07.04.2026 м. Дніпро Справа № 904/5539/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Соп'яненко О.Ю. (доповідач)
суддів: Джепи Ю.А., Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання: Федорчук В.С.,
за участю представників:
від скаржника: Алєксєєнко Н.О.,
від АТ КБ «ПриватБанк»: Ювко В.О.,
від боржника: Іщенко В.Г.,
арбітражний керуючий: Ромашко Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 (повний текст ухвали складено - 13.11.2025, суддя Камша Н.М.) у справі № 904/5539/25
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
1. Короткий зміст позовної заяви і ухвали суду першої інстанції.
30.09.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано згоду арбітражного керуючого Ромашко Р.М. про призначення керуючим реструктуризацією.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
13.11.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України під №77657 оприлюднено відомості про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Також зазначеним оголошенням було встановлено строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника - тридцять днів з дня офіційного оприлюднення оголошення.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2026 у справі №904/5539/25 внесено до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 вимоги наступних кредиторів:
- Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», м. Дніпро на суму 4 844,80 грн - позачергово, на суму 303 609,21 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів;
- Акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК», м. Дніпро на суму 6 056,00 грн - позачергово, на суму 6 600 063,35 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів;
- Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ на суму 4 844,80 грн - позачергово, на суму 691 837,02 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів та на суму 43 772,00 грн - 3 черга задоволення вимог кредиторів;
- ОСОБА_2 , м. Дніпро на суму 4 844,80 грн - позачергово, на суму 80 000,00 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією Ромашко Р.М. провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня поставлення даної ухвали - до 30.01.2026. Протокол зборів кредиторів у 5-ти денний строк подати до справи про неплатоспроможність.
Призначено підсумкове судове засідання для розгляду плану реструктуризації боргів чи застосування подальшої судової процедури у справі на 12.03.2026.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» 28.01.2026 звернулося через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
- ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 - скасувати повністю;
- винести постанову, якою заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повернути заявнику;
- вирішити питання щодо стягнення з боржника на користь апелянта сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги до суду.
Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» у справі №904/5539/25 подана на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025, якою відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Ромашко Р.М.
Скаржник як кредитор (вимоги якого визнані ухвалою від 16.01.2026) вважає, що зазначена ухвала постановлена передчасно та з порушенням норм Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України, оскільки заява боржника не відповідала вимогам статей 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства та статті 170 Господарського процесуального кодексу України, а також не містила належних і допустимих доказів на підтвердження підстав неплатоспроможності.
Боржником не надано доказів припинення погашення кредитних чи інших зобов'язань у розмірі понад 50% щомісячних платежів протягом двох місяців (відсутні банківські виписки, квитанції, платіжні доручення), що виключає можливість встановлення підстав, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства; подані декларації про майновий стан за 2022- 2025 роки є неповними та недостовірними, оскільки містять позначки «невідомо» щодо доходів, майна, активів і фінансових зобов'язань членів сім'ї, при цьому відсутні докази вжиття боржником заходів для отримання такої інформації або підтвердження неможливості її отримання з офіційних джерел, що суперечить вимогам пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та формі декларації; також декларації не містять відомостей про витрати боржника та членів його сім'ї, що унеможливлює оцінку його реального фінансового стану та платоспроможності, зокрема не відображено витрати на закордонні поїздки; боржник не розкрив джерела формування значної заборгованості (23 293 191,20 грн), не надав виписок щодо руху коштів по рахунках, не обґрунтував обставини загрози неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов'язань у майбутньому; таким чином, відсутні належні докази як фактичної неплатоспроможності, так і добросовісної поведінки боржника, що суперечить правовим позиціям Верховного Суду (зокрема у справах №910/6639/20 та №903/806/20) щодо необхідності повного розкриття інформації та добросовісності боржника у процедурах неплатоспроможності; крім того, скаржник посилається на практику ЄСПЛ (справи «Осман проти Сполученого Королівства», «Креуз проти Польщі») щодо допустимості обмежень доступу до суду у разі недотримання встановлених процедур; у зв'язку з викладеним апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно відкрив провадження у справі про неплатоспроможність за відсутності передбачених законом умов, чим порушив права кредиторів.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
Кредитор ОСОБА_2 , скориставшись правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, подала відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Кредитор заперечує проти доводів апеляційної скарги з підстав їх необґрунтованості та невідповідності матеріалам справи. Посилання апелянта на порушення пункту 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства є безпідставним, оскільки суд першої інстанції не обмежувався цією підставою, а відкриття провадження можливе також за пунктом 4 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства (наявність загрози неплатоспроможності), що підтверджується наданими боржником документами про значні зобов'язання, зокрема як поручителя за кредитними договорами (у тому числі за договорами з АТ «АКБ «КОНКОРД» та АТ «АБ «РАДАБАНК»), наявністю судових рішень про стягнення заборгованості та відкритих виконавчих проваджень, а також заборгованістю перед банками та іншими кредиторами; при цьому всі документи, що підтверджують підстави виникнення зобов'язань і їх розмір, подані відповідно до пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства і наявні в матеріалах справи; доводи апелянта щодо неналежного заповнення декларацій спростовуються тим, що він посилається на нечинну редакцію пункту 9 Приміток до форми декларації, тоді як чинна редакція передбачає можливість зазначення відсутності майна шляхом проставлення прочерку, а інформація про членів сім'ї боржника була зазначена в обсязі, який міг бути отриманий з офіційних джерел; додатково вказано, що син боржника проживає за кордоном та має власні борги, а вся доступна інформація щодо нього міститься в матеріалах справи, при цьому коло членів сім'ї визначено відповідно до частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства і не включає осіб, які не підпадають під визначення закону; також зазначено, що відомості щодо виїзду членів сім'ї за кордон підтверджені даними Державної прикордонної служби України; доводи апелянта щодо відсутності інформації про джерела формування заборгованості у сумі 23 293 191,20 грн є безпідставними, оскільки структура боргу детально розкрита у заяві та конкретизованому переліку кредиторів, причому значна частина зобов'язань виникла з договорів поруки, а інша частина - з використання кредитних лімітів; при цьому норми статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства не вимагають обов'язкового подання банківських виписок разом із заявою, хоча відповідні виписки містяться в матеріалах справи; крім того, наявність загрози неплатоспроможності підтверджується віком боржника (74 роки), статусом пенсіонера, станом здоров'я, відсутністю достатніх доходів та поданим до суду проєктом плану реструктуризації, який містить реальні джерела та розміри погашення заборгованості.
У поданих поясненнях керуючого реструктуризацією боргів Ромашко Р.М. у справі № 904/5539/25 щодо апеляційної скарги АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначено, що апеляційні вимоги є безпідставними та не відповідають нормам Кодексу України з процедур банкрутства і фактичним обставинам справи; вказано, що відкриття провадження здійснено з дотриманням вимог статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме на підставі наявності ознак загрози неплатоспроможності (пункт 4 частини 2 статті 115 КУзПБ), що прямо відображено в мотивувальній частині ухвали суду, де встановлено неможливість боржника у найближчий час виконувати грошові зобов'язання; при цьому відсутні підстави для відмови у відкритті провадження, передбачені частиною 4 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства; встановлено, що боржник має значний обсяг заборгованості перед кредиторами, зокрема за договорами поруки перед банківськими установами, за кредитними лімітами та за договором про надання правової допомоги, а також наявні судові рішення про стягнення коштів і відкриті виконавчі провадження; водночас частина заборгованості (перед АТ «АКБ «КОНКОРД») могла бути погашена іншими особами, однак через наявність судового рішення та відсутність у боржника підтверджуючих документів вона обґрунтовано включена до переліку кредиторів при поданні заяви; додатково після подання заяви виникли нові зобов'язання боржника, зокрема перед АТ «Банк Альянс», що підтверджує погіршення його фінансового стану; зазначено, що сукупний розмір боргів є значним і не може бути погашений за рахунок доходів боржника (пенсія станом на подання заяви близько 17 тисяч гривень із подальшим незначним збільшенням), а ліквідне майно відсутнє, що підтверджує наявність загрози неплатоспроможності; доводи апелянта щодо необхідності пояснення джерел витрачання коштів спростовуються тим, що значна частина боргів виникла з договорів поруки та фактично не передбачала отримання коштів боржником, тоді як кошти за кредитними лімітами використовувались на побутові потреби та лікування, що підтверджується медичними документами; наголошено, що питання достовірності декларацій, добросовісності боржника та можливих порушень при їх заповненні підлягають дослідженню в межах судових процедур у справі та на момент відкриття провадження у справі не були предметом судового розгляду; також зазначено, що процедура реструктуризації триває, боржником подано оновлений проєкт плану реструктуризації з урахуванням збільшення доходу, а питання його погодження підлягає розгляду зборами кредиторів; з урахуванням наведеного зроблено висновок про законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та відсутність підстав для її скасування.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп'яненко О.Ю. (суддя-доповідач), судді: Джепа Ю.А., Фещенко Ю.В..
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.
18.02.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від кредитора ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
06.04.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Ромашко Р.М. надійшли пояснення стосовно апеляційної скарги.
В судове засідання 07.04.2026 з'явилися представники скаржника, кредитора, боржника та арбітражний керуючий надали пояснення стосовно апеляційної скарги.
Колегія суддів у судовому засіданні 07.04.2026 оголосила скорочену (вступну та резолютивну частини) постанову у даній справі.
5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
30.09.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано згоду арбітражного керуючого Ромашко Р.М. на призначення керуючим реструктуризацією.
06.10.2025 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:
- залишено без руху заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
- встановлено строк на усунення недоліків 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху;
- запропоновано заявнику усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду:
- уточнену заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з виправленими помилками;
- довідку БТІ про відсутність/наявність зареєстрованого на праві власності нерухомого майна боржника;
- актуальну довідку Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області про відсутність зареєстрованих транспортних засобів за боржником;
- проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства.
20.10.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява № б/н від 20.10.2025 ОСОБА_1 про усунення недоліків.
28.10.2025 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:
- прийнято заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність для розгляду у підготовчому засіданні на 11.11.2025 на 11:15 год.;
- зобов'язано ОСОБА_1 надати:
* пояснення щодо фактичної наявності трудової книжки;
* оригінали паспорту, ідентифікаційного коду (для огляду у судовому засіданні).
В судовому засіданні 11.11.2025 боржник просив задовольнити подану ним заяву та відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
6. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, погоджується з правовим обґрунтуванням та висновками Господарського суду Дніпропетровської області з огляду на наступне.
Мотивувальна частина ухвали суду першої інстанції ґрунтується на системному застосуванні норм Кодексу України з процедур банкрутства та встановлених фактичних обставинах справи.
Суд виходив із того, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами, а метою такого провадження є, зокрема, відновлення платоспроможності фізичної особи або задоволення вимог кредиторів. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства неплатоспроможність означає неспроможність боржника виконати грошові зобов'язання інакше як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, що обумовлює необхідність судового втручання.
За змістом ч. 1 ст. 115 та ст. 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, яка подається ним за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, із викладенням, зокрема, обставин, що стали підставою для звернення до суду, а також наданням документів, передбачених ч. 3 ст. 116 КУзПБ. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Статтею 115 КУзПБ передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження"заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що наявність хоча б однієї з підстав, визначених частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, є достатньою для відкриття провадження у справі. У зв'язку з цим доводи апелянта щодо відсутності доказів, передбачених пунктом 2 зазначеної норми, не мають правового значення, оскільки встановлена судом підстава, передбачена пунктом 4 частини 2 цієї статті (загроза неплатоспроможності), є самостійною та достатньою.
Згідно з ч. 1 ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Відтак, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд з урахуванням положень ч. 3 ст. 13, ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст. 116 КУзПБ та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
За приписами ч. 3 ст. 119 КУзПБ суд за наслідками підготовчого засідання може вчинити одну із таких процесуальних дій: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у разі підтвердження однієї з підстав відкриття провадження у справі, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ та відповідності заяви вимогам ст. 116 КУзПБ, а за відсутності таких підстав - відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з підстав визначених ч. 4 ст. 119 КУзПБ.
Частиною 4 ст. 119 КУзПБ визначено, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Наведений в ч. 4 ст. 119 КУзПБ перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає, оскільки зазначена норма за ступенем визначеності є абсолютно визначеною, що свідчить про встановлення законодавцем вичерпного переліку підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Тобто, саме на стадії підготовчого засідання у справі судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам ст.ст. 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за ч. 5 ст. 119 КУзПБ, за відсутності яких суд зобов'язаний відкрити провадження у справі.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 29.07.2021 у справі №909/1028/20, від 26.05.2022 у справі №922/1426/21, від 11.01.2024 у справі №924/622/23, від 11.07.2024 у справі №909/1179/23.
Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.11.2022 у справі №917/1604/21, у справах про неплатоспроможність фізичних осіб стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також із тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
У свою чергу способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч.3 ст.116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Отже наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Таким чином, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №909/937/21.
Дослідивши заяву боржника та додані до неї докази, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 має сукупну заборгованість у розмірі 23 293 191,20 грн перед кількома кредиторами, з яких значна частина виникла з договорів поруки, а також за кредитними зобов'язаннями та договором про надання правничої допомоги. Також судом встановлено відсутність у боржника будь-якого майна чи активів, на які може бути звернено стягнення, що підтверджується даними державних реєстрів, а також відсутність коштів на банківських рахунках.
Суд також врахував соціально-економічний стан боржника: він не працевлаштований, отримує виключно пенсію у розмірі 17 290,74 грн (на момент звернення), не є суб'єктом підприємницької діяльності, не має інших джерел доходу, а також не має судимостей чи обставин, які б унеможливлювали відкриття провадження. Додатково встановлено, що житло, в якому проживає боржник, не належить йому на праві власності.
Наведені обставини у їх сукупності свідчать не лише про наявність заборгованості, а й про об'єктивну неможливість її погашення у найближчий час без застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Сукупність наведених обставин, зокрема значний розмір заборгованості, відсутність майна та обмеженість доходів, об'єктивно свідчить про неможливість боржника виконувати грошові зобов'язання у звичайному порядку, що відповідає ознакам загрози неплатоспроможності у розумінні пункту 4 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених законом підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та зазначає, що вказані заявником обставини можна вважати обставинами, які вплинули або вплинуть на заявника та як наслідок, у майбутньому ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов'язань у відповідний строк.
Окремо суд перевірив дотримання вимог щодо призначення керуючого реструктуризацією. Враховуючи положення пунктів 16 та 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, а також наявність пропозиції боржника і заяви арбітражного керуючого про участь у справі, суд правомірно призначив керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Ромашко Р.М.
Судом враховано поданий боржником проєкт плану реструктуризації, який передбачає часткове погашення заборгованості в межах його реальних фінансових можливостей, що свідчить про намір добросовісного врегулювання боргів.
Щодо доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Посилання апелянта на відсутність підстав для відкриття провадження є безпідставними, оскільки суд першої інстанції встановив наявність щонайменше однієї з підстав, прямо передбачених частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме - загрози неплатоспроможності, що є самостійною та достатньою підставою.
Доводи щодо недостовірності чи неповноти відомостей, поданих боржником, не спростовують факту наявності об'єктивних ознак неплатоспроможності та підлягають перевірці в межах інших процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (зокрема, при розгляді звіту про перевірку декларації або плану реструктуризації), а не на стадії відкриття провадження.
При цьому колегія суддів враховує, що боржником подано до суду всі наявні у нього документи на підтвердження майнового стану та зобов'язань, а матеріали справи не містять відомостей про умисне приховування інформації чи інші ознаки недобросовісної поведінки або зловживання процесуальними правами.
Твердження апелянта щодо відсутності аналізу джерел виникнення боргу або використання коштів не впливають на правомірність відкриття провадження, оскільки Кодексом України з процедур банкрутства встановлено, що на стадії відкриття провадження суд не встановлює повний склад та не здійснює повної перевірки достовірності всіх відомостей, а лише оцінює їх достатність для висновку про наявність ознак неплатоспроможності.
Доводи щодо можливого погашення частини зобов'язань іншими особами або зміни складу кредиторів не спростовують загального висновку про неспроможність боржника виконати зобов'язання у повному обсязі, з огляду на значний залишок боргу та відсутність активів.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх законними та обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують правильності оскаржуваної ухвали та не дають підстав для її скасування чи зміни.
7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду ухвали суду.
Апеляційний господарський суд, здійснивши апеляційний перегляд справи у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про відсутність порушення судом першої інстанції норм права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з повним з'ясуванням обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а судове рішення Господарського суду Дніпропетровської області - таким, що підлягає залишенню без змін.
8. Розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстави для скасування оскаржуваної ухвали не вбачаються, судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
В той же час, колегія суддів наголошує, що апелянтом здійснена переплата судового збору за подачу апеляційної скарги.
Так, порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями).
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 21 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлюється у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить суму 3 328,00 грн.
Таким чином, за подання апеляційної скарги у даній справі судовий збір підлягав сплаті у сумі 2662,40 грн (3328,00 грн х 0,8).
Натомість, апелянтом згідно з платіжною інструкцією № 21-158381 від 28.01.2026 сплачено 7 267,00 грн. Тобто, переплата складає 4 604,60 грн.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, за наявності відповідного клопотання апелянту підлягає поверненню з бюджету 4 604,60 грн надмірно сплаченого судового збору.
З підстав наведеного та керуючись статями 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 у справі № 904/5539/25 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 у справі № 904/5539/25 - залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений - 04.05.2026.
Головуючий суддя О.Ю. Соп'яненко
Суддя Ю.А. Джепа
Суддя Ю.В. Фещенко