ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.04.2026Справа № 910/743/26
За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
до 1) Торезької міської ради (Чистяківська міська громада)
2) Донецької обласної військової адміністрації
про визнання права власності.
Суддя Усатенко І.В.
Представники учасники справи:
Від позивача: Суденко Р.В.
Від відповідача-1: не з'явився.
Від відповідача-2: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Торезької міської ради (далі-відповідач-1) та Донецької обласної військової адміністрації (далі-відповідач-2), в якому просив суд визнати за Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (адреса: вул. Малопідвальна, 8, м. Київ, 01001), (код ЄДРПОУ 00039002) право власності на об'єкт нерухомого майна - нежиле приміщення (ощадна каса) загальною площею 98,7 кв м, (утворене в результаті перепланування квартири № 4 та частини квартири № 3) у житловому будинку за адресою: Донецька область, м. Торез (Чистякове), вул. Мікрорайон -3, буд. № 6.
Ухвалою суду від 02.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 23.02.2026, запропоновано відповідачам-1,-2 подати до суду відзив на позов.
10.02.2026 до суду від відовідача-2 надійшов відзив на позов.
Суд 23.02.2026 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 13.04.2026. Судом встановлено строк позивачу на подання відповіді на відзив до 06.03.2026 та відповідачам-1,-2 строк на подання заперечень на відповідь на відзив до 16.03.2026.
03.03.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Представник відповідача-1 у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 13.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.04.2026.
Представники відповідачів-1,-2 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до положень пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Судом враховано правову позиції Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
Так, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів.
Банк звернувся до суду із позовом про визнання за Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» права власності на об'єкт нерухомого майна - нежиле приміщення (ощадна каса) загальною площею 98,7 кв м, (утворене в результаті перепланування квартири № 4 та частини квартири № 3) у житловому будинку за адресою: Донецька область, м. Торез (Чистякове), вул. Мікрорайон -3, буд. № 6.
Позивач зазначив, що право власності на вказане майно підтверджується Свідоцтвом на право власності на нежиле приміщення (ощадна каса), виданим 31 жовтня 2001 року Виконавчим комітетом Торезької міської ради. Вказане право було зареєстроване за позивачем в Торезькому Бюро технічної інвентаризації 31 жовтня 2001 року за реєстровим номером № 247 та записане в реєстрову книгу № 3.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р (зі змінами) затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в тому числі м. Чистякове (м. Торез) Донецької області.
З представленої суду позовної заяви вбачається, що позивач в обґрунтування своєї правової позиції посилається на постанову Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 02.04.2025 у справі №201/9106/24, в якій викладено висновки про те, що особа, яка є власником/володільцем нерухомого майна, набутого раніше на законних підставах, оригінали правовстановлювальних документів на яке було втрачено, має право на захист свого порушеного права в порядку позовного провадження відповідно до статті 392 ЦК України, яка є спеціальною нормою, що регулює спірні правовідносини.
Ухвалою КЦС ВС від 18.02.2026 у справі №755/5387/24 передано на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2025 року в справі №201/9106/24 (провадження №61-14272св24) та в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2026 року в справі №336/10861/25.
Предметом позову у справі №755/5387/24 є встановлення юридичного факту про визнання права власності на квартиру, яка знаходиться на території Донецької міської територіальної громади, яка тимчасово окупована російською федерацією з 07 квітня 2014 року.
У справі №755/5387/24 перед касаційним судом постало питання чи можливе застосування позову про визнання права власності, у разі якщо власник має документи, які підтверджують його право власності, проте державний реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, набутого раніше на законних підставах до 2013 року, яке розташоване на тимчасово окупованій рф території.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.04.2026 прийнято до розгляду справу №755/5387/24.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ГПК України).
Положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
Пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Частиною 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи подібність правовідносин у справах №755/5387/24 та №910/743/26, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №910/743/26 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до 1) Торезької міської ради та 2) Донецької обласної військової адміністрації про визнання права власності до закінчення перегляду Об'єднаною Палатою Верховного Суду справи №755/5387/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
Як було вказано вище, 13.04.2026 судом закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У контексті вище наведеного, з огляду на встановлені процесуальним законом строки для вчинення певних процесуальних дій, стадії судового процесу, суд звертається до практики Верховного Суду, зокрема, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі №910/7103/21, згідно із якою "суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті".
Також у пункті 4.12 постанови від 16.02.2021 у справі №922/2115/19 Верховний Суд зазначив: "Суд апеляційної інстанції, посилаючись на частину 3статті 269 ГПК України, відмовив у прийнятті додаткових доказів, наданих позивачем, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, залишивши при цьому поза увагою, що ТОВ "Азотфострейд" звертався до суду першої інстанції з відповідними клопотаннями про повернення до стадії підготовчого провадження для подання доказів у зв'язку із обставинами, зазначеними відповідачем у відзиві. Отже висновок суду апеляційної інстанції про неприйняття наданих позивачем доказів на підставі зазначеної норми є передчасним".
З врахуванням наведених правових висновків, оскільки завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, суд зазначає, що за наявності певних вагомих обставин судом може бути прийняте рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Ураховуючи вище встановлені судом обставини щодо зупинення провадження у даній справі, суд вважає за необхідне повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні.
Керуючись ст. ст. 177, 195, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернутися до розгляду справи № 910/743/26 у підготовчому провадженні.
2. Зупинити провадження у справі № 910/743/26 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до 1) Торезької міської ради та 2) Донецької обласної військової адміністрації про визнання права власності до закінчення перегляду Об'єднаною Палатою Верховного Суду справи № 755/5387/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
3. Зобов'язати учасників справи повідомити суд про результати розгляду Об'єднаною
Палатою Верховного Суду справи № 755/5387/24.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.В.Усатенко