ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
04 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3610/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Павленко Н.А.
суддів - Богацької Н.С., Лічмана Л.В.
дослідивши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024, ухвалене суддею Пінтеліною Т.Г. м. Одеса, повний текст якого складено та підписано 04.01.2025
у справі № 916/3610/21
за позовом - ОСОБА_2
до відповідача Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5
про визнання недійсними та скасування рішень,
В листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» про визнання недійсними та скасування рішень, прийнятих позачерговою конференцією Громадської організації, що оформлені протоколом від 26.10.2020 № 1Р.
Господарський суд Одеської області ухвалами від 01.02.2022 та від 15.02.2022 залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Господарський суд Одеської області рішенням від 27.09.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №916/3610/21, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2023 у справі №916/3610/21 рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 - скасовано. Справу №916/3610/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Під час нового розгляду справи №916/3610/21 до суду першої інстанції було подано дві позовні заяви від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як від третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору. Вказані позови ухвалами Господарського суду Одеської області від 09.12.2023 були прийняти судом першої інстанції та об'єднані в одне провадження з позовом ОСОБА_2 у справі №916/3610/21.
В подальшому, ухвалою суду першої інстанції від 20.08.2024 було закрито провадження у справі №916/3610/21 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 , у зв'язку зі смертю останньої.
Господарський суд Одеської області рішенням від 24.12.2024 у справі №916/3610/21 (суддя Пінтеліна Т.Г.) позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив повністю. Визнав недійсним рішення позачергової Конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 26.10.2020, оформлені протоколом №1Р. Стягнув з Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» на користь ОСОБА_2 2270,00 грн судового збору.
Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення конференції, оформленого протоколом №1Р від 26.10.2020 задоволено повністю. Визнано недійсним рішення позачергової Конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 26.10.2020, оформлені протоколом №1Р. Стягнуто з Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» на користь ОСОБА_5 2 684,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, ОСОБА_3 звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21 та ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» про визнання недійсними та скасування рішень.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2026 по цій справі постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 у справі №916/3610/21 скасовано, справу №916/3610/21 направлено на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026 автоматизований розподіл не відбувся у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026 для розгляду справи №916/3610/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 розподілено на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богацької Н.С., Лічмана Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 прийнято справу №916/3610/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 до провадження судовою колегією у складі головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богацької Н.С., Лічмана Л.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.04.2026 о 15:00.
27.04.2026 безпосередньо через поштову скриньку вхідної кореспонденції, розташовану у будівлі Південно-західного апеляційного господарського суду, тобто наручно, надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.04.2026, апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богацької Н.С., Лічмана Л.В.
Звертаючись до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 просить апеляційний суд:
- поновити строк на оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21:
- рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21 скасувати та ухвалите нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , заявлених до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» про визнання недійсним та скасування рішень конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», яка відбулась 26.10.2020 відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Приписами ст. 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі, з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Положеннями ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Таким чином, належними доказами відправлення учаснику справи копії апеляційної скарги та доданих до неї документів є: 1) документи, що підтверджують надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, або 2) опис вкладення у поштове відправлення та документи, що підтверджують надання поштових послуг.
При цьому, судова колегія зазначає, що положення статті 259 Господарського процесуального кодексу України по суті конкретизують та деталізують вимоги наведеного п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України в частині того, кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу.
Разом з тим, апеляційний суд наголошує на тому, що наведена у п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.
Дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.
Не повідомлений належним чином учасник справи позбавлений можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу. Крім того, неповідомлення учасника справи про звернення з апеляційною скаргою порушує його процесуальні права, принципи рівності усіх учасників судового процесу та змагальності сторін, закріплені у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи є обов'язком заявника апеляційної скарги.
У даному випадку, до апеляційної скарги у якості доказів на підтвердження направлення копії апеляційної скарги учасникам справи апелянтом були надані поштові накладні: R650420003093; R650420003107; R650420003115; R650420003077; R650420003085. Однак вказані поштові накладні не є належним доказами направлення копії апеляційної скарги на адреси учасникам справи, оскільки за відсутності опису вкладення у колегії суддів відсутня можливість встановити, що саме було направлено на адресу учасникам справи.
Окрім цього, з поштової накладної R650420003077 вбачається, що апелянтом було направлено лист з оголошеною цінністю третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 на адресу: АДРЕСА_1 , однак згідно даних Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Також, з поштової накладної R650420003085 вбачається, що апелянтом було направлено лист з оголошеною цінністю третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 на адресу: АДРЕСА_1 , однак згідно даних Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Судова колегія зазначає, що сторони в порядку ч. 7 ст. 120 ГПК України, не повідомляли суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Таким чином, апелянт в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України не надав належні докази направлення листом з описом вкладення копії апеляційної скарги з додатками на адресу учасникам справи №916/3610/21.
Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.
З урахуванням означеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 по справі №916/3610/21 відповідно до ст. 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
Як було зазначено вище, при зверненні до Південно-західного апеляційного господарського суду, апелянтом було завлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024. В обґрунтування заявлено клопотання, апелянт вказує на те, що його до участі у справі №916/3610/21 не було залучено, проте оскаржуваним рішенням суд вирішив питання щодо його прав та обов'язків. Апелянт зазначає, що рішенням позачергової конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», яка відбулась 26.10.2020, апелянта - ОСОБА_1 було обрано до складу Ради Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», що підтверджується відповідним протоколом. Отже, як стверджує апелянт, визнання судом цього рішення конференції недійсним та його скасування безпосередньо стосується її прав та інтересів, оскільки внаслідок цього апелянт втратила повноваження члена Ради Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів». Також апелянт вказує, що про ухвалення оскаржуваного рішення дізналась з письмового повідомлення від 22.04.2026 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 .
Щодо клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст оскаржуваного рішення було складено та підписано 04.01.2025, тобто останній день строку на апеляційне оскарження припадав на 25.01.2025 з дня складання повного судового рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Між тим, 25.01.2025 (субота) та 26.01.2025 (неділя) є вихідним днем, отже останнім днем строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 є 27.01.2025 (перший робочий день).
Скаржник, в свою чергу, звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 лише 27.04.2026, тобто з пропуском строку, передбаченого ст.256 ГПК України на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції більш ніж на один рік.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Виходячи з приписів ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», порядок застосування та користування встановленими правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду регламентується відповідними процесуальними нормами, в даному випадку - нормами ГПК України.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів зауважує, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає поновленню.
Як свідчить аналіз правових норм чинного законодавства, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Колегія суддів зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Окрім цього, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може поновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи зі своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (близькі за змістом висновки наведені у постанові Верховного Суду від 14.01.2026 у справі № 904/5368/24).
За таких обставин, апелянт має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку, і у разі, коли апеляційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі, адже неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.
Поряд з цим судова колегія зазначає, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, захищає її саме від передбаченої ч.2 ст.261 ГПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов'язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого приписами ГПК України.
Дослідивши обставини, наведені апелянтом в обґрунтування поважності причин пропуску ним строку на подання апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що викладені у заяві про поновлення строку доводи, не свідчать про те, що несвоєчасне звернення апелянта з апеляційною скаргою було зумовлене обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення скаржника та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.
Колегія суддів зазначає, що саме по собі посилання апелянта на те, що Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про права апелянта, не залучивши її до участі у справі, а також на те, що про ухвалення оскаржуваного рішення апелянт дізналась з письмового повідомлення від 22.04.2026 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , як на підставу на поновлення строку, не ґрунтується на приписах процесуального законодавства, оскільки така обставина не змінює перебігу процесуальних строків та не встановлює правових підстав для його поновлення, враховуючи, що правосуддя в умовах воєнного стану здійснюється безперервно.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі №911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мушта проти України» зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Апеляційним судом враховано, що право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
При цьому, у силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи означене, а також те, що апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження рішення та не обґрунтував з посиланням на належні докази наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, колегія суддів визнає підстави для поновлення пропущеного строку, наведені в апеляційній скарзі, неповажними.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
З урахуванням означеного, колегія суддів висновує, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21 відповідно до ст. 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням апелянту 10-денного строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме апелянту необхідно вказати поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21, надати докази надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами на адреси учасників справи №916/3610/21.
Керуючись ст. ст. 174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1. Залишити без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21.
2. Встановити ОСОБА_1 10-денний строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом зазначення поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21, надати докази надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами на адреси учасників справи з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити апелянту, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.А. Павленко
Судді: Н.С. Богацька
Л.В. Лічман