у розмірі 20% суми передплати протягом 7 (семи) банківських днів з дати отримання відповідної вимоги від покупця.
Отже, встановлюючи відповідальність постачальника у вигляді штрафу в розмірі 20% суми передплати у разі відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію позивачеві негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем у зв'язку з цим податкового кредиту.
Тобто, передбачена пунктом 6.8 договору відповідальність постачальника не пов'язана з виконанням ним своїх основних зобов'язань щодо постачання товару, оскільки виникає в разі невиконання постачальником вимог податкового законодавства.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (стаття 549 ЦК України).
Зазначення сторонами у договорі про обов'язок відповідача скласти електронну податкову накладну та здійснити її реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на постачальника господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постановах у справах № 902/380/17 від 13.04.2018, № 908/3565/16 від 02.05.2018, № 917/799/17 від 10.05.2018.
Відповідно до висновку, наведеного у постанові Верховного Суду у постанові від 18.11.2019 у справі № 904/5949/18, за своєю правовою природою зобов'язання зі здійснення реєстрації податкової накладної є податковим, яке регулюється нормами податкового законодавства та за порушення якого нормами Податкового кодексу України передбачена окрема відповідальність, а тому, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (ненадання зареєстрованої податкової накладної протягом трьох календарних днів від дня виникнення податкових зобов'язань) не є правопорушенням у сфері господарювання та відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, у частині позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 70000,00 грн слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Висновки суду.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 58333,33 грн. В решті вимог слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1210,18 грн, решта судового збору залишається за позивачем.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Щедрі лани" (35213, Рівненська обл., Дубенський р-н., с. Охматків, вул. Тиха, 11, код ЄДРПОУ 36090476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікатний смак" (57260, Миколаївська обл., Миколаївський р-н., с. Котляреве, вул. Комарова, 62, код ЄДРПОУ 35048287) 58 333 (п'ятдесят вісім тисяч триста тридцять три) грн 33 коп збитків та 1 210 (одну тисячу двісті десять) грн 18 коп судового збору.
3. Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Елікатний смак" в частині стягнення з Фермерського господарства "Щедрі лани" штрафу у розмірі 70000,00 грн.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.
Повне рішення складено та підписано 04 травня 2026 року.
Суддя А.І.Мовчун