ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.04.2026Справа № 910/5640/25
За позовомЗаступника керівника Житомирської обласної прокуратури
до1. Державної служби геології та надр України 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Хупо Се Трейд»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача 1. Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
відповідачів2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбербур»
провизнання недійсними результату аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та спеціального дозволу на користування надрами, застосування правових наслідків недійсності правочину,
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.
Представники учасників судового процесу:
прокурор:Скляр Д.Ю.;
від відповідача 1:не з'явився;
від відповідача 2:Михайлов А.Л.;
від третьої особи 1:не з'явився;
від третьої особи 2:Єльчанінова І.О.
Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хупо Се Трейд» (далі - ТОВ «Хупо Се Трейд») про визнання недійсними результату аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та спеціального дозволу на користування надрами, застосування правових наслідків недійсності правочину.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ТОВ «Хупо Се Трейд» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що спричинили спотворення результатів аукціону №UA-PS-2020-11-04-000037-3 щодо продажу спеціальних дозволів на користування надрами родовищ ділянок «Лопатичі-1», у зв'язку з чим Прокурор просить суд визнати недійсними такий аукціон, договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні від 29.01.2021 №11/8-20 та спеціальний дозвіл на користування надрами від 01.03.2021 №5138, а також застосувати правові наслідки недійсності правочину, визначені ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, визнавши право власності на грошові кошти в сумі 346 000,00 грн., сплачені ТОВ «Хупо Се Трейд» за придбання спеціального дозволу на користування надрами від 01.03.2021 №5138, за державою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - Комітет) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Амбербур» (далі - ТОВ «Амбербур»).
26.05.2025 до Господарського суду міста Києва від Держгеонадр надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, звертає увагу на те, що він не є ані учасником, ані організатором спірного аукціону, при тому, що він проведений у повній відповідності з вимогами проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Також, відповідач 1 у відзиві на позов просив суд проводити розгляд справи без участі його представника.
27.05.2025 до Господарського суду міста Києва від Прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій заявник зауважує про те, що відповідачем 1 у відзиві на позов не спростовуються підстави даного позову, підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
03.06.2025 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Амбербур» надійшли пояснення третьої особи, відповідно до яких остання заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на відсутність повноважень у прокурора на звернення із даним позовом до суду, а також відсутність обґрунтування та доказів щодо порушення інтересів держави у спірних правовідносинах.
04.06.2025 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Хупо Се Трейд» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач 2 заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав відсутності у прокурора повноважень на звернення з даним позовом до суду, неналежно обраного способу захисту, а також відсутності обґрунтувань та доказів порушення інтересів держави у спірних правовідносинах.
05.06.2025 до Господарського суду міста Києва від Прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій заявник надав додаткові пояснення по суті спору з урахуванням заперечень відповідача 2, викладених у відзиві на позов, підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
10.03.2026 до Господарського суду міста Києва від Прокурора надійшли письмові пояснення, в яких висвітлена правова позиція щодо висновків, викладених у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.12.2025 у справі №922/3456/23. Прокурор підтримав позов та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, вказував на неподібність правовідносин у справі №922/3456/23 та справі 910/5640/25.
11.03.2026 до Господарського суду міста Києва від Держгеонадр надійшли письмові пояснення, відповідно до яких відповідач 1 стверджує про те, що висновки щодо застосування положень частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.12.2025 у справі №922/3456/23, дають підстави для висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог у даній справі.
23.03.2026 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Хупо Се Трейд» надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач 2 надав додаткові пояснення по суті спору, вказав на підстави для залишення позову без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
26.03.2026 до Господарського суду міста Києва від Прокурора надійшли заперечення стосовно доводів відповідача 2 про необхідність залишення позову без розгляду.
В судовому засіданні 01.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 22.04.2026.
22.04.2026 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Амбербур» надійшло клопотання, в якому третя особа просить суд визнати поважними та об'єктивними причини неподання науково-правового висновку Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого та відповідно прийняти такий висновок в якості доказів у справі.
Присутній в судовому засіданні прокурор надав пояснення по суті спору, позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Присутні в судовому засіданні представники відповідача 2 та третьої особи 2 надали пояснення по суті спору, заперечили проти позову, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представники відповідача 1 та третьої особи 1 в судове засідання не з'явилися, про місце, дату і час розгляду справ були належним чином повідомлені.
В судовому засіданні 22.04.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-04-000037-3, сформованого 12.01.2021 14:09:29, відбувся аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка «Лопатичі-1», переможцем якого визнано ТОВ «Хупо Се Трейд».
29.01.2021 між Держгеонадра (продавець) та ТОВ «Хупо Се Трейд» (переможець аукціону) укладено договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ) Ділянки «Лопатичі-1», яка знаходиться в Олевському районі Житомирської області №11/8-20 (далі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого сторони визнають свої права та обов'язки згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №993 «Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів» та від 30.05.2011 №615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», і керуються їх положеннями та положеннями законодавства України під час виконання цього договору.
Згідно із п. 2.1 Договору на аукціоні, що відбувся « 23» грудня 2020 року за результатами проведення торгів переможець аукціону зобов'язується за суму коштів, визначену в протоколі проведення електронного аукціону від « 23» грудня 2020 року №UA-PS-2020-11-04-000037-3, згідно з яким покупець визнаний переможцем аукціону, придбати у продавця спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ) Ділянки «Лопатичі-1», яка знаходиться в Олевському районі Житомирської області. Строк дії договору: 5 років.
01.03.2021 Держгеонадрами видано ТОВ «Хупо Се Трейд» відповідний спеціальний дозвіл на користування надрами №5138.
Разом з тим, рішенням адміністративної колегії Комітету від 17.07.2024 №70/110-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення), зокрема визнано, що ТОВ «Амбербур» та ТОВ «Хупо Се Трейд» вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки цінових пропозицій та участі в аукціоні, проведеному Держгеонадрами за лотом «Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка «Лопатичі-1» (ідентифікатор аукціону в системі «Prozorro.Продажі»: №UA-PS-2020-11-04-000037-3), за таке порушення на ТОВ «Амбербур» та ТОВ «Хупо Се Трейд» накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн., кожному.
За твердженням Прокурора, оскілки в Рішенні встановлені обставини антиконкурентних узгоджених дій учасників аукціону, то його результати суперечать принципу прозорості та конкурентності при реалізації права користування надрами, що встановлені ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра, Порядком проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів» та Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами», а відтак такі торги слід визнати недійсними.
Крім того, Прокурор стверджує, що Договір, укладений за результатами аукціону №UA-PS-2020-11-04-000037-3, проведеного за відсутності добросовісної конкуренції серед учасників, є недійсним в силу положень ч. 1 ст. 203, ч. 1, 3 ст. 215 та ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства щодо необхідності додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування та забезпечення добросовісної конкуренції при виборі переможця конкурсу на отримання спеціальних дозволів на користування надрами.
Також, на переконання Прокурора, необхідно врахувати, що стягнення з ТОВ «Хупо Се Трейд» грошових коштів у розмірі 346 000,00 грн., за спеціальний дозвіл на користування надрами №5138, вже відбулося, а тому з метою уникнення можливих судових спорів щодо їх повернення доцільно встановити, що вони є стягнутими в дохід держави на підставі ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.
Отже, предметом спору у даній справі є вимоги Прокурора про визнання недійсними результатів електронного аукціону, оформленого протоколом про результати аукціону №UA-PS-2020-11-04-000037-3 від 12.01.2021, Договору та спеціального дозволу на користування надрами №5138, як такими, що вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також застосування наслідків недійсності Договору шляхом визнання права власності на грошові кошти у розмірі 346 000,00 грн., які сплачені за придбання спеціального дозволу на користування надрами №5138, за державою на підставі ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Аналогічна за змістом норма містилася у ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України (яка була чинною у період існування спірних відносин).
Виходячи із змісту вказаної норми діючого законодавства, ознаками недійсного правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства, є його спрямованість на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Таким чином, для правильного вирішення спору у цій справі необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення оспорюваних правочинів, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін.
Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №922/1391/18.
В даному випадку, Прокурор має довести, що спірний аукціон, Договір та спеціальний дозвіл за своєю суттю є протиправними, спрямованими на порушення інтересів держави та суспільства.
Так, на переконання Прокурора, порушення економічної конкуренції однозначно суперечить інтересам держави, яка зацікавлена в ефективному використанні надр, зменшенні негативного впливу на довкілля та одержанні якомога більшої суми коштів за спеціальний дозвіл на користування надрами, а у спірних правовідносинах надання права користування надрами фактично відбулося у позаконкурентний спосіб, що і зумовило необхідність звернення із даним позовом до суду.
Втім, антиконкурентна поведінка спрямована на спотворення конкуренції між учасниками торгів, але не завжди має за мету завдати шкоди державі чи підривати її інтереси. Тому така поведінка сама по собі не трансформує правочин у такий, що суперечить інтересам держави та суспільства у значенні ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.12.2025 у справі №922/3456/23.
Суд відзначає, що твердження Прокурора про недійсність спірних правочинів зводяться до порушення ТОВ «Амбербур» та ТОВ «Хупо Се Трейд» законодавства про захист економічної конкуренції, проте в матеріалах справи як відсутні обґрунтування, так і докази в підтвердження того, що таке порушення призвело або мало на меті призвести до не ефективного використання надр, негативного впливу на довкілля чи одержання меншої суми коштів, яка могла б бути отримана державою за такий спеціальний дозвіл на користування надрами.
Тобто, в розрізі обґрунтування позовних вимог у системному зв'язку із ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, у суду відсутні підстави для виснвоку про те, що порушення ТОВ «Хупо Се Трейд» законодавства про захист економічної конкуренції призвело або мало на меті призвести до не ефективного використання надр, негативного впливу на довкілля чи одержання меншої суми коштів, яка могла б бути отримана державою за спеціальний дозвіл на користування надрами. Прокурором не наведено обґрунтованих доводів про порушення інтересів держави та суспільства спірними правочинами.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Матеріалами справи не підтверджується, а Прокурором не доведено факту протиправності спірних правочинів і суперечності їх мети інтересам держави і суспільства, судом не встановлено обставин, з якими положення ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України пов'язують можливість визнання правочинів недійсними.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави суд відзначає, що це питання досліджувалось на стадії відкриття провадження у справі та під час її безпосереднього розгляду і суд дійшов висновку про наявність у Прокурора права на звернення із даним позовом до суду, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
З матеріалів справи вбачається, що подання даного позову саме Прокурором було зумовлене тим, що спірні правовідносини виникли щодо забезпечення реалізації права користування надрами, з огляду на що Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури правомірно звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави, при цьому відсутність органу в інтересах якого подано позов обумовлена тим, що доводився і факт незаконності дій такого органу, Прокурор стверджував, що Державною службою геології та надр України порушено право Українського народу на користування природними об'єктами відповідно до закону, а відтак цей орган влади визначено саме відповідачем у справі.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на Житомирську обласну прокуратуру.
Керуючись статтями 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. У задоволенні позову Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.05.2026.
Суддя В.П. Босий