ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.04.2026Справа № 910/2563/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп"
про стягнення 39768,88 грн.
за участі представників:
від позивача: Беляєв Ю.Л.
від відповідача: не з'явився,
Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп" про стягнення 39768,88 грн. відшкодування заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди. Також, позивач просив здійснювати розгляд справи в порядку загального провадження з викликом сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 16.04.2026 року.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що вина страхувальника не встановлена, відтак цивільно-правова відповідальність не настала. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу, за відсутності звіту про визначення вартості (розміру) збитків.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
22.06.2024 між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником, укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів, які є предметом застави №202.24.2853198, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням, зокрема, транспортним засобом марки KIA Sportage, державний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 432292 від 09.10.2024, 07.10.2024 о 18.51 год в м. Вінниця по вул. Привокзальна, 10в, водій ОСОБА_2 керував автомобілем «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 , після того, як відбулось зіткнення з автомобілем «KIA/Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 залишив місце ДТП до якого був причетний, чим порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122- 4 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.11.2024 у справі № 127/34387/24, водій ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.11.2024 у справі № 127/33917/24, провадження відносно водія ОСОБА_3 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки KIA Sportage, державний номер НОМЕР_1 , визначена відповідно до рахунку-фактури від 16.10.2024 № 0000001569, складеного ПрАТ «Вінничина-Авто», на суму 46 460,63 грн.
Згідно з рахунком-фактурою від 13.11.2024 № 0000001778, складеного ПрАТ «Вінничина-Авто», вартість ремонту прихованих дефектів автомобіля KIA/Sportage д/н НОМЕР_1 кузов № НОМЕР_3 становить 2 135,02 грн.
Надалі, за фактом проведеного ремонту складено акти виконаних робіт ПрАТ «Вінничина-Авто» від 29.11.2024 № ЗНВА-11761 на суму 46 640,63 грн. та від 29.11.2024 № ЗНВА-11966 на суму 2 135,03 грн.
Як слідує зі страхових актів № 3.24.05204-1 та 3.24.05204-2, розмір страхового відшкодування визначено позивачем у загальній сумі 42 968,88 грн., що сплачена на рахунок СТО відповідно до платіжних інструкцій від 21.10.2024 № 68822029 та від 18.11.2024 № 68822775.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП застрахована у відповідача за полісом серії ЕР-219339203, що станом на дату ДТП був діючим.
У зв'язку з цим, позивач звертався 02.12.2024 до відповідача з заявою № 3.24.05204-ЮО про виплату страхового відшкодування.
17.12.2024 відповідач листом № 240001212644-1 повідоми позивача про прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, оскільки при експлуатації автомобіля «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 не виникла.
Також, до матеріалів справи позивачем долучено висновок від 18.02.2026 № 039/26, складений судовим експертом Коваль Ігорем Миколайовичем, за результатами проведення автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП.
У висновку зазначено, що у причинному зв'язку з виникненням ДТП перебувають дії водія автомобіля «Volkswagen Tiguan», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_2 , які не відповідали технічним вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля KIA Sportage», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 , які не відповідали технічним вимогам п. 10.1 та п. 10.9 Правил дорожнього руху є необхідними умовами для виникнення ДТП, однак не перебувають в причинному зв'язку з виникненням ДТП.
За змістом статті 980 ЦК України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.
Згідно з положеннями статті 999 ЦК України і статей 6, 7 Закону України "Про страхування" за вольовою ознакою страхування може бути добровільним і обов'язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.11.2024 у справі № 127/34387/24, водій ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Станом на час настання страхового випадку (ДТП) цивільно-правову відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована відповідачем на підставі полісу серії ЕР-219339203 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.
Даний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16.07.2018 у справі №910/20412/16.
Так, на підтвердження настання ДТП унаслідок неправомірних дій водія ОСОБА_2 , позивачем долучено висновок від 18.02.2026 № 039/26, складений судовим експертом Коваль Ігорем Миколайовичем, за результатами проведення автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП.
За висновком судового експерта у причинному зв'язку з виникненням ДТП перебувають дії водія автомобіля «Volkswagen Tiguan», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_2 , які не відповідали технічним вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля KIA «Sportage», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 , які не відповідали технічним вимогам п. 10.1 та п. 10.9 Правил дорожнього руху є необхідними умовами для виникнення ДТП, однак не перебувають в причинному зв'язку з виникненням ДТП.
При цьому, до матеріалів справи також долучено протоколи про адміністративне правопорушення, схему ДТП, пояснення гр. ОСОБА_3 (водій автомобіля KIA «Sportage», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), відеозапис настання ДТП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №432292, складеним відносно ОСОБА_2 за порушення вимог п. 2.10а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП, останній керував автомобілем «Volkswagen Tiguan», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , відбулося зіткнення з автомобілем KIA «Sportage», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , після чого гр. ОСОБА_2 залишив місце ДТП, до якого був причетний. У поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказано, що через сімейні обставини знаходився в стресовому стані.
Суд зазначає, що не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в дорожньо-транспортній пригоді може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами.
Суд при розгляді справи, не позбавлений та не обмежений у праві самостійно, в рамках розгляду даного виду спору та при наявності відповідних документальних доказів, встановити наявність /відсутність вини в діях кожного з водіїв.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2018 у справі № 910/20412/16.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на саме на відповідача, яким застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 на підставі полісу ЕР-219339203, покладається обов'язок з відшкодування завданої власнику транспортного засобу марки KIA «Sportage», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , шкоди.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 та від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.
Приймаючи до уваги визначену вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки KIA Sportage, державний номер НОМЕР_1 , відповідно до рахунків-фактури від 16.10.2024 № 0000001569, від 13.11.2024 № 0000001778, актів виконаних робіт від 29.11.2024 № ЗНВА-11761, від 29.11.2024 № ЗНВА-11966, позивачем обґрунтовано визначено розмір заподіяної шкоди в сумі 42 968,88 грн.
Згідно з пунктом 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в статті 9 Закону України «Про страхування».
Відповідно до даних полісу серії АР005749075 розмір франшизи становить 3200 грн., що вирахуваний позивачем із заявленої до стягнення суми страхового відшкодування.
Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років - для інших легкових КТЗ.
Пунктом 7.39 Методики визначено, що винятками стосовно використання зазначених вимог є: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм'ятин без пофарбування складової частини)); в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки KIA «Sportage», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску транспортного засобу - 2023 рік, тобто станом на дату ДТП 07.10.2024 строк експлуатації вказаного автомобіля не перевищував 7 років.
Доказів наявності інших визначених Методикою підстав для застосування коефіцієнту фізичного зносу до матеріалів справи не надано.
За наведених обставин, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька 44; ідентифікаційний код 24175269) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес страхування" (04073, м. Київ, пр-т Бандери Степана, будинок 22; ідентифікаційний код 36086124) 39768 (тридцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 88 коп. відшкодування шкоди, а також 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 04.05.2026 року.
Суддя К.В. Полякова