вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"04" травня 2026 р. Справа№ 910/4657/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4657/25
за позовом Селянського (фермерського) господарства «Женьшень»
до Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Жнива Перемоги»
про стягнення грошових коштів, -
Селянське (фермерське) господарство «Женьшень» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Жнива Перемоги» про стягнення грошових коштів. Позовні вимоги обґрунтовані незабезпеченням відповідачем схоронності вантажу під час його перевезення і до моменту видачі одержувачу, у зв'язку з чим заявлено вимоги про відшкодування вартості втраченого вантажу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №910/4657/25 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича на користь Селянського (фермерського) господарства «Женьшень» 110 728, 26 грн вартості втраченого вантажу та 2 422, 40 грн судового збору.
Не погоджуючись із рішенням, ухваленим Господарським судом міста Києва у даній справі 26.05.2025, Фізична особа-підприємець Остріщенко Юрій Васильович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №910/4657/25 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №910/4657/25 скасовано. Прийнято у справі нове рішення. У задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства «Женьшень» до Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича про стягнення грошових коштів відмовлено. Стягнуто із Селянського (фермерського) господарства «Женьшень» на користь Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича 3 633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
19.03.2026 матеріали справи №910/4657/25 було повернуто до Господарського суду міста Києва.
25.03.2026 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича надійшла заява про стягнення судових витрат у справі № 910/4657/25.
Враховуючи, що судді Тищенко А.І. та Михальська Ю.Б. перебували у відрядженні з 18.03.2026 по 31.03.2026, розгляд вищевказаної заяви про стягнення судових витрат, здійснювався колегією суддів після повернення членів колегії суддів з відрядження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4657/25. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху заяви Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4657/25 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
09.04.2026 матеріали справи № 910/4657/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючій судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 прийнято до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4657/25. Розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Вказану ухвалу направлено представнику відповідача та позивачу до їх електронних кабінетів, та направлено третій особі засобами поштової кореспонденції.
Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ст. 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Так, при поданні апеляційної скарги відповідачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в сумі складає 34 000,00 грн.
Частина 8 статті 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Колегія суддів зазначає, що постанова апеляційного суду у справі №910/4657/25 була ухвалена 16.03.2026, заява про прийняття додаткової постанови подана 23.03.2026, а тому докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції були подані у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України.
Як вбачається із заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4657/25, заявник просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36 480,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 36 480,00 грн відповідачем подано копії: договору про надання професійної правничої допомоги №198/2025 від 14.01.2025, акта приймання наданих послуг від 19.06.2025, акта приймання наданих послуг від 19.03.2026, рахунка № 850/2025 від 19.06.2025, рахунка № 934/2026 від 19.03.2026, платіжної інструкції в національній валюті №28703 від 19.06.2025, платіжної інструкції в національній валюті № 31426 від 20.03.2026.
За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ст. 1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоча і визначається частиною 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений у самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2025 між Фізичною особою-підприємцем Остріщенком Юрієм Васильовичем (далі - Замовник) та Адвокатським об'єднанням «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери» (далі - Виконавець) укладно договір про надання професійної правничої допомоги № 198/2025 від 14.01.2025 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Замовник замовляє, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з якісного і своєчасного надання Замовнику послуг, а Замовник зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати належним чином надані послуги.
Пунктом 2.6. Договору визначено, що за результатами кожного етапу надання послуг, або у межах визначених спільно із Замовником періодів часу, Виконавець направляє Замовнику звіти про надані послуги та акти прийому послуг. Замовник протягом доби з дня отримання акту зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт прийому чи мотивовану відмову від нього. У випадку мотивованої відмови Замовника від прийняття послуг, сторони складають двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і строком їх виконання.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що сторони досягли згоди, що оплата послуг, наданих у зв'язку з виконанням предмету цього Договору, на день підписання Договору встановлюється в залежності від посади співробітника Виконавця, який безпосередньо виконує конкретне замовлення і складає, без урахування ПДВ: керівна Партнерка у розмірі 4 000,00 (за кожну годину); ОСОБА_1 у розмірі 5 500,00 грн (за кожну годину); адвокат у розмірі 3 500,00 грн (за кожну годину); помічник адвоката у розмірі 3 000,00 грн (за кожну годину). Мінімальною одиницею надання послуг є 6 хвилин, що становлять 1/10 години.
Умовами п. 3.2. Договору визначено, що за погодженням сторін до оплачуваного Замовником часу включається весь час, витрачений Виконавцем на виконання послуг для Замовника. При цьому сторони погодили, що облік оплачуваного часу починається з моменту початку зустрічі/телефонної розмови контактних осіб сторін щодо отримання від Замовника інформації по суті замовлення, а закінчується моментом передачі Замовнику результатів виконання замовлення.
Пунктом 3.5. Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний оплатити послуги Виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому послуг, або здійснити передоплату за послуги Виконавця в залежності від домовленості сторін.
Пунктом 8.1. Договору визначено, що цей Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 14 січня 2027 року. Подовження дії цього Договору здійснюється шляхом укладення додаткової угоди до нього або шляхом укладення нового договору.
19.06.2025 на виконання умов Договору, сторонами було підписано Акт приймання наданих послуг відповідно до Договору про надання професійної правничої допомоги № 198/2025 від 14.01.2025, відповідно до якого Виконавець виконав, а Замовник прийняв наступні адвокатські послуги згідно з Договором, які включали в себе:
- Ознайомлення з матеріалами справи № 910/4657/25 (вартість послуги складає 8 000,00 грн);
- Підготовку апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 910/4657/25 (вартість послуги складає 12 800,00 грн).
Пунктом 3 вищевказаного Акту від 19.06.2025 передбачено, що загальна вартість послуг Виконавця, без урахування ПДВ складає 20 800,00 грн. ПДВ становить 4 160,00 грн, всього до сплати разом з ПДВ - 24 960,00 грн.
Також, 19.03.2026 на виконання умов Договору, сторонами було підписано Акт приймання наданих послуг відповідно до Договору про надання професійної правничої допомоги № 198/2025 від 14.01.2025, відповідно до якого Виконавець виконав, а Замовник прийняв наступні адвокатські послуги згідно з Договором, які включали в себе:
- Підготовку клопотання про долучення доказів від 08.08.2025 у справі №910/4657/25 (вартість послуги складає 4 800,00 грн);
- Підготовку письмових пояснень від 31.10.2025 у справі № 910/4657/25 (вартість послуги складає 4 800,00 грн).
Пунктом 3 вищевказаного Акту від 19.03.2026 передбачено, що загальна вартість послуг Виконавця, без урахування ПДВ складає 9 600,00 грн. ПДВ становить 1 920,00 грн, всього до сплати разом з ПДВ - 11 520,00 грн.
Положення ст. 60 ГПК України передбачають, що повноваження адвоката як представника підтверджуються як довіреністю, так і ордером.
Представництво інтересів Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича у справі №910/4657/25 здійснювала адвокат Брожко Наталія Ігорівна, яка діяла на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 1907467 від 16.06.2025, виданого Адвокатським об'єднанням «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери».
Вищенаведені документи у сукупності підтверджують факт понесення відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу у справі на зазначену ним суму 36 480,00 грн, які визначені згідно погодинної оплати наданих послуг.
За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі N 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам, поданим стороною із застосуванням критеріїв, визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України.
Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 №910/1964/21.
Судом апеляційної інстанції, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, в першу чергу були враховані складність такої справи, яка розглядалася у спрощеному порядку, без виклику сторін у судове засідання та безпосередньо ціна такого позову.
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду відповідачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу відповідача не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.
В даному випадку, виходячи з того, що юридична кваліфікація правовідносин у даній справі не є складною, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що така вимога, як стягнення судових витрат у розмірі 36 480,00 грн, не відповідає критерію розумності, так як не містить обґрунтування обсягу фактичних дій представника відповідача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із заявленою до стягнення сумою судових витрат, у зв'язку з чим відшкодування такої суми, з огляду на обставини даної справи, матиме надмірний характер.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази в підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність заявлених витрат на професійну правничу допомогу вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, у зв'язку з чим заява відповідача підлягає частковому задоволенню, з покладенням на позивача обов'язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 080,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/4657/25 задовольнити частково.
2. Судові витрати, пов'язані із наданням правничої допомоги Фізичній особі-підприємцю Остріщенку Юрію Васильовичу в сумі 16 080,00 грн покласти на Селянське (фермерське) господарство «Женьшень».
3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Женьшень» (41832, Сумська обл., Білопільський р-н, село Річки, вулиця Шкільна, будинок 55, код ЄДРПОУ 21127986) на користь Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 16 080 (шістнадцять тисяч вісімдесят) грн 00 коп витрат, понесених у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.
4. В задоволенні решти вимог зазначеної заяви відмовити.
5. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови у справі №910/4657/25 доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи №910/4657/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська