79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
28.04.2026 Справа № 914/655/26
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, за участі секретаря судового засідання Ольги КРАВЕЦЬ, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління Акціонерного товариства “Ощадбанк», місто Львів
до відповідача Фізичної особи підприємця Підпомоги Олени Валеріївни, місто Львів
про стягнення 243 522,06 грн.
За участю представників:
від позивача: Кравчишин Марта Володимирівна - адвокат (довіреність №19/4-02/16 від 02.01.2026, свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю);
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління Акціонерного товариства “Ощадбанк» до Фізичної особи підприємця Підпомоги Олени Валеріївни, про стягнення 243 522,06 грн заборгованості за договором кредитної лінії №704/2025 від 25.02.2025, з яких 222 306,93 грн прострочена заборгованість за основним боргом, 21 215,13 грн прострочені проценти за користування кредитом.
Ухвалою від 10.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження та призначив розгляд справи по суті на 07.04.2026 на 10:30 год.
Копія ухвали Господарського суду Львівської області від 10.03.2026 про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 07.04.2026 на 10:30 год, була доставлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 13.03.2026.
Ухвала суду від 14.07.2025 про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу на адресу зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79020, Львівська область, місто Львів, вулиця Масарика, будинок 16,квартира 10.
Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства “Укрпошта» поштове відправлення за поштовою адресою (штрихкодовий ідентифікатор RO 067124827083) 04.04.2026 вручено одержувачу.
Протокольною ухвалою від 07.04.2026 суд відклав судове засідання на 28.04.2026 на 09:45 год, відсутньому в судовому засіданні відповідачу, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання. Участь у судовому засіданні представників сторін у справі не визнавалася судом обов'язковою.
30.04.2026 на адресу суду повернувся поштовий конверт (штрихкодовий ідентифікатор R067143789176) з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали-повідомлення суду від 07.04.2026 про відкладення розгляду справи за адресою, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме:79020, Львівська область, місто Львів, вулиця Масарика, будинок 16, квартира 10, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення «закінчення встановлено терміну зберігання».
З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи, на офіційному веб-порталі судової влади України 09.04.2026 судом розміщено оголошення.
Позивач в судове засідання 28.04.2026 для розгляду справи по суті з'явилася, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 28.04.2026 для розгляду справи по суті не забезпечив, особисто не з'явився. Відзив, заяви, клопотання від відповідача станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили.
Слід зазначити, що ухвалою суду від 07.04.2026 явка представників сторін в судове засідання 28.04.2026 для розгляду справи по суті не визнавалась судом обов'язковою.
Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про хід розгляду справи.
Враховуючи належне повідомлення сторін про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, беручи до уваги те, що явка представника відповідача в засідання обов'язковою не визнавалась, суд дійшов висновку вирішення спору по суті.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 28.04.2026 проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Суть спору та правова позиція сторін.
Позиція позивача.
Позов обґрунтовано тим, що 25.02.2025 сторони у справі уклали договір кредитної лінії №704/2025, згідно із яким позивач (кредитор) зобов'язався надати відповідачу (позичальнику) кредит в розмірі 250 000,00 грн із процентною ставкою передбаченою пунктом 3.5.1.кредитного договору з кінцевою датою повернення по 24.02.2026 включно.
Позивач свої зобов'язання виконав належним чином та перерахував на користь відповідача суму кредиту. Однак, відповідач належним чином взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконав, у результаті чого станом на 10.02.2026 утворилася заборгованість на загальну суму 243 522,06 грн, з яких 222 306,93 грн прострочений борг, 21 215,13 грн прострочені проценти за користування кредитом.
Таким чином, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача 243 522,06 грн заборгованості за договором кредитної лінії №704/2025, від 25.02.2025, з яких 222 306,93 грн прострочений борг, 21 215,13 грн прострочені проценти за користування кредитом.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.
Обставини встановлені судом.
25.02.2025 року між акціонерним товариством “Державний ощадний банк України» (надалі - банк, позивач) та Підпомогою Оленою Валеріївною, що є фізичною особою - підприємцем (надалі - позичальник, відповідач) укладено договір кредитної лінії №704/2025 (надалі - кредитний договір) за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів підприємництва “Доступні кредити 5-7-9%», реалізація якої здійснювалася на підставі “Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 28 зі змінами та доповненнями. договору про співробітництво (надалі - програма).
Відповідно до п. 2.1, 3.1, 3.2, 3.8, 3.9. 3.9 кредитного договору банк зобов'язався надати, а позичальник - отримати, належним чином використати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надавався Позичальнику на фінансування оборотного капіталу у вигляді відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування в розмірі 250 000 грн та з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 24.02.2026.
Пунктом 3.3 кредитного договору №704/2025 сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:
до 23.04.2025 (включно) 250 000,00 грн.
24.04.2025-23.05.2025 (включно) 227 272,73 грн.
24.05.2025-23.06.2025(включно) 204 545,46 грн
24.06.2025-23.07.2025 (включно) 181 818,19 грн
24.07.2025-23.08.2025 (включно) 159 090,92 грн.
24.08.2025-23.09.2025 (включно) 136 363,65 грн
24.09.2025-23.10.2025(включно) 113 636,65 грн.
24.10.2025 -23.11.2025 (включно) 90 909,11 грн
24.11.2025-23.12.2025 (включно) 68 181,84 грн.
24.12.2025-23.01.2026 (включно) 45 454,57 грн.
24.01.2026-24.02.2026 (включно) 22 727,30 грн.
Відповідно до пункту 3.9 кредитного договору кредит надавався траншами (частинами) в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий в банку.
Пунктом 3.11 кредитного договору встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору, позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором.
Згідно з пп. 3.5.1кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням формули:
БПС = індекс інфляції ІЛКГ) (12т) + маржа,де:
БПС - розмір базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;
Індекс ІЛІШ (12т) - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб;
Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 14%.
Розмір базової процентної ставки на момент укладення кредитного договору, відповідно до пп. 3.5.2. визначений у розмірі 26.55% річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов'язання позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої процентної ставки у відповідності до пп. 3.5.3 цього договору.
У пунктах 3.5, 3.16 кредитного договору визначений загальний порядок нарахування та сплати процентів.
Умовами п. 3.6 кредитного договору також встановлений особливий порядок виконання позичальником зобов'язання щодо своєчасної сплати.
Пунктом 3.6.1.договору, беручи до уваги умови програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись частиною 2 статті 526 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання позичальником умов програми та належного виконання ним умов цього договору (в частині вчасного повернення суми кредиту її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межа періоду відповідності програмі, позичальнику встановлюється особливий порядок виконанням зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку), а саме:
-протягом періоду часткової компенсації процентів, позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за договором проценти в розмірі компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов програми становить 15 (п'ятнадцять цілих) процентів річних;
-решта нарахованих процентів в розмірі КЧП. яка розраховується як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою, що сплачується Фондом у зв'язку з наданням позичальнику компенсації. (у випадку отримання позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання банком коштів в розмірі КЧП з рахунку ескроу на рахунок, визначений в п. 3.19. цього договору, або шляхом сплати позичальником у випадках та у строки, визначені цим договором.
Відповідно до пункту 3.18.1. з урахуванням умов вищевказаної програми призупиняється надання компенсації позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 календарних днів виконання зобов'язань зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами програми.
Пунктом 3.7 кредитного договору передбачено, що позичальник додатково сплачує банку: комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,75% від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору одноразово; комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,75% від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору одноразово.
Відповідно до пункту 3.13 договору банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитись від надання позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, зокрема, якщо позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені цим договором.
Відповідно до пункту 3.14 договору відкликання банком кредиту з підстав, визначених пункту 3.13 цього договору здійснюється шляхом направлення позичальнику вимоги про відкликання кредиту.
Відповідно до п. 3.15 договору кредитної лінії після отримання від банку вимоги про відкликання кредиту. Позичальник зобов'язаний не пізніше 25 (двадцяти п'яти) банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору).
Відповідно до пунктів 3.16 кредитного договору, позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну сплату банку процентів в порядку та розмірах, визначених цим договором.
Пунктом 3.16.1. договору передбачено, що проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється:
1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається;
2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договору строку/ терміну, і такий день до розрахунку процентів включається. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом.
Якщо умовами цього договору встановлено зобов'язання позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти, обчислюється аналогічно до викладеного вище.
Пунктом 3.16.6. договору передбачено, якщо дата закінчення строку/терміну встановлена цим договором для здійснення будь- якого платежу з метою виконання позичальником зобов'язання за цим договором припадає на день, що не є банківським днем, то такий платіж має бути здійснений наступного банківського дня
Відповідно до пункту 3.19 договору, з метою виконання зобов'язання позичальник здійснює перерахування коштів для погашення заборгованості за цим договором (крім випадку, коли погашення заборгованості здійснюється банком шляхом договірного списання/дебетових переказів коштів з рахунку позичальника або випадків, коли кошти для оплати частини процентів списується з рахунку ескроу). Виконання зобов'язання за цим договором (в тому числі погашення простроченої заборгованості) проводиться з використанням рахунку НОМЕР_2 (код банку 325796) у валюті, що передбачена умовами цього договору для кожного виду платежу та банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості позичальника за відповідним зобов'язанням.
Згідно з пунктом 4.3.1 кредитного договору, позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з банком.
Фізична особа підприємець Підпомога Олена Валеріївна отримала на підставі письмової від 25.02.2025 кредит в розмірі 250 000,00 грн шляхом перерахування на підставі платіжної інструкції (МО) №1844696272214 від 26.02.2025 грошових кошів в сумі 250 000.00 грн з рахунку банку для обліку основного боргу за кредитним договором UА763257960000020632000068609 на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий в банку для отримання кредитних коштів.
Станом на дату подання позовної заяви до суду, вказану суму повністю не повернула, останній платіж, за договором здійснено нею 25.08.2025.
Згідно довідки-розрахунку заборгованість Фізичної особи підприємця Підпомоги Олени Валеріївни за договором кредитної лінії №704/2025 від 25.02.2025 станом на 10.02.2026 становить 243 522,06 грн заборгованості, з яких 222 306,93 грн прострочений борг, 21 215,13 грн прострочені проценти за користування кредитом.
У зв'язку із цим, позивач направив на адресу Фізичної особи підприємця Підпомоги Олени Валеріївни (відповідача) повідомлення за вих..№55/5.9-02/131422/2025 від 13.10.2025 про погашення простроченої заборгованості у повному обсязі у строк до 7 календарних днів з дня отримання даної пропозиції.
Однак відповіді на вказану вимогу позивач не отримав.
Враховуючи порушення відповідачем умов договору, повідомлення за вих..№55/5.9-02/131422/2025 від 13.10.202507.11.2025 позивач направив на адресу ФОП Підпомоги Олени Валеріївни вимогу про відкликання кредиту за вих.№55/5.9-02/143287/2025 від 06.11.2025, у якій зазначив про існування заборгованості за договором та вимагав достроково погасити її не пізніше 25-ти банківських днів від дня надіслання вимоги, однак відповіді на вказану вимоги позивач не отримав.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 243 522,06 грн заборгованості за договором кредитної лінії №704/2025 від 25.02.2025, з яких 222 306,93 грн прострочений борг та 21 215,13 грн прострочені проценти за користування кредитом.
Висновки суду.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є. договір кредитної лінії №704/2025 від 25.02.2025.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором та надав відповідачу кредит за договором у розмірі 250 000,00 грн.
Пунктом 3.3 кредитного договору №704/2025 сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з визначеним графіком.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із частинами 1, 3 статті 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем умов договору з надання кредиту в розмірі 250 000,00 грн, проте, Фізична особа підприємець Підпомога Олена Валеріївна (відповідач) порушила взяті на себе договірні зобов'язання та у строки, визначені п.3.3. п. 3.11 до 24.02.2026 не здійснила погашення основної суми боргу за траншами, не сплатила проценти за користування кредитом у строки та порядку, передбачені договором, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати погашення заборгованості за договором з вищевказаних правових підстав.
Відповідно до пп. 3.5.2. договору, розмір базової процентної ставки на момент укладення кредитного договору, визначений у розмірі 26,55% річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов'язання позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої процентної ставки у відповідності до пп. 3.5.3 цього договору.
Крім цього, сторони домовились, що позичальник додатково сплачує банку: комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,75% від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору одноразово; комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,75% від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору одноразово.
Внаслідок порушення позичальником умов п. 3.3, п. 3.11 договору кредитної лінії, відбулось прострочення погашення основної суми боргу частинами в наступні дати:
22 727,12 грн-25.04.2025
22 452,20 грн -27.05.2025
22 727,27 грн -25.06.2025
22 727,27 грн - 25.07.2025
22 727,27 грн - 26.08.2025
22 727,27 грн - 25.09.2025
22 727,27 грн -25.10.2025
22 727,27 грн -25.11.2025
68 181,84 грн - 13.12.2025 (на підставі вимоги про відкликання кредиту).
Починаючи з 25.04.2025 на рахунку банку UА 473257960000020639000168609 була відображена прострочена заборгованість за основним боргом в сумі 222 306,93 грн.
Судом перевірено розрахунок заявлених до стягнення сум основної заборгованості та відсотків і встановлено, що розрахунок проведено вірно.
Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним у термін не пізніше 24.02.2026 включно.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач не дотримався виконання своїх обов'язків за договором та допустив прострочення по сплаті платежів, передбачених у графіку щомісячних платежів за кредитним договором.
Фізична особа підприємець Підпомога Олена Валеріївна (відповідач) повернула позивачу кредит частково, сплативши у період з 17.03.2025 по 25.08.2025 заборгованість у розмірі 27 693,07 грн.
Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку, з якої вбачається, що станом на момент подання позовної заяви, останній платіж за договором проведено відповідачем 25.08.2025.
Окрім того, в порушення пунктів 3.5, 3.6, 3.7, 3.16, 3.19 договору Фізична особа підприємець Підпомога Олена Валеріївна (відповідач) не виконала своїх зобов'язань в частині щомісячної сплати процентів за користування кредитом, нарахованих банком за період з 25.02.2025 по 12.12.2025, внаслідок чого на рахунках банку UА593257960000020684000168609 відображена прострочена заборгованість за даними платежами. Нарахування процентів за користування кредитом припинено банком (позивачем) у дати повернення кожної з частин основної суми боргу згідно наведено діючого ліміту та остаточно 12.12.2025.
За користування кредитом в період з 25.02.2025 по 12.12.2025 банком у відповідності до пунктів 3.5. 3.6, 3.16 кредитного договору нараховано проценти на загальну суму 36 248,36 грн.
Відповідачем сплачено 15 033,23 грн нарахованих процентів. Залишок заборгованості за нарахованими процентами складає 21 215,13 грн.
У зв'язку із цим, позивач направив на адресу Фізичної особи підприємця Підпомоги Олени Валеріївни (відповідача) повідомлення за вих.№55/5.9-02/131422/2025 від 13.10.2025 про погашення простроченої заборгованості у повновму обсязі у строк до 7 календарних днів з дня отримання даної пропозиції.
Однак відповіді на вказану вимогу позивач не отримав.
Крім того, 06.11.2025 за вих.№55/5.9-02/143287/2025 позивач направив на адресу Фізичної особи підприємця Підпомоги Олени Валеріївни (відповідача) вимогу про відкликання кредиту.
Однак відповіді на вказану вимогу позивач також не отримав.
У вимозі про відкликання кредиту за вих.№55/5.9-02/143287/2025 від 06.11.2025, направленій відповідачу, позивач встановив двадцяти п'ятиденний строк від дня надіслання вимоги для повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.
Судом встановлено, що відповідач не дотримався обов'язку щодо повернення грошових коштів у визначений вимогою строк, що свідчить про прострочення ним виконання зобов'язань за договором.
Згідно із наданими позивачем розрахунками, станом на 10.02.2026, у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором №704/2025 від 25.02.2025, а саме 222 306,93 грн прострочений борг та 21 215,13 грн прострочені проценти за користування кредитом.
Кредитний договір укладений між сторонами недійсним не визнавався, відтак заборгованість, яка виникла згідно нього підлягає стягненню.
Відповідач наявності заборгованості зі сплати заборгованості за кредитним договором №704/2025 від 25.02.2025 не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення 243 522,06 грн заборгованості, з яких 222 306,93 грн прострочений борг, 21 215,13 грн прострочені проценти за користування кредитом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідач не спростував позовних вимог належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами.
Розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3 652,83 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (МО) 2033 (# 2178948594514) від 26.02.2026.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 652,83 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Підпомоги Олени Валеріївни (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Шевченківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 17.11.1998) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Львівського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» (79000, Львівська область, місто Львів, вулиця Січових Стрільців, будинок 9; ідентифікаційний код юридичної особи 09325703, р/р НОМЕР_5 , відкритий у ТВБВ №10013/03 філії Львівське обласне управління АТ “Ощадбанк», МФО 325796) 243 522,06 грн заборгованості за договором кредитної лінії №704/2025 від 25.02.2025, з яких 222 306,93 грн прострочений борг, 21 215,13 грн прострочені проценти за користування кредитом та 3 652,83 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повне рішення складено 04.05.2026
Суддя Сухович Ю.О.