вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"23" квітня 2026 р. Cправа № 902/200/26
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" (01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12г, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) в особі Філії - Дніпропетровське обласне управління Акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" (49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Науки, будинок 115, ідентифікаційний код 09305480)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (21001, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Привокзальна, будинок 3Б, ідентифікаційний код юридичної особи 44618933)
про стягнення 336 308,66 гривень
за участю представників:
від позивача - адвокат Яковенко Т.А., згідно довіреності
від відповідача - не з'явився
До Господарського суду Вінницької області 18.02.2026 року надійшла позовна заява №55/5.4-03/19024/2026 від 12.02.2026 (вх. № 223/26 від 18.02.2026) Акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" в особі Філії - Дніпропетровське обласне управління Акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем укладеного між сторонами договору інтернет - еквайрингу (грос-метод) № 4192/10-23/0001 від 20.10.2023 у розмірі 336 308,66 гривень, з яких: 273 320,97 гривень основного боргу, 51 921,73 гривень пені, 5 933,44 гривень інфляційних втрат та 5 132,52 гривень 3% річних.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 23.02.2026 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 902/200/26, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 24.03.2026 року о 10:00 год.
Ухвалою від 24.03.2026 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/200/26, призначено справу № 902/200/26 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 23.04.2026 року о 12:00 год.
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, місце та час судового засідання відповідач повідомлений завчасно та належним чином ухвалою суду від 24.03.2026, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа.
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що учасників справи було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач у свою чергу не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
За наслідками розгляду справи, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення у справі та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення учасники справи не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без його проголошення.
Суть спору:
Акціонерне товариство "Державний Ощадний Банк України" в особі Філії - Дніпропетровське обласне управління Акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" про стягнення заборгованості за договором інтернет - еквайрингу (грос-метод) № 4192/10-23/0001 від 20.10.2023 у розмірі 336 308,66 гривень, з яких: 273 320,97 гривень основного боргу, 51 921,73 гривень пені, 5 933,44 гривень інфляційних втрат та 5 132,52 гривень 3% річних.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем (організацією) зобов'язань за договором інтернет - еквайрингу (грос-метод) № 4192/10-23/0001 від 20.10.2023 в частині здійснення своєчасної та повної оплати за отримані послуги з технологічного, інформаційного обслуговування банком організації з проведення розрахунків за операціями, здійсненими держателями електронних платіжних засобів під час оплати вартості товарів в мережі Інтернет через сайт(и) організації.
Позивач зазначив, що внаслідок проведення операцій з повернення коштів держателям платіжних карток, неможливості списання коштів з організації через відсутність наступних надходжень за договором та коштів на поточному рахунку організації в банку, невиконання організацією повідомлень банку щодо погашення заборгованості у 3-денний термін, що є порушенням пп. 4.1.12, 6.4 - 6.8, 7.9. 9.3 договору, у організації перед банком утворилась дебіторська заборгованість за договором, яка обліковується на балансі філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" та розмір якої станом на 01.12.2025 становить 273320,97 гривень (вказана сума заборгованості була перенесена банком на рахунок обліку простроченої дебіторської заборгованості за договором UA08305482000002809230073510).
За твердженням позивача, неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань за договором інтернет - еквайрингу (грос-метод) № 4192/10-23/0001 від 20.10.2023 стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення заборгованості у примусовому порядку.
Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог не заявляв.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
20 жовтня 2023 року між Акціонерним товариством "Державний Ощадний Банк України" в особі Філії - Дніпропетровське обласне управління Акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (далі - організація, відповідач) укладено договір інтернет - еквайрингу (грос-метод) № 4192/10-23/0001 (далі - договір) (т. 1 а.с. 10-20).
За умовами розділу "Терміни та скорочення" договору сторони погодили визначення наступних термінів та скорочень:
"Авторизація" - процедура одержання дозволу або заборони від банку-емітента електронного платіжного засобу (ЕПЗ) на здійснення операції з його використанням;
"Банк" - АТ "Ощадбанк";
"Банк-емітент" - юридична особа, що є учасником платіжної системи та здійснює емісію ЕПЗ;
"Держатель ЕПЗ" - фізична особа (резидент, нерезидент), яка на законних підставах використовує ЕПЗ, у тому числі й для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку з метою безготівкової оплати вартості товарів, робіт та/або послуг, які може запропонувати придбати Організація.
"ЕПЗ/електронний платіжний засіб" - електронний платіжний засіб, який є платіжним інструментом контактного або безконтактного типу, що відповідає стандартам відповідної платіжної системи та вимогам чинного законодавства України, за допомогою якого держатель електронного платіжного засобу ініціює переказ коштів з відповідного рахунку з метою безготівкової оплати вартості товарів, робіт та послуг, що реалізує організація. Може мати вигляд платіжної картки, мобільного платіжного інструменту або пристрою типу стікера, годинника, браслета, брелка тощо, в який вмонтовано NFC-модуль чи смарт-картку, що є носієм персоніфікованого платіжного додатку банку-емітента.
"Інтернет-еквайринг" - послуга банку щодо технологічного та інформаційного обслуговування розрахунків з організацією за платіжними операціями держателів ЕПЗ під час оплати вартості товарів/послуг в мережі інтернет;
"Міжнародна платіжна система/МПС" - платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу. У цьому договорі під МПС розуміються Visa та Маstercard;
"Недійсна операція" - операція, що визнана недійсною банком після проведеної ним перевірки обставин здійснення такої операції на підставі правил ПС та має одну із ознак, передбачену п. 6.9 договору;
"Операція" - дія, ініційована держателем ЕПЗ з використанням сайту(ів) організації, для здійснення розрахунків у безготівковій формі за товари, роботи і послуги, які може запропонувати придбати організація;
"Операція з повернення коштів" - операція з повернення держателю ЕПЗ коштів на поточний рахунок по раніше проведеній оплаті товарів (робіт, послуг) з використанням ЕПЗ;
"Організація" - юридична особа або фізична особа-підприємець, яка уклала з банком договір Інтернет-еквайрингу, на користь якої здійснюється прийом та перерахування платежів в межах операцій;
"Платіжна система/ПС" - внутрішньодержавна або міжнародна система розрахунків між банками-емітентами та банками-еквайєрами із стандартизованими вимогами, правилами та взаємодією між учасниками системи. В контексті цього договору маються на увазі НПС "Простір" та МПС Visa та Маstercard;
"Продаж (доставка) товару" - процес передачі товару організацією покупцю або шляхом доставки на визначену покупцем адресу, що підтверджується документом про продаж, засвідченим підписами покупця та організації;
"Сайт організації" - апаратно-програмний комплекс організації та/або платформа, що використовується організацією, які надають можливість держателю ЕПЗ отримати віддалений доступ до прейскурантів організації на товари, які нею реалізуються, здійснити оформлення замовлення на поставку таких товарів, а також їх оплату;
"Тариф" - комісійна винагорода банку за послугою інтернет-еквайрингу, яка розраховуєтьсявід кожної операції на користь організації;
"Товар" - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботі, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема і цінні папери);
"Сhargeback" - операція з повернення коштів, що ініціюється банком-емітентом від імені держателя ЕПЗ згідно з правилами відповідної ПС.
За змістом пункту 1.1. договору цей договір регулює порядок взаємодії між організацією і банком під час технологічного інформаційного обслуговування банком організації та проведення розрахунків за операціями, здійсненими держателями ЕПЗ під час оплати вартості товарів у мережі інтернет через сайт організації.
Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що договір укладається на умовах сплати організацією на користь банку комісійної винагороди за надання послуг інтернет-еквайрингу за грос-методом, який передбачає, що оплата організацією комісійної винагороди банку, що розраховується від суми операцій, здійснених з використанням ЕПЗ протягом звітного місяця, здійснюється одним платіжним дорученням згідно з актом наданих послуг у місяці, наступному за звітним.
Відповідно до пунктів 2.1.1, 2.1.2 договору банк зобов'язався здійснювати перерахування коштів на рахунок організації (ТОВ "Армерія Ойл", поточний рахунок в банку: UА463116470000026009300730931), вказаний у додатку 1, на суму всіх операцій, що здійснюються з використанням ЕПЗ через сайт(и) організації протягом наступного банківського дня з моменту проведення операції. Банк зобов'язаний перерахувати організації кошти у повному обсязі, за винятком випадків, визначених умовами цього договору. У зв'язку з проведенням банком регламентних робіт у вихідний день передостаннього тижня місяця (за умови наявності у поточному місяці після дати проведення білінгу не менше одного робочого дня), банк може в цей період відтермінувати перерахування коштів на поточний рахунок торговця у порядку, передбаченому п. 2.1. договору, на 1 (один) банківський день. Сторони погоджуються, що таке відтермінування не вважається порушенням банком своїх обов'язків за договором, і до банку не застосовуються штрафні санкції, передбачені розділом 7 договору.
Банк зобов'язався забезпечити цілодобове проведення авторизації операцій, здійснюваних з використанням ЕПЗ, зазначених у додатку 2 до цього договору (Visa та Маstercard, ПРОСТІР), через сайт(и) організації.
Відповідно до пунктів 3.1.7, 3.1.8 договору банк має право вимагати від організації повного та належного виконання зобов'язань за цим договором; вимагати сплати організацією грошових коштів на суму кредитових операцій або зворотних платежів, здійснених з використанням ЕПЗ.
Згідно з пунктами 4.1.1. договору організація зобов'язана дотримуватись положень цього договору та виконувати вимоги, що містяться в інструктивних матеріалах, наданих організації банком, щодо предмета цього договору.
За умовами пункту 5.1.1 договору організація має право забезпечити держателям ЕПЗ можливість оплати вартості товарів в мережі Інтернет через власний сайт(и).
Відповідно до пункту 6.1. договору оплата послуг банку, що є предметом цього договору, здійснюється згідно з тарифами, що вказані в додатку № 2 до цього договору.
Згідно з пунктом 6.2. договору комісійна винагорода банку за грос-методом розраховується від суми кожної операції, яка здійснювалась з використанням ЕПЗ на сайті організації при оплаті за товар, проведеної в рамках цього договору.
За змістом пункту 6.3. договору банк протягом 5 (п'яти) банківських днів місяця, наступного за місяцем надання послуг за цим договором, складає та надсилає організації акт наданих послуг (додаток 8). Акт наданих послуг формується за період, що становить один календарний місяць, протягом якого здійснювались операції: з 00 год. 00 хв. 00 сек. першого календарного дня місяця по 23 год. 59 хв. 59 сек. останнього календарного дня того ж місяця за київським часом. В акті наданих послуг вказується сума операцій (за мінусом суми повернутих операцій держателям ЕПЗ), кількість операцій та сума комісійної винагороди банка.
За умовами пункту 6.4. договору організація протягом 3 (трьох) банківських днів, з дня отримання підписаного банком акта наданих послуг, підписує два примірника акта наданих послуг та надсилає один примірник до банку. У випадку непогодження із викладеними в акті даними, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання від банка акта наданих послуг, організація направляє свої зауваження на адресу електронної пошти банку.
Згідно з пунктом 6.5. договору комісійна винагорода банку перераховується організацією на банківський рахунок, який зазначається в акті наданих послуг, протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання сторонами акта наданих послуг, але не пізніше останнього банківського дня місяця, наступного за місяцем надання послуг за цим договором.
Пунктом 6.6. договору визначено, що у разі не сплати організацією комісійної винагороди банку, визначеної в додатку 8 договору у порядку, передбаченому п.6.3. договору, у строки визначені в п. 6.5. договору, сума простроченої комісійної винагороди банку може бути утримана банком з поточних чи наступних переказів або платежів на користь організації з дати закінчення строку оплати організацією суми комісійної винагороди банку, визначеного в п. 6.5. договору, до повної сплати комісійної винагороди. У випадку затримки організацією переказу коштів на користь банку у строки, визначені договором, організація зобов'язана сплатити банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до пункту 6.7 договору організація має відшкодувати повні суми кредитових зарахувань, що є результатом операцій з повернення коштів (кредитування поточного рахунка держателя ЕПЗ в результаті повернення товару (відмови від робіт, послуг) або відмови від операції).
Пунктом 6.8 договору сторони передбачили, що організація доручає банку в безумовному порядку протягом 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дня проведення операції утримувати із наступних надходжень на рахунок організації суму коштів для повернення держателю ЕПЗ, у випадку списання цих сум з банку ПС. При цьому банк зобов'язується надавати організації в письмовому вигляді пояснення причин списання сум ПС чи банком- емітентом і представляти інтереси організації у випадку таких списань.
Банк зобов'язується протягом 3 (трьох) банківських днів після одержання повідомлення від ПС про вирішення спірного питання по списаних сумах на користь байку здійснити перерахування таких списаних сум на поточний рахунок організації.
Згідно з п. 6.9. договору банк має право не сплачувати будь-яку недійсну операцію. Організація доручає банку утримувати кошти за недійсну операцію з наступних надходжень на рахунок організації. Операція визнається недійсною, якщо: 6.9.1) операція відбувається з порушенням положень договору, чинного законодавства України та або правил ПС; 6.9.2) держатель ЕПЗ оскаржує операції, що оплачені за допомогою ЕПЗ, а організація не в змозі надати документи, що підтверджують протилежне (наприклад, документ, підписаний держателем ЕПЗ, що засвідчує факт отримання товару); 6.9.3) організацією був прийнятий до оплати ЕПЗ, по якому на авторизаційний запит, був отриманий будь-який з кодів відмови, приведених в додатку 3 до договору; 6.9.4) реквізити організації не збігаються з реквізитами, зазначеними в заяві на реєстрацію організації, що складена відповідно до додатку 1 до договору; 6.9.5) організацією не дотримано п. 4.1.14 договору та прийнято до оплати ЕПЗ, в якості платіжного засобу, при сплаті заборонених товарів згідно з додатком 4; 6.9.6) виявлено використання або спроба використання ЕПЗ на чуже ім'я або використання підробленої ЕПЗ (наявна інформація, що законний держатель ЕПЗ не брав участь в здійсненні операції), крім випадку проведення операції у відповідності з технологією проведення платежів 3-В Sесurе.
У випадку, якщо виникають вищевказані ситуації, а поточні надходження на користь організації протягом 5 (п'яти) банківських днів відсутні, то організація зобов'язується відшкодувати суми операцій протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання письмового повідомлення від банку (пункт 4.1.12 договору).
Відповідно до пункту 7.2. договору банк не несе відповідальності за суперечки та розбіжності, що виникають між організацією та держателями ЕПЗ у всіх випадках, коли такі суперечки га розбіжності не відносяться до предмета даного договору.
За змістом пункту 7.9. договору організація зобов'язана відшкодувати банку витрати, підтверджені документально, спричинені невиконанням/неналежним виконанням організацією своїх зобов'язань за договором, відповідно до чинного законодавства України.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за наявності) і діє протягом одного року, а в частині обов'язків, передбачених п.п.: 6.8, 4.1.5, 7.10, 7.11, 9.3 та 11.2 договору до повного виконання сторонами обов'язків, що передбачені цими пунктами договору (пункт 9.1. договору).
Відповідно до пункту 9.2. договору, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не заявить про його припинення, строк його дії продовжується на кожний наступний рік на умовах викладених у цьому договорі.
Згідно з вимогами пункту 9.3 договору сторони зобов'язані в строк 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати здійснення операцій з використанням ЕПЗ, повністю здійснити всі взаєморозрахунки і платежі. При цьому в окремих випадках, передбачених правилами ПС, коли операція може бути оскаржена протягом 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати здійснення операцій з використанням ЕПЗ та була оскаржена правомірно, організація зобов'язується в безумовному порядку, у строк 3 (трьох) банківських днів з дати отримання листа банку, виплатити банку всі суми, що будуть списані з банку за претензіями відповідних ПС, і банків-емітентів по проведених через сайт(и) організації операціях з ЕПЗ.
01 серпня 2024 року між сторонами укладено додатковий договір №1 до договору інтернет - еквайрингу № 4192/10-23/0001 від 20.10.2023 (т. 1 а.с. 21, 22).
За змістом пункту 1 додаткового договору сторони погодили викласти пункт 1.2. договору у новій редакції: "1.2. Договір укладається на умовах сплати організацією комісійної винагороди, що автоматичне стягується банком від суми кожної операції, здійсненої з використанням ЕПЗ в мережі інтернет через сайт(и) організації.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2.1.1. договору у редакції додаткового договору банк зобов'язаний здійснювати перерахування коштів на поточний рахунок організації, вказаний в додатку 1 до договору, на суму всіх операцій, що здійснюються з використанням ЕПЗ їх держателями через сайт(и) організації на наступний банківський день з моменту проведення операції. Банк зобов'язаний перерахувати організації кошти у повному обсязі, за винятком комісійної винагороди банку, що утримується банком як належна плата за надані послуги згідно з додатком № 2 до договору, а також за винятком випадків, коли операція визнаються недійсною операцією та інших випадків визначених умовами договору.
Згідно з пунктом 6.1. договору у редакції додаткового договору оплата послуг банку, що є предметом цього договору, здійснюється згідно з тарифами, що вказані в додатку № 2 до цього договору.
За умовами пункту 6.1. договору у редакції додаткового договору організація доручає банку в безумовному порядку протягом 540 (п'ятисот сорока) календарних днів з дня проведення операції утримувати із наступних надходжень на рахунок організації суму коштів для повернення держателю ЕПЗ, у випадку списання цих сум з банку ПС. При цьому банк зобов'язується надавати організації у письмовому вигляді пояснення причин списання сум ПС чи банком-емітентом і представляти інтереси організації у випадку таких списань.
Банк зобов'язується протягом 3 (трьох) банківських днів після одержання повідомлення про вирішення спірного питання по списаних сумах на користь банку здійснити перерахування таких списаних сум на поточний рахунок організації.
Договір, додатки до договору, додатковий договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін.
Як убачається із наявних у матеріалах справи банківських виписок, зокрема з рахунку банку НОМЕР_1 за період з 20.10.2023 по 27.01.2026, на виконання умов договору банком було надано організації банківську послугу інтернет-еквайрингу щодо технологічного та інформаційного обслуговування розрахунків з організацією за платіжними операціями держателів ЕПЗ під час оплати вартості товарів/послуг в мережі інтернет, шляхом забезпечення цілодобового проведення авторизації операцій, здійснюваних з використанням ЕПЗ через сайт(и) організації (щодо здійснення організацією реалізації/продажу твердого, рідкого, газоподібного палива та подібних продуктів через веб-сайт Avias.ua, мобільний додаток "Jet!" та віртуальні платіжні термінали) (т. 1 а.с. 28-105, т. 1 а.с. 109-250, т. 2 а.с. 1-157).
Надалі, як зазначено позивачем, поставка пального на АЗС організації припинилась та клієнти організації не змогли отримати оплачені з використанням ЕПЗ товари та послуги; банком здійснено призупинення надання послуг інтернет-еквайрингу за договором та заблоковано віртуальні термінали (наразі веб-сайт Аvias.uа та мобільний додаток "Jet!" не працюють).
Згідно з витягом із виписки за рахунком клієнта ТОВ "Армерія Ойл" №UA323054820000029241302145016, деталізованою інформацією щодо отриманих сhargeback по ТОВ "Армерія Ойл" станом на 22.01.2026 за договором з ТОВ "Армерія Ойл" банк отримав 48 претензій (сhargeback) на загальну суму 273320,97 гривень, що надійшли до банку у період з 20.02.2025 по 06.06.2025 з кодами оскарження Маstercard 4853 (неотримані товари/послуги) (т. 1 а.с. 27, 27 зворот, 28-105, 106-107).
Відповідно до наявної у матеріалах справи виписки з рахунку банку UА323054820000029241302145016 в автоматизованій банківській системі банку кошти на загальну суму 273 320,97 гривень у період з 20.02.2025 по 06.06.2025 були списані з рахунку за договором № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_3 для повернення коштів держателям ЕПЗ шляхом проведення відповідного взаємозаліку між учасниками платіжних систем (т. 1 а.с. 27-108, т. 2 а.с. 158-205).
Як убачається із матеріалів справи, у період з лютого 2025 року по червень 2025 позивач неодноразово звертався до відповідача із повідомленнями в письмовій та електронній формі щодо необхідності надання документів для проведення перевірки банківської операції; відмови від платежів за операціями з переказу коштів, претензій по транзакціях; чарджбеках та необхідності погасити дебіторську заборгованість (т. 2 а.с. 206-250, т. 3 а.с. 1).
Доказів надання відповідей на листи банку, документів щодо здійснених транзакцій, доказів погашення дебіторської заборгованості матеріали справи не містять.
Внаслідок проведення операцій з повернення коштів держателям платіжних карток, неможливості списання коштів з відповідача через відсутність наступних надходжень за договором та коштів на поточному рахунку відповідача в банку, невиконання відповідачем повідомлень банку щодо погашення заборгованості у 3-денний термін, всупереч пунктам 4.1.12, 6.4 - 6.8, 7.9, 9.3 договору, у відповідача перед банком утворилась дебіторська заборгованість за договором, яка обліковується на балансі філії - Дніпропетровського обласного управління AT "Ощадбанк" та розмір якої станом на 01.12.2025 становить 273 320,97 гривень.
Обставина наявності вказаної заборгованості за договором та її розмір підтверджуються випискою з рахунку обліку дебіторської заборгованості організації перед банком UA083054820000028092300735140 та розрахунком заборгованості за договором станом на 27.01.2026, наявних у матеріалах справи (т. 1 а.с. 24-26, 108).
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивач звернувся із цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача 273 320,97 гривень основного боргу, 51 921,73 гривень пені, 5 933,44 гривень інфляційних втрат та 5 132,52 гривень 3% річних.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача за договором інтернет - еквайрингу (грос-метод) № 4192/10-23/0001 від 20.10.2023 року 336 308,66 гривень заборгованості, у тому числі: 273 320,97 гривень основного боргу, 51 921,73 гривень пені, 5 933,44 гривень інфляційних втрат та 5 132,52 гривень 3% річних.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором поставки, правовідносини за яким врегульовано відповідними положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (у редакції чинній на час укладення).
Відповідно до ст. 901 ЦК Україні за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні визначає Закон України "Про платіжні послуги" та "Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів", затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164 (далі - Положення).
Відповідно до пунктів 10, 11, 89 статті 1 Закону України "Про платіжні послуги" (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) еквайринг платіжних інструментів (еквайринг) - платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі; еквайрингова установа (еквайр) - надавач платіжних послуг, який надає послугу еквайрингу платіжних інструментів та має ліцензію на надання такої послуги; торговець - суб'єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.
За змістом абзацу 1 пункту 45 Положення (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) договір між еквайром і суб'єктом господарювання (отримувачем) про здійснення еквайрингу може передбачати обслуговування платіжних інструментів для здійснення платіжних операцій та/або інших операцій, визначених цим договором.
Частинами 1, 2, 5 статті 37 Закону України "Про платіжні послуги" встановлено, що еквайринг здійснюється сквайром на підставі договору, укладеного з отримувачем, з урахуванням вимог законодавства. Предметом еквайрингу можуть бути платіжні операції з переказу коштів та/або з видачі готівкових коштів з використанням платіжного пристрою. Порядок здійснення еквайрингу у платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України
Відповідно до пункту 59 частини 1 статті 1 Закону України "Про платіжні послуги" платіжна система - система для виконання платіжних операцій із формальними та стандартизованими домовленостями і загальними правилами щодо процесингу, клірингу та/або виконання розрахунків між учасниками платіжної системи.
За змістом частини 3 статті 71 Закону України "Про платіжні послуги" в Україні можуть здійснювати діяльність внутрішньодержавні та міжнародні платіжні системи.
Розрахунки між учасниками платіжної системи за результатами проведених платіжних операцій користувачів виконуються відповідно до правил платіжних систем. Взаєморозрахунки між учасниками платіжної систем і за операціями, здійсненими з використанням платіжних інструментів, емітованих-резидентами, можуть виконуватися за клірингом (частина 1 статті 74 Закону України "Про платіжні послуги", пункт 131 Положення).
Згідно пункту 121 Положення, користувач має право звернутися до емітента із заявою про розгляд спірного питання або до суду в разі наявності заперечень щодо операцій, здійснених із використанням платіжного інструменту.
Емітент зобов'язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту або неналежної платіжної операції, ініційованої з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян. Строки, протягом яких емітент установлює ініціатора та правомірність платіжної) операції, та строки повернення на рахунок користувача суми попередньо списаної неналежної платіжної операції визначені ст. 89 Закону України "Про платіжні послуги" (пункт 148 Положення).
Відповідно до пункту 98 Положення еквайр зобов'язаний розглядати скарги щодо платіжних операцій, які опротестовуються власником рахунку/держателем, емітентом, суб'єктом господарювання або оператором платіжної системи, у спосіб і строки, передбачені законодавством України та правилами платіжної системи.
Частиною 1 статті 89 Закону України "Про платіжні послуги" визначено, що у разі підтвердження неправомірності проведеної платіжної операції еквайр зобов'язаний у порядку, визначеному правилами відповідної платіжної системи, але у строк не більше 10 календарних днів, повернути емітенту кошти в обсязі, в якому була проведена платіжна операція. Емітент зобов'язаний зарахувати кошти, повернуті сквайром, на рахунок користувача негайно, крім випадків, коли кошти вже були зараховані емітентом на рахунок користувача за опротестованою користувачем зазначеною платіжною операцією.
Наслідки запровадження міжнародними платіжними системами процедури Сhargeback, направленої на захист прав власників платіжних карток у разі їх порушення при здійсненні відповідних трансакцій досліджувались, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.04.2022 у справі №757/53905/18, від 10.05.2023 у справі №757/49023/19-ц, в яких суд встановив: "Правовідносини, пов'язані із використанням міжнародних платіжних систем регулюються Регламентом ведення претензійної роботи і обробки підтримуючої документації по операціях, здійснених з використанням платіжних карт Міжнародної платіжної системи Visa Іnternational та Маstercard Іnternational емітованих учасниками Міжнародної платіжної системи Маstercard (крім банків-партнерів) та Visa Іnternational, в торгівельно-сервісних підприємствах і банкоматах банків членів платіжної систеуш Visa Іnternational та Маstercard Іnternational, який діє з 1998 року (надалі - Регламент), а також уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати та уніфікованими правилами по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу коштів.
Сhargeback (поворотний платіж) - це встановлена в банківських правовідносинах процедура опротестування трансакції банком-емітентом з метою захисту прав платника, при якій сума платежу безакцентно списується з одержувача (банка-еквайра) повертається платнику, після чого обов'язок доведення істинності транзакції покладається на одержувача. Технологія повернення платежу використовується в системах взаєморозрахунків з пластикових карт. Поворотний платіж може бути оскаржений шляхом виставлення повторної фінансової вимоги, в даній процедурі з одного боку виступає одержувач і банк-еквайєр, з іншого банк-емітент і платник (власник картки). Процедура регламентована платіжними системами Visa та Маstercard. в тому числі має тимчасове обмеження, а також мінімальну суму транзакції для подачі заяви. Для того, щоб оскаржити платіж платник (власник картки) звертається в банк-емітент з письмовою заявою із зазначенням номеру картки, дати, суми транзакції, відомостей про одержувача коштів із обов'язковим наданням вагомих доказів для опротестування транзакції як несанкціонованої, авторизованої із порушенням вимог платіжних систем, такої, за якою і не було отримано послугу тощо.
Отже, порядок проведення процедури Сhargeback, що передбачена договором, відповідає правилам міжнародних платіжних систем Visa та Маstercard, вимогам Закону України "Про платіжні послуги" та Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України №164 від 29.07.2022.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як убачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином.
Судом установлено, що матеріали справи не містять доказів пред'явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов договору.
Отримання послуг з інтернет - еквайрингу за договором № 4192/10-23/0001 від 20.10.2023 року підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано.
Згідно з пунктами 3.1.7, 3.1.8 договору банк має право вимагати від організації повного та належного виконання зобов'язань за цим договором; вимагати сплати організацією грошових коштів на суму кредитових операцій або зворотних платежів, здійснених з використанням ЕПЗ.
Пунктом 4.1.12 договору визначено, що у випадку, якщо виникають ситуації, передбачені п.п. 6.7-6.9 договору, а поточні надходження на користь організації протягом 5 (п'яти) банківських днів відсутні, то організація зобов'язується відшкодувати суми операцій протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання письмового повідомлення від банку.
Обставина щодо надіслання банком письмового повідомлення відповідачу щодо відшкодування дебіторської заборгованості за оскарженими операціями, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору інтернет - еквайрингу № 4192/10-23/0001 від 20.10.2023 підтверджується матеріалами справи.
Внаслідок ненадання відповідачем підтверджуючих документів, які доводили б правомірність трансакцій та неможливості опротестування банком фінансових претензій, банк у повному обсязі виконав фінансові претензії Сhargeback у кількості 48 шт. на загальну суму 273 320,97 гривень та поніс документально підтверджені витрати, які спричинені порушенням ТОВ "Армерія Ойл" зобов'язання за договором.
Доказів сплати відповідачем суми основного боргу у розмірі 273 320,97 гривень матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору інтернет - еквайрингу № 4192/10-23/0001 від 20.10.2023 в частині повної та своєчасної оплати понесених позивачем витрат оскаржуваних операцій, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу.
Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми основного боргу за договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 273 320,97 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 51 921,73 гривень пені, 5 933,44 гривень інфляційних втрат та 5 132,52 гривень 3% річних.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, суд враховує таке.
Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Як вбачається із позовної заяви та розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат здійсненого позивачем, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 51 921,73 гривень пені, 5 933,44 гривень інфляційних втрат та 5 132,52 гривень 3% річних.
Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимога про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат заявлена правомірно.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, що нараховані на заборгованість за договором в межах визначеного позивачем періоду прострочення, суд дійшов висновку, що сума нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є обгрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 51 921,73 гривень пені, 5 933,44 гривень інфляційних втрат та 5 132,52 гривень 3% річних.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат судом враховано таке.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 1373 від 30.01.2026 року сплачено судовий збір у розмірі 5044,63 гривень.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5044,63 гривень покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (21001, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Привокзальна, будинок 3Б, ідентифікаційний код юридичної особи 44618933) на користь Акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" (01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12г, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) в особі Філії - Дніпропетровське обласне управління Акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" (49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Науки, будинок 115; рахунок НОМЕР_4 , відкритий у філії - Дніпропетровському обласному управлінні АТ "Ощадбанк", код банку 305482; ідентифікаційний код 09305480) за договором інтернет - еквайрингу (грос-метод) № 4192/10-23/0001 від 20.10.2023 року 273 320,97 гривень основного боргу, 51 921,73 гривень пені, 5 933,44 гривень інфляційних втрат, 5 132,52 гривень 3% річних та 5 044,63 гривень судових витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 04 травня 2026 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2,3 - сторонам, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.