ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.05.2026Справа № 910/1529/26
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до Громадської спілки "Культурні ініціативи Києва"
про стягнення 16 549,98 грн,
Представники сторін: не викликалися
У лютому 2026 року Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі - Комунальне підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Громадської спілки "Культурні ініціативи Києва" (далі - Громадська спілка) 16549,98 грн, з яких: 15 262,96 грн - основна заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2025 року по січень 2026 року, 1 134,76 грн - пеня, 65,00 грн - 3% річних, 87,26 грн - інфляційні втрати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3224 від 27.02.2020 в частині внесення орендних платежів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
16.03.2026 через систему "Електронний суд" Комунальне підприємство подало заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останнє просить суд стягнути з Громадської спілки лише 1 134,76 грн пені, 65,00 грн 3% річних та 87,26 грн інфляційних втрат. Також Позивачем повідомлено, що 14.03.2026 Відповідачем було сплачено заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2025 року по березень 2026 року у розмірі 23 262,46 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За положеннями абзацу 1 частини 3 стаття 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі (частина 5 статті 46 ГПК України).
Згідно з абзацами 1, 2 частини 7 статті 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
У відповідності до абзацу 1 частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
З огляду на те, що Відповідач зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС, але не зробив цього, тому у Позивача відсутній обов'язок направлення копій такої заяви та доданих до неї документів Відповідачу.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заява про зменшення розміру позовних вимог подана у строк, встановлений пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України, з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 статті 252 ГПК України, суд дійшов до висновку про прийняття до розгляду заяви Комунального підприємства про зменшення розміру позовних вимог від 16.03.2026 у зв'язку з чим надалі розгляд справи здійснюватиметься з урахуванням вказаної заяви.
Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд цієї справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.
При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).
Приймаючи до уваги те, що Підприємець належним чином був повідомлений про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) частково обґрунтованими.
27.02.2020 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (за текстом договору - Орендодавець), Громадською спілкою (за текстом договору - Орендар) та Комунальним підприємством (за текстом договору - Підприємство-балансоутримувач) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3224, за змістом якого:
- пункт 1.1.: Орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 21.01.2020 №2/188 (пункт 254) передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок №4 літера А, для розміщення громадської організації;
- пункт 2.1.: Об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 87,50 кв.м, у т.ч. 1 поверх - 6,60 кв.м, 2 поверх - 76,30 кв.м, підвал - 4,60 кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору;
- пункт 2.4.: Орендар вступає у строкове платне користування Об'єктом у термін, указаний у цьому Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього Договору) та акта приймання-передачі Об'єкта;
- пункт 2.5.: Передача Об'єкта в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на цей Об'єкт. Власником Об'єкта залишається територіальна громада міста Києва, а Орендар користується ним протягом строку оренди;
- пункт 3.1.: Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 (у редакції рішення Київської міської ради від 06.12.2018 №253/6304) і рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 21.01.2020 (протокол №2488 пункт 254) та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2020 року:
17,88 грн за 1 кв.м для площі 20,00 кв.м;
35,77 грн за 1 кв.м для площі 30,00 кв.м;
53,65 грн за 1 кв.м для площі 37,50 кв.м, що в цілому складає 3 442,83 грн. Якщо Договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до Орендаря листом за підписом уповноваженої особи Орендодавця;
- пункт 3.2.: Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України;
- пункт 3.3.: У разі користування Об'єктом протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування;
- пункт 3.5.: Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою;
- пункт 3.6.: Орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі;
- пункт 3.7.: Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць;
- абзац 1 пункту 6.2.: За несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати на користь Підприємства-балансоутримувача Орендар сплачує на користь Підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України;
- абзац 1 пункту 9.1.: Цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє з 27.02.2020 до 25.02.2023;
- абзац 3 пункту 9.7.: У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
26.03.2020 Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було передано, а Громадською спілкою прийнято в користування приміщення у нежитловому будинку, що перебувають на балансі у Комунального підприємства, загальною площею 87,50 кв.м (у т.ч. 1 поверх - 6,60 кв.м, 2 поверх - 76,30 кв.м, підвал - 4,60 кв.м), розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 4 літера А, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна, який було підписано уповноваженими представниками Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Громадської спілки та Комунального підприємства, та скріплений печатками вказаних сторін Договору.
Заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2025 року по січень 2026 року у розмірі 15 262,96 грн була повністю сплачена Громадською спілкою 14.03.2026. Дана обставина визнається Комунальним підприємством та підтверджується банківською випискою за рахунками, сформованою обслуговуючим банком - АТ "Банк Кредит Дніпро" від 16.03.2026.
У зв'язку із несвоєчасним справлянням Громадською спілкою орендних платежів у період з жовтня 2025 року по січень 2026 року за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3224 від 27.02.2020 Комунальне підприємство звернулося з даним позовом до суду.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне положення мітиться в частині 1 статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання Договору №3224 від 27.02.2020, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договорами найму (оренди), за яким відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Таким чином, укладення Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Громадською спілкою та Комунальним підприємством Договору №3224 від 27.02.2020 було спрямоване на отримання Громадською спілкою у користування майна (нежитлові приміщення загальною площею 87,50 кв.м, розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок №4 літера А) та одночасного обов'язку останньої зі справляння плати за користування таким майном.
Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина 3 статті 760 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
03.10.2019 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (Закон №157-IX від 03.10.2019).
У зазначеному Законі в розділі "Прикінцеві та перехідні положення" було передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року (за винятком окремих зазначених норм).
За положеннями преамбули вказаного нормативно-правового акта цей Закон регулює: правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим. Дія цього Закону не поширюється на відносини концесії державного та комунального майна.
Оскільки об'єктом оренди є майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, тому на спірні правовідносини поширюються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 №157-ІХ.
За положеннями статті 17 Закону України №157-IX орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором (частина 1).
Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України (частина 2).
Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно (частина 3).
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності (частина 4).
Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування (абзац 3 частини 5).
Відповідно до пункту 3.1. Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 (у редакції рішення Київської міської ради від 06.12.2018 №253/6304) і рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 21.01.2020 (протокол №2488 пункт 254) та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2020 року:
17,88 грн за 1 кв.м для площі 20,00 кв.м;
35,77 грн за 1 кв.м для площі 30,00 кв.м;
53,65 грн за 1 кв.м для площі 37,50 кв.м, що в цілому складає 3 442,83 грн. Якщо Договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до Орендаря листом за підписом уповноваженої особи Орендодавця.
Згідно з пунктом 3.2. Договором орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Таким чином, заборгованість за період з жовтня 2025 року по січень 2026 року становить 15 262,96 грн (разом із ПДВ): за жовтень 2025 року - 3 780,67 грн, за листопад 2025 року - 3814,70 грн, за грудень 2025 року - 3 829,97 грн, за січень 2026 року - 3 837,62 грн.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами частини 2 статті 17 Закону України №157-IX орендна плата вноситься у строки, визначені договором.
Згідно з пунктом 3.7. Договору орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки основну заборгованість за період з жовтня 2025 року по січень 2026 року було сплачено Громадською спілкою лише 14.03.2026, суд дійшов до висновку про порушення останньої своїх зобов'язань за Договором в частині своєчасного внесення орендної плати.
У зв'язку з цим Комунальним підприємством заявлено до стягнення 65,00 грн 3% річних та 87,26 грн інфляційних втрат, з яких:
9,63 грн 3% річних та 34,03 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.10.2025 по 31.10.2025 на суму боргу у розмірі 3 780,67 грн;
18,73 грн 3% річних та 30,38 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.11.2025 по 30.11.2025 на суму боргу у розмірі 7 595,37 грн;
29,11 грн 3% річних та 22,85 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.12.2025 по 31.12.2025 на суму боргу у розмірі 11 425,34 грн;
7,53 грн 3% річних та 0,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2026 по 06.01.2026 на суму боргу у розмірі 15 262,96 грн.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передумовою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов'язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов'язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Таким чином, зобов'язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Перевіривши розрахунок компенсаційних нарахувань, суд вважає його необґрунтованим, оскільки Позивачем всупереч положенням пункту 3.7. Договору неправильно визначено початок періоду прострочення. При цьому, виходячи з приписів частини 2 статті 237 ГПК України, перевірка нарахованих сум здійснюється судом в межах присічних термінів, визначених Позивачем.
Отже, за розрахунком суду, обґрунтовані розмірі 3% річних становить 47,48 грн, а інфляційних втрат - 87,26 грн, з яких:
7,77 грн 3% річних та 34,03 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 07.10.2025 по 31.10.2025 на суму боргу у розмірі 3 780,67 грн;
15,61 грн 3% річних та 30,38 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 06.11.2025 по 30.11.2025 на суму боргу у розмірі 7 595,37 грн;
22,85 грн 3% річних та 22,85 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 06.12.2025 по 31.12.2025 на суму боргу у розмірі 11 425,34 грн;
1,25 грн 3% річних та 0,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 06.01.2026 по 06.01.2026 на суму боргу у розмірі 15 262,96 грн.
Також Комунальним підприємством заявлено до стягнення 1 134,76 грн пені, нарахованою на підставі пункту 6.2. Договору за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, з яких:
165,54 грн, нарахованих за період з 01.10.2025 по 08.10.2025 на суму боргу у розмірі 24364,07 грн;
73,86 грн, нарахованих за період з 09.10.2025 по 31.10.2025 на суму боргу у розмірі 3780,67 грн;
193,53 грн, нарахованих за період з 01.11.2025 по 30.11.2025 на суму боргу у розмірі 7595,37 грн;
300,82 грн, нарахованих за період з 01.12.2025 по 31.12.2025 на суму боргу у розмірі 11425,34 грн;
401,01 грн, нарахованих за період з 01.01.2026 по 31.01.2026 на суму боргу у розмірі 15262,96 грн.
За положеннями статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Згідно з абзацом 1 пункту 6.2. Договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати на користь Підприємства-балансоутримувача Орендар сплачує на користь Підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його також необґрунтованим з тих самих підстав, що й розрахунок компенсаційних нарахувань. При цьому, виходячи з приписів частини 2 статті 237 ГПК України, перевірка нарахованих сум здійснюється судом в межах присічних термінів, визначених Позивачем. Також суд зауважує, що 05.10.2025 - це неділя, тому у відповідності до приписів частини 5 статті 254 ЦК України, останнім днем оплати вважається 06.10.2025, відповідно, 07.10.2025 - перший день прострочення.
Отже, за розрахунком суду, обґрунтований розмір пені становить 830,04 грн, з яких:
80,27 грн, нарахованих за період з 07.10.2025 по 31.10.2025 на суму боргу у розмірі 3780,67 грн;
161,27 грн, нарахованих за період з 06.11.2025 по 30.11.2025 на суму боргу у розмірі 7595,37 грн;
252,30 грн, нарахованих за період з 06.12.2025 по 31.12.2025 на суму боргу у розмірі 11425,34 грн;
336,20 грн, нарахованих за період з 06.01.2026 по 31.01.2026 на суму боргу у розмірі 15262,96 грн.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов Комунального підприємства (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240-241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Громадської спілки "Культурні ініціативи Києва" (03110, місто Київ, вулиця Олексіївська, будинок 3, ідентифікаційний код 42368737) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 47 (сорок сім) грн 48 коп. 3% річних, 87 (вісімдесят сім) грн 26 коп. інфляційних втрат, 830 (вісімсот тридцять) грн 04 коп. пені та 1 995 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто п'ять) 80 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ