30.04.2026 Справа№ 914/2231/19
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі судового засідання Переймі Х.О., розглянувши матеріали
за скаргою:Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова
на дії (бездіяльність):головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові - Петрушкевич Соломії Богданівни
у справі:№ 914/2231/19
стягувач:Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова, м.Львів
боржник:Релігійна організація «Релігійна громада Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ (ПЦУ) парафії Стрітеня Господнього у Франківському районі м.Львова»,м.Львів;
про:стягнення заборгованості, розірвання договору та звільнення орендованого майна.
За участю представників:
від скаржника (стягувача): Луців І.І. - представник;
від боржника: не з'явились;
від ДВС: Лаба Я.М. - державний виконавець.
30.03.2026 на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (вх. № 1433/26 від 30.03.2026) на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові - Петрушкевич Соломії Богданівни у справі №914/2231/19.
Ухвалою суду від 31.03.2026 прийнято скаргу на дії органу ДВС до розгляду; розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 20.04.26.
Ухвалою від 20.04.2026 відкладено розгляд скарги на 30.04.2026.
30.04.2026 через канцелярію суду від Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшли пояснення по суті скарги з додатками згідно переліку (вх.№ 12295/26).
В судове засідання 30.04.2026 з'явились представники скаржника (стягувача) та ДВС. Представниця скаржника надала пояснення щодо поданої скарги, просила її задовольнити, представник ДВС висловив свої заперечення щодо поданої скарги та просив відмовити в її задоволенні.
Представник боржника не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений завчасно та належним чином.
Перевіривши матеріали скарги на дії державного виконавця (вх. № 1433/26 від 30.03.26), оцінивши надані суду докази та доводи, суд дійшов наступного.
На розгляді Господарського суду Львівської області (суддя Мазовіта А.Б.) перебував позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів з вимогою про стягнення заборгованості з Релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату Парафії Стрітення Господнього у Франківському районі м. Львова, м. Львів, розірвання договору та звільнення орендованого майна.
За результатом розгляду зазначеного позову 12.03.2020 судом ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю; стягнуто з Релігійної організації «Релігійна громада Львівсько - Сокальської єпархії УПЦ (ПЦУ) парафії Стрітення Господнього у Франківському районі м. Львова», м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 1-5 (ідентифікаційний код 26095328) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів, вул. Батуринська, 2 (ідентифікаційний код 07638027) 292 449,72 грн боргу, 8 230,00 судового збору; розірвано додатковий договір оренди №50-2/2011/КЕВ від 31.12.2011 до договору оренди №50/2002/ГоловКЕУ від 18.03.2002 та додатковий договір №50-1/2011/КЕВ від 01.04.2011, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова (ідентифікаційний код 07638027) та Релігійною організацією «Релігійна громада Львівсько - Сокальської єпархії УПЦ (ПЦУ) парафії Стрітення Господнього у Франківському районі м. Львова» (ідентифікаційний код 26095328); зобов'язано Релігійну організацію «Релігійна громада Львівсько - Сокальської єпархії УПЦ (ПЦУ) парафії Стрітення Господнього у Франківському районі м. Львова», м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 1-5 (ідентифікаційний код 26095328) звільнити та передати по акту приймання-передачі Квартирно-експлуатаційному відділу м. Львова, м. Львів, вул. Батуринська, 2 (ідентифікаційний код 07638027) нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 341,1 кв.м, в будівлі №107 по генплану за адресою м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 1-5.
Судове рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось, набрало законної сили, було видано відповідні накази.
Як свідчать матеріали справи, заява про примусове виконання рішення подана стягувачем до Франківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
20.10.2020 державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Калинець Х.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Львівської області № 914/2231/19 від 12.08.2020 про зобов'язання Релігійної організації «Релігійна громада Львівсько - Сокальської єпархії УПЦ (ПЦУ) парафії Стрітення Господнього у Франківському районі м. Львова», м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 1-5 (ідентифікаційний код 26095328) звільнити та передати по акту приймання-передачі Квартирно-експлуатаційному відділу м. Львова, м. Львів, вул. Батуринська, 2 (ідентифікаційний код 07638027) нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 341,1 кв.м, в будівлі №107 по генплану за адресою м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 1-5 (ВП № 63337370).
13.11.2020, у зв'язку із надходженням на адресу виконавчої служби заяви боржника щодо відкладення проведення виконавчих дій, на підставі ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу.
В свою чергу, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, боржник звернувся до господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення, яка ухвалою від 28.12.2020 була задоволена, відстрочено виконання рішення суду від 12.03.2020 до 12.03.2021.
07.03.2025 головним державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лабою Я.М. винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання вимог виконавчого документа; зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду, яке скеровано боржнику до виконання.
15.04.2025 головним державним виконавцем Лабою Я.М. було здійснено вихід за адресою м. Львів, вул. Княгині Ольги 1-5 та встановлено, що рішення суду боржником не виконано у наданий повторний строк, про що складено відповідний акт.
16.04.2025 зазначеним вище державним виконавцем було накладено штраф на боржника за повторне невиконання вимог наказу № 914/2231/19 від 12.08.2020. Відповідна постанова була направлена боржнику.
На підставі абз. 3 ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» Франківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові було скеровано на адресу Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Л/о заяву від 16.04.2025 № 28552, якою просив останнього внести відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 382 Кримінального кодексу України, викладене у даному повідомлені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та провести досудове розслідування.
16.04.2025 головним державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
В подальшому господарським судом, на підставі заяви стягувача, ухвалою від 18.12.2025 поновлено строк пред'явлення до виконання наказів та видано їх дублікати.
Стягувач звернувся до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові із заявою щодо примусового виконання наказу від 12.08.2020 (дублікат) про зобов'язання Релігійної організації «Релігійна громада Львівсько - Сокальської єпархії УПЦ (ПЦУ) парафії Стрітення Господнього у Франківському районі м. Львова», м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 1-5 (ідентифікаційний код 26095328) звільнити та передати по акту приймання-передачі Квартирно-експлуатаційному відділу м. Львова, м. Львів, вул. Батуринська, 2 (ідентифікаційний код 07638027) нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 341,1 кв.м, в будівлі №107 по генплану за адресою м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 1-5.
05.03.2026 головним державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Петрушкевич С.Б. було повідомлено стягувача про те, що виконавче провадження за даним наказом вже здійснювалось (ВП № 63337370) та було закінчено 16.04.2025 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону неможливо повторно розпочати виконавче провадження. Виконавчий документ був повернутий стягувачу без прийняття до виконання.
Стягувач вважає, що відмова у прийнятті виконавчого документу виконавчою службою після поновлення строку для його пред'явлення до виконання фактично невілює ухвалу суду від 18.12.2025, що суперечить ст. 129-1 Конституції України, яка закріплює принцип обов'язковості судових рішень. Крім того стягувач зазначає, що об'єктом виконання є військове майно, створення штучних перешкод у його поверненні державі під час воєнного стану є недопустимим та порушує публічний інтерес.
З огляду на викладене, стягувач просить суд визнати протиправними дії головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Петрушкевич С.Б. щодо повернення без прийняття до виконання наказу № 914/2231/19, скасувати повідомлення від 05.03.2026 про повернення виконавчого документа та зобов'язати відділ ДВС прийняти наказ до виконання та відкрити виконавче провадження.
Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження повинно здійснюватися з дотриманням засад верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, об'єктивності.
У частині першій статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
За приписами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 63 зазначеного Закону врегульовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Зокрема, даною статтею передбачено:
1. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
4. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Таким чином, закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» фактично означає наявність обставин, які призводять до фактичної неможливість його виконання виконавцем, зокрема якщо таке виконання неможливе без участі боржника, тоді як останній фактично ухиляється від виконання покладених на нього виконавцем обов'язків. В такому випадку, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 41 цього Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження може бути відновлено виключно у разі, якщо постанова про його закінчення визнана судом незаконною чи скасована у встановленому законом порядку.
Таким чином, можливість подальшого примусового виконання рішення суду прямо пов'язується законодавцем із фактом скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Судом встановлено, що в межах виконавчого провадження державним виконавцем вчинено необхідні виконавчі дії, передбачені статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема здійснено перевірку виконання рішення, застосовано заходи впливу до боржника, після чого, у зв'язку з подальшим невиконанням рішення без поважних причин, вжито заходів, передбачених законом, що зумовило закінчення виконавчого провадження.
В постанові від 16.04.2025 вказано, що рішення суду боржником не виконано. До органу досудового розслідування направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Постанова державного виконавця від 16.04.2025 про закінчення виконавчого провадження № 63337370 у встановленому законом порядку та строк не була оскаржена стягувачем, не скасована та відповідно є чинною. Докази зворотного у суду відсутні.
Зазначене, на підставі ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», фактично унеможливлює повторне прийняття виконавчого документа (наказу Господарського суду Львівської області від 12.08.2020 у справі № 914/2231/19) до виконання та повторне відкриття стосовно нього виконавчого провадження. При цьому, виконання рішення за наказом здійснюється з урахуванням обставин щодо притягнення боржника до кримінальної відповідальності за повідомленням державного виконавця про вчинення боржником кримінального правопорушення надісланого до органу досудового розслідування.
За таких обставин, дії головного державного Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Петрушкевич Соломії Богданівни щодо винесення повідомлення від 05.03.2026 про повернення виконавчого документа (наказу (дублікату) Господарського суду Львівської області від 12.08.2020 у справі № 914/2231/19) стягувачу без прийняття до виконання є такими, що відповідають наведеним вище положенням Закону, тому скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 76-81, 91, 233-235, 326, 339 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (вх. № 1433/26 від 30.03.2026) на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Петрушкевич Соломії Богданівни у справі №914/2231/19 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повної ухвали.
Повна ухвала складена 04.05.2026.
Суддя Мазовіта А.Б.