вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
що підлягає оскарженню
у справі про неплатоспроможність
30.04.2026м. ДніпроСправа № 904/4243/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (03045, м.Київ, вул.Набережна-корчуватська, буд.27, прим.2, ідентифікаційний номер юридичної особи 44559822)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про визнання грошових вимог
Суддя Суховаров А.В.
при секретарі судового засідання Рудь В.Г.
Представники:
від кредитора: не з'явився
від боржника: не з'явився
в засіданні приймали участь: керуючий реструктуризацією боргів не з'явилась
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 10.09.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )4 введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, до 08.01.2026; призначено керуючим реструктуризацією боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Мотальову-Кравець Валерію Юріївну, свідоцтво №1907 від 25.04.2019 (61105, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.57, оф.10, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Зазначеною вище ухвалою призначити попереднє засідання суду на 28.10.2025.
На виконання ухвали суду від 10.09.2025, господарський суд опублікував оголошення на веб-сайті Верховного Суду України в мережі Інтернет за №77102 від 10.09.2025 про відкриття провадження по справі №904/4243/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
14.04.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" про визнання грошових вимог на суму 33 255,00грн. - основного боргу, витрат по сплаті судового збору у розмірі 5 324,80грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00грн. у справі №904/4243/25 про визнання неплатоспроможним ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 15.04.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" про визнання грошових вимог до залишено без руху; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме надати до Господарського суду Дніпропетровської області: докази надсилання копії заяви з додатками на адресу боржника.
Зазначеною вище ухвалою роз'яснено заявнику, що у тому випадку, якщо заявник не усуне всі недоліки у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, яка звернулась із заявою про визнання грошових вимог.
15.04.2026 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 15.04.2026.
Ухвалою суду від 17.04.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (03045, м.Київ, вул.Набережна-корчуватська, буд.27, прим.2, ідентифікаційний номер юридичної особи 44559822) про визнання грошових вимог на суму 33 255,00грн., судового збору у розмірі 5 324,80грн., витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00грн. до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) по справі №904/4243/25 прийнято до розгляду; розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 30.04.2026; зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Мотальову-Кравець В.Ю. та боржника надати господарському суду відомості про результати розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал".
30.04.2026 до суду надійшло повідомлення арбітражного керуючого Мотальової-Кравець В.Ю. про розгляд грошових вимог ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", за змістом якого вимоги кредитора визнано частково на суму 21 255,00грн. (заборгованість за тілом кредиту та відсотками), в решті вимог - 12 000,00грн. (штраф) та 10 000,00грн. (витрати на правничу допомогу) - відмовлено.
В судове засідання 30.04.2026 учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.
20.01.2025 між ОСОБА_1 (далі - Споживач) та ТОВ "Слон Кредит" укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2058600 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом Споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в Товаристві. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС Товариства.
Відповідно до п.1.2 Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Сторони погодили в п.1.3 Договору, що сума кредиту (загальний розмір) складає: 6 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.
Згідно з п.1.4 Договору строк кредиту 360 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Відповідно до п.1.5 Договору тип процентної (их) ставки (ок) - фіксована (і). За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов:
- підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит) (п.1.5.1 Договору);
- стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 18.02.2025 року включно (п.1.5.2 Договору).
Згідно з п. 1.7.1 Договору денна процентна ставка на дату укладення Договору складає 0.971% в день, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України "Про споживче кредитування": (20 970,00грн./6 000,00грн. ) / 360дн. ? 100 % = 0.971% в день.
Сторони погодили в 2.1 Договору, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 . У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) Товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), Сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів Споживача для надання кредиту за цим Договором. При цьому, така додаткова угода може бути укладена лише протягом 24-х годин з моменту прийняття Товариством рішення про надання кредиту Споживачу. Якщо Сторони з будь-яких причин у вказаний строк не укладуть вказану додаткову угоду Споживач втрачає право отримати кредитні кошти за цим Договором, а у Товариства не виникає прострочення кредитора.
Відповідно до п.2.2 Договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 20.01.2025 року або 21.01.2025 року. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступний календарний день, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п.1.4 Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу Споживача.
Згідно з п.5.1 Договору Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.5.3. Договору.
Відповідно до п.6.4 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф:
- у розмірі 600,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4.1 Договору);
- у розмірі 120,00 гривень починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4.2 Договору).
Роз'яснення щодо штрафу, порядок нарахування (п.6.4.3 Договору):
- економічна сутність штрафу - грошова сума, яку Споживач повинен сплатити Товариству у випадку порушення строків сплати кредиту та/або процентів. Відповідно до ч.2 ст. 546 ЦК України штраф є іншим видом забезпечення виконання зобов'язання;
- база для розрахунку штрафу - для цілей цього Договору "база розрахунку" не використовується, оскільки штраф встановлено в абсолютному значенні, як результат використання відповідної бази до укладення Договору;
- порядок обчислення штрафу здійснюється відповідно до наступної формули:
Штраф = "розмір штрафу, встановлений за 4-ри дні порушення" + ("розмір штрафу, що встановлений з 5-го дня" помножити на "кількість днів порушення, починаючи з 5-го дня").
Згідно з п.9.2 Договору Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4.Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов'язань за ним.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України " Про електронну комерцію).
Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України " Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, надсилаються іншій стороні цього договору
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
З огляду на викладене, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що передбачено статтею 205, 207 ЦК України.
Оскільки ТОВ "Слон кредит" не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Боржника відбулось через систему Pay Tech, на підставі укладеного Договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 року між ТОВ "Слон кредит" та ТОВ "ПЕЙТЕК".
ТОВ "ПЕЙТЕК" надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ (рішення від 29.05.2023 №21/990-РК), та отримало Ліцензію Національного банка України.
Відповідно до довідки ТОВ "ПЕЙТЕК" за Договором № 2058600 від 20.01.2026 на рахунок Бойченко М.Ю. перераховано грошові кошти у сумі 6 000,00грн. на платіжну карту 4149510032412118.
13.08.2025 між ТОВ "Слон кредит" (далі - Клієнт) та ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (далі - Фактор) укладено Договір факторингу № 13082025-1 (далі - Договір факторингу), відповідно до п.1.1 якого за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п.1.2 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства (п.1.3 Договору факторингу).
Відповідно до п.1.4 Договору факторингу наступне відступлення Фактором права грошової вимоги за цим Договором до третіх осіб допускається.
Згідно з п.3.1 Договору факторингу загальна сума Прав Вимоги, що відступаються за цим Договором, Ціна Продажу та Одинична Ціна визначаються в день передачі по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, який складається та підписується в день укладання даного Договору.
Загальна сума Прав Вимоги, що відступаються за Договором 41 487 848,01грн. (п.3.2 Договору факторингу).
Відповідно до 3.3 Договору факторингу Ціна Продажу за Договором становить 1 936 527,89грн.
Фактор сплачує Клієнту 100% Ціни Продажу, передбаченої п.3.3. цього Договору, протягом З (трьох ) робочих днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів за наступними реквізитами Клієнта IBAN НОМЕР_4 в АТ "Універсал Банк" (п.3.4 Договору факторингу).
Сторони погодили в п.3.6 Договору факторингу моментом виконання Фактором грошового зобов'язання сторони визначають момент надходження Ціни продажу за цим Договором на рахунок Клієнта, зазначений в п.3.4. даного Договору.
Відповідно до п.4.1 Договору факторингу Клієнт зобов'язується надати Документацію по Боржниках, зазначених у Реєстрі Боржників протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту підписання Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, але в будь-якому разі не раніше дня сплати Фактором Ціни Продажу Заборгованості. Передача Документації здійснюється шляхом укладення між Сторонами відповідного Акту прийому-передачі Документації за формою, встановленою в Додатку №5 до цього Договору.
Договір набирає чинності з моменту Його укладення Сторонами та діє протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців з дня його укладення (п.10.2 Договору факторингу).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" набуло право грошової вимоги до боржника в загальній сумі 32 040,00грн., з якої:
- 6 000,00грн. - сума заборгованості за тілом кредиту;
- 14 040,00грн. - сума заборгованості за відсотками;
- 12 000,00грн. - сума заборгованості за штрафом.
До матеріалів справи долучено докази перерахування коштів ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" на рахунок ТОВ "Слон Кредит" згідно Договору факторингу №13082025-1 від 13.08.2025, Акт приймання-передачі документації.
В межах строку дії Договору, укладеного між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 , ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" у період з 14.08.2025 року по 09.09.2025 року (27 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 1 215,00 грн.: 6 000,00 грн * 0.75% = 45,00 грн. * 27 календарних дні = 1 215,00 грн.
Проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 2058600 від 20.01.2025 року, у зв'язку із чим заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з ОСОБА_1 у сумі 15 255,00грн. (нараховані проценти ТОВ "Слон Кредит" у сумі 14 040,00 грн., проценти нараховані ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" у сумі 1 215,00грн.).
Станом на час розгляду справи, відсутні докази виконання боржником зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту №2058600 від 20.01.2025.
Викладені обставини стали підставою для звернення ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на суму 33 255,00грн. та судового збору у розмірі 5 324,80грн., щодо якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1.ст. 634 ЦК України).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч.1 ст. 1046 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст. 76 ГПК України)
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч.1 ст.77 ГПК України).
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень частини 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Щодо нарахованих відсотків за Договором про надання споживчого кредиту №2058600 від 20.01.2025.
Як було зазначено вище, 10.09.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, до 08.01.2026.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зокрема, припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника.
Дослідивши здійснені кредитором нарахування відсотків дійшов висновку про їх правильність та обґрунтованість, а тому такими, що підлягають визнанню у повному обсязі.
Щодо нарахованих штрафних санкцій за Договором про надання споживчого кредиту №2058600 від 20.01.2025.
Законом України від 15.03.2022 №2120-IX розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18.
Дана норма передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення та встановлює, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 31.01.2024 в справі №183/7850/22 зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Господарський суд зазначає, що воєнний стан в Україні, введений 24.02.2022, тривав на момент виникнення спірних правовідносин та триває на час розгляду справи. Отже, зазначена норма права є чинною та підлягає обов'язковому застосуванню.
Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є імперативною нормою соціального спрямування, прийнятою для захисту громадян у надзвичайних умовах.
Принцип lex specialis derogat generali (закон спеціальний має перевагу над загальним) визначає пріоритет п.18 над загальними нормами цивільного законодавства.
З огляду на те, що штрафні санкції нараховані кредитором за прострочення, яке мало місце під час дії воєнного стану, боржник, на підставі закону, звільнений від обов'язку його сплати.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає за необхідне відхилити грошові вимоги ТОВ "Факторингова компанія "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" в частині визнання штрафних санкцій в загальному розмірі 12 000, 00грн.
Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог заявника про визнання грошових вимог ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" на суму 21 255,00грн., в решті вимог відхилити.
Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника.
За результатом розгляду кредиторських вимог судом встановлено відсутність ознак заінтересованості кредитора щодо боржника, у зв'язку із чим до кредитора не застосовуються наслідки передбачені абз.13 ч.2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, заявником сплачено судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника у розмірі 5 324,80грн., який підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.
Окрім викладеного, кредитором заявлено вимоги про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів правничої допомоги у розмірі 10 000,00грн.
З матеріалів справи вбачається, що 28.07.2025 між Городніщевою Єлизаветою Олегівною (далі - Адвокат) та ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (далі - Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги №28-07/2025 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Керуючись нормами законодавства і правилами професійної етики, адвокат зобов'язаний діяти в інтересах клієнта по даній угоді (п.2.1 Договору).
Сторони погодили в п.2.2 Договору, що Адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги:
- представництво інтересів клієнта в будь - яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, міліції, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об'єднань, керівних органах об'єднань громадян;
- збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв'язку з виконанням доручення;
- використання засобів захисту, передбачених ГПК України, КПК України, ЦПК України та іншими законами України;
- виконання інших дій, передбачених законодавством.
Для захисту прав та законних інтересів клієнта адвокат має наступні права: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності та неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, подавати від імені клієнта заяви, у тому числі позовні, отримувати необхідні довідки, документи, вести від його імені справи у всіх державних установах, кооперативних, громадських, приватних організаціях, а також цивільні та кримінальні справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом свідку, підозрюваному, обвинуваченому, позивачу, відповідачу та третій особі, у тому числі з правом визнання або відмови повністю або частково від позовних вимог, збільшення чи зменшення позовних вимог, зміни предмета позову, укладання мирової угоди, залишення позову без розгляду, оскарження рішення, постанови, ухвали суду, отримання та пред'явлення виконавчих документів до стягнення, а також виконувати всі інші дії, що пов'язані з виконанням даного договору, в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України.
Відповідно до п.3.1 Договору Клієнт як особа, права і свободи якої захищає адвокат, або яка звернулася за захистом інтересів родичів та близьких осіб, або котрій адвокат безпосередньо надає правову допомогу в інших формах, передбачених законом, зобов'язується:
- своєчасно забезпечувати адвоката всім необхідним для виконання даних йому доручень, передбачених даним договором, у т. ч. документами у потрібній кількості примірників;
- сплатити адвокату кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням угоди (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, переклад та оплата послуг нотаріуса при посвідченні оригіналів і копій документів, оплата телефонних розмов та інші необхідні витрати по справі);
- своєчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлені угодою гонорар адвоката (основний та додатковий) та фактичні витрати, пов'язані з виконанням адвокатом угоди.
Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару (п.4.1 Договору).
Сторони погодили в п.4.2 Договору, що при визначенні розміру гонорару враховується:
- обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення;
- ступінь складності правових питань, що стосуються доручення;
- вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання;
- необхідність виїзду у відрядження;
- важливість доручення з точки зору інтересів клієнта;
- особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;
- характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом;
- професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката.
Згідно з п.4.3 Договору за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару (далі - Рекомендації). Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення.
Послуги професійної правничої допомоги надаються Адвокатом Клієнту на підставі укладеної
Заявки на виконання доручення, яка є невід'ємною частиною Договору (п.4.4 Договору).
Відповідно до п.4.5 Договору строк початку та закінчення надання послуг визначений Заявкою на виконання доручення.
Згідно з п.4.6 Договору після виконання доручення, зазначеного в Заявці, Адвокат складає Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає Клієнту для узгодження та підпису.
Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) надається Адвокатом Клієнту протягом 5 (п'яти) календарних днів після виконання Заявки (п.4.7 Договору).
Відповідно до п.4.8 Договору Клієнт здійснює оплату гонорару Адвоката на підставі наданого Адвокатом рахунку, згідно узгодженого та підписаного Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору (п.5.1 Договору).
До заяви з грошовими вимогами долучено заявку № 251 на виконання доручення до Договору № 28-07/2025 від 28 липня 2025 року, відповідно до якої Клієнт доручає, а Адвокат зобов'язується надати послуги професійної правничої допомоги у рамках справи про неплатоспроможність фізичної особи № 904/4243/25.
Перелік послуг професійної правничої допомоги в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи у справі № 904/4243/25 складає:
- збір та аналіз доказів і документів, в тому числі договорів, договору факторингу та інших документів, для подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 904/4243/25;
- аналіз ЄДРСР, кредитної документації, обставин щодо боржника, з метою встановлення обґрунтованості вимог кредитора у справі № 904/4243/25;
- визначення складу та розміру грошових вимог кредитора у справі № 904/4243/25;
- складення заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 904/4243/25;
- підготовка пакету документів для направлення Боржнику, арбітражному керуючому та подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 904/4243/25.
Строк надання послуг: з 10.09.2025 по 10.04.2026.
Порядок та розмір оплати за надані Адвокатом послуг професійної правничої допомоги за цією Заявкою:
- отримання винагороди Адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару, відповідно до п.4.1 Договору;
- загальна сума гонорару за надання правової допомоги згідно цієї Заявки складає 10 000,00грн., зазначена сума підлягає оплаті Клієнтом протягом 30 днів з моменту підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг);
- сума гонорару Адвоката розрахована на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 155, з урахуванням критерій співмірності витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги адвоката, та погоджена між Клієнтом та Адвокатом.
Після виконання Заявки Адвокат складає Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає Клієнту для узгодження та підпису.
Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) надається Адвокатом Клієнту протягом 5 (п'яти) календарних днів після виконання Заявки.
До матеріалів справи долучено Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10.04.2026 згідно Договору №28-07/2025 від 28 липня 2025 року, підписаний Сторонами, відповідно до якого Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступну правову допомогу:
1) збір та аналіз доказів і документів, в тому числі договорів, договору факторингу та інших документів, для подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 904/4243/25 - 1 год. - 2 000,00грн.;
2) аналіз ЄДРСР, кредитної документації, обставин щодо боржника, з метою встановлення обґрунтованості вимог кредитора у справі №904/4243/25 - 1 год. - 2 000,00грн.;
3) визначення складу та розміру грошових вимог кредитора у справі №904/4243/25 - 1 год. - 2 000,00грн.;
4) складення заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі №904/4243/25 - 1,5 год. - 3 000,00грн.;
5) підготовка пакету документів для направлення Боржнику, арбітражному керуючому та подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяви з кредиторськими вимогами до боржника у справі №904/4243/25 - 0,5 год. - 1 000,00грн.
Загальна вартість - 5 год. - 10 000,00грн.
Даний Акт підтверджує, що сторони Клієнт та Адвокат претензій за надану та отриману правову допомогу один до одного не мають.
Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, ч.ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що: витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Тож, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв'язку з обставинами кожного конкретного випадку.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Стосовно вимог кредитора про стягнення з позивача витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини позивача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг відповідачем.
Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Кредитор має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни грошових вимог.
Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою боржником наданих кредитору послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг кредитора не має беззаперечного статусу.
Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов'язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовувати.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.
Господарський суд зазначає, що за своєю категорією ця справа не характеризується високим рівнем складності, наявністю виключної правової проблеми і не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи. Поряд з цим, за змістом акта приймання-передачі наданих послуг від 10.04.2026 сторонами погоджено виконання адвокатом зобов'язань зі збору та аналізу доказів і документів, в тому числі договорів, договору факторингу та інших документів, для подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі № 904/4243/25; аналізу ЄДРСР, кредитної документації, обставин щодо боржника, з метою встановлення обґрунтованості вимог кредитора у справі №904/4243/25; визначення складу та розміру грошових вимог кредитора у справі №904/4243/25; складення заяви з кредиторськими вимога до боржника у справі №904/4243/25; підготовки пакету документів для направлення Боржнику, арбітражному керуючому та подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяви з кредиторськими вимогами до боржника. В межах даної справи від кредитора надійшли заява про визнання грошових вимог та заява про усунення недоліків. При цьому, необхідність подання кредитором заяви про усунення недоліків позову зумовлена ухваленням рішення суду про залишення заяви з грошовими вимогами без руху внаслідок недотримання позивачем п.2 ч.1 ст.164 ГПК України при зверненні з даною заявою до суду.
В повідомленні про розгляд грошових вимог керуючий реструктуризацією боргів зазначила, що положення ГПК України про доречність правничої допомоги стосуються розгляду справ позовного провадження, де витрати на правничу допомогу можуть бути розподілені на сторони справи, а під час розгляду справ про банкрутство щодо вирішення питань, які виникають у цій справі підлягають застосуванню положення КУзПБ, які є спеціальними стосовно норм ГПК України.
Положення КУзПБ не містить норми, що включає компенсацію понесених кредитором витрат саме на правничу допомогу. Окрім викладеного, арбітражний керуючий розглядає вимоги кредиторів та визнає чи не визнає ці вимоги, на відміну від справ, що регулюються ГПК України, коли як Позивач так і Відповідач можуть заявити про компенсацію та розподіл витрат, пов'язаних з розглядом справи по суті. Що є несправедливою та нечесною компенсацією з боку кредитора у справі про банкрутство.
А також, якби було рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, що включають витрати на правничу допомогу, це мало б місце при включенні всієї суми, яку задоволено, така вимога могла би бути внесена до кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Також, арбітражний керуючий зазначає, що перші чотири пункти з переліку наданих послуг аналогічні за своєю суттю, але прописні різним формулюванням, так як збір та аналіз доказів адвокат взагалі не робить, такі документи надає Кредитор; аналіз кредитної документації (п.2), визначення складу та розміру вимог (п.3) - фактично входить до роботи над складанням заяви (п.4), а тому, заявлена сума витрат на правничу допомогу не визнається в повному обсязі.
Враховуючи викладене, з урахуванням наявності повідомлення керуючого реструктуризацією щодо вимог кредитора, в тому числі і в частинні витрат на правничу допомогу, господарський суд, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку щодо визнання правничої допомоги в сумі 4 000,00грн., в той час як у задоволенні решти вимог кредитора суд відмовляє.
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Відповідно до частини 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
За змістом частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
З огляду на обґрунтованість вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", яка подана до господарського суду поза межами строку, визначеного приписами ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання конкурсним кредитором без права вирішального голосу ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 на загальну суму 30 579,80грн., які підлягають погашенню у наступній черговості :
- 9 324,80грн. (витрати по сплаті судового збору, витрати на професійну правничу допомогу) - відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 21 255,00грн. (заборгованість за кредитом, за відсотками) - 2 черга задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 120-122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд -
Визнати частково грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (03045, м.Київ, вул.Набережна-корчуватська, буд.27, прим.2, ідентифікаційний номер юридичної особи 44559822) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на суму 21 255,00грн. (без права вирішального голосу) (заборгованість за кредитом, за відсотками) - 2 черга задоволення вимог кредиторів та на суму 9 324,80грн. (витрати по сплаті судового збору) - відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
В решті вимог - відхилити.
Зобов'язати керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Мотальову-Кравець Валерію Юріївну внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили - 30.04.2026.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 04.05.2026.
Суддя А.В. Суховаров