79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
29.04.2026 Справа № 914/3708/23(914/3196/25)
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; ЄДРПОУ 31978981)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галшляхбуд» (79041, м. Львів, вул. Окружна, буд. 26, ЄДРПОУ 40211713)
про стягнення 763 829,06 грн
в межах провадження у справі № 914/3708/23
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Статусінвестгруп», м. Вінниця
про банкрутство: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981)
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
20.11.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Статусінвестгруп» про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981).
Ухвалою суду від 22.12.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Статусінвестгруп» про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» прийнято до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 17.01.2024.
Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою від 20.03.2024 року Господарським судом Львівської області відкрите провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981), введено процедуру розпорядження майном Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981) строком на сто сімдесят календарних днів, призначено розпорядником майна Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981) арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1103 від 04.07.2013, адреса офісу:79014, м. Львів, вул. Ю. Руфа, 36).Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича, попереднє засідання суду призначено на 08.05.2024.
Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981) у встановленому законодавством порядку.
14.10.2025 на розгляд Господарського суду Львівської області Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; ідент. код 31978981) подано позовну заяву до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гашляхбуд», (79041, м. Львів, вул. Окружна, буд. 26, ЄДРПОУ 40211713) про стягнення 763 829,06 грн.
Ухвалою суду від 21.10.2025 відстрочено сплату судового збору позивачу - Дочірньому підприємству «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; ідент.код 31978981) до моменту прийняття рішення у справі. Позовну заяву Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; ідент.код 31978981) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гашляхбуд», (79041, м. Львів, вул. Окружна, буд. 26, ЄДРПОУ 40211713) про стягнення 763 829,06 грн прийнято до розгляду в межах провадження у справі №914/3708/23 про банкрутство ДП «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до розгляду на 10.12.2025.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в відповідних ухвалах суду, розгляд справи відкладено на 29.04.2026.
У судове засідання 29.04.2026 сторони не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Станом на 29.04.2026 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
Як визначено в частині 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У судовому засіданні 29.04.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиції сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що між сторонами існують договірні відносини на підставі Договору оренди №01-07 нерухомого майна та Договір оренди №02-07 індивідуально визначеного майна, відповідно до умов яких, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно та зобов'язується сплачувати орендну плату. Позивач посилається на те, що на виконання умов договору ним передано, а відповідачем прийнято майно. Позивач зазначає, що ним виконано умови договору, а відповідач не здійснив оплату за договорами оренди, внаслідок чого утворилася заборгованості у розмірі 485 624,58 грн основного боргу, також позивач просить стягнути з відповідача 227 672,92 грн втрат від інфляції, 50 531,56 грн 3% річних.
Відповідач своєї правової позиції у справі не висловив, відзиву не подавав.
Обставини справи встановлені судом.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Одним із основних обов'язків орендаря у зобов'язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати. Обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об'єктом оренди на платній основі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛШЛЯХБУД» (надалі - Відповідач, орендар) та Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - Позивач; ДП «Львівський облавтодор», орендодавець) укладено Договір оренди №01-07 нерухомого майна (надалі - Договір-1) та Договір оренди №02-07 індивідуально визначеного майна (надалі - Договір-2).
Згідно пункту 1.1. Договору-1 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно, розташоване у Львівській області, Яворівському районі, с. Воля Старицька, вул. Польова бічна, 5 що обліковується на балансі філії «Яворівська ДЕД» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», а саме: - Адміністративний будинок АБЗ загальною площею 163,0 м2, вартість даного майна визначена згідно з незалежною оцінкою, становить станом на 28.02.2019 - 348 159 грн. 00 коп; - Котельня АБЗ із металевих листів загальною площею 17,4 м2, вартість даного майна, визначена згідно з незалежною оцінкою, становить станом на 28.02.2019 - 5 595 грн. 00 коп.
Згідно пункту 1.1 Договору-2 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно розташоване у Львівській області, Яворівському районі, с. Воля Старицька, вул. Польова бічна, 5 що обліковується на балансі філії «Яворівська ДЕД» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», а саме: - Газопровід довжиною 120 м.п., вартість даного майна, визначена згідно з незалежною оцінкою становить станом на 28.02.2019 - 46 797 грн. 00 коп; - Водопровід довжиною 40 м.п., вартість даного майна, визначена згідно з незалежною оцінкою, становить станом на 28.02.2019 - 3 378 грн. 00 коп.; - Асфальтозмішувач Д-158, вартість даного майна, визначена згідно з незалежною оцінкою, становить станом на 28.02.2019 - 534 974 грн. 00 коп; - Щебенева площадка асфальто-бетонного заводу, площею 1 350 м2, вартість даного майна визначено згідно з незалежною оцінкою, станом на 28.02.2019 р. 167 716 грн. 00 коп.
У пункті 2.1. Договору-1 та Договору-2 передбачено, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору, згідно з Актом приймання-передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою.
Відповідно до пункту 3.1. Договору-1 орендна плата визначається на підставі незалежної оцінки, із застосуванням погодженої обома сторонами річної орендної ставки в розмірі 35% та становить за базовий місяць розрахунку (лютий 2019 року) 10 369,41 грн. без ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа місяця, наступного за базовим, до першого місяця оренди та на індекс інфляції за перший місяць оренди. Розмір оренди за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць відповідно до наданих орендодавцем рахунків.
Відповідно до пункту 3.1. Договору-2 орендна плата визначається на підставі незалежної оцінки, із застосуванням погодженої обома сторонами річної орендної ставки в розмірі 30% та становить за базовий місяць розрахунку (лютий 2019 року) 18 915,73 грн. без ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа місяця, наступного за базовим, до першого місяця оренди та на індекс інфляції за перший місяць оренди. Розмір оренди за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць відповідно до наданих орендодавцем рахунків.
Згідно пункту 3.2. Договору-1 та Договору-2 орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця у розмірі 100 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до наданих Орендодавцем рахунків. 1 квітня 2022 року було складено акти прийому-передачі (повернення) майна наданого за Договорами оренди №01-07 від 01 липня 2019 року та №02-07 від 01 липня 2019 року.
Також, 1 квітня 2022 року Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі - Сторона-1) і Товариство з обмеженою відповідальністю «Галшляхбуд» (далі-Сторона-2) уклали договір про зарахування зустрічних однорідних вимог (далі-Договір-3) про наступне: Згідно пункту 1 Договору-3 Сторона-1 і Сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про зарахування зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижческазаних договорів, у яких Сторона-1 і Сторона-2 є сторонами, а саме: - за договором 01-07 від 01 липня 2019 року Сторона-2 є боржником, а Сторона-1 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 330 974,67 грн. (триста тридцять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири гривні 67 коп.); - за договором 02-07 від 01 липня 2019 року Сторона-2 є боржником, а Сторона-1 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 610 009,91 грн. (шістсот десять тисяч дев'ять гривень 91 коп.); - за договором №27/07 від 27.07.2021 року Сторона-2 є кредитором, а Сторона-1 боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 455 360 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч триста шістдесят гривень); Згідно пункту 2. Договору-3 зазначені у п.1 цього Договору зобов'язання припиняються у зв'язку з їхнім зустрічним зарахуванням. Відповідно до пункту 3 Договору-3 підписання цього Договору Сторонами свідчить про відсутність будь-яких претензій сторін одна до одної в частині зарахування зустрічних вимог на суму 455 360 грн.
Згідно пункту 4. Договору-3 Сторони визнають та погоджуються, що після зарахування зустрічних однорідних вимог залишок заборгованості Сторони-2 перед Стороною-1 за договорами №01-07 від 01.07.2019 року становить 330 974, 67 грн. та за договором №02-07 від 01.07.2019 року становить 154 649, 91 грн.
Крім цього, актом зарахування однорідних вимог від 1 квітня 2022 року підтверджується, що грошові зобов'язання ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» перед ТзОВ «Галшляхбуд» за Договором поставки №27/07 від 27 липня 2021 року в сумі 455 360 грн припиняються в повному обсязі та грошові зобов'язання ТзОВ «Галшляхбуд» перед ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за Договором оренди №02-07 від 01 липня 2019 року припиняються в сумі 455 360 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч триста шістдесят гривень) із залишком невиконаних грошових зобов'язань в сумі 154 649,91 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот сорок дев'ять гривень 91 коп.).
Позивач вказує на те, що відповідачем не погашено у повному обсязі заборгованість за договорами №01-07 від 01.07.2019, що становить 330 974, 67 грн та за договором №02-07 від 01.07.2019 року, що становить 154 649,91 грн. матеріали справи не містять доказів погашення вказаної заборгованості.
Положеннями ст. 611 ЦК України внормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позивач зазначає, що з метою відшкодування матеріальних втрат кредитора за договором №01-07 від 01.07.2019 від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів просить стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 155 169,18 грн та 3% річних у розмірі 34 439,50 грн. за період від 02 квітня 2022 року по 18 вересня 2025 року включно.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 72 503,74 грн інфляційних витрат та 16 092,06 грн 3% річних за період з 02 квітня 2022 року по 18 вересня 2025 року включно за договором №02-07 від 01.07.2019.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний характер відповідних процентів.
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003р. затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Вказана правова позиція відображена і в постанові Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
Індекс інфляції повинен розраховуватися не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому слід вважати, що у випадку, коли сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, то вона індексується за цей місяць, а якщо з 16 по 31 число вона індексується починаючи з наступного місяця.
Оскільки внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання у позивача виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних виникає у позивача за кожен місяць (день) з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Наведена позиція суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 08 листопада 2019 року по справі №127/15672/16-ц.
Суд перевіривши методику та правильність розрахунків позивача щодо нарахування річних та інфляційних втрат, погоджується з ними повністю, з огляду на наступне.
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У відповідності до ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Згідно з ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
Суд перевіривши доданий позивачем розрахунок заборгованості 3% річних та втрат від інфляції, дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У позовній заяві у попередньому (орієнтовному) розрахунку розрахунок суми судових витрат позивачем зазначено, що витратами, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи є витрати на правову допомогу у розмірі 32 000,00 грн.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в електронній формі, через підсистему «Електронний суд», таким чином застосуванню підлягає норма ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовні вимоги позивача, якому відстрочено сплату судового збору у справі до прийняття рішення у справі, задоволено судом повністю, судовий збір в розмірі 9 165,95 грн з врахуванням пониження відповідного розміру ставки судового збору, відповідно до норм ч. 2 ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галшляхбуд» (79041, м. Львів, вул. Окружна, буд. 26, ЄДРПОУ 40211713) на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; ЄДРПОУ 31978981) 485 624,58 грн основного боргу, 227 672,92 грн втрат від інфляції, 9 165,95 грн 3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галшляхбуд» (79041, м. Львів, вул. Окружна, буд. 26, ЄДРПОУ 40211713) в дохід Державного бюджету України 9 165,95 грн судового збору.
4. Накази видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 04.05.2026.
Суддя Чорній Л.З.