Рішення від 21.04.2026 по справі 908/3929/25

номер провадження справи 17/2/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 Справа № 908/3929/25

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/3929/25

за позовною заявою: акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна буд. 12-г) в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48

до відповідача-1: фермерського господарства "Любцов", 72373, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Лазурне, вул. Студентська, буд. 24

до відповідача-2: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача-3: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1

про стягнення 1 029 057,41 грн

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Плескачова Т.В., довіреність від 02.01.26 № 19/4-02/30

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Рабушко В.С., ордер серія АР № 1279843 від 12.01.26

відповідача-3: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

30.12.25 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі АТ "Ощадбанк" в особі філії Запорізького ОУ АТ "Ощадбанк") за вих. від 22.12.25 № 55/5.4-03/163423/2025 з вимогами до фермерського господарства "Любцов" (далі ФГ "Любцов", відповідач-1), до ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , відповідач-2) та до ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 , відповідач-3) про солідарне стягнення заборгованості за договором кредитної лінії від 26.03.21 № 1059 у розмірі 1 029 057,41 грн, а саме: 1 027 434,31 грн простроченої заборгованості за основним боргом та 1 623,10 грн простроченої комісії.

Ухвалою від 05.01.26 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3929/25. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 27.01.26 о/об 10 год. 00 хв.

19.01.26 до суду в системі "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшов відзив за вих. від 19.01.26 № 19/01/26-01 на позовну заяву (зареєстровано канцелярією суду та передано судді 20.01.26), в якому останній просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

20.01.26 до суду в системі "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшла заява за вих. № 20/01/26-03 з проханням забезпечити участь у судовому засіданні представника відповідача 2, призначеному на 27.01.26 о 10 год. 00 хв., а також у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 908/3929/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 23.01.26 судом задоволено частково заяву представника відповідача 2 (сформовану в системі "Електронний суд" 20.01.26 за вих. № 20/01/26-03) про участь у судовому засіданні 27.01.26 о 10 год. 00 хв. та у всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції у справі № 908/3929/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з підстав викладених в тексті такої ухвали. Забезпечено участь представника відповідача 2 лише у судовому засіданні 27.01.26 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції по справі № 908/3929/25. В іншій частині заяви відмовлено.

26.01.26 до суду в системі "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь за вих. від 23.01.26 № 55/5.4-03/10277/2026 на відзив відповідача 2, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідачів 1 та 3 в судове засідання 27.01.26 не з'явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

В засіданні 27.01.26 на питання суду (головуючого) представник позивача усно заперечила проти прийняття до розгляду відзиву відповідача 2 на позову заяву, через пропущений строк.

Ухвалою від 27.01.26 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/3929/25 на 10.02.26 об 11 год. 30 хв. Зобов'язано учасників справи виконати вимоги п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 05.01.26 та зобов'язано відповідача 2 (його представника) невідкладно надати суду копію договору про надання правничої допомоги від 12.01.26 № 12/01/26-02 укладеного між відповідачем 2 та адвокатом Рабушко В.С., на який є посилання в ордері зазначеному в тексті цієї ухвали.

06.02.26 до суду в системі "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшло клопотання з проханням долучити до матеріалів справи № 908/3929/25 письмові пояснення відповідача 2 від 06.02.26, копію договору про надання правової допомоги № 12/01/26-02 від 12.01.26. Крім того, представник відповідача 2 повідомив суд про відсутність іншого листування між сторонами спору, окрім того, що вже міститься в матеріалах позовної заяви.

10.02.26 до суду в системі "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява з повідомленням про виконання вимог п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 05.01.26 та з проханням долучити до матеріалів справи № 908/3929/25 додатковий доказ (витяг з російського сайту "КОМПАНІУМ").

Представники відповідачів 1-3 в судове засідання 10.02.26 не з'явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 10.02.26 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 06.04.26 включно та відкладено підготовче засідання у справі № 908/3929/25 на 03.03.26 о 12 год. 00 хв.

27.02.26 до суду в системі "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшла заява з проханням надати можливість приймати участь у судовому засіданні 03.03.26 о 12 год. 00 хв. та у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 908/3929/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 02.03.26 судом задоволено частково заяву представника відповідача 2 (сформовану в системі "Електронний суд" 27.02.26) про участь у судовому засіданні 03.03.26 о 12 год. 00 хв. та у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі № 908/3929/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з підстав викладених в тексті такої ухвали. Забезпечено участь представника відповідача 2 у судовому засіданні, призначеному на 03.03.26 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції по справі № 908/3929/25. В іншій частині заяви відмовлено.

Представники відповідачів 1 та 3 в судове засідання 03.03.26 не з'явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

В засіданні 03.03.26 суд з'ясувавши думку присутніх представників сторін, прийняв до розгляду відзив відповідача 2 (сформований в системі "Електронний суд" 19.01.26) на позовну заяву, відповідь на відзив (сформовану в системі "Електронний суд" 26.01.26), клопотання представника відповідача 2 (сформоване в системі "Електронний суд" 06.02.26) про долучення документів (доказів) та заяву представника позивача (сформовану в системі "Електронний суд" 10.02.26) про долучення доказів.

Представники позивача та відповідача 2 в засіданні 03.03.26 надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в підготовчому засіданні.

Крім того, в засіданні 03.03.26 судом з'ясовано положення ст. ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.

Представниками позивача та відповідача 2 повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.

Ухвалою від 03.03.26 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/3929/25. Призначено справу до судового розгляду по суті на 07.04.26 об 11 год. 30 хв. та задоволено усне клопотання представника відповідача 2 про участь у судовому засіданні 07.04.26 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції.

Представники відповідачів 1-3 в судове засідання 07.04.26 не з'явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

В засіданні 07.04.26 розпочато розгляд справи по суті.

У вступному слові представник позивача в усній формі стисло виклала зміст та підстави своїх вимог щодо предмета позову. Суд перейшов до з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами.

Представник позивача в засіданні 07.04.26 надала усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.

Ухвалою від 07.04.26 судом оголошено перерву в розгляді справи № 908/3929/25 по суті до 21.04.26 о 14 год. 10 хв.

14.04.26 до суду в системі "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшла заява з проханням надати можливість приймати участь у судовому засіданні, призначеному на 21.04.26 о 14 год. 10 хв. в режимі відеоконференції у справі № 908/3929/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 15.04.26 судом задоволено заяву представника відповідача 2 (сформовану в системі "Електронний суд" 14.04.26) про участь у судовому засіданні 21.04.26 о 14 год. 10 хв. в режимі відеоконференції у справі № 908/3929/25 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та забезпечено участь представника відповідача 2 у судовому засіданні, призначеному на 21.04.26 о 14 год. 10 хв. в режимі відеоконференції по справі № 908/3929/25.

Представники відповідачів 1 та 3 в судове засідання 21.04.26 не з'явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представники позивача та відповідача 2 в засіданні 21.04.26 надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.

В засіданні 21.04.26, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 22.12.25 № 55/5.4-03/163423/2025 та у відповіді за вих. від 23.01.26 № 55/5.4-03/10277/2026 на відзив. Просила суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором кредитної лінії від 26.03.21 № 1059 у розмірі 1 029 057,41 грн, а саме: 1 027 434,31 грн простроченої заборгованості за основним боргом та 1 623,10 грн простроченої комісії.

Відповідач 2, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заперечив проти позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві за вих. від 19.01.26 № 19/01/26-01 на позовну заяву. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачі 1 та 3 (їх представники) в судові засідання жодного разу не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином відповідно до законодавства. Про причини такої неявки суд не повідомили. Відзиви на позов, або будь-які заперечення від відповідачів 1 та 3 до суду не надходило.

Відповідачі 1 та 3 зареєстрованих електронних кабінетів не мають.

Місцезнаходженням:

- відповідача 1 є: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Лазурне, вул. Студентська, буд. 24;

- відповідача 3 є: АДРЕСА_3, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ "Укрпошта". У зв'язку із вказаним відповідачі 1 та 3 повідомлені про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення вищенаведених ухвал суду на сайті Господарського суду Запорізької області.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 20 днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 10 днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-норталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною "права на суд", адже в іншому випадку положення ст. 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.08, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень": //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18 та від 21.03.19 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.20 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі 1 та 3 мали право та можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, повідомлення відповідачів 1 та 3 через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та через направлення судом на їх електронну (ні) адресу (си) з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідачів про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того, судом враховано, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (набрав законної сили 18.10.23) внесено зміни, зокрема, до ч. 6 ст. 6 ГПК України та викладено її в наступній редакції: "…Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. …".

Крім того, вказаним Законом внесено зміни також в ч. 7 ст. 42 ГПК України та викладено її в наступній редакції: "… Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи (відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу) зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. …".

Частиною 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" вищезазначеного Закону встановлено, що справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.

З викладеного вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов'язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов'язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатись в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.93), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.99).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.05 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому визнає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

За приписами ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідачів 1 та 3 до суду не надходило.

Наявні матеріали справи № 908/3929/25 дозволяють розглянути справу по суті спору.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Крім того, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на певній частині території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони та третя особа по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників позивача та відповідача 2, суд

ВСТАНОВИВ:

26.03.21 між акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" (Банк) та фермерським господарством "Любцов" (Позичальник) було укладено договір кредитної лінії № 1059 (Кредитний договір).

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в ст. 3 цього договору, та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктами 3.1., 3.2. Кредитного договору визначено, що сума максимального ліміту кредитування становить 1 550 000,00 грн. Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 25.03.24.

Умови щодо визначення розміру процентів за користування кредитом передбачені у пункті 3.5.1. Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (Базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням такої формули: БПС = Індекс UІRD(3m) + Маржа, де:

БПС - розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;

індекс UІRD(3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб;

Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7%.

Пунктом 3.5.2. Кредитного договору визначено, що на момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UІRD(3m) та із застосуванням формули, передбаченої п. 3.5.1. цього договору, розмір Базової процентної ставки становить 14,3 % процентів річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов'язання Позичальника зі плати процентів до моменту першого перегляду (зміни) у відповідності до пп. 3.5.3. цього Договору.

Перегляд Базової процентної ставки та зміні її розміру (збільшення чи зменшення, якщо не є наслідком застосування формули, передбаченої п. 3.5.1. цього договору) здійснюється Банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення цього договору до повного виконання Позичальником зобов'язань за цим договором. … Сторони дійшли згоди, що у випадках, коли розрахований згідно наведеної в пп. 3.5.1. договору формули розмір Базової процентної ставки становитиме значення, яке перевищує 30 % річних, Базова процентна ставки нараховуватиметься в розмірі 30 % річних (Максимальна процентна ставка) (п. 3.5.3. Кредитного договору).

Умовами пункту 3.6. Договору також встановлено особливий порядок виконання Позичальником зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів. Приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч. 2 ст. 526 ЦК України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання Позичальником умов Програми та належного виконання ним умов цього договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності Програмі, Позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку), а саме:

- протягом періоду повної компенсації процентів, сплата процентів за договором в розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом в повному обсязі у зв'язку з наданням Позичальнику компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений у пункті 3.19. Договору;

- протягом періоду часткової компенсації процентів, Позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за договором проценти в розмірі компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов програми становить 3 (три цілих) процента річних;

- решта нарахованих процентів в розмірі КЧП, яка розраховується як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою, що сплачується Фондом у зв'язку з наданням Позичальнику компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в п. 3.19. цього Договору, або Позичальником у випадках та у строки визначені цим договором.

Відповідно до п. 3.7. Договору Позичальник сплачує Банку:

- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5 % від суми максимального ліміту кредитування в день укладання договору;

- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,404 % від суми максимального ліміту кредитування в день укладання договору;

- комісійну винагороду за збільшення максимального ліміту кредитування в розмірі 1,0 % від суми, на яку збільшується сума максимального ліміту кредитування в день укладання таких змін до цього договору.

Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника (п. 3.9 Договору).

Пунктом 3.11 Договору визначено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору, Позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором.

Позичальник зобов'язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з пп. 3.3 цього договору (підпункт 3.11.1. Договору).

Відповідно до п. 3.16 Договору, Позичальник зобов'язується забезпечити своєчасну оплату Банку процентів в порядку та розмірах, визначених цим договором.

Підпунктами 3.16.1., 3.16.2, 3.16.2.1 Договору визначено, що проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі Базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється: 1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається; 2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом. Якщо умовами цього договору встановлено зобов'язання Позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти, обчислюється аналогічно викладеного вище. Проценти нараховані за користування кредитом у відповідному місяці (звітному місяці) протягом строку дії договору сплачуються з 10 по 15 число (включно) місяця, наступного за звітним місяцем, а у випадку розірвання цього договору, дострокового погашення всієї суми кредиту або настання остаточного терміну повернення кредиту - одночасно погашенням всієї основної суми боргу.

З урахуванням умов Програми призупиняється надання компенсації Позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 календарних днів виконання зобов'язань зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами Програми. … (підпункт 3.18.1. Договору).

За умовами пп. 4.3.1. Договору Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з Банком.

У відповідності до пп. 4.3.2. Договору, Позичальник зобов'язався у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Відповідно до п. 8.6. Кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Виконання Позичальником зобов'язань за Договором забезпечено гарантією держави.

Так, на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.20 №1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» (далі - Порядок №1151), постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.20 №1317 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» (далі - Постанова №1317) в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб'єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.

Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році є:

- агент - АТ «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;

- банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком №1151, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;

- гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;

- позичальники - суб'єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов'язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.

Для забезпечення співпраці сторін, пов'язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченко С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.14 № 375 (Гарант) та АТ "Ощадбанк" (Бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.20 (далі - Договір гарантії).

За умовами п. 2.1. Договору гарантії, Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання Принципалами (суб'єктами господарювання, яким надано кредит) частини своїх грошових зобов'язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Пункт 2.7. Договору гарантії встановлює, що у разі настання гарантійного випадку (Принципал не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль) Гарант зобов'язаний сплатити на користь Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу V цього договору.

Пунктами 3.1.-3.3. Договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля Бенефіціар формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які Бенефіціар визначив як такі, що включені до портфеля. Бенефіціар формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов'язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.

У п. 5.1. Договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку Бенефіціар направляє Гаранту вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами.

Відповідно до п. 5.5. Договору гарантії, Гарант на підставі вимог, отриманих від Бенефіціара, з урахуванням інформації Агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою.

Кредит фермерського господарства "Любцов" був включений АТ "Ощадбанк" до портфелю кредитів, зобов'язання за якими частково забезпечені гарантією, зі ставкою індивідуальної гарантії в розмірі 32 % від суми кредиту, та з метою виконання умов програми, 26.03.21 між акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" (Банк) та фермерським господарством "Любцов" (Позичальник) укладено додатковий договір № 1 до договору кредитної лінії № 1059 від 26.03.21 (Кредитний договір).

За умовами п. 2.1 Додаткового договору, сторони приймаючи до уваги юридичний факт ініціювання Позичальником отримання забезпечення за кредитом у вигляді Гарантії та з метою належного врегулювання взаємних правовідносин, які були породжені зазначеним юридичним актом, дійшли згоди доповнити умови кредитного договору наступним.

Відповідно до п. 2.2.1. Додаткового договору, укладанням цього Додаткового договору Позичальник надає Банку наступні додаткові запевнення та гарантії:

- Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (п. 2.2.1.2. Додаткового договору);

- Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком №1151 та Договором про надання гарантії (п. 2.2.1.3. Додаткового договору);

- Позичальнику відомо, що на суму простроченої заборгованості Позичальника перед державою нараховується за кожен календарний день прострочення пеня у розмірі 120 % річної облікової ставки Національного банку України (п. 2.2.1.4. Додаткового договору);

- Позичальник визнає та підтверджує, що Банк у відповідності до норм Порядку та положень Договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену заборгованість перед державою та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості за Кредитом з метою погашення простроченої заборгованості Позичальника перед бюджетом та зобов'язань Позичальника зі сплати пені (п. 2.2.1.5. Додаткового договору);

- Позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з Позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за Гарантією сум та нарахованої пені (п. 2.2.1.6. Додаткового договору);

- Позичальник підтверджує, що він проінформований про те, що протягом строку дії кредитного договору гарант може прийняти рішення виключити з будь-яких причин та на свій власний розсуд кредит з портфелю (зокрема, але не виключно у випадках невиконання зобов'язанім чи порушенім Позичальником умов або наданих ним гарантій, які визначені цим додатковим договором), що призведе до припинення дії гарантії в частині забезпечення нею виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором, про що Позичальник буде невідкладно проінформований Банком (підпункту 2.2.1.9. Додаткового договору).

Згідно із п. 2.3.2. Додаткового договору, у відповідності до норм ст. 528 ЦК України Позичальник надає Банку, як третій особі, право у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету здійснити виконання перед Гарантом зобов'язання Позичальника із погашення 1 іроетроченої заборгованості Позичальника перед державою за рахунок коштів, які будуть надані Позичальнику згідно з Договором кредитної лінії (резервної) в сумі, яка пропорційна частці Кредиту, погашеній за рахунок виплати за гарантією.

Пунктом 2.3.2.1. Додаткового договору визначено, що Позичальник цим зобов'язується повернути (компенсувати) Банку всі кошти, які будуть сплачені Банком, як третьою особою, в погашення Простроченої заборгованості Позичальника перед державою за рахунок коштів, наданих у відповідності до договору кредитної лінії (резервної).

У відповідності до п. 2.3.2.2. Додаткового договору, Банк повідомляє Позичальника про факт виконання ним, як третьою особою, зобов'язання Позичальника зі сплати простроченої заборгованості Позичальника перед державою в день виконання такого зобов'язання в порядку, передбаченому в п. 10.4. Кредитного договору.

Згідно із норм ст. 1000 ЦК України, сторони дійшли згоди, що з моменту укладення цього Додаткового договору Кредитний договір є також договором доручення, за яким Банк (як повірений) зобов'язується вчинити від імені Позичальника (як довірителя) погашення простроченої заборгованості Позичальника перед державою (у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету) за рахунок кредитних коштів за договором кредитної лінії, яка у кладений або буде укладений з метою погашення простроченої заборгованості Позичальника перед державою (п. 2.3.3. Додаткового договору).

Відповідно до п. 2.5. Додаткового договору, сторони погоджуються з тим, що зобов'язання Банку надати кредит (транш) припиняється з моменту виникнення заборгованості за кредитним договором зі сплати основної суми боргу та/або процентів, та/або комісійних винагород, строк сплати яких перевищує 30 календарних днів поспіль.

Пунктом 2.6. Додаткового договору встановлено, що цим сторони визначили, що додатково до забезпечення, передбаченого розділом 4 кредитного договору, на період (та у випадку) включення кредиту до портфелю виконання Позичальником зобов'язання за кредитним договором (у т.ч. і додатковими договорами до нього) частково, згідно Ставки індивідуальної гарантії, забезпечується гарантією. При цьому, Банк самостійно визначає ставку індивідуальної гарантії за кредитом та має право самостійно змінювати її розмір в порядку, передбаченому договором про надання гарантії.

В доповнення до інших комісійних винагород, передбачених кредитним договором, Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду за здійснений Банком операції з управління зa кредитом, що пов'язана з отриманням Гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1 % річних, яка нараховується щомісячно на діючий ліміт кредитування, помножений на Ставку індивідуальної гарантії, станом на останній банківський день кожного місяця/ останній банківський день користування Позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до Портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім (п. 2.7. Додаткового договору).

У відповідності до п. 3.2. та п. 3.3. Додаткового договору, датою підписання цього Додаткового договору є дата, зазначена на його першій сторінці. Цей Додатковий договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання Позичальником Зобов'язань за кредитним договором, а також зобов'язань, визначених у цьому Додатковому договорі.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором від 26.03.21 № 1059 акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" (Кредитор або Банк) та:

- громадянином України ОСОБА_1 (Поручитель) 26.03.21 укладено договір поруки № 1, за умовами якого предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ФГ "Любцов" зобов'язань за договором кредитної лінії № 1059 від 26.03.21;

- громадянином України ОСОБА_2 (Поручитель) 26.03.21 укладено договір поруки № 2, за умовами якого предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ФГ "Любцов" зобов'язань за договором кредитної лінії № 1059 від 26.03.21.

Відповідно до умов п.п. 2.1., 2.2. Договорів поруки № 1 та № 2, Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов'язання, у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і Божник, в порядку, визначеному Кредитним договором, у т.ч., але не виключно, у разі: повного чи часткового невиконання Боржником зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в т.ч. згідно з Графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в т.ч. у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою Кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором (п.п. 2.2.1.); не відшкодування завданих Кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов кредитного договору (п.п. 2.2.2.).

Згідно із п.п. 2.4, 2.5 Договорів поруки № 1 та № 2, обсяг зобов'язань Поручителя за цими договорами не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах визначених цим договором) зобов'язання за Кредитним договором, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання. Поручитель також відповідає перед Кредитором за повернення Боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку, визначеному Кредитним договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами).

Пунктом 10.1. Договорів поруки № 1 та № 2 визначено, що ці договори вступають в силу з моменту їх підписання сторонами та діють протягом 10 років з моменту його підписання сторонами.

Також, з метою забезпечення належного виконання Позичальником зобов'язань за договором кредитної лінії № 1059 від 26.03.21 між Банком та ОСОБА_1 26.03.21 було укладено Іпотечний договір №1, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізькі області Чудською О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1138 (Іпотечний договір).

Відповідно до положень п. 1.1. Іпотечного договору, Іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору передає в іпотеку, а Іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, Предмет іпотеки, що належить Іпотекодавцю на праві власності.

Пунктом 2 розділу «Терміни та їх тлумачення» Іпотечного договору визначено, що зобов'язання (в повному обсязі або окремій його частині), що випливають з Кредитного договору, в т.ч., але не виключно:

- повернути Іпотекодержателю кредитні кошти надані у розмірі 1 550 000,00 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок із терміном повернення не пізніше « 25» березня 2024 року, із погашенням згідно графіку та на умовах визначених у Кредитному договорі;

- сплатити Іпотекодержателю проценти за користування кредитом, у розмірі, що визначений на основі: Процентних ставок, які встановлюються відповідно до умов, зазначених у Кредитному договорі;

- сплатити Іпотекодержателю комісійні винагороди у строки та на умовах, зазначених у Кредитному договорі;

- сплатити на користь Іпотекодержателя штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором, а також інші платежі, що підляг ають сплаті згідно умов Кредитного договору;

- відшкодувати Іпотекодержателю в повному обсязі Збитки, понесені у випадку неналежного виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором, у т.ч. витрати понесені Іпотекодержателем, втрачені грошові кошти та/або неодержані ним доходи.

Згідно із п. 1.3. Іпотечного договору, предметом іпотеки за цим Договором є комплекс будівель і споруд, що складається з будівель: А-1, Б-1, В-1, вбиральної У, огорожі №1, замощення № І, II, III, загальною площею 3 297,6 м. кв., які знаходяться у Запорізькій області, Мелітопольському районі, селі Лазурне, по вулиці Студентській, будинок 24 та земельна ділянка (кадастровий № №2323083500:06:001:0033), яка розташована за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, селі Лазурне, по вулиці Студенській, будинок 24 , загальною площею 1,8752 га, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться в межах кордону: А-Б - ОСОБА_2 , Б-А Полянівська сільська рада.

Відповідно до п. 1.5. Іпотечного договору, … за взаємною згодою сторін вартість Предмету іпотеки становить 1 600 224,00 грн (договірна вартість предмета іпотеки), в т.ч.: договірна вартість нерухомого майна, визначеного п.п. 1.3.1. цього договору, 1 189 555,00 грн; договірна вартість нерухомого майна визначеного п.п. 1.3.2. цього договору, становить 410 669,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору кредитної лінії № 1059 від 26.03.21, Банк надав Позичальнику кредит, перерахувавши 30.03.21 - 1 550 000,00 грн з рахунку Банку № НОМЕР_1 для обліку основного боргу за Договором на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів № НОМЕР_2 .

За поясненнями позивача, Позичальником (відповідачем 1) з 05.10.22 допущено прострочення зі сплати основного боргу, процентів, за користування кредитом та комісійних винагород. Позичальник не здійснив плановий платіж та допустив прострочення заборгованості за процентами згідно з графіком платежів, яка залишилась несплаченою протягом 90 календарних днів поспіль, що призвело до настання гарантійного випадку в розумінні п. 2.7. Договору гарантії, внаслідок чого 05.10.22 на рахунку Позичальника НОМЕР_2 була відображена прострочена заборгованість за основним боргом.

26.09.23 Банком направлено на електронну адресу Позичальника вимогу за вих. від 25.09.23 № 107.10-19/60579/2023 про відкликання кредиту, в якій Банк на підставі п.п. 3.13.2. Кредитного договору вимагає в останнього дострокового повернення всієї суми кредиту та здійснення платежів за нарахованими процентами за користування кредитом та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов цього договору, чка станом на 25.09.23 становить 1 756 427,56 грн, у т.ч.: заборгованість за кредитом - 1 550 000,00 грн, у т.ч. поточна 0,00 грн, заборгованість за процентами - 202 466,95 грн, заборгованість за комісіями - 785,27 грн, штраф за порушення п. 4.3.16. Договору - 3 175,34 грн. Крім того, Банк вимагає в строк не пізніше 25 банківських днів з дати направлення Банком цієї вимоги сплатити заборгованість, яка станом на 25.09.23 становить 1 756 427,56 грн.

У зв'язку із настанням гарантійного випадку, АТ «Ощадбанк» в порядку, передбаченому Договором гарантії, звернувся до Гаранта (з копією Агенту) з вимогою на сплату за Гарантією № 93 від 06.12.23 за договором про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.20, в якій повідомляє про настання Гарантійного випадку за Проблемним кредитом № 1059 від 26.03.21, унікальний порядковий № кредиту 19724353209 згідно з Реєстром станом на 30.11.23 та просить перерахувати суму сплати за гарантією в розмірі 496 000,00 грн на рахунок Бенефіціара відповідно до п. 5.5. Договору.

За результатами розгляду зазначеної вимоги 02.01.24 Гарант перерахував Банку суму у розмірі 496 000,00 грн для відшкодування за кредитною операцією.

На виконання п. 6.1. Договору гарантії, Банк спрямував отримані кошти в рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив на рахунку виникнення простроченої заборгованості ФГ "Любцов" перед державою в сумі 496 000,00 грн.

12.07.24 АТ «Ощадбанк» направлено відповідачам 1, 2 та 3 (на адресу електронної пошти) повідомлення за вих. від 12.07.24 № 55/5.4-02/79987/2024, № 55/5.4-02/79985/2024 та № 55/5.4-02/79986/2024 про необхідність погашення простроченої заборгованості з пропозицією про добровільне врегулювання, в яких повідомило останніх про наступне (дослівно):

«… Станом на 04.07.2024 розмір заборгованості за договором кредитної лілії №1059 від 26.03.2021 без врахування штрафних санкцій становить 1 935 915,16 грн, яка складається з:

- 1 054 000,00 грн - прострочена заборгованість за основним боргом;

- 384 795,91 грн - прострочені проценти за користування кредитом;

- 1 119,25 грн - прострочена заборгованість по нарахованим комісіям;

- 496 000,00 грн - прострочена заборгованість перед державою (бюджетом).

Відповідно до умов договору поруки №1 від 26.03.2021 Ви як поручитель у повному

обсязі відповідаєте своїм майном за повне та своєчасне виконання зобов'язань ФГ «Любцов» за договором кредитної лінії №1059 від 26.03.2021.

Враховуючи широкомасштабну військову агресію російської федерації проти України та запровадження у зв'язку з цим на всій території України воєнного стану, розуміючи фінансові труднощі, з якими на сьогодні стикаються клієнти Банку, пропонуємо Вам спільно розробити прийнятний для обох сторін сценарій добровільного врегулювання заборгованості шляхом проведення реструктуризації на запропонованих Банком умовах (зокрема, у вигляді пролонгації строку погашення заборгованості та/або зменшення штрафних санкцій) або застосування інших інструментів добровільного врегулювання заборгованості (зокрема, погашення заборгованості або реалізації майна у добровільному ^ порядку, погодженому з Банком).

З цією метою просимо Вас у строк до 7 календарних днів з дня отримання даної пропозиції звернутися до філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» (69063, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 48) або до найближчого відділення АТ «Ощадбанк», а у разі неможливості - направити письмову відповідь на пропозицію Банку за адресою філії: 69063, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 48 або на електронну пошту debtofflce.southeast.reg@oschadbank.ua або зателефонувати за номером (061) 239 - 77 - 26.

В іншому випадку та у разі не погашення простроченої заборгованості перед банком та державою у повному обсязі у строк до 7 календарних днів з дня отримання даної пропозиції, Банк вимушений буде розпочати вжиття заходів примусового стягнення заборгованості з урахуванням вимог чинного законодавства України.».

АТ «Ощадбанк» направлено відповідачам 1, 2 та 3 (на адресу електронної пошти) повідомлення за вих. від 13.06.25 № 55/5.4-02/79447/2025, № 55/5.4-02/79448/2025 та № 55/5.4-02/79449/2025 про перехід прав кредитора, в яких повідомило останніх про наступне (дослівно):

«… 1. 06.12.2023 АТ «Ощадбанк» звернувся до гаранта (держави) з вимогою про отримання відшкодування за гарантією, за результатами розгляду якої 02.01.2024 гарант перерахував Банку гарантійну суму у розмірі 496 000 грн.

2. У зв'язку із здійсненням державою гарантійної виплати за договором кредитної лінії №1059 від 26.03.2021, у позичальника ФГ «ЛЮБЦОВ» з 02.01.2024 виникла прострочена заборгованість перед державою на суму 496 000 грн.

3. Також до держави перейшли права кредитора за договором кредитної лінії №1059 від 26.03.2021 у розмірі частини обов'язку, що була виконана гарантом.

4. Загальна заборгованість за договором кредитної лінії №1059 від 26.03.2021 станом на 12.06.2025 становить 1 780 583,99 грн (у т.ч. прострочена заборгованість перед державою (бюджетом) на суму 477 615,43 грн) та підлягає сплаті на рахунок НОМЕР_3 , відкритий у філії-Запорізькому обласному управлінні АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 02760363, код банку 313957.

5. На суму простроченої заборгованості позичальника перед державою нараховується пеня у розмірі 120 % річної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення та АТ «Ощадбанк» має всі повноваження стягувати прострочену заборгованість перед державою та заборгованість перед АТ «Ощадбанк», з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою, у спосіб та згідно процедур, встановлених Порядком надання державної гарантії на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151, та укладеним між Міністерством фінансів України та АТ «Ощадбанк» Договором про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020.

У разі не погашення заборгованості у повному обсязі у строк до 13.07.2025, АТ «Ощадбанк» розпочне примусове стягнення простроченої заборгованості перед державою та заборгованості перед АТ «Ощадбанк».».

АТ «Ощадбанк» направлено відповідачам 1 та 2 (на адресу електронної пошти) вимоги за вих. від 13.06.25 № 55/5.4-02/79450/2025 та № 55/5.4-02/79451/2025 про усунення порушення зобов'язань за договором кредитної лінії від 26.03.21 № 1059, в яких повідомило останніх про наступне (дослівно):

«… На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», Банк вимагає сплатити протягом 30 (тридцяти) днів заборгованість за кредитом та/або процентів та інших платежів, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору, на рахунок НОМЕР_4 , відкритий у філїї - Запорізькому обласному управлінні АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 02760363, код банку 313957.

У разі непогашення Боржником заборгованості за кредитом та/або процентів та інших платежів, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору, Банком буде розпочато процедуру звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором №1 від 26 березня 2021 і є забезпеченням виконання Боржником зобов'язань за Договором кредитної лінії № 1059 від 26 березня 2021, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в примусовому порядку, в межах процедури виконавчого провадження, для задоволення грошових вимог Банку. …».

АТ «Ощадбанк» направлено відповідачам 2 та 3 (на адресу електронної пошти) вимоги за вих. від 13.06.25 № 55/5.4-02/79452/2025 та № 55/5.4-02/79453/2025 про виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, в яких вимагає в останніх (дослівно):

« … АТ «ОЩАДБАНК» вимагає від Вас як поручителя у 10-денний строк з дати направлення цієї вимоги виконати порушене зобов'язання ФГ «ЛЮБЦОВ» за договором кредитної лінії №1059 від 26.03.2021 у повному обсязі та сплатити загальну заборгованість за договором кредитної лінії №1059 від 26.03.2021, яка станом на 12.06.2025 становить 1 780 583,99 грн (у т.ч. прострочена заборгованість перед державою (бюджетом) на суму 477 615,43 грн) на рахунок НОМЕР_3 , відкритий у філії-Запорізькому обласному управлінні АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 02760363, код банку 313957. …».

У відповідності до відповідей від 18.06.25 № 1 та № 2 на вимоги від 13.06.25 № 55/5.4-02/79452/2025 та № 55/5.4-02/79453/2025, відповідачі 2 та 3 повідомили АТ «Ощадбанк» про те, що (дослівно):

«… На даний момент я, як поручитель, не маю можливості виконати взяті на себе зобов'язання через обставини непереборної сили, що настали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації частини території Запорізької області, включно з м. Мелітополь, де розташоване сільськогосподарське підприємство.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні запроваджено правовий режим воєнного стану, який триває й на момент звернення. Водночас згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1364 від 06.12.2022 та наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022, м. Мелітополь офіційно віднесено до переліку тимчасово окупованих територій з 25.02.2022 року.

Починаючи з 24.02.2022 року, підприємство фактично припинило господарську діяльність, всі наймані працівники були звільнені, що унеможливлює надходження коштів та виконання фінансових зобов'язань. До цього часу всі зобов'язання фермерським господарством виконувалися належним чином.

Більше того, відповідно до ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та постанови Правління НБУ № 18 від 24.02.2022, на період дії воєнного стану забороняється проведення будь-яких фінансових операцій, зокрема перерахування коштів, з тимчасово окупованих територій. Установи банків зобов'язані блокувати такі перекази, що фактично унеможливлює належне виконання боргових зобов'язань з мого боку.

Зокрема ч. 3. Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим па тимчасово окупованій території України» зазначає, що під час режиму тимчасової окупації платіжний режим діє з урахуванням того, що система електронних платежів Національного банку України та внутрішньодержавні платіжні системи, платіжними організаціями яких є резиденти України, не застосовуються на тимчасово окупованій території.

На тимчасово окуповану територію поширюються норми Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" з урахуванням того, що електронні платіжні засоби, емітовані на тимчасово окупованій території, у тому числі мобільні платіжні інструменти, не можуть використовуватись на іншій території України з метою ініціювання переказу коштів.

Отже, фізично здійснити перерахування коштів з метою погашення боргових зобов'язань в теперішній час є неможливим. …

… Враховуючи викладене, обставини, що склалися, мають характер форс-мажору відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України та ст. 141 Господарського кодексу України, а тому прошу врахувати зазначене та відкласти виконання зобов'язань за договором поруки до моменту припинення дії обставин непереборної сили, а саме - до звільнення тимчасово окупованої території та відновлення повноцінного функціонування банківської системи.

Підсумовуючи викладене, підтверджую свою добросовісність як поручителя та визнаю наявне зобов'язання перед АТ «Ощадбанк». Зобов'язуюсь погасити наявну заборгованість при першій об'єктивній можливості - після відновлення контролю України над тимчасово окупованою територією, де я перебуваю, та відновлення доступу до банківської системи. Запевняю про готовність до подальшої співпраці та врегулювання зобов'язань у законний спосіб.».

АТ «Ощадбанк» направлено відповідачам 1, 2 та 3 (на адресу електронної пошти) листи за вих. від 17.07.25 № 55/5.4-02/94396/2025 «Про розгляд звернення», в яких Банк пропонує спільно розробити прийнятний для всіх сторін сценарій добровільного врегулювання заборгованості шляхом проведення реструктуризації на запропонованих Банком умовах або застосування інших інструментів добровільного врегулювання заборгованості (зокрема, погашення заборгованості або реалізації майна у добровільному порядку, погодженому з Банком).

Згідно із пропозиціями за вих. від 22.07.25 № 1, № 3 та № 4 щодо добровільного врегулювання заборгованості за кредитними договорами та договорами поруки, відповідачі 1, 2 та 3 пропонують АТ «Ощадбанк» розглянути пропозиції відповідачів 1, 2 та 3 щодо виконання фінансових зобов'язань останніх, а саме:

1. Часткове погашення заборгованості. Позичальник та Поручителі готові здійснювати регулярні платежі в розмірі, який буде узгоджено з Банком, з урахуванням фінансових можливостей господарства в умовах тимчасової окупації. З огляду на юридичні обмеження, встановлені Законом України № 1207-VII від 15.04.14, зокрема заборону переказу коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, а також відсутність доступу до українських банківських систем на ТОТ, просять АТ «Ощадбанк» надати роз'яснення щодо можливих механізмів здійснення платежів. У разі необхідності Позичальник та Поручителі готові надати документи, що підтверджують форс-мажорні обставини, спричинені тимчасовою окупацією.

2. Реструктуризація заборгованості. Позичальник та Поручителі просять розглянути можливість реструктуризації залишку заборгованості шляхом подовження строку дії кредитних договорів або зменшення розміру щомісячних платежів, часткового списання відсотків тощо.

3. У разі необхідності Позичальник готовий співпрацювати з Банком щодо добровільної реалізації майна, погодженої з АТ «Ощадбанк», для часткового або повного погашення заборгованості з урахуванням обмежень та у відповідності чинного законодавства України.

АТ «Ощадбанк» направлено відповідачу 1 (на адресу електронної пошти) лист за вих. від 22.08.25 № 55/5.4-02/108518/2025, в якому пропонує останньому здійснити погашення заборгованості перед державою в повному обсязі (477 615,43 грн) протягом 3 місяців з дати отримання цього листа за договором кредитної лінії № 1059 від 26.03.21. Крім того, позивач зазначив, що після повного погашення заборгованості перед державою банк може розглянути питання щодо врегулювання заборгованості за кредитними договорами шляхом відстрочення застосування інструментів судового врегулювання заборгованості за умови щомісячного погашення заборгованості за кредитними договорами наступними частини, зокрема заборгованість з основної суми боргу та нарахованими процентами за договором кредитної лінії № 1059 від 26.03.21 - протягом 12 місяців, щомісячно, рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем погашення заборгованості перед державою.

У визначений термін заборгованість за договором кредитної лінії № 1059 від 26.03.21 Позичальником та Поручителями не погашена.

Неналежне виконання фермерським господарством "Любцов" зобов'язань за договором кредитної лінії № 1059 від 26.03.21, а також невиконання Поручителями зобов'язань за договорами поруки № 1 та № 2 від 26.03.21 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості у розмірі 1 029 057,41 грн, а саме: 1 027 434,31 грн простроченої заборгованості за основним боргом та 1 623,10 грн простроченої комісії.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою, гарантією. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 ЦК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України унормовано, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, на виконання умов Договору кредитної лінії № 1059 від 26.03.21, Банк надав Позичальнику кредит, перерахувавши 30.03.21 - 1 550 000,00 грн з рахунку Банку № НОМЕР_1 для обліку основного боргу за Договором на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів № НОМЕР_2 .

Позичальником (відповідачем 1) з 05.10.22 допущено прострочення зі сплати основного боргу, процентів, за користування кредитом та комісійних винагород. Позичальник не здійснив плановий платіж та допустив прострочення заборгованості за процентами згідно з графіком платежів, яка залишилась несплаченою протягом 90 календарних днів поспіль, що призвело до настання гарантійного випадку в розумінні п. 2.7. Договору гарантії, внаслідок чого 05.10.22 на рахунку Позичальника НОМЕР_2 була відображена прострочена заборгованість за основним боргом.

Через неналежне виконання Позичальником умов Договору, зокрема, щодо погашення основної суми боргу та процентів за користування кредитом у встановлений п.п. 3.11.1, 3.16 Кредитного договору строк, Банк скористався передбаченим пунктом 3.13 вказаного договору правом на відкликання кредиту та 26.09.23 направив Позичальнику (на адресу електронної пошти) вимогу про відкликання кредиту, якою Позичальник повідомлявся про необхідність протягом 25 банківських днів з дати направлення Банком цієї вимоги, здійснити повернення всієї суми кредиту та платежів за нарахованими процентами за користування кредитом у сумі 1 756 427,56 грн.

Вказана вимога АТ "Ощадбанк" була залишена Позичальником без відповіді та задоволення.

У зв'язку із настанням гарантійного випадку, АТ «Ощадбанк» в порядку, передбаченому Договором гарантії звернувся до Гаранта (з копією Агенту) з вимогою на сплату за Гарантією № 93 від 06.12.23 за договором про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.20, в якій повідомляє про настання Гарантійного випадку за Проблемним кредитом № 1059 від 26.03.21, унікальний порядковий № кредиту 19724353209 згідно з Реєстром станом на 30.11.23 та просить перерахувати суму сплати за гарантією в розмірі 496 000,00 грн на рахунок Бенефіціара відповідно до п. 5.5. Договору.

За результатами розгляду зазначеної вимоги 02.01.24 Гарант перерахував Банку суму у розмірі 496 000,00 грн для відшкодування за кредитною операцією.

На виконання п. 6.1. Договору гарантії, Банк спрямував отримані кошти в рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив на рахунку виникнення простроченої заборгованості ФГ "Любцов" перед державою в сумі 496 000,00 грн.

12.07.24 АТ «Ощадбанк» направлено відповідачам 1, 2 та 3 (на адресу електронної пошти):

- повідомлення за вих. від 12.07.24 № 55/5.4-02/79987/2024, № 55/5.4-02/79985/2024 та № 55/5.4-02/79986/2024 про необхідність погашення простроченої заборгованості з пропозицією про добровільне врегулювання. У яких вказано, що у випадку не погашення простроченої заборгованості перед Банком та державою у повному обсязі у строк до 7 календарних днів з дня отримання даної пропозиції, Банк вимушений буде розпочати вжиття заходів примусового стягнення заборгованості з урахуванням вимог чинного законодавства України;

- вимоги за вих. від 13.06.25 № 55/5.4-02/79450/2025 та № 55/5.4-02/79451/2025 про усунення порушення зобов'язань за договором кредитної лінії від 26.03.21 № 1059;

- вимоги за вих. від 13.06.25 № 55/5.4-02/79452/2025 та № 55/5.4-02/79453/2025 про виконання зобов'язання, забезпеченого порукою;

- листи за вих. від 17.07.25 № 55/5.4-02/94396/2025 «Про розгляд звернення», в яких Банк пропонує спільно розробити прийнятний для всіх сторін сценарій добровільного врегулювання заборгованості шляхом проведення реструктуризації на запропонованих Банком умовах або застосування інших інструментів добровільного врегулювання заборгованості (зокрема, погашення заборгованості або реалізації майна у добровільному порядку, погодженому з Банком);

- лист за вих. від 22.08.25 № 55/5.4-02/108518/2025, в якому пропонує останньому здійснити погашення заборгованості перед державою в повному обсязі (477 615,43 грн) протягом 3 місяців з дати отримання цього листа за договором кредитної лінії № 1059 від 26.03.21. Крім того, позивач зазначив, що після повного погашення заборгованості перед державою банк може розглянути питання щодо врегулювання заборгованості за кредитними договорами шляхом відстрочення застосування інструментів судового врегулювання заборгованості за умови щомісячного погашення заборгованості за кредитними договорами наступними частини, зокрема заборгованість з основної суми боргу та нарахованими процентами за договором кредитної лінії № 1059 від 26.03.21 - протягом 12 місяців, щомісячно, рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем погашення заборгованості перед державою.

Однак, у визначений термін заборгованість за кредитом Позичальником та Поручителями не була погашена.

Отже, Позичальник та Поручителі були повідомлені про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у строки вказані у повідомленнях.

Разом з тим, відповіді позивач від відповідачів 1, 2, 3 не отримав, у строк для добровільного виконання зобов'язання грошові кошти відповідачами - 1, 2, 3 не сплачені.

Суд зазначає, що укладені на забезпечення виконання зобов'язань Боржника (відповідача 1) за договором кредитної лінії Договори поруки № 1 та № 2 від 26.03.21 передбачають безумовну, безвідкличну та безоплатну солідарну відповідальність Поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед Банком, що випливають з Договору кредитної лінії № 1090 від 26.03.21.

Приписами ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Судом встановлено, що відповідачами 1, 2, 3 належних та допустимих доказів повернення кредитних коштів в загальній сумі 1 029 057,41 грн, яка складається з простроченої заборгованості за основним боргом в сумі 1 027 434,31 грн та простроченої комісії в сумі 1 623,10 грн за договором кредитної лінії № 1090 від 26.03.21 в повному обсязі або частково суду не надано, а отже суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, судом відхиляються твердження представника відповідача 2 в якості підстави для відмови у позові, в якому останній зокрема наголошує, що порушення зобов'язання сталось не з вини відповідачів, а в силу обставини непереборної сили (форс-мажору) та вважає, що ОСОБА_1 повинен бути звільнений від цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов'язання згідно зі ст.ст. 614, 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України унормовано, що один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України).

За своєю сутністю цивільно-правова відповідальність означає виникнення у особи обов'язку майнового характеру, якого не було до вчинення правопорушення. У ст. 617 ЦК України містяться підстави звільнення (випадок, непереборна сила) саме від відповідальності за порушення зобов'язання, а не за виконання договірного зобов'язання. Тому ст. 617 ЦК України не може бути застосована як підстава, що виключає виконання договірного зобов'язання (постанова Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.11.18 у справі № 757/58385/16-ц (провадження № 61-17601свп18)).

Таким чином, відповідач 2 не звільняється від обов'язку солідарного боржника здійснити виконання зобов'язання фермерського господарства "Любцов" за договором кредитної лінії від 26.03.21 №1059.

Представник відповідача 2 зазначає, що виконання зобов'язання за договором поруки від 26.03.21 № 1, стало об'єктивно неможливим через обставини, за які жодна із сторін не відповідає, а саме через військову агресію російської федерації та окупацію території.

Суд зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Умовами розділу 4 договору поруки від 26.03.21 № 1, Банк та ОСОБА_1 визначили порядок дій при настанні обставин, що матимуть наслідком істотні (негативні) зміни у платоспроможності і кредитоспроможності Поручителя, у т.ч. непрацездатність Поручителя, втрату або зміну постійного місця працевлаштування Поручителем або займаної посади (п. 4.2.6 договору поруки №1).

В даному випадку Поручитель зобов'язаний у строк, що не перевищує 5-ти (п'яти) календарних днів з дати настання обставин, зазначених у п. 4.2.6 (а у випадку, якщо відповідні обставини вимагають негайного реагування, то при першій можливості) письмово повідомляти Банк із наданням підтверджуючих документів.

Відповідачем 2 не надано доказів дотримання порядку, визначеного в договорі поруки № 1, повідомлення позивача про виникнення змін у платоспроможності і кредитоспроможності відповідача 2 та, як наслідок, неможливість своєчасного виконання зобов'язань з моменту початку збройної агресії російської федерації.

Статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Введення на території України режиму воєнного стану є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно розраховує на повернення суми кредиту, процентів нарахованих за користування кредитними коштами та комісійних винагород.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача 2 про те, що неможливість функціонування (припинення господарської діяльності) відповідача 1 внаслідок втрати доступу до земельних ділянок, на яких велася господарська діяльність, та до всього виробничого майна (будівлі, споруди, техніка, обладнання), неможливість здійснення господарської діяльності на окупованій території згідно із законодавством України, є обставиною, що свідчить про припинення зобов'язань на підставі ст. 607 ЦК України.

Більш того, представником позивача надано докази діяльності фермерського господарства "Любцов" на окупованій території та його реєстрацію за російським законодавством (що не спростовано представником відповідача 2 у цій справі), а саме: витяг з російського сайту «КОМПАНІУМ», який веде облік підприємств/організацій, що зареєстровані за російським законодавством та який містить інформацію щодо відповідача 1 - фермерського господарства "Любцов" та його засновників і керівників. У вказаному витязі зазначено (дослівно):

«… Компания зарегестрирована Межрайонной инспекцией Федеральной налоговой службы № 1 по Запорожской области 3 апреля 2024 года. …

… Виды деятельности ООО «ЛЮБЦОВ» по кодам ОКВЭД

01.11 Выращивание зерновых (кроме риса), зернобобовых культур и семян масличных культур

01.13 Выращивание овощей, бахчевых, корнеплодных клубнеплодных культур, грибов и трюфелей

01.19 Выращивание прочих однолетних культур

01.24 Выращивание семечковых косточковых культур

01.29 Выращивание прочих многолетних культур

01.50 Смешанное сельское хозяйство

01.61 Предоставление услуг в области растениеводства + ещё 25 …

… Директор - Любцов Евгений Васильевич ИНН 900106619067 с 3 апреля 2024 г. Является индивидуальным предпринимателем. …

… Учредители:

1. ОСОБА_2 , ИНН 900106618578 с 3 апреля 2024 г., стоимость доли - 1,8 млн. руб., доля капитала - 58,1 %;

2. ОСОБА_3 ИНН 900106619067 с 3 апреля 2024 г., стоимость доли - 1,3 млн. руб., доля капитала - 41,9 %.».

Щодо істотної зміни обставин та наявності підстав для застосування положень ст. 652 ЦК України, то посилання представника відповідача 2 на суттєві зміни ведення господарської діяльності та інші наслідки введення на території України воєнного стану не свідчать про одночасну наявність умов, за яких згідно з ст. 652 ЦК України, договір кредитної лінії може бути змінений або розірваний за рішенням суду.

Щодо підстав припинення поруки необхідно зазначити, що відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Поряд з цим, судом встановлено, що зобов'язання за кредитним договором відповідачем 1 не виконані. Отже, зобов'язання за Основним договором не припинились, а оскільки Договори поруки укладено сторонами для забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредитної лінії, то не припинилась і дія Договорів поруки.

Слід також зазначити, що судом першої інстанції враховано, що принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.05).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.08 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.19 у справі № 902/761/18, від 20.08.20 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

При цьому, в контексті положень ст. 55 Конституції України (кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань), а також вимог ст. 4 ГПК України (право на звернення до суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується …), через надуманість та безпідставність, судом відхиляється твердження представника відповідача 2, які викладені у відзиві за вих. від 19.01.26 № 19/01/26-01 на позовну заяву.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому, позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також, у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судом досліджено усі обставини справи № 908/3929/25 та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.

Крім того, враховуючи спірний характер правовідносин між сторонами суд вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового процесуального рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Наведене вище в тексті цього рішення спростовує інші твердження відповідача щодо правових підстав для повної відмови у задоволенні позову у цій справі.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При цьому, судом враховано також і те, що в договорах поруки за № 1 та № 2 від 26.03.21 місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_3 .

А тому, суд обґрунтовано вважає, що через вказану обставину ОСОБА_2 , яка є відповідачем 3 у цій справі, за наявності під час судових засідань у справі представника відповідача 2 (у даному випадку ОСОБА_1 ), в силу вказаного, була належним чином повідомлена про дату та час судових засідань у справі № 908/3929/25.

Більш того, ОСОБА_1 , як відповідач 2 у цій справі, також виходячи із матеріалів цієї господарської справи (зокрема за договором кредитної лінії від 26.03.21), є головою фермерського господарства "Любцов" (яке є відповідачем 1). А тому, участь у судових засіданнях по справі представника відповідача - 2 - Рабушко В.С. (на підставі ордеру серії АР № 1279843 від 12.01.26) свідчить про те, що відповідач 1 належним чином повідомлений як про розгляд справи № 908/3929/25 Господарським судом Запорізької області, так і про дату та час відповідних судових засідань по ній.

А тому, при розгляді цієї справи суд обґрунтовано виходив із того, що відповідачі 1 та 3 належним чином були повідомлені як про розгляд справи № 908/3929/25 Господарським судом Запорізької області, так і про дату та час відповідних судових засідань по ній.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати присуджуються до стягнення порівну з кожного відповідачів на користь позивача.

Згідно з п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли, позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Судовий збір за даним позовом складає 15 435,86 грн та підлягає розподіленню порівну між відповідачами 1, 2 та 3.

Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з фермерського господарства "Любцов" (72373, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Лазурне, вул. Студентська, буд. 24, код ЄДРПОУ 37520964), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363) - 1 027 434 (один мільйон двадцять сім тисяч чотириста тридцять чотири) грн 31 коп. простроченої заборгованості за основним боргом та 1 623 (одну тисячу шістсот двадцять три) грн 10 коп. простроченої комісії. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фермерського господарства "Любцов" (72373, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Лазурне, вул. Студентська, буд. 24, код ЄДРПОУ 37520964) на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363) - 5 145 (п'ять тисяч сто сорок п'ять) грн 29 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363) - 5 145 (п'ять тисяч сто сорок п'ять) грн 29 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363) - 5 145 (п'ять тисяч сто сорок п'ять) грн 28 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.05.2025.

Суддя В.Л. Корсун