ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.04.2026Справа № 910/15726/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю помічника судді Крисько О.А., який за дорученням головуючого судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/15726/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат»
до Акціонерне товариство «Завод «Маяк»
про визнання договору оренди продовженим
Представники учасників справи:
від позивача: Ремарчук В.В.;
від відповідача: Ракоц І.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» (далі - відповідач) про визнання договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022 року продовженим (пролонгованим).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов пункту 10.3 договору відмовляється від продовження строку дії оренди, чим фактично ухиляється від виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 року у справі №910/10965/17 та мирової угоди у справі №910/10965/17, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 на стадії виконання судового рішення, якою передбачається зарахування орендної плати в погашення заборгованості відповідача перед позивачем за судовим рішенням у справі №910/10965/17.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/15726/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строки на подачу заяв по суті спору та призначено підготовче засідання у справі 12.02.2026.
У той же час, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 у справі №910/15726/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» про забезпечення позову до подачі позову задоволено частково. До набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» про визнання пролонгованим (продовженим) договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022, заборонено Акціонерному товариству «Завод «Маяк» та/або особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), адміністраторам електронної торгової системи ProZorro.Продажі, акціонерному товариству «Прозорро.Продажі» вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу майна в оренду, у тому числі на організацію та/або проведення електронних аукціонів (торгів), у тому числі лоту із ідентифікатором аукціону RLE001-UA-20251210-63566, укладення та підписання договорів оренди майна, у тому числі за результатами електронних аукціонів (торгів), актів приймання-передачі, складання та завантаження в електронну торгову систему протоколів визначення переможця, вчиняти будь-які інші дії щодо проведення продажу права оренди на електронних аукціонах (торгах) щодо нерухомого майна до складу якого повністю або частково входять нежитлові приміщення, загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, частина корпусу №16A, на 1 - 7 поверхах, що складаються з приміщень: на 1 поверсі - площею 1200 кв.м., на 2 поверсі - площею 475 кв.м.; на 3 поверсі - площею 725 кв.м.; на 4 поверсі - площею 725 кв.м.; на 5 поверсі - площею 725 кв.м.; на 6 поверсі - площею 725 кв.м.; на 7 поверсі - площею 613 кв.м.
23.01.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Завод «Маяк» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що укладеним між сторонами договором оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022 жодним чином не передбачено автоматичної його пролонгації, без відповідної згоди орендодавця. Відповідач наголошує, що спірним пунктом 10.3 договору оренди, передбачено лише обмеження щодо кількості пролонгацій договору та встановлено обов'язок з проведення експертної оцінки вартості майна у разі здійснення такої пролонгації, втім, як вбачається з даного позову, ТОВ «Агат» звертаючись до суду просить пролонгувати (продовжити термін дії) спірного договору оренди, всупереч умовам пунктів 5.24 та 10.3 договору, тобто на тих самих умовах, без попередньої експертної оцінки вартості майна.
Також відповідач вказав, що загальна площа нерухомого майна переданого в оренду позивачу, становить 7719,8 кв.м., однак внаслідок того, що ТОВ «Агат» не допускає на територію об'єкта нерухомості ні співробітників, ні представників ТОВ «Завод «Маяк», то останній не може його ані використовувати, ані виконувати обов'язки по збереженню майна та його поточному ремонту, при цьому такі дії позивача надають йому можливість використовувати площі спірного приміщення, які за умовами договору №92 від 30.09.2022 в оренду не передавались.
Разом з тим, відповідач у відзиві наголосив, що ним в порядку встановленого спірним договором та згідно Цивільного кодексу України заперечено проти пропозиції позивача щодо пролонгації договору №92 від 30.09.2022, а тому продовження дії останнього є неможливим, зокрема, через закінчення терміну його дії.
Крім того, відповідач заперечив і посилання позивача на те, що спірний договір №92 від 30.09.2022 був укладений на виконання мирової угоди у справі №910/10965/17, оскільки вказаною мировою угодою передбачено лише те, що сторони домовились про зустрічне зарахування вимог, чинних на момент укладення такої мирової угоди, водночас вказана мирова угода жодним чином не передбачала обов'язок АТ «Завод «Маяк» на укладення чи продовження будь-яких угод з ТОВ «Агат».
29.01.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач проти доводів відповідача заперечив та вказав, що пунктом 10.3 спірного договору оренди сторони погодили, що він підлягає автоматичній пролонгації не більше 6-ти разів і відповідно до умов договору - 01.09.2025 року відбулась перша пролонгація договору. Позивач наголошує, що умови договору передбачають його автоматичну пролонгацію без будь-яких додаткових умов для відповідача (передчасних повідомлень, підписань додаткових угод тощо) і до спірних правовідносин у разі бажання / небажання продовжувати строк дії договору підлягають застосуванню саме положення договору, які щодо автоматичної пролонгації договору оренди не передбачають додаткового узгодження між сторонами, договір не містить у собі права орендодавця відмовитись від продовження (пролонгації) договору або заперечувати проти нього, договором оренди нерухомого майна лише передбачено, що для його пролонгації позивач має повідомити про це відповідача не пізніше ніж за 30 днів, що й було зроблено позивачем.
У контексті доводів відповідача про порушення ним умов пунктів 5.24 та 10.3 договору щодо не проведення експертної оцінки вартості майна, позивач зауважив на тому, що пункт 5.24 договору визначає, що у випадку наміру орендаря продовжити оренду майна, орендар забезпечує компенсацію вартості проведеної орендодавцем незалежної оцінки майна, тобто вказаний пункт поклав обов'язок провести оцінку на орендодавця, а орендар у разі її проведення повинен компенсувати її вартість, тоді як відповідач умисно не вчиняв жодних дій для проведення незалежної експертної оцінки вартості майна, що в черговий раз підтверджує порушення саме ним умов спірного договору оренди.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» наголосило, що відмова орендодавця від автоматичної пролонгації договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022 року та вимога повернути орендовані приміщення, в даному випадку, є односторонньою відмовою від договору, що прямо суперечить як самому договору так і чинному законодавству. Позивач повторно наголосив, що відмова відповідача від автоматичної пролонгації договору оренди нерухомого майна є способом уникнення від виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 у справі №910/10965/17 та відмовою від виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 у справі №910/10965/17, якою передбачено прямий зв'язок з договором оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022 року та зарахуванням орендної плати за ним в рахунок погашення заборгованості Акціонерного товариства «Завод «Маяк» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Агат».
Крім того, позивач вказав, що не підтверджено жодними доказами твердження Акціонерного товариства «Завод «Маяк», що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» використовує значно більше площі ніж це встановлено договором оренди нерухомого майна № 92 та позбавляє відповідача права використання 2531,8 кв.м. площі, що завдає йому збитків. Позивач наголошує, що доводи відповідача про використання ним більшої частини площ ніж це встановлено договором оренди нерухомого майна є необґрунтованими, адже ТОВ «Агат» використовує виключно 5188 кв.м. як це передбачено умовами договору оренди.
12.02.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Завод «Маяк» надійшло клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення позову, в якій відповідач просив суд зобов'язати ТОВ «Агат» здійснити внесення на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 51280504,00 грн.
Також до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Завод «Маяк» надійшло клопотання про залучення до участі у справі Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість», в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
У судовому засіданні 12.02.2026 суд, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 05.03.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Завод «Маяк» про застосування заходів зустрічного забезпечення позову відмовлено.
04.03.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» надійшла заява про надання доказів щодо правовідносин сторін спору, які передували укладенню договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022, у тому числі, попередній договір оренди нежитлових приміщень з додатками та інші документи.
05.03.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» надійшло клопотання про витребування доказів, у якій позивач просив суд:
- зобов'язати АТ «Завод «Маяк» надати повну та вичерпну інформацію щодо проведення технічної інвентаризації об'єкта, за результатами якої були складені плани-схеми приміщень, що мають статус публічних документів та були включені до складу документації лоту, виставленого на електронний аукціон в системі онлайн-аукціонів «Prozorro.Продажі» (№ лоту: 2, ID: RLE001-UA-20251210-63566 | 6939931b1dda8bbcacf97931), із зазначенням дати проведення такої інвентаризації, суб'єкта (виконавця), який її здійснював, а також виду та правових підстав для її проведення;
- витребувати у АТ «Завод «Маяк» документи, що підтверджують результати проведення зазначеної технічної інвентаризації та правомірність її здійснення, зокрема: копію договору на проведення технічної інвентаризації, копію Технічного паспорту об'єкта з усіма додатками та планами-схемами, а також документи, які підтверджують повноваження, кваліфікацію та право відповідних осіб на проведення технічної інвентаризації відповідно до вимог чинного законодавства України;
- витребувати у АТ «Завод «Маяк» належним чином засвідчену копію звіту про оцінку майна станом на 23.10.2025, виконаного суб'єктом оціночної діяльності щодо нежитлових приміщень 1-7/7 поверхів, загальною площею: 7719,8 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, корпус 16-А, посилання на який наявні в документації системи онлайн-аукціонів «Prozorro.Продажі», № лоту 2 ID: RLE001-UA-20251210-63566 | 6939931b1dda8bbcacf97931.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що відповідач у поданих до суду заявах, у тому числі по суті спору та апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2025, постійно апелює про занижену оренду плату та використання орендарем більшої площі, аніж це передбачено умовами договору оренди, при цьому, посилаючись на результати технічної інвентаризації спірного приміщення у питанні зайняття більшої площі та на звіт про оцінку майна станом на 23.10.2025 у питанні заниженої орендної плати, відповідних документів до суду не надає, а тому, враховуючи, що вказані документи становлять правову основу змісту заперечень відповідача проти позову, з урахуванням того, що такі документи не були надані позивачу на його звернення, останній просив суд їх витребувати.
У судовому засіданні 05.03.2026 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» про витребування доказів у Акціонерного товариства «Завод «Маяк» та оголошення перерви у підготовчому засіданні до 09.04.2026.
06.04.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Завод «Маяк» надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач вказав, що у ході листування з позивачем з приводу продовження терміну дії спірного договору оренди, повідомляв товариство про неможливість пролонгації договору №92 на той же термін на тих же умовах, у зв'язку із порушенням позивачем умов договору, зокрема, зайняття фактичної площі приміщення 7719,8 кв.м., замість орендованих за договором №92 - 5188,0 кв.м. та заперечив проти твердження позивача про автоматичну пролонгацію договору оренди на підставі пункту 10.3 договору без необхідності згоди відповідача, оскільки така пролонгація не ґрунтується на нормах чинного законодавства України та сталій судовій практиці.
При цьому, відповідач зазначив, що правові висновки Верховного Суду у подібних справах, зводяться до того, що пролонгація договору супроводжується: мовчазною згодою сторін, на тих самих умовах, але застосовується тільки якщо орендодавець не заперечує проти такої пролонгації протягом місяця, у свою чергу реалізація переважного права можлива лише після закінчення припинення договору, реалізується через укладання нового договору, а оскільки АТ «Завод «Маяк» повідомив ТОВ «Агат» про свій намір розірвати договір № 92, це унеможливлює автоматичну його пролонгацію та задоволення позову.
Поряд з тим, провівши експертну оцінку вартості спірного нежитлового приміщення від 27.10.2025, відповідачем було запропоновано ТОВ «Агат» скористатись своїм переважним правом та укласти новий договір оренди нежитлового приміщення який, зокрема, буде враховувати реальну площу, яку фактично займає позивач.
08.04.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» надійшло клопотання про витребування доказів, у якому позивач просив суд витребувати у АТ «Українська оборонна промисловість» та АТ «Завод «Маяк» належним чином засвідчену копію листа ДК «Укроборонпром» від 29.09.2022 вих. № UOP 4.5-6114, яким погоджено умови договору оренди нерухомого майна № 92 від 30.09.2022, укладеного між АТ «Завод «Маяк» та ТОВ «Агат», оскільки вказаний лист у якому викладено волю особи, уповноваженої на управління акціями відповідача, має безпосереднє відношення до спору, підтверджує обставини, викладені позивачем у позовній заяві та є необхідним для повного та всебічного встановлення обставин спору.
Також 08.04.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, у якому просив суд призначити судову експертизу та на вирішення експертів поставити наступні питання: « 1) яка фактична площа нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Київ, пр-т. Степана Бандери, 8, корпус 16 А належить на праві власності АТ «Завод «Маяк»?; 2) яка площа нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Київ, пр-т. Степана Бандери, 8, корпус 16 А, використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «Агат» відповідно до договору оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022?; 3) чи встановлено на момент проведення експертизи Товариством з обмеженою відповідальністю «Агат» будь-які технічні пристрої чи інші перешкоди, які б створювали перешкоди посадовим особами АТ «Завод «Маяк» або іншим особам щодо користування місцями загального користування або іншими приміщеннями, які розташовані за адресою: Київ, пр-т. Степана Бандери, 8, корпус 16 А та не є предметом Договору оренди нерухомого майна №92 від 30 вересня 2022 року?». Проведення вказаної експертизи просив доручити експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Судово-Експертна Компанія «Алінгез».
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до доводів та аргументів відповідача, йому начебто належать нежитлові приміщення, загальна площа яких становить 7719,8 кв.м. і вказує, що позивачем використовується більша площа нежитлових приміщень ніж визначено договором оренди нерухомого майна №92 від 30.09.2022, однак наведене твердження заперечується позивачем як таке, що не підтверджено жодними доказами та не відповідає дійсності. Позивач не визнає, що ним використовується значно більше площі ніж це встановлено договором оренди нерухомого майна № 92, що нібито позбавило Акціонерне товариство «Завод «Маяк» права використання 2531,8 кв.м. площі та завдає йому збитків. Відтак, враховуючи протилежні позиції сторін з цих питань та необхідність встановлення реальних та об'єктивних обставин справи, які, у даному випадку, не можуть бути встановлені в судовому засіданні без залучення відповідного експерта у сфері нерухомого майна та будівництва, позивач вважає необхідним призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, яка має на меті допомогти суду встановити дійсні обставини справи, які відповідно до позицій сторін входять до предмету доказування у справі.
09.04.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» надійшло клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи, у якому просив суд призначити судову експертизу та на вирішення експертів поставити наступні питання: «Яка ринкова вартість нерухомого майна, переданого ТОВ «Агат» по договору оренди нерухомого майна № 92 від 30.09.2022 року, а саме нежитлових приміщень загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою: м. Київ, пр-т Степан Бандери, 8, частина корпусу № 16-А?». Проведення вказаної експертизи просив доручити експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Судово-Експертна Компанія «Алінгез».
Подане клопотання обґрунтовано тим, що спірний договір оренди нежитлового приміщення покладав обов'язок на відповідача при кожній його пролонгації проводити оцінку вартості майна, а позивач повинен був відшкодувати витрати орендодавця на проведення оцінки, втім відповідач свого обов'язку не виконав, тому доцільним є проведення окремої незалежної судової експертизи щодо оцінки вартості нерухомого майна, з метою визначення можливості орендаря пролонгувати спірний договір на тих самих умовах.
09.04.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Завод «Маяк» надійшло клопотання про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» доказів, а саме: графічного зображення поповерхових планів корпусу 16А за адресою м. Київ, пр-т Степана Бандери, б. 8 з позначенням займаної площі; експлікації приміщень з позначенням займаних ТОВ «Агат» або його суборендарями приміщень та договори суборенди корпусу 16А за адресою м. Київ, пр-т Степана Бандери, б. 8, в тому числі, подальшої суборенди до кінцевого суборендаря, який фактично використовує площі.
Вказане клопотання мотивовано тим, що відповідач, як підприємство ОПК, відповідно до вимог чинного законодавства під час воєнного стану зобов'язаний мати інформацію про перелік осіб, що мають доступ на територію підприємства під час воєнного стану, враховуючи, що на період судового розгляду позивач продовжує свою діяльність та займає приміщення, що належать відповідачу на праві власності, а відповідачу залишаються невідомими особи, що мають доступ до його приміщень, виникає потреба у визначенні кола осіб, які займають приміщення та підстав для цього.
Крім того, оскільки між сторонами наявний спір в частині займаної площі будівлі, необхідним є також і отримання від позивача графічних зображень поверхів з позначенням займаних приміщень та експлікації.
У судовому засіданні 09.04.2026 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про зобов'язання відповідача надати суду правовстановлюючий документ на нерухоме майно, витребування у відповідача належним чином засвідченої копії листа ДК «Укроборонпром» від 29.09.2022 вих. № UOP 4.5-6114; оголошення перерви в підготовчому засіданні до 16.04.2026.
10.04.2026 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства «Завод «Маяк» на виконання вимог протокольної ухвали суду від 09.04.2026 надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копії Технічного паспорту на виробничий будинок «Адміністративно-виробнича будівля» (корпусу №16А).
15.04.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Завод «Маяк» на виконання вимог протокольної ухвали суду від 09.04.2026 надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копії листа ДК «Укроборонпром» від 29.09.2022 вих. № UOP 4.5-6114.
15.04.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Завод «Маяк» на виконання вимог протокольної ухвали суду від 09.04.2026 надійшло клопотання, у якому відповідач вказав, що право власності на об'єкт нерухомості за адресою м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 8, корп. 16А є встановленим судом фактом у постанові Верховного Суду від 24.02.2020 у справі №2-1650-1/07, а відтак не потребує доказуванню.
16.04.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Завод «Маяк» надійшли заперечення, у яких відповідач проти поданих позивачем клопотань про призначення експертизи заперечив, вказавши, що вартість майна, що орендувалося не є предметом даного спору, а відтак, призначення оціночно-будівельної експертизи по даній справі є не обґрунтованим, а долучений позивачем до клопотання про призначення експертизи звіт про оцінку майна не може вважатися об'єктивним, оскільки такий оцінював лише частину майна 5188,0 кв.м. замість 7719,8 кв.м, які фактично використовує позивач, у зв'язку з чим відповідач долучає рецензію на звіт позивача.
Також відповідач наголосив, що загальна площа нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 8, корпус № 16А не є предметом даного спору, тому і призначення питань віднесених до різновиду судової будівельно-технічної експертизи по даній справі є не обґрунтованим.
У судовому засіданні 16.04.2026 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про зобов'язання Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" надати усю наявну інформацію, зокрема, але не виключно: інвентаризаційну справу щодо об'єкту нерухомого майна - нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, пр-т. Степана Бандери, 8, корпус №16А.
При цьому, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, з урахуванням завдань підготовчого провадження, суд дійшов висновку про призначення судової експертизи.
Так, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини 1, 2, 3 та 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії"). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
До з'ясування кола питань, які належить вирішити суду при ухваленні рішення, зокрема, належить наявність обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (п.1 ч.1 ст. 237 ГПК України).
Згідно частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема: вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що завданням висновку експерта як експертного дослідження перш за все є надання відповіді на питання щодо обставин, які мають значення для справи та входять в предмет доказування по справі.
Як зазначається в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Узагальнюючи вищевикладене, слід зазначити, що експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із аналізу наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
При цьому, з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом (зі змінами і доповненнями) (далі - Інструкція).
Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (підпункт 1.2.13 пункту 1.2 розділу I Інструкції).
Основними видами (підвидами) експертизи є, інженерно-технічна (інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; експертиза електронних комунікацій, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна; теплотехнічна експертиза) (підпункт 1.2.2 пункту 1.2 розділу I Інструкції).
За приписами підпункту 5.1 пункту 5 глави 5 розділу II Рекомендацій основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до підпункту 5.2 пункту 5 глави 5 розділу II Рекомендацій основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є: визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок (будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо); визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна (поліпшень земельної ділянки) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.
Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» вказує, що Акціонерне товариство «Завод «Маяк» в порушення умов пункту 10.3 договору відмовляється від продовження строку дії оренди, чим фактично ухиляється від виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 року у справі №910/10965/17 та мирової угоди у справі №910/10965/17, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 на стадії виконання судового рішення, якою передбачається зарахування орендної плати в погашення заборгованості відповідача перед позивачем за судовим рішенням у справі №910/10965/17 та порушує переважне право позивача на продовження договору оренди.
У свою чергу, відповідач заперечуючи проти позову наголошує на тому, що, зокрема, ТОВ «Агат» протиправно просить пролонгувати (продовжити термін дії) спірного договору оренди на тих самих умовах без попередньої експертної оцінки вартості майна, як цього вимагають пункти 5.24 та 10.3 договору та у поданих до суду заявах по суті спору та у судових засіданнях зауважує про те, що використовувана позивачем площа нерухомого майна, становить 7719,8 кв.м., що на 2531,8 кв.м. більше від переданої йому у найм, згідно договору оренди нерухомого майна № 92 від 30.09.2022.
Позивач зазначені доводи відповідача відхиляє, стверджуючи про те, що після направлення листа відповідачу щодо продовження строку дії договору оренди №92 від 30.09.2022 на той самий термін, як це передбачають приписи пункту 10.3 вказаного договору, саме відповідач за умовами пункту 5.24 договору повинен був провести експертну оцінку вартості майна, а позивач лише відшкодувати витрати на її проведення, втім АТ «Завод «Маяк» оцінку вартості нерухомого майна не здійснило, а тому ТОВ «Агат» вважає за можливе продовжити спірний договір оренди на той самий термін та на тих самих умовах.
В ході розгляду даного спору, відповідачем було долучено до матеріалів справи звіт про незалежну оцінку нерухомого майна, нежитлових приміщень 1-7-го поверху корпусу 16А, загальною площею 7719,8 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, виготовленого ТОВ «Інститут розвитку нерухомості» від 27.10.2025. Зі змісту вказаного звіту вбачається, що ринкова вартість нежитлових приміщень 1-7-го поверху корпусу 16А, загальною площею 7719,8 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 8, без ПДВ - 175138333,33 грн, з ПДВ - 210166000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» проти вказаного висновку заперечило, надавши власний звіт про оцінку майна, нежитлових приміщень загального користування площею 5188,0 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 8, частина корпусу 16А, виготовленого ТОВ «Оціночна компанія «Золотий квадрат» від 01.09.2025, зі змісту якого вбачається, що ринкова вартість нежитлових приміщень загального користування площею 5188,0 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 8, частина корпусу 16А, з урахуванням ПДВ складає 40503000,00 грн.
Разом з тим, позивач відхилив твердження відповідача про те, що у будівлі за адресою: м. Київ, пр-т. Степана Бандери, 8, корпус 16 А йому належать нежитлові приміщення, загальна площа яких начебто становить 7719,8 кв.м., так як таке твердження відповідача не тільки не підтверджується належними та допустимими доказами, а й суперечить позиції відповідача, яка неодноразово декларувалась ним до виникнення даного спору та суперечить наявним документам, зокрема, акту по перерозподілу площ корпусу 16А від 21.06.2007, відповідно до якого АТ «Завод «Маяк» було передано лише 7280,0 кв.м. нежитлових приміщень та технічному паспорту від 26.08.2008, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності та об'єкти нерухомого майна, відповідно до якого загальна площа нежитлових приміщень АТ «Завод «Маяк» за адресою: м. Київ, пр-т. Степана Бандери, 8, корпус 16 А становить 7298 м. кв.
Оцінюючи доводи та заперечення сторін у їх сукупності та взаємному зв'язку, суд приходить висновку, що предмет доказування у цій справі охоплює не лише юридичні підстави пролонгації договору оренди, а й становить необхідність визначення об'єктивних чинників, які зумовлюють та/або передують продовженню дії договору, та які за своєю суттю є визначальними для належного вирішення спору.
Суд враховує наявність істотних розбіжностей між сторонами щодо площі нерухомого майна, яке належить відповідачу на праві власності та відповідно використовується позивачем за спірним договором оренди, що, в тому числі, впливає і на вартість об'єкта нерухомості.
Як встановлено судом в ході підготовчих засідань, одними з основних доводів відповідача проти позову є те, що позивач використовує більшу площу нежитлових приміщень, аніж та, яка була передана по договору оренди. Позивач заперечуючи проти наведеного, зазначає про те, що відповідач першочергово отримав у власність меншу площу приміщення, аніж зазначає у запереченнях, і позивач використовує лише ту частину об'єкта, яка передана йому за спірним договором оренди.
Отже, розбіжності у визначенні площі нерухомого майна, а також відмінності у підходах сторін до ідентифікації самого об'єкта оренди, унеможливлюють належну правову кваліфікацію спірних правовідносин без попереднього встановлення достовірних фактичних даних самого об'єкту нерухомості, що впливає на визначення ціни оренди та можливості продовження терміну його дії на тих самих умовах, як це заявлено у позові.
Надані сторонами документи, включаючи звіти про оцінку, технічну документацію, акти внутрішнього розподілу площ та інші матеріали, відображають різні за змістом дані, зокрема і щодо фактичної площі приміщення.
Водночас, у питанні визначення наявності та/або відсутності правових підстав для продовження терміну дії договору на тих самих умовах, необхідним є встановлення ринкової вартості майна згідно договору оренди, як основної передумови для продовження терміну його дії.
Втім, питання визначення (встановлення) ринкової вартості майна, не може бути вирішене судом на підставі поданих сторонами звітів про оцінку, оскільки останні складені щодо різних за площею та відповідно різних за економічними характеристиками об'єктів.
Встановлення ринкової вартості об'єкта оренди безпосередньо пов'язане з вирішенням питання про наявність чи відсутність у позивача права на продовження строку дії договору оренди на тих самих умовах, водночас за відсутності достовірно встановленої площі об'єкта нерухомості, будь-яка оцінка його вартості є завідомо недостовірною.
З наведеного слідує, що питання про наявність у позивача права на пролонгацію договору оренди на тих самих умовах перебуває у нерозривному зв'язку з результатами комплексного встановлення як фактичної площі об'єкта, так і його ринкової вартості.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи наявна необхідність у призначенні судової експертизи.
При цьому, заперечення відповідача проти призначення експертизи судом враховані, однак останні не спростовують наведених вище висновків суду у контексті необхідності встановлення фактичної площі приміщення з метою визначення ринкової вартості майна, та відповідно встановлення наявності та/або відсутності у позивача права на продовження терміну дії договору на тих самих умова, що є предметом даного спору.
Частинами 4 - 6 статті 99 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Розглянувши запропоновані позивачем питання, з яких має бути проведена судова експертиза, з урахуванням поданих відповідачем заперечень, зважаючи на предмет доказування у даному спорі та межі позовних вимог, суд дійшов висновку, керуючись Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, поставити на вирішення судових експертів такі питання:
«Яка фактична площа нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, пр-т. Степана Бандери, 8, корпус №16А належить на праві власності АТ «Завод «Маяк»?
Яка ринкова вартість нерухомого майна, переданого ТОВ «Агат» по Договору оренди нерухомого майна № 92 від 30 вересня 2022 року, а саме нежитлових приміщень загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою: м. Київ, пр-т Степана Бандери, 8, частина корпусу № 16А?».
Слід зазначити, що під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта (пункт 1.4 розділу I Інструкції).
Приписи пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про судову експертизу" визначають права судового експерта, за якими незалежно від виду судочинства судовий експерт має право, зокрема, подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.
Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов'язані надавати безоплатно інформацію, необхідну для проведення судових експертиз, державним спеціалізованим установам, а також, за згодою, натурні зразки або каталоги своєї продукції, технічну документацію та іншу інформацію, необхідну для створення й оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи. Державні спеціалізовані установи, судові експерти та залучені фахівці, що проводять судові експертизи, у разі отримання інформації, що становить державну, комерційну чи іншу охоронювану законом таємницю, повинні забезпечити нерозголошення цих відомостей (частина 1 статті 20 Закону України "Про судову експертизу").
Пунктом 2.1 розділу II Інструкції визначено коло прав експерта, зокрема, експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи; відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи; викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз'яснень чи показань.
Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Приписами частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Таким чином, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, в даному випадку - суду, з урахуванням обставин даної справи.
Зважаючи на те, що сторони не досягли згоди щодо обрання експертної установи, з метою уникнення будь-яких сумнівів в упередженості експертної установи, суд дійшов висновку про призначення судової експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, буд. 6), як компетентній установі, спеціалісти якої володіють спеціальними знаннями.
При цьому, враховуючи, що судом у переліку питань на вирішення експерта було поставлено питання, які можуть підтвердити та/або спростувати висловлені сторонами в ході розгляду справи вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне витрати по оплаті вартості судової експертизи покласти на позивача, як на ініціатора даного спору, з подальшим їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України. Докази здійснення оплати надати Господарському суду міста Києва та експертній установі на відповідну вимогу останньої.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.
Приписами пункту 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
У той же час, суд враховує, що наслідком призначення експертизи є зупинення провадження у справі, оскільки така процесуальна дія унеможливлює розгляд справи на час знаходження матеріалів справи в експертній установі, а отже, ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.
Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі.
Схожий висновок щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №911/731/18 та від 06.07.2018 у справі №904/5434/16
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №910/15726/25, на час проведення судової експертизи.
Керуючись статтями 2, 99, 100, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Призначити у справі №910/15726/25 судову експертизу.
2. Проведення судової експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, буд. 6).
3. На вирішення судових експертів поставити питання:
« 3.1 Яка фактична площа нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, пр-т. Степана Бандери, 8, корпус №16А належить на праві власності АТ «Завод «Маяк»?
3.2. Яка ринкова вартість нерухомого майна, переданого ТОВ «Агат» по Договору оренди нерухомого майна № 92 від 30 вересня 2022 року, а саме нежитлових приміщень загальною площею 5188,0 кв.м., що розміщені за адресою: м. Київ, пр-т Степана Бандери, 8, частина корпусу № 16А?».
4. Обов'язок по оплаті витрат на проведення експертизи з питань наведених в пункті 3 резолютивної частини даної ухвали покласти на - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» з подальшим їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України. Докази здійснення оплати надати Господарському суду міста Києва та експертній установі на відповідну вимогу останньої.
6. Зобов'язати учасників справи надати суду на вимогу експерта документи необхідні для проведення експертизи. В разі надходження від експерта клопотання про надання документів, необхідних для проведення експертизи, відповідні документи направляти на адресу Господарського суду міста Києва для подальшого їх скерування судом на адресу експертної установи.
7. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (ч. 1 ст. 384 та ч. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України).
8. Запропонувати судовим експертам реалізувати надане їм статтею 13 Закону України «Про судову експертизу» право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких їм не були поставлені питання.
9. Для проведення судової експертизи матеріали справи №910/15726/25 направити на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, буд. 6).
Матеріали справи №910/15726/25 підлягають поверненню Господарському суду міста Києва разом із висновком експерта протягом 5-ти днів з дня складання висновку або з дня з'ясування обставин неможливості проведення експертизи.
10. Провадження у справі №910/15726/25 зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили 16.04.2026 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 04.05.2026.
СуддяТ.В. Васильченко