30.04.2026 Справа № 914/26/26
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., у справі
за позовом: Керівника Шептицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
позивача: Радехівської міської ради Львівської області
до відповідача-1: ОСОБА_1
відповідача-2: Фермерського господарства «Галущак С.Д.»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Львівські області
про: зобов'язання повернути земельні ділянки та усунути перешкоди
представники:
прокурор: Трач А.О.,
позивача: не з'явився,
відповідача-1: Чечелюк О.Ю.,
відповідача-2: Косендюк Я.А.,
третьої особи: не з'явився,
Господарським судом Львівської області розглядається справа №914/26/26 за позовом: Керівника Шептицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі: позивача: Радехівської міської ради Львівської області до відповідача-1: ОСОБА_1 відповідача-2: Фермерського господарства «Галущак С.Д.» про: зобов'язання повернути земельні ділянки та усунути перешкоди.
Предметом позову є вимога зобов'язати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) та Фермерське господарство «Галущак С.Д.» (ЄДРПОУ 43318467) повернути Радехівській міській раді Львівської області (ЄДРПОУ 26361149) земельні ділянки з кадастровими номерами: 4623986600:04:000:0101площею 22,6058 га; 4623986600:04:000:0106, площею 14,00 га; 4623986600:04:000:0112, площею 8,00 га;4623986600:04:000:0088, площею 14,5589 га, а також усунути перешкоди власнику - територіальній громаді в особі Радехіської міської ради Львівської області - у користуванні та розпорядженні земельними ділянками з кадастровими номерами: 4623986600:04:000:0101 площею 22,6058 га; 4623986600:04:000:0106, площею 14,00 га; 4623986600:04:000:0112, площею 8,00 га; 4623986600:04:000:0088, площею 14,5589 га, які знаходяться за межами населеного пункту на території Радехівської міської ради Львівської області, шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельну ділянку.
Хід справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
11.02.2026р. через систему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№3904/26).
17.03.2026р. через систему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№7658/26).
18.03.2026р. через систему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№7719/26).
10.04.2026р. через систему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, так як вважає, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції цивільного судочинства (вх.№10182/26).
14.04.2026р. через систему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№10453/26).
21.04.2026р. через систему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, так як вказує на те, що за ним припинилось речове право на спірні земельні ділянки, які повернуто орендодавцю і предмет спору відсутній (вх.№11212/26).
27.04.2026р. через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, вказуючи на те, що спірні земельні ділянки повернуто орендодавцю і предмет спору відсутній (вх.№11714/26).
Що стосується розгляду клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, суд зазначає наступне.
Так, заявник покликається на ту обставину, що поданий прокурором позов не підлягає розгляду в господарських судах, оскільки стороною у справі є фізична особа, а тому просив суд на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України закрити провадження у справі.
Суд, з вказаною правовою позицією відповідача-1 не погоджується зважаючи на наступне.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст. 20 ГПК України, згідно з п.6 ч.1 якої до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Водночас за змістом ч.1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю, яка (права на яку) є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства (постанова Касаційного господарського і суду Верховного Суду від 28 квітня 2023 року у справі №915/390/22).
Однак, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022р. у справі №922/1830/19 відступила від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019р. у справі №619/1680/17-ц, від 03 квітня 2019р. у справі №621/2501/18, від 15 січня 2020р. у справі №698/119/18, від 12 травня 2020р. у справі №357/1180/17, щодо належності до цивільної юрисдикції спорів про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що земельні відносини, які є основою створення та діяльності фермерського господарства, проходять у динаміці два етапи: отримання засновником фермерського господарства права (власності або оренди) на землю як передумова створення фермерського господарства; створення фермерського господарства, унаслідок чого особу засновника заміщує фермерське господарство як землекористувач. Цей комплекс відносин є нерозривним, одне не існує без іншого в межах легітимної процедури створення фермерського господарства.
Аналізуючи відносини щодо створення фермерського господарства і набуття ним права власності (користування) землею, Верховний Суд дійшов висновку, що de jure отримує землю фізична особа - засновник фермерського господарства, однак de facto він діє в інтересах створюваного ним фермерського господарства.
Відтак, у п.6.67 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства того, чи створила вона це фермерське господарство.
Таким чином, прокурором обґрунтовано пред'явлено вказаний позов в порядку господарського судочинства, тому у задоволенні клопотання відповідача - 1 про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України слід відмовити.
Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, 15 квітня 2026 року між Радехівською міською радою Львівської області та ОСОБА_1 були укладені акти прийому- передачі(повернення) земельних ділянок, згідно яких земельні ділянки з кадастровими номерами: 4623986600:04:000:0101, площею 22,6058 га; 4623986600:04:000:0106, площею 14,00 га; 4623986600:04:000:0112, площею 8,00 га; 4623986600:04:000:0088, площею 14,5589 га, були повернуті Радехівській міській раді Львівській області.
Крім того, з долучених витягів з Державного реєстру речових прав також слідує припинення речового права на вказані земельні ділянки за ОСОБА_1 .
Згідно п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предмет спору це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір.
Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на те, що спір між сторонами був фактично врегульований до моменту ухвалення рішення, відтак подальший розгляд є неможливим, оскільки немає самого об'єкта, щодо якого суд має прийняти рішення.
Отже, приймаючи до уваги відсутність будь-яких інших неврегульованих питань в межах позовних вимог, заявлених позивачем, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що у відповідності до частини третьої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
За приписами ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно, сплачений Львівською обласною прокуратурою судовий збір, підлягає поверненню в повному розмірі за відповідним клопотанням.
Керуючись п.2 ч.1 ст.231, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд
1.Закрити провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повну ухвалу складено 04.05.2026р.
Суддя Король М.Р.