04.05.2026 Справа №914/884/26
За заявою: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів,
про забезпечення позову
у справі №914/884/26
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича, м. Львів,
про: стягнення 748 361,09 грн
Суддя І. КОЗАК
ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича про стягнення 748 361,09 грн.
Ухвалою суду від 25.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Через систему Електронний суд 01.05.2026 Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» подало заяву про забезпечення позову у справі №914/884/26 (вх.№2004/26) у якій просить суд накласти арешт на грошові кошти ФОП Мачеуса Василя Васильовича в сумі 789 586,51 грн, які знаходяться на депозитному рахунку приватного виконавця Олега Сидія та заборонити приватному виконавцю Олегу Сидію повертати кошти у відповідній сумі ФОП Мачеусу Василю Васильовичу до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/884/26 за позовом ПАТ «Львівобленерго» до ФОП Мачеуса Василя Васильовича про стягнення заборгованість за необліковану електричну енергію у сумі 748 361,09 грн, 11225,42 грн судового збору та 30 000,00 грн витрат на витрати на професійну правничу допомогу.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.06.2025 у справі №914/693/25, яке набрало законної сили 02.09.2025, із відповідача стягнуто заборгованість у сумі 123 354,85 грн та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.06.2025 у справі №914/694/25, яке набрало законної сили 06.09.2025, із відповідача стягнуто заборгованість у сумі 145 419,31 грн та 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Верховного Суду від 20.11.2025 у справі №914/694/25, яка набрала законної сили 20.11.2025, із відповідача стягнуто 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, загальна сума безспірної заборгованості ФОП Мачеуса В.В. перед ПАТ «Львівобленерго» становить 288 274,16 грн. Зобов'язання за вищезазначеними судовими рішеннями відповідачем не виконано, суму заборгованості не сплачено.
Примусове виконання вищезазначених рішень здійснюється у зведеному виконавчому провадженні 79274732 приватним виконавцем Олегом Сидієм. Відповідно до інформації ОКП «БТІ та ЕО» №1337-В встановлено, що на момент звернення приватного виконавця Мачеус В.В. володів на праві власності нерухомим майном, а саме: нежитловим приміщенням за адресою м. Львів, вул. Краківська, 26.
14.11.2025 в системі електронних торгів СЕТАМ було оголошено торги з продажу арештованого майна, а саме: нежитлових приміщень (магазину) за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 26, які належать Відповідачу.
15.12.2025 в результаті проведення електронних торгів №651720 нежитлові приміщення загальною площею 33,5 кв. м за адресою м. Львів, вул. Краківська, 26, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3257314346060 були реалізовані за ціною 8400000,00 грн.
Кошти від реалізації даного майна надійшли на депозитний рахунок приватного виконавця Олега Сидія. Вищезазначені обставини підтверджуються листом приватного виконавця Олега Сидія №7735 від 27.04.2026. Із даного листа випливає також, що залишок коштів станом на 27.04.2026 не повернуто Відповідачу. У випадку задоволення позову у справі №914/884/26, судом буде стягнуто з ФОП Мачеуса В.В. на користь ПАТ «Львівобленерго» грошові кошти в сумі 748 361,09 грн заборгованості, 11 225,42 грн судового збору та 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Тому з метою забезпечення виконання рішення суду у даній справі, ефективного захисту порушених прав ПрАТ «Львівобленерго», на час розгляду спору належить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача в сумі 789 586,51 грн, які станом на сьогодні знаходяться на депозитному рахунку приватного виконавця Олега Сидія та підлягають поверненню Відповідачу у відповідності до ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», про що виконавець зазначив у листі №7735 від 27.04.2026. В той же час, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду, адже, кошти після повернення їх Відповідачу можуть бути знятті з рахунку, перераховані на інші рахунки, тощо,, що унеможливить виконання рішення у даній справі.
Вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в певній сумі та заборона виконавцю повертати відповідну суму коштів Відповідачу до набрання законної сили рішення у даній справі, не буде мати наслідком завдання шкоди Відповідачу, а лише збереже існуюче становище сторін до розгляду справи по суті.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).
Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.
Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Однак частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в певній сумі та заборона виконавцю повертати відповідну суму коштів Відповідачу до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, не буде мати наслідком завдання шкоди Відповідачу, а тільки збереже існуюче становище сторін до розгляду справи по суті.
Згідно із постановою КГС ВС від 27.11.2023 №903/639/23 достатнім обґрунтованням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якою пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Як вбачається із матеріалів поданої заяви ФОП Мачеус Василь Васильович протягом тривалого періоду ухиляється від виконання зобов'язань перед ПАТ «Львівобленерго», зокрема не виконує рішення суду у справах №914/693/25 та №914/694/25. А також не виконує інші виконавчі провадження, які входить до складу зведеного ВП 79274732, що перебуває на виконані у приватного виконавця Олега Сидія. Зокрема ФОП Мачеус Василь Васильович більше 10 років ухилявся від виконання судових рішень у справах №914/4156/15, №914/1199/17, №914/1763/19.
Зазначене свідчить про те, що відповідачем не буде виконуватись і рішення суду у даній справі в разі задоволення позову, відтак є підстави вважати, що будуть вживатися заходи щодо унеможливлення його виконання.
За наведених обставин суд не вбачає підстав для застосування заходів зустрічного забезпечення
Оцінивши наявні у справі обставини, враховуючи правові позиції Верховного Суду, сформовані у низці постанов, наведених вище, з метою єдності судової практики та враховуючи обставини наведені позивачем, характер спору та предмет позову в справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову в межах суми 759 586,51, що складається із 748 361,09 грн основної заборгованості та 11 225,42 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 86, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про забезпечення позову у справі №914/884/26 задовольнити частково.
2. Накласти арешт на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) в сумі 759 586,51 грн, які знаходяться на депозитному рахунку приватного виконавця Олега Сидія та заборонити приватному виконавцю Олегу Сидію повертати кошти у відповідній сумі фізичній особі-підприємцю Мачеусу Василю Васильовичу до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/884/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича про стягнення заборгованості.
3. В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
4. Стягувачем за цією ухвалою є Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» (адреса: 79026, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 3, ідентифікаційний код: 00131587).
5. Боржником за цією ухвалою є Фізична особа - підприємець Мачеус Василь Васильович (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).
6. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та дійсна для пред'явлення до примусового виконання протягом трьох років, починаючи з 05.05.2026.
7. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом ІV Господарського процесуального кодексу України
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Козак І.Б.