79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
04.05.2026 Справа № 914/2971/25
За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м.Львів, площа Галицька, 15; ідент.код 25558625)
до Відповідача: Фізичної особи-підприємця Ареновича Івана Мирославовича ( АДРЕСА_1 ; ідент.код НОМЕР_1 )
про стягнення неустойки у сумі 214935,84грн за прострочення повернення об'єкту оренди
Суддя: Стороженко О.Ф.
Секретар: Жовток Х.І.
Представники:
Позивача: Чижович І.З. - Витяг з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ;
Відповідача: Асташкін А.В. - Ордер №1411684 від 30.10.2025.
Процесуальні дії вчинено Cудом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №10.
Виходячи з обставин, зазначених у частині третій ст. 238 ГПК України, -
Суд встановив:
Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради подано Позовну заяву з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ареновича Івана Мирославовича 90 відсотків неустойки в сумі 214935,84грн, нарахованої за прострочення повернення Відповідачем об'єкту оренди (будівлі, розташованої за адресою: м.Львів, вул.У.Самчука, 12-А) після дострокового припинення дії Договору оренди №Г-13371-23(А) від 30.03.2023.
Також Позивачем подано Відповідь на відзив та Пояснення із зазначенням про включення у спірну суму неустойки ПДВ, що становить 35822,64грн, так як до розміру плати за користування майном входить вказаний податок.
Позивачем підставами позову зазначено, зокрема, такі обставини:
-30.03.2023 Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Фізичною особою підприємцем Ареновичем Іваном Мирославовичем (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, згідно з яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: будівлю під літерою «Ж-1», заг.пл. 14,4кв.м, розташованою за адресою: м.Львів, вул.У. Самчука, 12-а;
-цільове призначення будівлі: для кафе, продажу продовольчих та непродовольчих товарів, сувенірів (п.7.1 Договору);
-строк Договору встановлювався на 5 років: до « 30» березня 2028 включно (п. 12.1 Договору);
-згідно з ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму;
- орендна плата становить суму, визначену в п.9 змінюваних умов Договору;
-відповідно до п.3.1 незмінюваних умов Договору, нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством України;
-відповідно до п.9.1 Договору, місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, складає 70834,17 грн без ПДВ;
-Орендар сплачує орендну плату на рахунок Орендодавця та Балансоутримувача (у співвідношенні: 90% Балансоутримувачу та 10% Орендодавцю) щомісяця, до 15 числа поточного місяця оренди; податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати (пп.3.4 та 3.5);
-відповідно до ч.4 ст.17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності;
-враховуючи, що Орендарем було допущено порушення умов Договору, а саме: наявність значної заборгованості зі сплати орендних платежів, Управління комунальної власності ДЕР ЛМР ініціювало процедуру одностороннього припинення Договору оренди, яка передбачена пп. 12.7.1, 12.8;
-12.10.2023 Управлінням комунальної власності ДЕР ЛМР на адресу Підприємця Ареновича Івана Мирославовича було надіслано Припис №2302-вих-124944 від 11.10.2023 про усунення порушень Договору оренди;
-оскільки Підприємець Аренович Іван Мирославович не усунув порушень умов Договору оренди, тому Управління надіслало йому Припис №2302-вих-56595 від 23.04.2024 про дострокове припинення Договору оренди № Г-13371-23(А);
-також Відповідач був поінформований про обов'язок протягом трьох робочих днів з дати припинення Договору повернути об'єкт оренди;
-оскільки Лист №2302-вих-56595 було надіслано 23.04.2024, Договір оренди припинено 29.04.2024 (відповідно до п.12.8 Договору);
-відповідно до ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди;
-згідно з п.4.1 Договору, у разі припинення Договору оренди Орендар зобов'язаний звільнити протягом 3-х робочих днів орендоване майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення;
-зазначений строк Відповідачем порушено і будівля була повернена з оренди лише за Актом приймання-передачі від 11.06.2024;
-незаконне займання Відповідачем будівлі територіальної громади міста Львова порушувало вимоги статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і перешкоджало ефективному використанню та розпорядженню зазначеним об'єктом в інтересах територіальної громади;
-відповідно до ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення;
-умовами п.4.4 незмінюваних умов Договору передбачено: якщо Орендар не повертає майно після отримання від Балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого майна, Орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього Договору;
-у зв'язку із простроченням повернення об'єкта із оренди, Відповідачу з 03.05.24 нараховувалась неустойка;
-наявність у Позивача права вимоги неустойки у зв'язку із простроченням повернення Відповідачем майна з оренди встановлена Рішеннями Суду у справі №914/1623/24, яким стягнуто на користь Управління 10% даної неустойки;
-не охоплювались позовними вимогами Управління у справі №914/1623/24 90% неустойки, нарахованої за час прострочення повернення майна з оренди (з 03.05.24 до 11.06.2024), сума якої складає 214935,84грн;
-оскільки неустойкою є подвійна орендна плата, то при її розрахунку визначався розмір неустойки за один день та множився на кількість днів прострочення, а розмір неустойки за один день вираховувався, виходячи із розміру одноденної орендної плати за останній повний місяць оренди (квітень 2024 року) із подальшим індексуванням;
-при розрахунку неустойки включались суми податку на додану вартість, оскільки нормами абзацу 3 пункту 188.1 статті 188 ПК України уточнено, що саме неустойка у вигляді штрафів та/або пені не включається до складу договірної (контрактної) вартості, натомість про подвійну плату за користування річчю за час прострочення, що передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, податкове законодавство не містить застережень щодо необхідності виключення із її складу податку на додану вартість;
-«ототожнення» даної неустойки із неустойкою, передбаченою ст.549 ЦК України, в судовій практиці відбувається у зв'язку із співзвучністю термінів;
-неустойка, передбачена ст.785 ЦК України, є особливим, окремим видом відповідальності, має певні особливості у застосуванні порівняно зі штрафними санкціями, які охоплюються загальними визначеннями статті 549 ЦК України;
-Відповідачем не доведено вжиття ним будь-яких, залежних від нього, заходів для недопущення правопорушення, не доведено існування обставин неможливості використання орендованої ним будівлі (про дійсний технічний стан якої йому було відомо ще на час укладення Договору), при цьому Відповідач допустив порушення грошового зобов'язання та прострочення повернення об'єкту оренди;
-наведена у Відзиві судова практика про зменшення для стягнення суми неустойки не може братись до уваги, позаяк не стосується неустойки, передбаченої ст.785 ПК України; судова практика про можливість застосування норми ч.3 ст.551 ЦК України до подвійної плати (неустойки) за прострочення повернення майна відсутня.
Відповідачем подано Відзив, у якому:
-заявлено про визнання позову частково, - у зв'язку з проведенням контррозрахунку;
-заявлено про зменшення для стягнення суми неустойки на 45 відсотків: до 93279,81грн;
-викладено запитання до Позивача.
Також Відповідачем подано Заперечення та Заяву із зазначенням про факт сплати (13.02.2026) частини спірної неустойки в сумі 10000,00грн.
Крім цього, Відповідачем надано у письмовій формі Виступ у судових дебатах.
Заперечення Відповідача стосовно частини позовних вимог обґрунтовано, зокрема, такими обставинами:
-Відповідач частково визнає позов та погоджується із фактичними обставинами щодо наявності факту прострочення повернення ним об'єкту оренди (за період з 03 травня 2024 року по 11 червня 2024 року) та виникнення у Позивача права на стягнення неустойки на підставі норми, передбаченої частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, однак не погоджується із сумою пред'явленої до стягнення неустойки, оскільки вказана сума розрахована неправильно, так як до її складу безпідставно включено суми податку на додану вартість, а також безпідставно враховано інфляційні втрати, що мали місце після припинення дії Договору (за травень та червень 2024 року);
-безпідставність врахування Позивачем, при нарахуванні неустойки, індексів інфляції за травень 2024 року (1,006) та за червень 2024 року (1,002) підтверджується умовами абз. 2 п. 3.3 Договору оренди, відповідно до яких, у разі припинення/розірвання Договору оренди посеред календарного року проводиться перерахунок орендної плати з врахуванням всіх індексів інфляції за період з січня поточного року до дати припинення/розірвання Договору;
-Договором оренди не передбачена можливість коригування розміру орендної плати на індекси інфляції, що мали місце після припинення дії Договору;
-безпідставність включення Позивачем до складу неустойки, нарахованої на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, 20 відсотків податку на додану вартість, підтверджується судовою практикою, сформованою на підставі висновку Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, викладеного у Постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 916/1319/19;
-Рішенням Господарського суду Львівської області від 23 грудня 2024 року у справі № 914/1623/24 (за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Природоохоронної рекреаційної установи парк-пам'ятка садово-паркового загальнодержавного значення "Стрийський парк" до Фізичної особи підприємця Ареновича Івана Мирославовича про стягнення орендної плати та неустойки) позов задоволено частково: стягнуто з Фізичної особи підприємця Ареновича Івана Мирославовича на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заборгованість з орендних платежів;
-у справі № 914/1623/24 Суд встановив ряд обставин, що мають преюдиційне значення при розгляді справи № 914/2971/25 та не підлягають повторному доказуванню, та Рішенням від 23.12.2024 стягнув з підприємця Ареновича Івана Мирославовича частину неустойки, нарахованої на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, а саме: суму 11 891,35 грн; при цьому Суд також встановив, що 8 500 грн вже були отримані Управлінням, а включення до складу заборгованості з неустойки, нарахованої на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, суми податку на додану вартість є безпідставним;
-санкція, передбачена частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, тому така неустойка може бути зменшена судом за правилами частини третьої статті 551 ЦК України;
-схожі за змістом висновки викладено в Постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 910/11131/19 та від 16 серпня 2024 року у справі № 910/14706/22;
-згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення;
-про наявність достатніх підстав для зменшення судом розміру заявленої до стягнення неустойки (нарахованої Орендодавцем за прострочення повернення орендованого майна) свідчить те, що:
· період прострочення Відповідача, порівняно із часом тривання договірних відносин, є незначними (39 днів), а Договір оренди діяв з 30 березня 2023 року по 29 квітня 2024 року;
· з огляду на стан об'єкту оренди, Позивач не використовував орендоване майно за призначенням жодного дня та не отримував від використання цього майна будь-якого доходу;
· у зв'язку з простроченням повернення орендованого майна Позивачу не було заподіяно будь-яких збитків, оскільки це майно знову було передане Позивачем в оренду третім особам лише 19 травня 2025 року;
· у випадку зменшення неустойки на 45 відсотків, буде забезпечено виконання неустойкою компенсаційної функції;
· Відповідач повернув майно добровільно, без судового примусу;
· майновий тягар виплати повної неустойки може унеможливити виконання Відповідачем певних зобов'язань, зокрема: з виплати заробітної плати своїм найманим працівникам та виконання кредитних зобов'язань перед банківською установою.
Представники Сторін надали пояснення стосовно обставин спору.
Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження (у межах розумного строку).
У судовому засіданні 22.04.2026 Суд відклав проголошення Рішення та оголосив перерву до 04.05.2026, 16:00год.
У ході дослідження обставин справи та поданих доказів, - Суд встановив:
Відповідач (Орендар), на підставі Договору від 30.03.2023, укладеного з Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (Орендодавець), упродовж 30.03.2023-10.03.2024, користувався, на умовах оренди, об'єктом нерухомості (що перебуває у комунальній власності): будівлею загальною площею 14,4кв.м, розташованою у місті Львові, вул. У.Самчука, 12-а.
11.06.2024 Відповідачем, за Актом, повернуто об'єкт оренди, так як Договір оренди припинив свою дію 29.04.2024 у зв'язку з одностороннім його розірванням Орендодавцем (зумовленим порушенням Орендарем грошових зобов'язань).
Згідно з нормою ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та умовами п.4.1.1 Договору, припинення дії Договору зумовило виникнення у Відповідача обов'язку з повернення об'єкту оренди упродовж 3-х робочих днів, тобто - до 02.05.2024 (включно).
Відповідачем порушено вказаний строк і об'єкт повернуто лише 11.06.2024, що підтверджується Актом, складеним Орендарем та Балансоутримувачем майна.
Порушення Відповідачем строку повернення об'єкту оренди зумовило нарахування Позивачем, на підставі норми ч.2 ст.785 ЦК України та умови п.4.4 Договору, неустойки в розмірі подвійної плати за найм майна за увесь період прострочення повернення об'єкту.
При цьому, Позивачем нараховано неустойку за період з 03.05.2024 до 11.06.2024 включно.
Проте, оскільки неустойка підлягає нарахуванню за кожний повний день прострочення (24 години доби), тому наявний факт безпідставного включення Позивачем у період нарахування 11.06.2024 - дня, у якому Відповідачем здійснено повернення об'єкту оренди (так як прострочення у цей день тривало неповну добу).
Отже, неустойка підлягає нарахуванню з 03.05.2024 до 10.06.2024 (включно).
Нарахування неустойки здійснено Позивачем, виходячи з розміру орендної плати за останній місяць оренди (квітень 2024), до якого додано:
-суму податку на додану вартість;
-суми донарахувань внаслідок індексування, зумовленого інфляцією у травні та червні місяцях 2024 року (після припинення дії Договору).
Неправомірність включення Позивачем суми ПДВ при розрахунку неустойки підтверджується такими обставинами:
-згідно з нормою ч.2 ст.785 ЦК України, неустойка за прострочення повернення об'єкту оренди нараховується у розмірі подвійної плати за найм майна;
-умовою п.9.1 р.І Договору визначено розмір місячної орендної плати без ПДВ, а додаткове нарахування вказаного податку (згідно з вимогами законодавства) передбачено умовою п.3.1 р.ІІ Договору;
-Верховним Судом, у Постанові від 20.11.2020 у справі №916/1319/19 (п.47), надано висновок щодо відсутності правових підстав для включення ПДВ при розрахунку неустойки за нормою ч.2 ст.785 ЦК України.
Застосування Позивачем, при розрахунку неустойки, індексів інфляції за травень та червень місяці 2024 року (після припинення Договору 29.04.2024) здійснено всупереч умові п.3.3 р.ІІ Договору, якою встановлено, що у разі припинення Договору посеред календарного року орендна плата визначається із врахуванням усіх індексів інфляції у період з січня поточного року до дати припинення Договору.
Оскільки дію Договору припинено (достроково) 29.04.2024, тому, відповідно до умов п.3.3 р.ІІ Договору, відсутні підстави для застосування індексів інфляції при розрахунку як одинарної, так і подвійної орендної плати за травень та червень місяці 2024 року (за період: 03.05.2024-10.06.2024).
Враховуючи факт стягнення з Відповідача десяти відсотків неустойки (за прострочення повернення об'єкту оренди) Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2024 у справі №914/1623/24 (у якому сума вказаної неустойки включена у суму «заборгованості»), у даній справі №914/2971/25 позов заявлено про стягнення неустойки у розмірі 90 відсотків, що складає, за розрахунком Позивача, 214935,84грн.
Проте, наявний факт неправомірності нарахування Позивачем частини неустойки, а саме:
-неустойки із включенням ПДВ в сумі 35822,64грн;
-неустойки за 11.06.2024 (день повернення об'єкту оренди) у сумі 5588,50грн;
-неустойки із застосуванням індексів інфляції, що зумовило додаткове донарахування 2169,42грн.
Загальна сума надмірно нарахованої неустойки (у даній справі) складає 43580,56грн.
Отже, згідно з нормою ч.2 ст.785 ЦК України, на час заявлення позову стягненню з Відповідача підлягала неустойка (у розмірі 90 відсотків) за прострочення (упродовж 03.05.2024-10.06.2024) повернення об'єкту оренди у сумі 171355,28грн (214935,84-43580,56).
Проте, враховуючи факт сплати Відповідачем (у ході судового процесу) частини спірної неустойки в сумі 10000,00грн, що підтверджується Платіжною інструкцією №44 від 13.02.2026, наявні підстави, передбачені нормою п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, для закриття провадження у справі стосовно вказаної суми у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Тому, на даний час стягненню підлягає неустойка в сумі 161355,28грн.
Враховуючи факт прострочення повернення Відповідачем об'єкту оренди та факт надмірного нарахування Позивачем частини неустойки і факт часткової сплати Відповідачем, наявні підстави, передбачені нормою ч.2 ст.785 ЦК України, для часткового задоволення позову та стягнення спірної неустойки в сумі 161355,28грн.
Клопотання Відповідача про зменшення для стягнення неустойки (на 45 відсотків) задоволенню не підлягає, так як:
-відсутні докази наявності у Відповідача обставин, які мали б істотне значення і зумовлювали можливість зменшення неустойки;
-зазначені Відповідачем обставини не підтверджують наявності достатніх підстав для зменшення неустойки, оскільки пов'язані з його поточною господарською діяльністю, а визначення розміру можливих збитків Позивача не входить у предмет доказування в даній справі;
-Відповідачу було відомо про дійсний технічний стан об'єкту оренди ще на час укладення Договору, що вже встановлено Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2024 у справі №914/1623/24.
Згідно з нормою п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, наявні підстави для покладення на Сторін витрат Позивача на судовий збір (у сумі 2579,30грн) пропорційно обґрунтованому розміру неустойки (171355,28грн), а саме:
-на Позивача - 522,98грн;
-на Відповідача - 2056,32грн.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 123, 129, 169, 170, 231 (п.2 ч.1), 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України,-
Суд вирішив:
1.Закрити провадження у справі стосовно позовної вимоги про стягнення неустойки в сумі 10000,00грн.
2.Позов задоволити частково.
3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ареновича Івана Мирославовича ( АДРЕСА_1 ; ідент.код НОМЕР_1 ) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м.Львів, площа Галицька, 15; ідент.код 25558625): неустойку (за прострочення повернення об'єкту оренди) в сумі 161355,28грн та витрати на судовий збір у сумі 2056,32грн.
4.Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
5.Відмовити у задоволенні Клопотання Відповідача про зменшення для стягнення неустойки (на 45 відсотків).
Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:
- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк - після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;
- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування - після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.
Повне рішення складено 04.05.2026.
Суддя Стороженко О.Ф.